icon_backward icon_backward

Як зробити умови інвестування в сектор альтернативної енергетики доброзичливими до інвестора

Публікації . 01 січня 2018

Сергій Оберкович, старший партнер юридичної фірми GOLAW, в інтерв'ю для видання "Юридична практика" про умови інвестування в сектор альтернативної енергетики

контакти

Сергій Оберкович

Старший партнер, Адвокат

—  Енергетична галузь України отримала чималий поштовх для розвитку відновлюваних джерел енергії, однак без значних грошових вливань не обійтися. Наскільки ця сфера цікава інвесторам?

— Постійне збільшення попиту на альтернативні джерела енергії спостерігається в усьому світі. Починаючи з 2015 року світовий обсяг інвестицій в «зелену» енергетику перевищує інвестиції в традиційні джерела, технології стають більш продуктивними, а їх вартість знижується. Наслідуючи світові тенденції, Україна задекларувала мету досягти 11-відсоткової частки «зеленої» енергії в кінцевому енергоспоживанні до 2020 року, 25% - до 2035 року і 91% - до 2050 року. Сьогодні, за оцінками аналітиків, наша країна ще не має і половини обсягу, запланованого до 2020 року. Тому навіть в умовах стрімкого зростання можливостей для інвестицій ще досить. І ми дійсно спостерігаємо підвищення інтересу інвесторів до цього сегменту ринку.

Cьогодні законодавство надає зручні механізми для успішної реалізації і розвитку таких проектів. Найбільше інвесторів приваблює один з найвищих в Європі «зелених» тарифів практично на всі види відновлюваних джерел енергії, встановлений до 2030 року. А для об'єктів електроенергетики, введених в експлуатацію до грудня 2024-го, є ще й надбавки в розмірі 5% і 10% за дотримання певного рівня використання обладнання українського виробництва.

Крім цього Україна взяла на себе обов'язок викуповувати у виробників всю «зелену» електроенергію і повноцінно проводить оплату практично без затримок.


— Чому тоді закордонний інвестор надмірно обережний з вкладенням коштів в «зелену» енергію в Україні?

— Виходячи з нашого досвіду, можна сказати, що великих інвесторів відлякує в першу чергу незахищеність їх прав. Законодавство декларує гарантії незмінності прав інвесторів, але в той же час високий ризик, що самі норми-гарантії можуть бути змінені. Ми пам'ятаємо, як кілька років тому був майже вдвічі зменшений коефіцієнт «зеленого» тарифу на сонячну енергію, та й Національний банк України вводив заборони на вивід дивідендів, встановлював різноманітні валютні обмеження.

Крім того, війна на сході, політична нестабільність, корупція і бюрократія - фактори, які зберігають актуальність і безпосередньо впливають на залучення іноземних інвестицій в економіку України в цілому.

В якійсь мірі ситуацію міг би вирішити інвестиційно привабливий і обов'язковий до виконання договір купівлі-продажу електроенергії - РРА, що закріплює необхідні інвесторам гарантії на договірному рівні.

— Чи може внутрішній інвестор заповнити нестачу зовнішнього фінансування?

— За останніми даними Держенергоефективності, Україна залучила в розвиток альтернативних джерел енергії понад 700 млн євро за останні три роки, це переважно закордонні інвестиції. Причому нерідко великі проекти в цій сфері фінансуються кількома іноземними інвесторами із залученням коштів EBRD та IFC.

Українським інвесторам важко реалізовувати подібні проекти, в основному через відсутність технологій. У той же час місцевим гравцям набагато простіше зрозуміти вимоги локального законодавства і адаптуватися до реалій України.

—  У всьому світі сьогодні роблять ставку на альтернативні джерела енергії, як в загальних рисах регулюється цей процес за кордоном?

—  Двигуном розвитку «зелених» технологій виступають різні механізми стимулювання з боку держави. Єдиного підходу до визначення таких механізмів ні в світі, ні в Європі немає.

Наприклад, в Німеччині виробництво електроенергії з поновлюваних джерел в основному підтримується за рахунок системи преміювання. Винагорода і рівень премії визначаються за допомогою тендерів. Однак малі електростанції потужністю до 100 кВт підтримуються «зеленим» тарифом. Крім того, для інвестицій в нові енергоустановки надаються кредити з низькими процентними ставками. «Зелені» виробники мають перевагу підключення до енергомереж, а оператори мереж при покупці і передачі електроенергії зобов'язані віддавати пріоритет електроенергії з поновлюваних джерел.

У Великобританії підтримка виробників відбувається за рахунок комбінації «зелених» тарифів, контрактів на різницю, системи квот і податкових механізмів. «Зелені» тарифи передбачені тільки в Англії, Уельсі і Шотландії для установок потужністю менше 5 МВт. А з 2013 року введено податок на парникові гази для станцій, що використовують викопні види палива.

—  Недавні зміни до примірного РРА відповідають світовій практиці?

—  У кожній країні своя практика, але можна з упевненістю сказати, що нарешті інвесторів почули, оскільки прийняті зміни в тій чи іншій мірі враховують вимоги EBRD та IFC.

Безсумнівно, найважливішою зміною є можливість укладення так званого Pre-PPA і встановлення терміну дії РРА до 2030 року. Іншими словами, є можливість укласти договір купівлі-продажу електроенергії ще до початку будівництва станції. Цікаво, що зобов'язання гарантованого покупця укладати основний договір до моменту закінчення будівництва та введення об'єкта в експлуатацію виникає тільки з липня 2019 року, тому залишається відкритим питання, чи будуть Pre-PPA укладатись до цієї дати.

Не менш важливе доповнення: положення про врегулювання суперечок, в тому числі в арбітражі, і розширення переліку обставин форс-мажору.

— Чого бракує в договорі, щоб зацікавити EBRD та IFC?

— На жаль, НКРЕКП не врахувала ряд важливих пропозицій EBRD та IFC. Наприклад, важлива для кредиторів умова про передачу в заставу прав вимог за договором. У зразковому РРА воно знайшло форму, що складно реалізується, у вигляді можливості отримати доступ до засобів боржника на банківському рахунку і навіть право розпорядження ними. Для повноцінної реалізації такого права це питання має регулюватися не РРА, а на рівні закону чи в конкретних договорах.

Хотілося б також побачити більш детальний порядок внесення змін до PPA в разі змін в законодавстві, здатний захистити інвесторів від нестабільності правового поля України. Договір повинен бути самостійним документом, який навіть у разі зміни законодавства гарантуватиме інвестору право захисту своїх інтересів в суді.

Крім того, звертаю увагу, що Законом України «Про ринок електричної енергії» передбачено використання типового договору, а не зразкового, який існує зараз. За нашою інформацією, типовий договір ще не почали розробляти, але безумовно це станеться найближчим часом. Сподіваємося, що в ньому будуть відображені всі побажання міжнародних фінансових установ.

— Які умови з договорів РРА інших країн доцільно запозичити Україні?

— Потрібно розуміти, що ринок «зеленої» енергетики кожної країни є унікальним через особливості правових систем, кліматичних і географічних умов тієї чи іншої держави. Просто перейняти чийсь досвід, на жаль, неможливо, і просте запозичення може не набути позитивного ефекту. У той же час доцільно прислухатися до рекомендацій EBRD та IFC, оскільки саме ці організації сьогодні акумулюють знання і досвід загальноприйнятих підходів до договорів купівлі-продажу альтернативної енергії в світі. Також важливо врахувати, що такі проекти - це не тільки «чиста» електроенергія, але і звичайний бізнес, який створює робочі місця, розвиває сільські території та, врешті-решт, платить податки.