Новий законопроєкт щодо особливостей оподаткування під час воєнного стану: які зміни пропонуються?

Він містить значну кількість нововведень, і слід констатувати, що у разі прийняття Законопроєкту в оприлюдненій наразі редакції податкове навантаження на бізнес зросте, а деякі питання взаємодії з податковою стануть жорсткішими.

Нижче пропонуємо розглянути ключові зміни відповідно до Проєкту закону.

Оновлення правил справляння військового збору

У разі прийняття Законопроєкту український бізнес зіткнеться з вагомим розширенням застосування цього збору, збільшенням ставки оподаткування.

Так, документом передбачається наступне:

• підвищення розміру військового збору, який сплачується під час виплати заробітної плати, дивідендів, інших доходів фізичних осіб до 5%;
• оподаткування всього доходу юридичної особи (незалежно від системи оподаткування) військовим збором за ставкою 1%;
• сплата ФОП 3 групи єдиного податку військового збору у розмірі 1% від доходу;
• сплата ФОП 1, 2 та 4 групи єдиного податку військового збору за ставкою 5% від розміру двох мінімальних заробітних плат станом на 1 січня звітного року  (наразі така сума податку складе 710 грн);
• оподаткування вартості набутого у власність автомобіля, що підлягає першій державній реєстрації, військовим збором за ставкою 15%;
• справляння військового збору за ставкою 5% з вартості послуг мобільного зв’язку, сплаченої користувачами;
• оподаткування доходу від діяльності з продажу ювелірних (побутових) виробів військовим збором за ставкою 30%.

Авансові внески з податку на прибуток для платників податків, які здійснюють роздрібну торгівлю пальним

Законопроєктом пропонується встановити обов’язок для таких суб’єктів господарювання щомісячно сплачувати авансовий внесок з податку на прибуток.

Розмір внеску складатиме 0,5 мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, з розрахунку на 1 кубічний метр резервуарів для зберігання бензину та дизельного палива та скрапленого газу, розміщених на місці роздрібної торгівлі пальним, внесеним до Єдиного реєстру ліцензіатів, та місць обігу пального. Тобто, станом на зараз це складе 3550 грн на 1 кубічний метр вказаних резервуарів.

Сума сплачених авансових внесків зменшуватиме податкові зобов’язання з податку на прибуток підприємств, розраховані за результатами звітного періоду за базовою ставкою.

Водночас, якщо сума сплачених авансових внесків протягом року перевищуватиме суму нарахованого податкового зобов’язання за такий рік, вона не зменшуватиме податок до сплати наступних періодів.

Крім цього, суми сплачених авансів неможливо буде повернути як надміру або помилково сплачений податок чи ж зарахувати в рахунок сплати інших платежів.

Також, своєчасність та повнота сплати зазначеного авансового внеску буде предметом камеральних перевірок.

Мінімальна база ПДФО

Відповідно до пропонованих змін, до останнього дня місяця, у якому припинено воєнний стан, мінімальна база ПДФО для заробітної плати може встановлюватись рішеннями сільських, селищних, міських рад для відповідної території, але не менше розміру мінімальної заробітної плати, встановленої Законом для місячного податкового (звітного) періоду.

У разі нарахування (виплати) заробітної плати у розмірі меншому, ніж мінімальна база, податковий агент зобов’язаний самостійно нарахувати та сплатити за власний рахунок до бюджету різницю між нарахованим податком зі встановленої мінімальної бази оподаткування та утриманим податком з фактично виплаченої зарплати.

При цьому, не передбачається максимальних порогів, інших обмежень зазначеної можливості встановлювати базу оподаткування. Це, у свою чергу, може призводити до того, що на певній території мінімальну базу визначать на рівні, значно вищому ніж заробітні плати фізичних осіб, та роботодавцям необхідно буде доплачувати різницю ПДФО. 

Електронна комунікація 

Проєктом закону пропонується запровадити листування податкових органів з окремими платниками податків в електронній формі через електронний кабінет. До них відносяться:

• великі платники податків;
• платники ПДВ;
• платники акцизного податку;
• фінансові агенти у передбачених законом випадках;
• е-резиденти.

Платники податків, перелічені вище, не зможуть подати заяву про відмову отримувати документи через електронний кабінет, і всі листи, надіслані податковою через електронний кабінет, вважатимуться належно врученими (якщо були надіслані з дотриманням відповідних вимог).

Отже, коло суб’єктів господарювання, які повинні будуть ретельніше перевіряти електронний кабінет, досить широке. 

Проведення інвентаризації під час податкових перевірок

Законопроєкт включає до переліку обов’язків платників податків проведення інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, зняття залишків таких цінностей, готівки на вимогу податкового органу під час проведення перевірки в строки та в обсязі, що зазначені у такій вимозі, за присутності посадових осіб цього органу.

Варто зазначити, що в силу деяких положень податкового законодавства податкова й раніше мала право вимагати проведення подібної інвентаризації та мала можливість присутності під час неї, яка, втім, не була обов’язковою.

Але тепер Проєктом закону пропонується передбачити необхідність присутності податківців при здійсненні вказаної інвентаризації та встановити відповідальність у вигляді арешту майна за відмову посадовим особам податкової бути присутніми при її проведенні.

Для зняття арешту, накладеного з підстави вище, потрібно буде здійснити інвентаризацію із допуском податкової. Слід зауважити, що строки, протягом яких її посадові особи повинні з’явитись на цю інвентаризацію, законодавством не встановлені, крім того, присутність посадових осіб є їх правом, яким вони можуть не скористатись, тим самим продовжуючи строки арешту майна, накладеного у разі недопущення до інвентаризації.

Якщо ж перевірка, під час якої податкова вимагатиме інвентаризації, стосуватиметься бюджетного відшкодування ПДВ, і платник податків під час неї не виконає вимогу про проведення інвентаризації та/або допуску представників податкової до неї, задекларована платником податків сума до відшкодування зменшуватиметься та зараховуватиметься до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Інші зміни

Законопроєктом також пропонуються й інші нововведення, зокрема:

• передбачити для виробників та імпортерів напоїв сплату акцизного податку у розмірі 0,1 євро за 1 літр напою (води, включаючи мінеральні та газовані, з доданням цукру чи інших підсолоджувальних або ароматичних речовин);
• платники податків, у разі відновлення можливості виконувати свої податкові обов’язки під час воєнного стану, будуть зобов’язані повідомити податковий орган про це. Якщо платник податків цього не зробить, податкова матиме право самостійно прийняти рішення про відновлення у нього такої можливості;
• виключити з Податкового кодексу правило про те, що не є об’єктом оподаткування ПДВ ввезення на або вивезення за межі митної території України товарів, митна вартість яких не перевищує еквівалент 150 євро. Разом із цим пропонується зменшити зі 150 до 45 євро вартість товарів, що ввозяться на територію України та не оподатковуються ПДВ.

Якщо у Вас виникли питання щодо змін, запропонованих Законопроєктом, та можливих наслідків його прийняття для Вашого бізнесу, звертайтесь до спеціалістів GOLAW, заповнивши форму нижче.