icon_backward icon_backward

Митні спори: огляд судової практики

Публікації . 18 вересня 2017

Що робити коли розрахунки митної вартості товарів є безпідставними? Проходження митного контролю часом схоже на лотерею. Попри впевненість в тому, що всі супровідні документи надані своєчасно у повному обсязі, стовідсоткової гарантії, що процедура буде витримана успішно, немає ніколи, тому завжди потрібно слідкувати за судовою практикою Вищого адміністративного суду України (ВАСУ).

Митна вартість: коли вимоги та розрахунки митниці безпідставні?


Під час визначення митної вартості товару, що перетинає державний кордон, митні органи нерідко користуються наданим їм правом витребувати додаткові документи, що підтверджують суму, яка була сплачена за товар або підлягає оплаті. Однак ВАСУ нагадує, що орган доходів і зборів має право вимагати надання додаткових підтверджень лише у випадку, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, у них наявні ознаки підробки або вони не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни. Це пов’язано з тим, що такі вади не дозволяють органу доходів і зборів здійснити визначений законом мінімум митних формальностей.

Таким чином, якщо декларантом надані всі документи, необхідні для визначення вартості товару за першим методом, а також, якщо зауваження митного органу (щодо наявності розбіжностей, неточностей у документах) не стосуються числових значень вартості товару, то вимога про надання додаткових документів, відмова у прийнятті декларації, застосування іншого методу визначення митної вартості є безпідставними. До подібних висновків прийшов ВАСУ у своїх постановах від 20.06.2017 року по справі №814/2068/15, від 12.07.2017 року - по справі №815/6984/15, від 05.04.2017 року - по справі №804/1642/15.

Розглядаючи справу №820/6248/14, ВАСУ також вказав, що дії митниці щодо витребування додаткових документів від декларанта повинні відповідати принципу розсудливості. Зокрема, перелік частково повторював перелік вже наданих документів, частина затребуваних документів об'єктивно не стосується товарів, які імпортуються. Це свідчить про формальний підхід митного органу до перевірки правильності заявленої митної вартості.

Витребувати надміру або помилково сплачені суми мита в судовому порядку - місія нездійсненна

Предметом багатьох позовів декларантів є скасування рішення про коригування митної вартості товарів та повернення надміру сплачених коштів. Однак, якщо скасування рішення митного органу - вимога, яка можебути задоволена судом, то питання повернення коштів суд залишає на розсуд митних органів.

На думку ВАСУ, порядок, що регулює взаємовідносини митних органів та органів Державного казначейства України в процесі повернення помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, не передбачає повернення помилково та/або надміру сплачених обов'язкових платежів у спосіб судового стягнення безпосередньо (водночас) із здійсненням судового контролю над рішеннями, діями чи бездіяльністю митних органів з питань, пов'язаних з розмитненням і справлянням митних платежів. До таких висновків прийшов ВАСУ у своїй постанові від 09.03.2017 року по справі 826/7075/13-а.

До речі, така позиція суду розповсюджується і на випадки надміру або помилково сплачених сум як митних платежів, так і податків. Підтвердженням цьому є висновки ВАСУ по справі №817/1923/13-а та Верховного Суду України по справі № 826/7631/15.

Правила Інкотермс: неуважність може призвести до коригування митної вартості

Застосування правил Інкотермс в ЗЕД-договорі та інших первинних документах - стала практика як українських, так і іноземних покупців та постачальників. Судова практика нараховує чимало спорів, в яких або умови договору в цілому не відповідають зазначеним правилам торгівлі, або в декількох пов`язаних документах однієї угоди наявні розбіжності.

Прикладом такої неуважності декларанта є справа №815/1718/16. У своєму рішенні від 09.08.2017 року ВАСУ зазначив, що розбіжності в умовах поставки товарів, зовнішньоекономічних контрактах, а також в інвойсах, виключали можливість органу доходів і зборів здійснити контроль правильності визначення митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. При цьому ВАСУ визнав помилковими висновки судів апеляційної та першої інстанцій про те, що умови поставки товарів DAP та CIF, FOB та СІF є аналогічними, визначають місце поставки товару та не впливають на заявлену декларантоммитну вартість товару за ціною договору. Таким чином, для уникнення проблем з визначенням митної вартості, рекомендується чітко та однозначно вказувати умови поставки з використанням правил Інкотермс.

Отже, численні спори з митними органами демонструють, наскільки важливо компаніям, що здійснюють зовнішньоекономічну діяльність, бути обізнаними з останніми тенденціями судової практики, яка складається під час розгляду таких спорів. Це дасть можливість подивитися на всі супровідні документи «очима митниці» та заздалегідь врахувати ризики, щоможуть чекати на декларанта в зоні митного контролю.

Окрім того, обізнаність в актуальній судовій практиці дає можливість більш точно трактувати деколи досить загальні норми митного законодавства, а також виявляти та своєчасно реагувати на потенційно можливі перевищення митними органами своїх повноважень.


Юлія Сідельник, помічник юриста GOLAW

Оригинал публікації читайте "Юридичній газеті": https://goo.gl/3bAjmz