LEGAL HOTLINE 29.10.2020

Набули чинності зміни до Кодексу з процедур банкрутства

17 жовтня 2020 року набули чинності відразу декілька Законів України, які вносять зміни до Кодексу України з процедур банкрутства, зокрема:

• Закон № 686-ІХ від 05.06.2020 про внесення змін до Кодексу та
• Закон № 728-ІХ від 18.06.2020 щодо недопущення зловживань у сфері банкрутства на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби COVID-19.

Даними Законами, серед іншого, вносяться наступні зміни:

• встановлено, що провадження у справах про банкрутство боржників – казенних   підприємств та бюджетних установ, а також санація таких боржників до відкриття провадження у справі про банкрутство не допускаються;
• визначено особливості порядку призначення арбітражного керуючого до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Так, заява ініціюючого кредитора про банкрутство повинна містити пропозицію щодо кандидатури арбітражного керуючого з заявою такого арбітражного керуючого про участь у справі. У разі відсутності такої пропозиції та/або заяви, призначення арбітражного керуючого для виконання повноважень розпорядника майна або керуючого реструктуризацією здійснюється господарським судом самостійно з числа осіб, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України, шляхом застосування автоматизованої системи, яка діє сьогодні;
• встановлено, що збори та комітет кредиторів можуть проводитися дистанційно в режимі відеоконференції, за умови забезпечення належної ідентифікації та перевірки повноважень представників кредиторів;
• встановлено, що арбітражний керуючий звільняється від відповідальності за невчинення дій, передбачених Кодексом з процедур банкрутства, якщо вони не можуть бути вчинені в умовах карантину, за умови повідомлення про це кредиторів, обраних до складу комітету кредиторів, та кредиторів, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника;
• на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби COVID-19, та протягом 90 днів з дня скасування карантину:

а) не допускається відкриття проваджень у справах про банкрутство боржників – юридичних осіб за заявою кредиторів за вимогами до боржника, що виникли з 12 березня 2020 року;

б) продовжується місячний строк для звернення боржника до господарського суду із заявою про банкрутство у разі виникнення загрози неплатоспроможності, якщо боржник доведе, що неможливість дотримання цього строку була спричинена поширенням коронавірусної хвороби COVID-19 та/або заходами боротьби з поширенням цієї хвороби;

в) комітет кредиторів та забезпечений кредитор мають право прийняти рішення про зупинення проведення аукціонів з продажу майна боржника;

г) зупиняється нарахування відсотків на зобов’язання боржника перед кредиторами, які реструктиризовані планом санації чи реструктуризації боргів боржника.

Прийнято нову постанову щодо використання механізму «єдиного вікна» для зовнішньо-економічної діяльності

21 жовтня 2020 року Кабінет Міністрів України прийняв нову Постанову № 971 щодо використання механізму «єдиного вікна» для міжнародної торгівлі.

Як зазначено на Урядовому порталі, Постановою затверджено Порядок взаємодії між декларантами, їх представниками, іншими заінтересованими особами та митними органами, іншими державними органами, установами та організаціями, уповноваженими на здійснення дозвільних або контрольних функцій щодо переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, з використанням механізму «єдиного вікна».

Постанову прийнято з метою приведення у відповідність до Митного кодексу України Порядку взаємодії з використанням механізму «єдиного вікна» між декларантами, митними органами та іншими державними органами на заміну діючому порядку.

Постановою запроваджуються нові інструменти електронної взаємодії з використанням механізму «єдиного вікна» між бізнесом, митними та іншими державними органами.

Змінюються підходи до формування планів перевірок Держпраці

Державна служба України з питань праці нагадала про вдосконалення процесу відбору суб’єктів господарювання з урахуванням ризик-орієнтованого підходу для планування контрольно-наглядової діяльності на 2021 рік.

Принциповою відмінністю у методах визначення першочерговості проведення планових перевірок суб’єктів господарювання стали нові Критерії ризику від провадження господарської діяльності, що набули чинності 27 травня 2020 року.

Планові контрольні заходи першочергово орієнтовані на тих роботодавців, які підпадають під такі критерії:

• настання нещасних випадків, наявність випадків гострого або хронічного професійного захворювання у працівника, особи суб’єкта господарювання протягом останніх п’яти років, що передують плановому періоду тощо;
• наявність об’єктів підвищеної небезпеки без зареєстрованої у встановленому порядку декларації безпеки об’єкта підвищеної небезпеки;
• наявність заборгованості з виплати заробітної плати або порушення строків її виплати;
• виплата працівникам заробітної плати на рівні або нижче встановленого законодавством розміру мінімальної заробітної плати;
• наявність звернень фізичних осіб про порушення, що спричинило шкоду їхнім правам, законним інтересам, життю чи здоров’ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, проте позапланові заходи державного нагляду (контролю) не були проведені через недостатність підстав для їх проведення тощо.

Планування наглядової діяльності на підставі зазначених критеріїв має забезпечити адресність перевірок суб’єктів господарювання, віднесених переважно до високого ступеня ризику у відповідній сфері державного нагляду (контролю).