fbpx

Дайджест новин податкового законодавства: TAX ALERT 16.07.2018

Contents

  1. У випадку зупинення реєстрації помилково складеної податкової накладної подавати пояснення та копії документів не потрібно
  2. Питання блокування податкових накладних стають знову актуальними
  3. Податок на виведений капітал буде впроваджений, однак незрозуміло коли
  4. Якщо права особи на земельну ділянку не зареєстровані, то така особа не повинна сплачувати земельний податок
  5. Оновлено форму звіту з ЄСВ для роботодавців
  6. Первинні документи необхідно складати українською мовою
  7. Нові рахунки для сплати податків запрацюють після 11.09.2018
  8. Подання звітності по трансфертному ціноутворенню за 2017 рік

Найважливіші новини податкового закондавства

У випадку зупинення реєстрації помилково складеної податкової накладної подавати пояснення та копії документів не потрібно

ДФС (далі – Державна фіскальна служба) України роз’яснила (інформація розміщена в «ЗІР», підкатегорія 101.17), що платник податку може не надавати документи, необхідні для прийняття рішення про реєстрацію в ЄРПН зайво (помилково) складених податкової накладної/розрахунку коригування, адже у разі зайвого (помилкового) складання податкової накладної/розрахунку коригування відсутні первинні документи щодо постачання товарів/послуг.

ДФС України наголосила, що у таких випадках платник податків може подати лише письмові пояснення щодо зайво (помилково) складених податкової накладної/розрахунку коригування.

Вказана позиція ДФС України, на нашу думку, є правомірною та узгоджується з раніше сформованою практикою податкових органів.

Так, ДФС України ще в індивідуальній податковій консультації від 03.10.2017 № 2095/6/99-99-15-03-02-15/ІПК зазначала, що обсяги постачання товарів/послуг та суми ПДВ, вказані в помилкових податкових накладних і розрахунках коригування до них, не підлягають відображенню у податковій декларації з податку на додану вартість, адже платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абз. 1 п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України.

 

Питання блокування податкових накладних стають знову актуальними

Останнім часом на запити платників податків фіскальні органи надали ряд нових роз’яснень-нагадувань щодо подання документів з метою розблокування податкових накладних/розрахунків коригування, зокрема стосовно наступного.

ГУ ДФС у м. Києві у листі від 09.07.2018 нагадало, що платники ПДВ мають право подати один пакет документів до декількох заблокованих податкових накладних/розрахунків коригування, але за умови, якщо: такі податкові накладні/розрахунки коригування складені на одного отримувача – платника ПДВ за одним і тим самим договором; або у таких податкових накладних/розрахунках коригування відображені однотипні операції (з однаковими кодами товарів за УКТ ЗЕД або кодами послуг за ДКПП).

Строки та форма подання «розблокувального» пакета документів (письмових пояснень та копій документів) не змінились: їх подають протягом 365 календарних днів з дати складання заблокованої податкової накладної/розрахунку коригування в електронній формі засобами електронного зв’язку, визначеними ДФС.

В свою чергу, ДФС України повідомила (інформація розміщена в «ЗІР» підкатегорія 101.17), що у випадку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування платнику податку не потрібно завіряти копії документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування, оскільки вказані документи подаються в сканованому вигляді у форматі PDF у вигляді окремих додатків до повідомлення щодо подання документів про підтвердження реальності здійснення операцій з відповідним накладанням на них електронного цифрового підпису підписувача (підписувачів) та електронної печатки.

Вказана позиція ДФС є безумовно обґрунтованою та звільняє платників податків від необхідності «подвійного» засвідчення одних і тих самих документів.

 

Податок на виведений капітал буде впроваджений, однак незрозуміло коли

05.07.2018 у ВРУ зареєстровано поданий Президентом України проект Закону № 8557 щодо введення податку на виведений капітал.

Відповідно до проекту Закону, починаючи з 01.01.2019 податок на виведений капітал замінить податок на прибуток.

Нагадаємо, що суть податку на виведений капітал полягає у відстроченні оподаткування прибутку до моменту його розподілу у формі виплати дивідендів (прирівняних до них платежів).

Об’єктом оподаткування податком на виведений капітал визначаються операції з виведення капіталу та операції, прирівняні до операцій з виведення капіталу.

Пропонується застосовувати такі ставки податку на виведений капітал:

  • 15% – до операцій з виведення капіталу (виплати дивідендів);
  • 20% – до операцій, прирівняних до операцій з виведення капіталу (проценти, сплачені нерезидентам – пов’язаним особам і нерезидентам, зареєстрованим у державах, що є низькоподатковими юрисдикціями та ін.);
  • 5% – до коштів, сплачених на виконання боргових зобов’язань пов’язаним особам – нерезидентам.

При цьому, звертаємо увагу, що операції з розподілу дивідендів між юридичними особами, які є платниками податку на виведений капітал вказаним податком, не оподатковується.

У свою чергу, МВФ виступило проти подання законопроекту щодо податку на виведений капітал до ВРУ, адже вважає, що його введення спричинить значні втрати доходів державного бюджету (інформація розміщена за посиланням: https://www.epravda.com.ua/news/2018/03/13/634916/).

Натомість Президент України вказав, що впровадження податку на виведений капітал не входить в жодні протиріччя з МВФ, адже відповідний закон запрацює лише тоді, коли в бюджеті будуть передбачені відповідні компенсатори (інформація розміщена за посиланням: http://www.president.gov.ua/news/prezident-vnosit-do-parlamentu-proekt-zakonu-pro-podatok-na-48486).

Таким чином, незважаючи на позитивний характер податку на виведений капітал для бізнесу, навряд чи його впровадження відбудеться найближчим часом.

 

Якщо права особи на земельну ділянку не зареєстровані, то така особа не повинна сплачувати земельний податок

Міністерство фінансів України наказом № 602 від 06.07.2018 затвердило Узагальнюючі податкові консультації з деяких питань оподаткування платою за землю.

В Узагальнюючій податковій консультації щодо сплати земельного податку власником нерухомого майна, що розташоване на земельній ділянці, права на яку у такої особи не оформлені, вказано, що таку особу не можна вважати платником земельного податку в розумінні статті 269 Податкового кодексу України до моменту виникнення відповідних прав такої особи на цю земельну ділянку відповідно до запису, сформованого у Державному земельному кадастрі у порядку визначеному законом. До такого моменту зазначена особа відповідно до вимог Податкового кодексу України не повинна сплачувати земельний податок.
Вказаний висновок обґрунтований, зокрема, тим, що власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою (п. 287.1 ст. 287 Податкового кодексу України).

Крім того, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (ст. 125 Земельного кодексу України).

Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру (п. 286.1 ст. 286 Податкового кодексу України).

Схожа позиція була викладена в листі Міжрегіонального ГУ ДФС — Центрального офісу з обслуговування великих платників від 29.04.2016 № 9801/10/28-10-01-03-1.

Натомість звертаємо увагу, що вказана Узагальнююча податкова консультація не дає однозначної відповіді на питання: «Чи зобов’язана сплачувати земельний податок особа, до якої право власності (користування) на земельну ділянку перейшло «автоматично», у зв’язку з набуттям права власності на будинок, будівлю, споруду, у відповідності до норм ст. 120 Земельного кодексу України?».

З цього приводу Верховний Суд України дійшов висновків (постанови від 08.06.2016 у справі № 21-804а16 та від 12.09.2017 року у № 2а-10596/12/2670), що перехід права власності (користування) на земельну ділянку, згідно зі ст. 120 Земельного кодексу України, створює необхідність сплачувати земельний податок незалежно від реєстрації права власності (користування) земельною ділянкою.

Незважаючи на протилежність вказаних висновків, сподіваємось, що узагальнююча податкова консультація сприятиме формуванню сталої та однозначної правозастосовної практики.

 

Оновлено форму звіту з ЄСВ для роботодавців

З 01.08.2018 набере чинності наказ Міністерства фінансів України «Про внесення змін до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 15.05.2018 № 511.
Відповідно до вказаного наказу змін зазнає звіт з ЄСВ.

У заголовній частині Таблиці 1 звіту з ЄСВ в реквізиті 15 буде зазначатись замість штатної чисельності працівників облікова кількість штатних працівників.

Штатна чисельність працівників передбачала необхідність зазначення у вказаній таблиці встановленого на перше число звітного періоду складу працівників, з якими укладено трудовий договір (контракт) згідно з затвердженим переліком посад, в якому зазначено розмір окладу для конкретної посади.

Натомість в облікову кількість штатних працівників включаються усі наймані працівники, які уклали письмово трудовий договір (контракт) і виконували постійну, тимчасову або сезонну роботу один день і більше, а також власники підприємства, якщо, крім доходу, вони отримували заробітну плату на цьому підприємстві. Облікова кількість штатних працівників визначається на певну дату звітного періоду. Проте невідомо на яку дату рахувати вказаний показник для цілей складання звіту з ЄСВ.
Також, у Таблиці 1 будуть нові рядки, в яких потрібно зазначати різницю між фактично нарахованим розміром ЄСВ для осіб з інвалідністю за пільговою ставкою (8,41%, 5,3%, 5,5%) та загальною ставкою (22%). Проте у новому Порядку не вказано яким чином заповнювати вказані рядки.
До Таблиці 5 додано нові графи: необхідно вказувати окрім інформації про прийняття, звільнення працівників, їх декретні відпустки, ще й інформацію про переведення на іншу посаду або зміну назви посади.

Ураховуючи існування неоднозначностей, пов’язаних з практичною реалізацію вказаних змін, слід чекати відповідних роз’яснень від органів ДФС.

 

Первинні документи необхідно складати українською мовою

ДФС України роз’яснила (інформація розміщена у підкатегорії 102.21 «ЗІР»), що згідно з ч. 1 та 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.
Відповідно до п. 1.3 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку № 88, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 усі первинні документи, облікові регістри, бухгалтерська та інша звітність повинні складатись українською мовою. У свою чергу документи, що є підставою для записів у бухгалтерському обліку і складені іноземною мовою, повинні мати впорядкований автентичний переклад на зазначену мову.

 

Нові рахунки для сплати податків запрацюють після 11.09.2018

З метою уникнення втрат бюджетів та у зв’язку зі зміною рахунків встановлено перехідний період щодо застосування рахунків – до 11 вересня.

На цей час старі рахунки для зарахування доходів до державного та місцевих бюджетів залишаються діючими.

Усі податки та збори, перераховані на старі рахунки, не втрачаються, не повертаються, не потребують додаткових зусиль на переадресацію, а зараховуються відповідно до визначених призначень та відповідно до бюджетного законодавства.

На час перехідного періоду (до 11.09.2018) виконання операцій як за старими, так і за новими рахунками здійснюються у штатному режимі.

Крім того, рахунки для сплати ЄСВ з 02.07.2018 не змінилися.

Вказана інформація розміщена на сторінці Державної казначейської служби України в мережі Facebook (https://m.facebook.com/story.php?story_fbid=985941794899252&id=483923041767799).

 

Подання звітності по трансфертному ціноутворенню за 2017 рік

В своєму листі від 09.07.2018 Офіс великих платників податків ДФС нагадав, що з 01.01.2017 відповідно до змін, внесених Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» від 21.12.2016, термін подання Звіту про контрольовані операції визначено до 1 жовтня року, що настає за звітним.

Враховуючи, що останній день подання Звіту про контрольовані операції за 2017 звітний рік (30.09.2018) припадає на вихідний день (неділя), платники податків мають подати такий звіт не пізніше 01.10.2018.

Звіт про контрольовані операції на відміну від податкової декларації подається виключно в електронній формі за допомогою засобів електронного зв’язку із дотриманням закону щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису (пп. 39.4.2 п. 39.4 ст. 39 Податкового кодексу).

При цьому, податківці звертають увагу, що з урахуванням особливостей електронного до­кументообігу платникам податків варто заздалегідь подбати про своєчасне подання Звіту про контрольовані операції з метою можливості у разі його неприйняття з будь-яких технічних або форс-мажорних обставин вжити заходів для вирішення цього питання до завершення граничного строку подання Звіту про контрольовані операції.

Форма Звіту про контрольовані операції та порядок його складання залишились незмінними як і під час подання звітності по ТЦУ за 2016 рік (затверджена наказом Мінфіну України від 18.01.2016 № 8).

Звіт складається із заголовної, основної частин, додатка та інформації до додатків, які є його невід’ємною частиною та містять інформацію про осіб, які є сторонами контрольованих операцій, та деталізовані відомості про контрольовані операції і заповнюється окремо щодо кожної особи, яка бере участь у контрольованих операціях. Кількість додатків до звіту має відповідати кількості контрагентів — сторін контрольованих операцій, зазначених в основній частині звіту.

Інформація про пов’язаність заповнюється за встановленою формою, в якій обов’язково зазначається номер додатка, до якого вона надається, та дублюються дані щодо платника податків та його контрагента.

Податківці також зазначають, що в разі опосередкованого володіння корпоративними правами має розкриватися весь ланцюжок осіб (із зазначенням їх назви, країни реєстрації та коду особи), через яких здійснюється таке опосередковане володіння.

Iryna Kalnytska

Iryna Kalnytska

Partner, Head of Tax practice, Restructuring, Claims and Recoveries practice, Attorney at law

  • Recognitions
  • The Legal 500 EMEA 2020
  • Best Lawyers, Ukraine 2020
  • Who’s Who Legal 2020
  • Ukrainian Law firms. A Handbook for Foreign Clients 2019

Related insights

Tax reform 2020: how to prepare for the change

22 September 2020 Publication

Tax reform 2020: how to prepare for the change

Read
LEGAL HOTLINE 10.09.2020

10 September 2020 Publication

LEGAL HOTLINE 10.09.2020

Read
LEGAL HOTLINE 03.09.2020

02 September 2020 Publication

LEGAL HOTLINE 03.09.2020

Read
View all

We use cookies to improve performance of our website and your user experience.
Cookies policy Cookies settings

Please read the provisions of the privacy policy and the processing of personal data carefully Cookies policy.

I consent to the processing of personal data in accordance with the privacy policy and the processing of personal data

I want to receive a mailing

We use cookies to improve performance of our website and your user experience. Cookies policy Hide settings