Мобінг на роботі: нові підстави для звільнення та відповідальність роботодавця

Поняття та форми мобінгу

Мобінг (цькування) – систематичні (повторювані) тривалі умисні дії або бездіяльність роботодавця, окремих працівників або групи працівників трудового колективу, які спрямовані на приниження честі та гідності працівника, його ділової репутації, у тому числі з метою набуття, зміни або припинення ним трудових прав та обов’язків, що проявляються у формі психологічного та/або економічного тиску, зокрема із застосуванням засобів електронних комунікацій, створення стосовно працівника напруженої, ворожої, образливої атмосфери, у тому числі такої, що змушує його недооцінювати свою професійну придатність.

Законом визначено форми психологічного та економічного тиску, наприклад:

• створення стосовно працівника напруженої, ворожої, образливої атмосфери (погрози, висміювання, наклепи, зневажливі зауваження, поведінка загрозливого, залякуючого, принизливого характеру та інші способи виведення працівника із психологічної рівноваги);
• безпідставне негативне виокремлення працівника з колективу або його ізоляція (незапрошення на зустрічі та наради, в яких працівник, відповідно до локальних нормативних актів та організаційно-розпорядчих актів має брати участь, перешкоджання виконанню ним своєї трудової функції, недопущення працівника на робоче місце, перенесення робочого місця в непристосовані для цього виду роботи місця);
• нерівність можливостей для навчання та кар’єрного росту;
• нерівна оплата за працю рівної цінності, яка виконується працівниками однакової кваліфікації;
• безпідставне позбавлення працівника частини виплат (премій, бонусів та інших заохочень);
• необґрунтований нерівномірний розподіл роботодавцем навантаження і завдань між працівниками з однаковою кваліфікацією та продуктивністю праці, які виконують рівноцінну роботу.

Отже, починаючи з 11 грудня 2022 року, вчинення зазначених дій на роботі заборонено на законодавчому рівні.

У зв’язку з цим, якщо працівник вважає, що щодо нього вчиняється мобінг, він має право звернутися:

• зі скаргою до Держпраці та/або
• з позовом до суду.

Оскільки нововведення набрали чинності не так давно, то, відповідно, поки що відсутня судова практика з цього питання. Хоча на разі на розгляді судів перебуває чимало справ за позовами працівників до роботодавців про визнання або встановлення факту мобінгу під час здійснення трудової діяльності.

При цьому, слід зауважити, що не вважаються мобінгом вимоги роботодавця щодо належного виконання працівником трудових обов’язків, зміна робочого місця, посади працівника або розміру оплати праці в порядку, встановленому законодавством, колективним або трудовим договором.

Разом з тим саме роботодавець повинен здійснювати заходи щодо запобігання та протидії мобінгу, наприклад, проводити відповідні інформаційні, навчальні та організаційні заходи. Також у колективному договорі можуть встановлюватися заходи, спрямовані на запобігання, протидію та припинення мобінгу, а також заходи щодо відновлення порушених внаслідок мобінгу прав.

Мобінг як підстава для звільнення

Визначення поняття мобінгу на рівні закону спричинило внесення змін до КЗпП України в частині підстав для звільнення.

Так, працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо роботодавець чинив мобінг стосовно працівника або не вживав заходів щодо його припинення, що підтверджено судовим рішенням, що набрало законної сили. У такому разі працівнику виплачується вихідна допомога у розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку.

У свою чергу роботодавець також може звільнити працівника з власної ініціативи у випадку вчинення працівником мобінгу, встановленого судовим рішенням, що набрало законної сили.

Крім того, трудовий договір з ініціативи роботодавця може бути розірваний також у випадку вчинення керівником компанії мобінгу незалежно від форм прояву та/або невжиття заходів щодо його припинення, встановленого судовим рішенням, що набрало законної сили.

Як бачимо, у будь-якому випадку, як звільнення з ініціативи працівника, так і з ініціативи роботодавця, повинно передувати встановлення факту мобінгу судовим рішенням.

Відповідальність за вчинення мобінгу

У разі, якщо мобінг призвів до ушкодження здоров’я працівника, то це є підставою для відшкодування такому працівнику витрат на лікування. Якщо ж мобінг призвів до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв’язків, і вимагає від працівника додаткових зусиль для організації свого життя, то з роботодавця може бути стягнута моральна шкода на користь такого працівника.

Крім того, від початку грудня 2022 року за мобінг (цькування) працівника на роботі передбачено також адміністративну відповідальність:

• за перше правопорушення – штраф на громадян від 850 до 1700 грн. або 20-30 годин громадських робіт; на фізичних осіб-підприємців, посадових осіб – від 1700 до 3400 грн. або 30-40 годин громадських робіт;
• за друге порушення протягом року або коли мобінг вчинено групою осіб – штраф на громадян від 1700-3400 грн. або 30-50 годин громадських робіт; на фізичних осіб-підприємців, посадових осіб – від 3400-6800 грн. або 40-60 годин громадських робіт.

Таким чином, з аналізу нововведень щодо мобінгу можна дійти висновку, що такі зміни спрямовані, перш за все, на захист прав працівників. Це пов’язано, зокрема, з більш широкими можливостями працівника у разі мобінгу, а саме:

• звернення до Держпраці та/або до суду;
• отримання відшкодування моральної шкоди, заподіяної внаслідок мобінгу, а також витрат на лікування;
• розірвання трудового договору у визначений працівником строк за власним бажанням.

З огляду на зазначені зміни, роботодавцям слід уважно ставитись до психологічного та емоційного стану своїх працівників та у разі виявлення будь-яких ознак тиску невідкладно здійснювати заходи протидії мобінгу на роботі.