Відповідальність посадових осіб згідно нового Закону про ТОВ

Посадові особи товариства, згідно нового Закону про ТОВ, нестимуть солідарну, а в окремих випадках – субсидіарну відповідальність перед товариством.

Перш за все варто зауважити, що до посадових осіб товариства закон відносить членів виконавчого органу, членів наглядової ради, а також інших осіб, які прямо передбачені статутом товариства (наприклад, якщо у компанії додатково створені інші органи управління).

Посадові особи несуть солідарну відповідальність перед товариством у таких випадках:

• за введення в оману учасників товариства щодо його фінансового стану, зокрема шляхом подання (включення) недостовірної інформації до документів товариства, що призвело до здійснення неправомірних виплат дивідендів – у розмірі таких неправомірних виплат, які підлягають поверненню;
• за збитки, заподіяні товариству їхніми винними діями або бездіяльністю – в межах суми збитків (у цій частині норма закону відображає вже існуючі положення Цивільного кодексу про відповідальність членів органів юридичної особи).

Що таке солідарна відповідальність? Це відповідальність кількох боржників перед кредитором, коли кредитор управі вимагати як від усіх боржників разом, так і від кожного з них окремо повного або часткового виконання зобов’язання. При цьому, до посадових осіб положення про солідарну відповідальність можуть застосовуватися лише після того як буде доведено їх причетність до завданих збитків або до введення в оману власників компанії, наприклад, у відповідному рішенні суду. Фактично, із такими позовами до посадових осіб зможуть звертатися лише власники товариства, як особи, права яких порушені, або саме товариство. Тому можливість притягнення посадових осіб до солідарної відповідальності повністю залежить від волі учасників та самих посадових осіб, які мають право діяти від імені товариства.

Крім цього, новим законом передбачені положення про неконкуренцію, нерозголошення конфіденційної інформації та уникнення конфлікту інтересів, недотримання яких є безумовною підставою для розірвання трудового договору (контракту) із посадовою особою без виплати компенсації.

Положення про неконкуренцію стосуються окремих дій виключно у сфері господарської діяльності товариства, які заборонено вчиняти без отримання попередньої згоди загальних зборів учасників (або наглядової ради – для членів виконавчого органу). Зокрема, посадовим особам заборонено здійснювати господарську діяльність як ФОП, бути учасниками повного товариства або повними учасниками командитного товариства або бути членами виконавчого органу або наглядової ради іншого суб’єкта господарювання – у сфері господарської діяльності товариства.

Під конфліктом інтересів закон розуміє конфлікт між обов’язком посадової особи діяти добросовісно і розумно в інтересах товариства в цілому та своїми власними приватними інтересами або інтересами її афілійованих осіб. При цьому афілійованими особами вважаються:

• юридичні особи, за умови, що одна з них здійснює контроль над іншою чи обидві перебувають під контролем третьої особи;
• члени сім’ї фізичної особи – чоловік (дружина), а також батьки (усиновителі), опікуни (піклувальники), брати, сестри, діти та їхні чоловіки (дружини);
• фізична особа та члени її сім’ї і юридична особа, якщо ця фізична особа та/або члени її сім’ї здійснюють контроль над юридичною особою.

Крім цього, заборонено отримання посадовими особами чи їх афілійованими особами будь-яких винагород чи благ, пов’язаних із виконанням посадовою особою її повноважень. Посадові особи зобов’язані інформувати товариство у визначеному законом порядку про кожен випадок конфлікту інтересів, який став їм відомий.

Також важливим нововведенням є обов’язок директора або колегіального виконавчого органу інформувати учасників про зниження вартості чистих активів компанії більш як на 50 % порівняно із цим показником за попередній рік. За порушення такого обов’язку, у випадку банкрутства товариства протягом наступних трьох років, директор нестиме субсидіарну відповідальність (вид відповідальності, за якої заборгованість стягується із субсидіарного боржника у разі недостатності коштів у основного боржника) за зобов’язаннями товариства.

Наостанок, законом розділено сфери відповідальності за зберігання документів між директором (членами колегіального виконавчого органу) та головним бухгалтером товариства. Директор несе відповідальність за зберігання всіх документів товариства, визначених законом (зокрема, це: протоколи загальних зборів та протоколи засідань інших колегіальних органів товариства, усі редакції статуту, правовстановлюючі документи на майно товариства, внутрішні положення, що регулюють діяльність органів товариства тощо), крім документів бухгалтерського обліку та фінансової звітності, за зберігання яких несе відповідальність головний бухгалтер (у разі його призначення). За порушення умов зберігання документів для посадових осіб передбачена адміністративна (якщо таке порушення неумисне) та кримінальна (у разі умисного знищення, пошкодження або приховування документів) відповідальність.