TAX ALERT 29.10.2019

Оновлення плану-графіка перевірок ДПС на 2019 рік

Державна податкова служба України оприлюднила на своєму сайті оновлений план-графік проведення перевірок платників податків на 2019 рік. Станом на 24 жовтня 2019 року зміни торкнулися Розділу ІІІ плану-графіка “Документальні планові перевірки платників податків-фізичних осіб”. З урахуванням відповідних коригувань, у 2019 році податківці перевірять 1658 підприємців.

Сформовано проект плану комплексних перевірок на 2020 рік

Державна регуляторна служба України (далі – ДРС України) повідомила про формування проекту плану здійснення комплексних заходів державного нагляду (контролю) на 2020 рік. Переглянути його можна на Інспекційному порталі. Передбачається, що наступного року буде проведено 32 381 перевірку підприємств та підприємців.

Варто зауважити, що відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” суб’єкт господарювання має право відмовитися від проведення комплексної перевірки шляхом подачі письмового звернення до ДРС України. Проте, зробити це необхідно до затвердження плану здійснення комплексних перевірок на 2020 рік, яке відбудеться 15 листопада 2019 року. У разі такої відмови, перевірка суб’єкта господарювання буде проводитись згідно з річними планами органів державного нагляду (контролю).

Національний банк знизив облікову ставку до 15,5%

Правління Національного банку України повідомляє про ухвалення рішення щодо зниження облікової ставки до 15,5% річних із 25 жовтня 2019 року. Національний банк продовжує цикл пом'якшення монетарної політики, оскільки бачить стійку тенденцію до уповільнення інфляції до цілі 5%.

У вересні 2019 року споживча інфляція в річному вимірі сповільнилася до 7,5% та була навіть нижчою за прогноз, опублікований у липневому Інфляційному звіті. Зниження інфляції продовжилося і в жовтні, як свідчать результати попередньої оцінки Національного банку.

Набрав чинності закон про захист бізнесу

19 жовтня 2019 року набрав чинності Закон України “Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення захисту суб’єктів господарювання від неправомірних дій або бездіяльності дозвільних органів”, яким передбачено посилення адміністративної відповідальності посадових осіб дозвільних органів за порушення вимог законодавства з питань видачі документів дозвільного характеру.

Зокрема, за порушення вимог законодавства з питань видачі документів дозвільного характеру законом передбачається накладення штрафу на посадових осіб від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімум доходів громадян, тобто від 850 до 1700 гривень. Окрім цього, за вчинення аналогічних дій особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, передбачається накладення штрафу від ста до ста п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто від 1700 до 2550 гривень.

Очікується, що реалізація положень цього закону сприятиме зменшенню кількості випадків незаконних або безпідставних відмов у видачі, переоформленні та/або анулюванні документів дозвільного характеру чи реєстрації декларації відповідності матеріально-технічної бази суб'єкта господарювання вимогам законодавства.

Запровадження дворічного мораторію на перевірки та вжиття заходів щодо збільшення лімітів для ФОП

За повідомленням на офіційному сайті Президент України, Володимир Зеленський підписав Указ “Про невідкладні заходи щодо забезпечення сприятливих умов для діяльності фізичних осіб-підприємців” № 761/2019, спрямований на покращення умов для розвитку підприємництва, здійснення фізичними особами підприємницької діяльності.

Кабінет Міністрів України, відповідно до змісту документу, має забезпечити створення Координаційної ради з питань розвитку мікро- та малого підприємництва із залученням до її роботи представників громадських організацій, що представляють інтереси малого бізнесу.

У двотижневий термін за участю згаданої Ради мають бути розроблені та внесені на розгляд парламенту законопроекти, зокрема щодо:

• лібералізації умов та критеріїв віднесення фізичних осіб-підприємців до першої групи спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, зокрема шляхом встановлення більшого розміру граничного обсягу їх доходу протягом календарного року, надання їм права використовувати працю найманих осіб, а також розширення переліку видів діяльності, які можуть здійснюватися такими суб’єктами господарювання;
• запровадження дворічного мораторію на проведення перевірок фізичних осіб-підприємців (крім тих, які здійснюють високорентабельні види діяльності з істотними ризиками ухилення від оподаткування) щодо дотримання ними порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій;
• пом’якшення відповідальності фізичних осіб-підприємців за порушення ними встановленого порядку подання до контролюючих органів звітності, пов’язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій.

Крім того, мають бути вжиті необхідні заходи для забезпечення прозорих і необтяжливих процедур реєстрації розрахункових операцій під час реалізації товарів та надання послуг через мережу Інтернет і проведено роз’яснення щодо порядку застосування таких процедур. З 01 січня 2020 року має бути забезпечена можливість тестування платниками податків під час здійснення розрахункових операцій безкоштовного програмного рішення для використання такими платниками програмних реєстраторів розрахункових операцій.

ІПК щодо перевезення пального територією підприємства

В Індивідуальній податковій консультації № 734/6/99-00-0402-05-15/ІПК від 11 жовтня 2019 року податківці розглянули питання необхідності включення власного транспортного засобу, який переміщує пальне для власного споживання по території заводу без виїзду на автомобільну дорогу до Переліку транспортних засобів, що переміщують пальне або спирт етиловий (далі – Перелік).

Зокрема, до Переліку вносяться транспортні засоби, що набули статусу акцизних складів пересувних, а також транспортні засоби, що використовуються суб’єктом господарювання, який не є розпорядником акцизного складу, для переміщення на митній території України власного пального або спирту етилового для потреб власного споживання чи промислової переробки.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Митного кодексу України, митною територією України є територія України, зайнята сушею, територіальне море, внутрішні води і повітряний простір, а також території вільних митних зон, штучні острови, установки і споруди, створені у виключній (морській) економічній зоні України, на які поширюється виключна юрисдикція України.

Тобто територія підприємства (заводу) також підпадає під визначення митної території України, а тому переміщення пального (або спирту) виключно на території підприємства буде вважатися його переміщенням митною територією України.

Окрім цього, податківці зазначають, що жодних застережень, що НЕ є переміщенням по митній території України переміщення небезпечного вантажу, а саме власного пального власним автомобілем тільки по території заводу без виїзду на автомобільну дорогу, пп. 230.1.5 Податкового кодексу України та ст. 9 Митного кодексу України не визначено.

ІПК щодо зменшення податку на прибуток підприємств на суму податку, сплаченого за межами України

В Індивідуальній податковій консультації № 761/6/99-00-07-02-02-15/ІПК від 15 жовтня 2019 року Державна податкова служба України надала роз’яснення щодо зменшення податку на прибуток підприємств на суму податку, сплаченого за межами України.

Зокрема, податківці вказали, що відповідно до аб. 2 пп. 141.4.9 п. 141.4 ст. 141 Податкового кодексу України (ПК України) суми податку на прибуток, отриманий з іноземних джерел, що сплачені суб'єктами господарювання за кордоном, зараховуються під час сплати ними податку в Україні. При цьому розмір зарахованих сум податку з іноземних джерел протягом податкового (звітного) періоду не може перевищувати суми податку, що підлягає сплаті в Україні таким платником податку протягом такого періоду.

Зарахування сплачених за митним кордоном України сум податку здійснюється за умови подання письмового підтвердження контролюючого органу іншої держави щодо факту сплати такого податку та за наявності чинного міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування доходів.

Отже, платник податку враховує у зменшення податку на прибуток підприємств за звітний податковий період суму податку, сплаченого таким платником за кордоном протягом цього звітного періоду, яка визначається шляхом перерахунку іноземної валюти до гривні, виходячи з офіційного курсу Національного банку України на дату сплати такого податку за кордоном за умови дотриманім вимог п. 13.1 ст. 13 та пп. 141.4.9 п. 141.4 ст. 141 ПК України.

ІПК щодо дати виникнення податкових зобов’язань з ПДВ за правилами “ІНКОТЕРМС”

Державна податкова служба України у своїй Індивідуальній податковій консультації № 665/6/99-00-07-03-02-15/ІПК від 08 жовтня 2019 року надала роз’яснення щодо дати виникнення податкових зобов’язань у разі здійснення операцій з постачання товарів на умовах “ІНКОТЕРМС”.

З метою оподаткування ПДВ при здійсненні операцій з постачання товарів, оплата за які не відбулася і постачальник не визначає податкові зобов'язання за касовим методом, датою виникнення податкових зобов’язань з ПДВ вважається дата, на яку припадає початок передачі товару від постачальника або безпосередньо покупцю, або організації, яка здійснюватиме доставку покупцю цього товару будь-яким способом (перевезення, пересилання тощо).

Підтвердженням дати, на яку припадає початок передачі (переміщення) товару, є дата, вказана у документах на перевезення (переміщення, пересилання) товару, які відповідно до статті 307 Господарського кодексу України оформлюються в установленій формі із складанням комплекту перевізних документів з урахуванням виду транспорту, яким здійснюється перевезення.

З 1 листопада почнуть діяти нові правила повернення зайво сплачених податків

Головне управління Державної податкової служби у місті Києві (далі – ГУ ДПС у м. Києві) нагадує, що з 01 листопада 2019 року вступають в дію положення Наказу Міністерства фінансів України № 60 від 11 лютого 2019 року щодо нового механізму повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань та пені.

Для максимальної зручності обробки заяв платників у процесі повернення коштів та унеможливлення виникнення помилок, ГУ ДПС у м. Києві рекомендує платникам податків подавати заяви в електронній формі за допомогою засобів інформаційно-телекомунікаційних систем, а саме через електронний кабінет платника податків.

ЗЕД-договори можна буде укладати НЕ лише у письмовій формі

Міністерство юстиції України на своєму сайті повідомило, що Кабінет Міністрів України схвалив проект Закону “Про відмову від заяви України до Конвенції Організації Об’єднаних Націй про договори міжнародної купівлі-продажу товарів”.

За словами міністра юстиції, законопроект передбачає відмову України від заяви, зробленої під час приєднання до Конвенції ООН про договори міжнародної купівлі-продажу товарів (Указ Президії Верховної Ради УРСР від 23 серпня 1989 року), якою укладення зовнішньоекономічних договорів купівлі-продажу товарів дозволялося лише у письмовій формі. На сьогодні такий підхід не відповідає законодавству України, яке дозволяє укладати контракти не лише у письмовій, а й в електронній формі.

Територіальні органи ДМС та ДПС втратять статус юридичних осіб

За повідомленням прес-центру Міністерства фінансів України, 16 жовтня 2019 Кабінет Міністрів України схвалив проект Закону України “Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо удосконалення структури управління в сфері державної митної та податкової політики” (далі – Проект). Зокрема, Проектом передбачається запровадження нового формату діяльності системи центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну митну та державну податкову політику у форматі єдиної юридичної особи, у зв’язку з чим їх територіальні органи будуть здійснювати діяльність не як юридичні особи, а як відокремлені підрозділи.

У зв’язку з цим, Проектом пропонується внести зміни до ряду кодексів та законів України, відповідно до яких:

• запроваджується можливість створення Держмитслужбою та Державною податковою службою (далі – ДПС) відокремлених підрозділів без статусу юридичної особи, що забезпечить можливість здійснення діяльності в форматі єдиних юридичних осіб;
• вносяться зміни до понятійного апарату в законодавстві;
• надається можливість керівникам Держмитслужби та ДПС делегувати свої повноваження керівникам своїх відокремлених підрозділів (територіальних органів), відповідно до положень про територіальні органи;
• визначаються особливості оплати праці державних службовців Держмитслужби, ДПС та їхніх територіальних органів, з урахуванням положень Митного кодексу України та Податкового кодексу України;
• надається можливість отримувати на безоплатній основі у формі відкритих даних знеособлену інформацію щодо експортно-імпортних операцій, зокрема митної вартості товарів, інформацію про правопорушення;
• розширюється можливість застосування в митній справі електронних документів;
• вилучене митницями майно буде відкрито реалізовуватись на аукціонах через електронні торгові системи;
• голови місцевих державних адміністрацій не впливатимуть на призначення та звільнення керівників митниць.

Очікується, що реалізація вказаних норм сприятиме досягненню цілей, визначених Програмою діяльності Кабінету Міністрів, в частині зниження часових та грошових витрат для доброчесного бізнесу під час здійснення митних процедур, наближення до повної електронізації процесів на митниці, а також запровадження ефективної організаційної структури, побудованої за функціональним принципом.