Bitcoin в законі. Як відбувається правове регулювання віртуальних активів в Україні?

Це не дивно, враховуючи, що це зручно, сучасно і не потребує сплати додаткових банківських комісій та платежів. 

Проте, поширення віртуальних активів у світі призвело до того, що з’явилися нові шляхи та способи вчинення фінансово-діджиталізованих злочинів. 

Інноваційні незвичні типи транзакцій потребують сучасних методів контролю за ними та змушують держави розробляти нові закони щодо їх регулювання.

Група з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням доходів та фінансуванням тероризму (FATF) уже багато років спостерігає за розвитком ринку віртуальних активів та працює над заходами, які повинні вживатися країнами для запобігання використання віртуальних активів у злочинних цілях. 

Найважчим у цьому напрямку діяльності є стрімкий розвиток сфери діджиталізації, поява різних видів платіжних електронних методів та типів віртуальних валют.

Основними ризиками для держав є те, що операції з віртуальними активами важко відслідкувати, так як вони забезпечують високий рівень анонімності.

Майже неможливо провести ідентифікацію та верифікацію учасників операції. Між країнами відсутня взаємодія щодо контролю, дотримання та нагляду за операціями з віртуальними активами, які можуть легко проводитися з різних куточків світу за лічені секунди.

А у більшості країн взагалі немає законів та визначеного державного органу, який би здійснював контроль за обігом віртуальних активів та суб’єктами надання послуг, пов’язаних з віртуальними активами.

Для мотивування країн запроваджувати регулювання у сфері віртуальних активів FATF включила відповідні вимоги до Стандартів, які є обов’язковими до виконання цивілізованими країнами. 

Згідно зі Стандартом 14, країни повинні вжити заходів для забезпечення того, щоб фізичні чи юридичні особи, які надають послуги, пов’язані з віртуальними активами, мали ліцензію, були зареєстровані та підпадали під ефективні системи моніторингу та забезпечення виконання відповідних вимог, вказаних у Стандартах FATF.

Усе це — щоб запобігти та протидіяти легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.

Саме це стало причиною появи в українському законодавстві поняття “віртуальні активи”, яке вперше було закріплено у Законі України “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення” № 361-ІХ (надалі – Закон) від 06.12.2019 року. 

Відповідно до положень Закону “віртуальні активи” — цифрове вираження вартості, яким можна торгувати у цифровому форматі або переказувати, і яке може використовуватися для платіжних або інвестиційних цілей.

Також Законом закріплено, що віртуальні активи стали об’єктом фінансового моніторингу, поріг фінансових транзакцій у вигляді віртуальних активів виріс до 400 000 гривень. 

Міністерство цифрової трансформації України офіційно стало суб’єктом державного фінансового моніторингу і зобов’язане здійснювати контроль та нагляд за обігом віртуальних активів в Україні та постачальниками послуг, пов’язаних з обігом віртуальних активів. 

Зокрема, контроль повинен здійснюватися за будь-якою фізичною чи юридичною особою (криптообмінники, криптобіржі і тд.), яка провадить для іншої фізичної та/або юридичної особи послуги з обміну, переказу, зберігання та/або адміністрування віртуальних активів або інструментів, що дають змогу контролювати віртуальні активи, а також беруть участь у наданні фінансових послуг, пов’язаних із пропозицією емітента та/або продажем віртуальних активів. 

Такі постачальники послуг віднесені Законом до спеціально визначених суб’єктів фінансового моніторингу і відповідно набувають певних обов’язків, за невиконання яких загрожують штрафи немаленьких розмірів.

Проблема у тому, що ця сфера ще лише почала розвиватися. В Україні відсутній будь-який нормативно-правовий акт, за яким би регулювалися відносини учасників ринку віртуальних активів, а законодавці прийняли Закон, яким встановлено багато нових для цієї сфери вимог. 

Зокрема, таким фізичним та юридичним особам потрібно: включити у свій штат compliance офіцера. 

Він має володіти знаннями про стандарти здійснення фінансового моніторингу, розроблятиме Програми і Положення про здійснення фінансового моніторингу, проходитиме постійне навчання і навчатиме своїх колег основам фінансового моніторингу, пояснюватиме принципи застосування ризик-орієнтованого підходу і тд.

Також, суб’єктам потрібно буде стати на облік у Держфінмоніторингу, вчасно повідомляти його про порогові та підозрілі операції і отримати ліцензії.

І головна вимога – проводити процедуру KYC – ідентифікацію та верифікацію клієнта, встановлювати джерела походження його віртуальних активів із застосуванням ризик-орієнтованого підходу.

Чомусь лише після прийняття Закону в Україні задумалися над розробкою окремого закону, який би регулював ринок цифрових активів, надавав можливість учасникам таких операцій розпоряджатися такими активами, та забезпечив би баланс їх інтересів.

Наразі на опрацюванні у Верховній Раді знаходиться законопроект “Про віртуальні активи”, який був розроблений за участі Міністерства цифрової трансформації України, Асоціації “Блокчейн Україна”, Української асоціації платіжних систем та інших зацікавлених сторін. 

Зокрема, цим законопроектом врегульовуються питання визначення правового статусу учасників ринку та користувачів у сфері віртуальних активів, встановлюються основні засади та принципи державної політики у сфері віртуальних активів.

Також врегульовується правовий статус віртуальних активів як об’єктів цивільних прав; впорядковуються цивільно-правові відносини між фізичними та юридичними особами, які виникають у процесі використання віртуальних активів; прописані засади державного регулювання та контролю на ринку віртуальних активів.

Прийняття Закону “Про віртуальні активи” є невід’ємною складовою успішної реалізації положень Закону, адже лише сприятиме розвитку ринку віртуальних активів в Україні та протидії відмиванню коштів, одержаних злочинним шляхом. 

Позитивними наслідками розвитку правового поля у цьому напрямку є збільшення інвестицій провідних міжнародних компаній, які працюють з віртуальними активами, виведення операцій з віртуальними активами на відкритий ринок, збільшення надходжень до бюджету, збільшення кількості учасників ринку віртуальних активів, що у свою чергу призведе до активнішої інтеграції української економіки у європейську та світову економічну спільноту.