icon_backward icon_backward

Всупереч поширеній думці «монополія» - не привід розслаблятися для адвокатів, адже одночасно посилюються вимоги і підвищується рівень їх професійної відповідальності

Публікації . 01 січня 2018

Конституційні зміни 2016 року закріпили виключне право адвокатів на судове представництво. Але всупереч поширеній думці «монополія» - не привід розслаблятися для адвокатів, адже одночасно посилюються вимоги і підвищується рівень їх професійної відповідальності.

контакти

Валентин Гвоздій

Керуючий партнер, Адвокат

Катерина Манойленко

Керівник судової практики, Адвокат

Українське законодавство стрімко розвивається, приводиться у відповідність зі світовими нормами і стандартами. У 2016 році в Конституції України було закріплено виняткове право адвокатів на захист осіб від кримінального обвинувачення і на представництво в судах. В Україні даний етап судової реформи вводиться поступово. Так, з 1 січня 2017 року тільки адвокати можуть представляти інтереси сторін у Верховному Суді і судах касаційної інстанції. На практиці вже видно перші наслідки зазначених нововведень: вищі суди залишають без руху касаційні скарги, подані не адвокатами, вказуючи, що підписання і подача скарги є процесуальними формами реалізації повноважень з представництва.

Але реформа не закінчується прийняттям закону - це тривалий процес, що вимагає зусиль і терпіння, а дієвість новацій перевіряється тільки практикою. Ефективність так званої судової монополії адвокатів давно підтверджена досвідом багатьох європейських країн. Встановлення виняткового права адвокатів на представництво в судах ставить нашу країну на один рівень з державами, в яких захист прав людини знаходиться на першому місці, і виводить судовий процес на абсолютно новий якісний рівень.

Ми впевнені, що з часом переваги таких нововведень будуть оцінені як професійною адвокатською спільнотою, так і клієнтами.

Гарантія якості

За правилами адвокатської етики адвокат не може гарантувати клієнтові результат. Однак саме по собі звернення за правовою допомогою саме до адвоката є гарантією держави, що допомога надаватиметься на належному рівні. Представництво інтересів особи в суді виключно адвокатами - це в першу чергу якісне і професійне надання юридичних послуг, а також додаткові переваги для клієнта.

Перш за все слід звернути увагу бізнесу на те, що відносини «клієнт - адвокат» захищені законом. Спеціальними нормами на адвоката покладається ряд обов'язків, в їх числі - дотримання правил адвокатської етики. Вводити клієнта в оману щодо перспектив процесу, обіцяти досягнення незаконних результатів, та й діяти забороненими законом методами - все це неприпустимо для адвоката зважаючи на ризик притягнення до відповідальності, навіть виключення з професії.

Але найважливішим елементом відносин «адвокат - клієнт» є конфіденційність. Тільки адвокат наділений законним інструментом захисту адвокатської таємниці. Згідно із законом адвокат зобов'язаний забезпечити умови, які унеможливлять доступ сторонніх осіб до адвокатської таємниці чи її розголошення.

Крім того, укладаючи договір з адвокатом, клієнт може бути впевнений в рівні професіоналізму свого повіреного, оскільки законодавством встановлено вимоги для адвокатів постійно підвищувати свій професійний рівень.

Також адвокат на відміну від юриста наділений спеціальними правами, що розширюють можливості для надання якісної правової допомоги клієнту. Наприклад, адвокат може звернутися в органи державної влади, в будь-які приватні та державні організації з адвокатським запитом, за ненадання відповіді на який встановлена адміністративна відповідальність.

Нові надії

Всупереч поширеній думці «монополія» - не привід розслаблятися для адвокатів, адже і процесуальні кодекси, які недавно були викладені в новій редакції, розраховані на професіоналів.

Взяти, наприклад, введення електронного суду: одночасно зі зменшенням паперової тяганини очікується скорочення процесуальних строків, вводиться процедура обміну документами між судом і учасниками процесу в електронній формі. Велика частина постійних учасників судових процесів, в тому числі і адвокати, зобов'язані зареєструвати офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційній системі. Таким чином, адвокати зможуть подавати процесуальні документи в інтересах клієнта в електронній формі з використанням свого електронного цифрового підпису, що набагато пришвидшить процес розгляду судових справ, до того ж доставка кореспонденції онлайн буде підтвердженням належного повідомлення.

Так, поки це концепт, і його реалізація викликає чимало запитань, пов'язаних із захистом інформації, конфіденційністю і кінцевою вартістю для держави. Наприклад, в Німеччині процес впровадження спеціальних електронних адрес для адвокатів реалізується вже четвертий рік і поки не завершений, а ціна проекту вже перевищила кілька мільйонів євро.

Або, наприклад, запозичений з англосаксонської системи права інститут врегулювання спорів за участю судді за певними категоріями справ, який отримав назву «інститут судової медіації». Дану процедуру передбачається проводити в двох формах: спільні наради (за участю представників обох сторін і судді) або закриті наради (з ініціативи судді з кожної зі сторін окремо). В ході таких нарад суддя повинен з'ясувати, на які поступки готові йти учасники конфлікту, і направити їх до компромісу.

Спроба розвантажити суди за рахунок збільшення кількості справ, які завершуються примиренням сторін, буде ефективною лише за умови, що клієнт чітко розуміє свої ризики і перспективи судового спору, а без посередництва професіонала цього досягти складно.

Введення подібних прогресивних методів розгляду справ має оптимізувати судовий процес, щоб він відповідав рівню розвитку суспільства і технологій. Але чимала частина норм спрямована і на підвищення дисципліни сторін - за порушення процесуальних прав і обов'язків відповідальність може нести як адвокат, так і його клієнт.

Це нововведення викликало заперечення в парламенті під час голосування. Деякі народні депутати, на наш погляд, цілком обгрунтовано критикували такі норми, стверджуючи, що вони спрямовані на обмеження інструментарію для захисту і містять ризики тиску на сторону за допомогою суб'єктивних важелів, наданих суду.

Суд буде вправі винести ухвалу у випадках зловживання процесуальними правами, порушення процесуальних обов'язків, неналежного виконання професійних обов'язків або іншого порушення законодавства адвокатом або його клієнтом. А неналежним виконанням професійних обов'язків буде вважатися і випадок, коли позовна заява, підписана адвокатом, міститиме суттєві недоліки. Таке визначення щодо адвоката направляється в кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури, до повноважень якої належить залучення адвокатів до дисциплінарної відповідальності.

Більш того, за ненадання доказів, витребуваних судом, неповідомлення суду про неможливість їх надання або невиконання ухвали про забезпечення позову, а також в деяких інших випадках суд може прийняти рішення про стягнення з особи штрафу. У господарському процесі сума штрафу становить від 2 до 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а в цивільному та адміністративному - від 0,5 до 5.

Все, включаючи вищезгадані, нововведення тісно взаємопов'язані і розкривають суть конституційних змін 2016 року.

З одного боку, вводиться адвокатська «монополія», але в той же час посилюються вимоги до адвокатів, підвищується рівень їх професійної відповідальності. Як наслідок, представництво інтересів як фізичних, так і юридичних осіб вимагатиме від адвокатів відповідності високому рівню професіоналізму і розуміння особистої відповідальності за кожну свою дію в інтересах клієнта.