Дайджест новин податкового законодавства: TAX ALERT 03.05.2018

ВЕРХОВНИЙ СУД ВКАЗАВ НА ОБОВ’ЯЗОК ПОДАТКОВОГО ОРГАНУ У ЗАПИТІ ПРО НАДАННЯ ІНФОРМАЦІЇ ЧІТКО ЗАЗНАЧАТИ ПІДСТАВИ ЙОГО НАПРАВЛЕННЯ

У Єдиному державному реєстрі судових рішень з’явилась постанова Верховного Суду від 20.02.2018 у справі № 826/12244/14, у якій зазначено: «у разі, якщо запит контролюючого органу про надання інформації оформлений з порушенням законодавчо встановленого порядку, зокрема в якому чітко не зазначено підстави для його направлення (надсилання), платник податку звільняється від обов’язку надання відповіді на такий запит, що в свою чергу виключає право контролюючого органу призначати проведення перевірки з підстав ненадання пояснень та їх документальних підтверджень на обов’язковий письмовий запит, а у разі прийняття рішення, оформленого наказом, про призначення перевірки за вказаних обставин такий наказ може бути визнано протиправним та скасовано».

Тобто у запитах про надання інформації податкових орган повинен обов’язково зазначати одну або декілька підстав для його надіслання, які визначені пунктом 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України. У протилежному випадку платник податку має право не надавати відповідь на такий запит, а податковий орган не має права призначати та проводити податкову перевірку цього платника податків, у зв’язку за ненаданням відповіді на запит.

Вказана позиція суду також узгоджується з положеннями п. 16 Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 № 1245.

Важливо! такі формулювання як «можливі порушення» положення законодавства, «виявлено недостовірність даних, що містяться в податкових деклараціях» не є належним обґрунтуванням для направлення запиту. Податковий орган має чітко вказати про які саме порушення йде мова або які саме невідповідності було знайдено.

Правильно оформлена відповідь на запит податкового органу у майбутньому може бути підставою для визнання перевірки протиправною (у разі її проведення).

ДО ПЛАТНИКІВ ЄСВ ІЗ ЗОНИ АТО НЕ ЗАСТОСОВУЮТЬСЯ САНКЦІЇ ЗА НЕСВОЄЧАСНУ СПЛАТУ: ЗРАЗКОВЕ РІШЕННЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

30 березня 2018 року Верховний Суд виніс зразкове рішення по справі № 812/292/18 щодо скасування рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату єдиного внеску платнику податків, розташованому в зоні АТО.

Суд зазначив, що саме перебування платників єдиного внеску на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, де проводилася антитерористична операція, є підставою для призупинення застосування до них санкцій передбачених Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – «Закон») в силу дії абзацу третього пункту 9-4 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону.

Водночас Верховний Суд зазначив, що Закон не скасовує обов’язків платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, а надає можливість на період антитерористичної операції не виконувати їх у встановлені строки (своєчасно) та в повному обсязі.

У рішенні Суду визначені обставини, які можуть впливати на інше застосування норм матеріального права:

• знаходження платника єдиного внеску, зареєстрованого в зоні АТО, на обліку в податкових органах, розташованих за межами цієї території;
• невиконання платником єдиного внеску своїх обов’язків, що виникли на початку та / або після закінчення антитерористичної операції.

ЗАТВЕРДЖЕНО ПОРЯДОК ФОРМУВАННЯ ТЕРИТОРІАЛЬНИМИ ОРГАНАМИ ТА СТРУКТУРНИМИ ПІДРОЗДІЛАМИ ДФС ПЕРЕЛІКУ РИЗИКОВИХ ПЛАТНИКІВ ПОДАТКІВ

16.04.2018 на сайті ДФС було оприлюднено наказ Державної фіскальної служби України від 21.03.2018 № 144 «Про затвердження Порядку формування територіальними органами та структурними підрозділами ДФС переліку ризикових платників податків, Рішення про врахування/неврахування Таблиці даних платника податків, Рішення про неврахування Таблиці даних платника податків».

Затвердженим Порядком, зокрема, передбачено, що всі платники податків, що подають на реєстрацію податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних, перевіряються ДФС на відповідність критеріям ризиковості, які затверджено ДФС.

Керівники комісій головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації, забезпечують розгляд питань на засіданні комісії щодо внесення платників податків до переліку ризикових платників податків/виключення з переліку ризикових платників податків згідно з п. 1.6 критеріїв ризиковості.

Нагадаємо, що якщо за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Важливо! блокування податкових накладних несе негативні наслідки не лише для платника податку ПН, якого заблоковано, але і для його контрагента, який не може скористатися своїм правом на податковий кредит. Водночас, правильні формулювання в договорах з контрагентами допоможуть уникнути таких ризиків і забезпечити отримання податкового кредиту навість у разі блокування ПН контрагента.

СКАРГУ НА РІШЕННЯ КОМІСІЙ ЩОДО ВІДМОВИ У РЕЄСТРАЦІЇ ПОДАТКОВИХ НАКЛАДНИХ МОЖНА ПОДАТИ В ЕЛЕКТРОННОМУ ВИГЛЯДІ

Державна фіскальна служба України створила сервіс – подання скарги на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, в електронному вигляді.

Відтепер створити та надіслати скаргу за формою J(F)1313201, а також заяву про відмову від поданої скарги за формою J(F)1313301, платник має змогу через Електронний кабінет, вхід до якого здійснюється за адресою: cabinet.sfs.gov.ua, а також через офіційний веб-портал Державної фіскальної служби України. До скарги подаються документи про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим податковим накладним/розрахункам коригування за формою J(F)1360102. Кожен документ, що додається до Скарги надсилається окремим додатком у форматі «pdf» та повинен мати розмір не більше 2 мегабайт.

НАБРАЛА ЧИННОСТІ ПОСТАНОВА КМУ ПРО РЕФОРМУВАННЯ ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ОРГАНІВ ДФС

24.04.2018 набрала чинності постанова Кабінету міністрів України «Про реформування територіальних органів Державної фіскальної служби» від 08.03.2018 № 296.

Відповідно до постанови Головне управління Державної фіскальної служби у Херсонській області буде перейменовано в Головне управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, а Херсонську митницю Державної фіскальної служби — у Митницю ДФС у Херсонській області, Автономій Республіці Крим та м. Севастополі.

Також постановою передбачена реорганізація деяких територіальних органів Державної фіскальної служби України шляхом їх приєднання як структурних підрозділів до відповідних територіальних органів Державної фіскальної служби України.

ОНОВЛЕНО ПЛАН-ГРАФІК ПРОВЕДЕННЯ ДОКУМЕНТАЛЬНИХ ПЛАНОВИХ ПЕРЕВІРОК ПЛАТНИКІВ ПОДАТКІВ НА 2018 РІК

19.04.2018 на офіційному веб-сайті ДФС України оприлюднені оновлений План-графік проведення документальних планових перевірок платників податків на 2018 рік та довідник структури плану-графіка з кодами груп підприємств у розрізі направлень їх діяльності.

Нагадуємо, що до плану-графіка проведення документальних планових перевірок відбираються платники податків, які мають ризик щодо несплати податків та зборів, невиконання іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі орган (п. 77.2 ст. 77 Податкового кодексу України).

ПОПОВНЕННЯ РАХУНКУ У СИСТЕМІ ЕЛЕКТРОННОГО АДМІНІСТРУВАННЯ ПДВ ОДНОГО ПЛАТНИКА ПДВ З ПОТОЧНОГО РАХУНКУ ІНШОЇ ОСОБИ Є НЕМОЖЛИВИМ

В індивідуальній податковій консультації від 05.04.2018 № 1452/6/99-99-15-03-02-15/ІПК ДФС України розглянула питання щодо можливості поповнення рахунку у системі електронного адміністрування ПДВ одного платника ПДВ з поточного рахунку іншої особи.

У випадку, що розглядався платник ПДВ у зв’язку з арештом коштів на його поточному рахунку уклав договір доручення з іншою особою, відповідно до якого він доручив такій особі здійснювати від його імені та за його рахунок, зокрема, розрахунки з бюджетом.

Проаналізувавши ситуацію, ДФС України дійшла однозначного висновку про те, що чинним законодавством не передбачено поповнення електронного рахунку платника ПДВ за рахунок інших джерел, наприклад, з поточних рахунків інших осіб, незалежно від наявності чи відсутності договору доручення.

Важливо: джерела, з яких можливо поповнити рахунок у системі електронного адміністрування ПДВ, визначені п. 200-1.4 ст. 200-1 Податкового кодексу України.

РЕСПУБЛІКА БОЛГАРІЯ, ГРУЗІЯ, РЕСПУБЛІКА ЕСТОНІЯ, ЛАТВІЙСЬКА РЕСПУБЛІКА, РЕСПУБЛІКА МАЛЬТА І УГОРЩИНА ВИКЛЮЧЕНІ З ПЕРЕЛІКУ ДЕРЖАВ (ТЕРИТОРІЙ), ОПЕРАЦІЇ З РЕЗИДЕНТАМИ ЯКИХ ВИЗНАЮТЬСЯ КОНТРОЛЬОВАНИМИ ДЛЯ ЦІЛЕЙ ТРАНСФЕРТНОГО ЦІНОУТВОРЕННЯ

25.04.2018 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 11.04.2018 № 295, відповідно до якої Республіка Болгарія виключена з Переліку держав (територій), які відповідають критеріям, установленим підпунктом 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України.
Нагадуємо, що 07.03.2018 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 31.01.2018 № 108, якою Грузія, Республіка Естонія, Латвійська Республіка, Республіка Мальта і Угорщина також виключені з вказаного переліку.

Наразі після виключення Болгарії перелік налічує 79 «низькоподаткових» держав, які відповідають критеріям, установленим підпунктом 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України.

ПРОТОКОЛ ДОПИТУ СВІДКА ТА ПОДАТКОВА ІНФОРМАЦІЯ ЩОДО КОНТРАГЕНТІВ НЕ Є БЕЗЗАПЕРЕЧНИМИ ДОКАЗАМИ НЕРЕАЛЬНОСТІ ГОСПОДАРСЬКИХ ОПЕРАЦІЙ

Верховний суд (постанова від 27.03.2018 у справі №816/809/17) розглянув справу за позовом суб’єкта господарювання до податкового органу про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення. Вказане податкове повідомлення-рішення ґрунтувалось зокрема на протоколі допиту свідка, отриманого в рамках кримінального провадження, та податковій інформації щодо контрагентів позивача, які, на думку податкового органу, підтверджували нереальність господарських операцій позивача.

Розглядаючи справу Верховний суд дійшов висновку: «…сам факт порушення кримінальної справи та отримання свідчень (пояснень) посадових осіб господарюючих суб’єктів, в рамках такої кримінальної справи, не є беззаперечним фактом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків всіх господарських операцій проведених позивачем та його контрагентами… під час проведення господарських операцій платник податків може бути і необізнаним стосовно дійсного стану правосуб’єктності своїх контрагентів і реально отримати від них товари (роботи чи послуги), незважаючи на те, що контрагенти можливо і мають наміри щодо порушення податкового законодавства…Колегія суддів не бере до уваги і посилання відповідача на податкову інформацію, що наявна в інформаційно – аналітичних базах відносно контрагентів позивача по ланцюгах постачання, а також податкову інформацію надану іншими контролюючими органами, оскільки така інформація не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону».

На нашу думку, зазначений висновок Верховного Суду є правильним та повністю узгоджується з нормами ч. 6 ст. 78, ч. 1 ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України.