Нововведення у процедурі банкрутства: що змінилось у 2023 році

Верховною Радою України було прийнято 2 закони, які впроваджують ряд нововведень у процедурі банкрутства, спрямованих на її спрощення та автоматизацію, а також усувають чимало неузгодженостей та технічних недоліків у Кодексі України з процедур банкрутства (далі – КУзПБ).

Зокрема, 15 квітня 2023 року набрали чинності зміни до КУзПБ, запроваджені Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 2971-IX (далі – Закон № 2971-IX). Крім того, 13 липня 2023 року Верховна Рада України прийняла очікуваний закон про «військові банкрутства» – Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань провадження та застосування процедур банкрутства у період дії воєнного стану» (далі – Закон № 2911-IX).  Станом на дату даної публікації закон направлений на підпис Президенту України.

Пропонуємо розглянути основні зміни, які передбачені законами.

Особливості процедури банкрутства у період дії воєнного стану

Закон № 2911-IX доповнює КУзПБ наступними тимчасовими положеннями, які діятимуть на час воєнного стану в Україні та протягом шести місяців з дня його припинення або скасування:

• можливість проведення зборів та комітету кредиторів дистанційно (у режимі відеоконференції та шляхом опитування);
• звільнення арбітражного керуючого від дисциплінарної відповідальності за невиконання обов’язків, передбачених КУзПБ, якщо їх виконання неможливе, у зв’язку з веденням бойових дій у районах за місцезнаходженням боржника, кредитора, майна боржника, місцезнаходженням офісу або місцем проживання чи перебування арбітражного керуючого;
• можливість продовження судом окремих процесуальних строків: проведення попереднього засідання суду, звернення у межах провадження у справі про банкрутство про визнання недійсними правочинів, вчинених боржником, дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, оголошення про проведення першого, повторного та/або другого повторного аукціону, виконання плану санації чи реструктуризації боргів боржника, процедури розпорядження майном, ліквідації, реструктуризації боргів боржника та погашення боргів боржника;
• зупинення нарахування відсотків на зобов’язання боржника перед кредиторами, що реструктуризовані згідно з планом санації чи планом реструктуризації боргів боржника. Штрафні санкції за невиконання боржником таких зобов’язань не нараховуються;
• можливість відкриття провадження у справі про банкрутство боржника без здійснення авансування винагороди арбітражному керуючому на депозитний рахунок суду;
• проведення обов’язкової оцінки шкоди та/або збитків, завданих боржнику внаслідок збройної агресії проти України в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;
• незастосування солідарної відповідальності до органів управління боржника відповідно до ч. 6 ст. 34 КУзПБ, якщо боржник не звернувся до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство внаслідок збройної агресії проти України, у тому числі через перебування єдиного майнового комплексу боржника на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях відповідно до переліку, затвердженого Мінреінтеграції;
• нова підстава для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство за заявою кредитора – якщо боржник до проведення підготовчого засідання доведе, що він внесений до електронного реєстру учасників відбору та виконавців державних контрактів (договорів), та має діючий контракт з державними замовниками у сфері оборони, або вимоги кредитора не задоволені внаслідок збройної агресії проти України, у тому числі через перебування єдиного майнового комплексу боржника на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях відповідно до переліку, затвердженого Мінреінтеграції.

Нові повноваження розпорядника майна у процедурі банкрутства

Окрім вищенаведених змін, які діятимуть лише на час воєнного стану та протягом шести місяців з дня його припинення або скасування, Закон № 2911-IX встановлює й окремі правила, які діятимуть на постійній основі. Серед них, зокрема, доповнення переліку повноважень розпорядника майна.

Закон передбачає, що під час процедури розпорядження майном боржник зобов’язаний забезпечити розпоряднику майна можливість безпосереднього доступу до інформації, що зберігається у базах даних, які використовуються посадовими особами боржника для ведення бухгалтерського, податкового та управлінського обліку, а також для формування бухгалтерської, статистичної та податкової звітності, та/або забезпечити можливість розпоряднику майна ознайомитися з такою інформацією в інший спосіб з можливістю друкувати та/або копіювати необхідні документи.

Розширення переліку ухвал, які підлягають касаційному оскарженню 

КУзПБ встановлює загальне правило, відповідно до якого у касаційному порядку не підлягають оскарженню постанови апеляційного господарського суду, прийняті за результатами перегляду судових рішень, крім визначених законом винятків.

Нововведеннями розширено перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені в касаційному порядку.

Зокрема, тепер можуть бути оскаржені в суді касаційної інстанції:

• ухвали попереднього засідання;
• ухвали за результатами розгляду грошових вимог кредиторів, поданих після закінчення строку, встановленого для їх подання;
• постанови про визнання боржника банкрутом та введення процедури погашення боргів боржника;
• рішення, прийняті за результатами розгляду заяв, поданих у межах провадження у справі про банкрутство.

Наслідки зміни боржником місцезнаходження після подання заяви про банкрутство 

Законом № 2971-IX КУзПБ було доповнено положенням, яке визначає, що зміна боржником зареєстрованого місцезнаходження або місця проживання після подання кредитором або боржником заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство не впливає на зміну територіальної підсудності справи.

Вказане положення узгоджується з раніше висловленою позицією Верховного Суду у постанові від 03 лютого 2021 року у справі № 917/1759/19.

Зазначимо, що відповідні зміни допоможуть усунути зловживання недобросовісних боржників щодо штучної зміни територіальної підсудності справи про банкрутство.

Розгляд заяв у справі про банкрутство за правилами спрощеного позовного провадження

За правилами КУзПБ, господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі спори, стороною в яких є боржник.

З метою оптимізації строків розгляду справ про банкрутство, відтепер заяви (позовні заяви) у спорах, стороною в яких є боржник, розглядаються в межах справи про банкрутство за правилами спрощеного позовного провадження. 

При цьому, позивач має право в позовній заяві заявити мотивоване клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Якщо за результатами розгляду такого клопотання позивача суд дійде висновку про необхідність розгляду справи в порядку загального позовного провадження, він зазначає про це в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Регламентація порядку і строків пересилання матеріалів справи до судів апеляційної та касаційної інстанцій

Одним із механізмів, спрямованих на запобігання затягуванню строків розгляду справ про банкрутство, стало також врегулювання порядку і строків пересилання матеріалів справи до судів вищих інстанцій у разі оскарження судових рішень під час розгляду справи у суді першої інстанції.

Так, відтепер до апеляційного або касаційного суду направлятимуться матеріали справи у частині, яка витребовується ухвалою суду. При цьому, суд, який розглядає апеляційну чи касаційну скаргу, може за власною ініціативою витребувати справу про банкрутство у повному обсязі. Однак, у суді першої інстанції повинні залишатись належним чином засвідчені копії справи або частини справи для подальшого здійснення провадження у справі про банкрутство.

В той же час, матеріали справи про банкрутство, які стосуються заяви (позову) у спорах, стороною в яких є боржник, повинні направлятись господарським судом до апеляційного чи касаційного суду в повному обсязі. Однак, і в цьому випадку належним чином засвідчені копії справи залишаються в господарському суді для подальшого здійснення провадження у справі про банкрутство.

Наслідки подання двох чи більше заяв кредиторів про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника

Закріплення у КУзПБ порядку відкриття провадження у справі про банкрутство у разі наявності двох і більше заяв ініціюючих кредиторів стало реакцією на неодностайність судової практики та відсутність законодавчого регулювання у даному питанні.

Відтепер КУзПБ передбачає, що у разі подання двох чи більше заяв кредиторів про відкриття провадження у справі про банкрутство, господарський суд призначає заяви до розгляду в одному судовому засіданні за результатами якого за заявою, що подана першою, у разі її відповідності вимогам КУзПБ, відкриває провадження у справі про банкрутство. Інші заяви господарський суд залишає без розгляду.

При цьому, залишення заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство без розгляду з вищевказаних підстав не перешкоджає зверненню такого кредитора як конкурсного із заявою з грошовими вимогами до боржника.

Розширене коло осіб, щодо яких можливе застосування субсидіарної відповідальності за зобов’язаннями боржника

Субсидіарна відповідальність за доведення до банкрутства є відносно новим правовим інститутом, який почав застосовуватись на практиці з 2018 року. Основна мета – притягнення осіб, винних у доведенні боржника до банкрутства, до додаткової (субсидіарної) відповідальності з метою задоволення вимог кредиторів.

До моменту внесення змін Законом № 2971-IX, КУзПБ наступним чином окреслював коло осіб, на яких може бути покладена субсидіарна відповідальність за зобов’язаннями боржника у разі недостатності його майна: засновники (учасники, акціонери) або інші особи, у тому числі керівник боржника, які мають право давати обов’язкові для боржника вказівки, чи мають змогу іншим чином визначати його дії.

Відтепер до КУзПБ додано ще одну категорію осіб, щодо яких можливе застосування субсидіарної відповідальності за зобов’язаннями боржника. Зокрема, це особи, які вчинили, погодили правочини або вчинили майнові дії, визначені статтею 42 КзПБ, які в подальшому визнані недійсними або спростовані за рішенням суду.

До вказаних осіб може бути застосована субсидіарна відповідальність у межах суми, завданих боржнику такими майновими діями збитків.

Укладення мирової угоди як підстава закриття провадження у справі про банкрутство

Законом № 2971-IX КУзПБ доповнено також новою підставою для закриття провадження у справі про банкрутство – укладення мирової угоди між боржником та кредиторами відповідно до статті 192 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України).

КУзПБ передбачає, що у вказаному випадку провадження може бути закрите на всіх стадіях провадження у справі про банкрутство, як до, так і після визнання боржника банкрутом.

Важливо, що процедура затвердження судом мирової угоди між боржником та кредиторами регулюється загальними положеннями ГПК України.

Можливість проведення процедури санації після визнання боржника банкрутом

Однією із важливих новел Закону № 2971-IX є можливість прийняття судом рішення про введення процедури санації і після визнання боржника банкрутом.

Зокрема, КУзПБ  було доповнено положеннями, які визначають, що за клопотанням зборів кредиторів або ліквідатора господарський суд може прийняти рішення про введення процедури санації і після визнання боржника банкрутом, за умови наявності схваленого зборами кредиторів плану санації. 

Передбачено, що рішення зборів кредиторів про звернення до господарського суду з клопотанням про введення процедури санації і призначення керуючого санацією приймається зборами кредиторів у порядку, визначеному для схвалення плану санації. 

У разі, якщо суд відмовить у введенні процедури санації та затвердженні плану санації стосовно боржника, продовжується процедура ліквідації. В той же час, відмова суду не перешкоджає повторному зверненню з відповідним клопотанням.

Поновлення провадження у справі про банкрутство у разі виявлення майна банкрута

Важливою новацією, яка дозволить у майбутньому вирішити проблему банкрутства підприємств, майно яких наразі знаходиться на тимчасово окупованій території України, є положення, яке передбачає можливість поновлення провадження у справі про банкрутство.

Так, нові зміни дозволяють ліквідатору, який не виявив майнових активів, що підлягають включенню до складу ліквідаційної маси, окремо зазначити такі майнові активи у ліквідаційному балансі та подати до господарського суду баланс, який засвідчує відсутність у банкрута майна. 

У разі, якщо після закриття провадження у справі буде виявлено майно банкрута, достатнє для покриття витрат, пов’язаних з провадженням у справі, суд за клопотанням учасника справи може поновити провадження у справі. 

Якщо провадження у справі про банкрутство не було поновлено, таке майно банкрута за рішенням господарського суду переходить у власність відповідної територіальної громади або у державну власність за умови, що боржник є державним підприємством або господарським товариством, у статутному капіталі якого більше ніж 50 відсотків акцій (часток) належать державі.

Автоматизована система «Банкрутство та неплатоспроможність»

Закон № 2971-IX передбачає впровадження автоматизованої системи «Банкрутство та неплатоспроможність», яка об’єднає в собі бази даних, що зберігатимуть відомості про хід провадження у справі про банкрутство та фінансово-економічні показники боржника. До складу цієї системи також буде входити Єдиний реєстр боржників та Електронний кабінет арбітражного керуючого.

При цьому, конкурсні кредитори, забезпечені кредитори, інвестори, а також поточні кредитори (з моменту прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом) отримають право доступу до інформації про боржника, що міститься у закритій частині Єдиного реєстру боржників, відносно яких відкрито провадження у справі про банкрутство.

Підсумовуючи вищевикладене, очікується, що наведені зміни у законодавстві усунуть протиріччя між чинними положеннями Кодексу України з процедур банкрутства, забезпечать єдиний підхід у їх розумінні та сприятимуть ефективному застосуванню законодавства з питань банкрутства. 

Першоджерело – Економічна Правда