Підтвердження митної вартості товарів: ключові аспекти підготовки документів

Митна вартість визначається декларантом самостійно відповідно до одного з методів, передбачених Митним кодексом України («МК України»). У цій статті мова піде про основний метод – за ціною договору. 

Саме від правильності визначення митної вартості залежить сума митних платежів, тому митні органи ретельно перевіряють документи, що підтверджують її розрахунок.

МК України визначає перелік документів, які підтверджують мину вартість, серед яких, зокрема: контракти, рахунки-фактури, банківські платіжні документи, транспортні, страхові документи, ліцензія на імпорт товару (за потреби), інші бухгалтерські документи, за наявності.

Якщо такі документи містять розбіжності, ознаки підробки або не підтверджують числові значення складових митної вартості, митний орган має право витребувати додаткові документи та, за результатами їх перевірки, можливо скоригувати митну вартість.

У зв’язку із зазначеним, вкрай важливо ставитися відповідально до підготовки документів та не залишати жодного формального шансу для такого коригування. 

Саме тому пропонуємо розглянути найпоширеніші недоліки у підготовці документів на підтвердження митної вартості та способи їх уникнення. Адже правильно підготовлені документи зменшують можливість коригування митної вартості з формальних підстав та можуть стати необхідною базою у разі судового оскарження рішення митного органу.

Документи щодо товару

Часом компанії – імпортери, при спрямуванні усіх зусиль на фактичне здійснення господарської операції, нехтують вимогами щодо її документального оформлення. Проте, помилки чи неточності в документах на товар можуть стати причиною коригування митної вартості.

У зв’язку із цим, варто приділяти пильну увагу підготовці документів, які підтверджують митну вартість, та зважати на таке:

1. Описки / помилки у зазначенні вартості товарів

Інформація щодо вартості товару, яка наведена у специфікаціях, рахунках-фактурах, актах, інших документах на товар має співпадати та не містити помилок. 

Часом важко пояснити митниці розбіжність у ціні товару, наприклад, на дату складення специфікації і на дату фактичного постачання, коли ціна у рахунку – фактурі вже є відмінною від тієї, що зазначалася у іншій контрактній документації. Якщо ж ціна підлягає перегляду чи зміні через певний часовий період, така домовленість має відображатися у контракті чи фіксуватися додатковою угодою до нього. Адже це є саме ті дані, які підтверджують числові значення митної вартості. Наявність розбіжностей, навіть якщо це звичайна описка, може дати формальну підставу митному органу для подальшого застосування іншого методу визначення митної вартості та її коригування.

2. Невідповідність змісту контракту фактичному постачанню

Контракт має відображати та підтверджувати усі умови проведеного імпорту товарів. 

Якщо контрактом передбачено, що з товаром мають надаватися певні документи (сертифікати, гарантії, ліцензії тощо) із зазначенням визначеної інформації, то вони і мають супроводжувати імпортований товар. Потрібно звертати увагу і на форму таких супровідних документів – чи видані вони належним органом і чи відповідають встановленому зразку (за наявності). Надання митному органу, наприклад, сертифікату якості та кількості відмінного зразка може створювати підґрунтя для сумнівів і слугувати підставою для запиту додаткових документів. 

Важливо вказувати коректно відомості про сторону контракту – постачальника. Так, якщо у контракті зазначається, що згідно нього товар придбавається у його виробника, то такий постачальник дійсно має бути виробником, і імпортеру не зайвим буде про всяк випадок мати підтвердження цього. Адже у випадках неможливості підтвердити статус постачальника, який зазначено у контракті, у митного органу можуть виникати сумніви щодо фактичної ціни товару: можливі посилання на різницю в цінах на товари, які постачаються безпосередньо виробниками і посередниками (які закладають свою маржу у вартість товару).

3. Некоректне зазначення торговельних термінів Інкотермс (умови постачання)

Важливо відображати у контрактах та інших документах на товар умови постачання Інкотермс, які відповідають фактичним обставинам постачання товару. 

В залежності від зазначених умов, митний орган робитиме висновки щодо витрат, які було здійснено імпортером. Наприклад, якщо згідно умов постачання витрати на транспортування, не включені в ціну товару, покладаються на імпортера з моменту відвантаження товару у порту Китаю, то митний орган буде перевіряти, чи включено до митної вартості витрати на транспортування починаючи від такого порту. 

Так само проблематику можуть створювати розбіжності зазначення умови постачання в експортній та імпортній деклараціях. 

У зв’язку із зазначеним, неточності чи неспівпадіння умов постачання в контрактній документації чи у митних деклараціях потенційно можуть стати підставою для коригування митної вартості.

4. Витрати на ліцензування

Якщо у митних деклараціях, інших документах на товар зазначається, наприклад, певна торгова марка, у митного органу може виникнути запитання щодо права використання цієї торгової марки. У такому випадку, декларанту краще мати документи на підтвердження свого права її використання.

Адже, при визначенні митної вартості за основним методом, до ціни, що була фактично сплачена за товар, також мають додаватися витрати на ліцензійні платежі (наприклад за право користування торговою маркою).

Отже, перед здійсненням імпорту товарів певної торгової марки необхідно проаналізувати питання щодо права імпортера на використання такої торгової марки та наявність відповідних документів.

Документи щодо перевезення (транспортування)

Пам’ятаємо, що при визначенні митної вартості за ціною договору до ціни, що була фактично сплачена за товари, додаються також витрати на транспортування, навантаження / вивантаження, пов’язані з доставкою товарів до місця ввезення на митну територію України, якщо такі не включено в ціну товарів.

У зв’язку із зазначеним, витрати на транспортування, які включаються до митної вартості, під пильною увагою з боку митних органів. Саме тому, необхідно мати усі документи, які підтверджують такі витрати, не мають розбіжностей і складені належним чином.

1. Реквізити документів на перевезення

Кожен документ, який складається на перевезення товару (коносамент, CMR) повинен містити відповідні реквізити, визначені його формою. 

Проте, інколи при оформленні документів на перевезення, постачальники та перевізники нехтують необхідністю повного заповнення усіх їх полів. У подальшому це призводить до того, що при формальному підході до розгляду таких документів, митниця може зазначати про відсутність належного транспортного документу на підставі якого здійснювалося перевезення. Наприклад, митний орган може звертати увагу на відсутність підпису перевізника у коносаменті, наявність помилок у реквізитах супровідних документів на товар, дані про які зазначаються, наприклад, у CMR.

Також, митний орган звертає увагу на дані сторін, що зазначені у документі на перевезення. Наприклад, якщо відправником вказано не постачальника, а третю особу (можливо склад), у митниці виникають питання щодо зберігання товару у такої третьої особи та необхідності надання підтвердження про оплату такого зберігання та чи включено такі суми до митної вартості.

2. Залучення посередників до перевезення

Часто перевезення здійснюється таким чином, що імпортер укладає договір з логістичною компанією, яка організовує увесь процес перевезення. За наслідками надання такої послуги, логістична компанія виставляє рахунок на імпортера, у якому в загальному зазначено про послуги з перевезення. При чому, у змісті такого рахунку чи акту наданих послуг може не згадуватися про оплату зберігання товарів, витрати на навантаження / вивантаження, перевалку тощо. 

Також, зазначені послуги та витрати теж можуть не згадуватися і у жодних інших документах, які надаються митниці, наприклад у довідках / листах перевізника про підтвердження витрат за митним кордоном України.

Враховуючи зазначене, при укладенні договорів з логістичними компаніями необхідно детально вказувати перелік усіх послуг, які будуть надаватися імпортеру. Також, варто у рахунку / акті наданих послуг розкривати послуги, що надавалися, та їхню вартість. У іншому випадку, митний орган може посилатися на відсутність необхідних документів для перевірки числових значень певних витрат пов’язаних з транспортуванням.

Інші документи

Як зазначалося вище, на підтвердження митної вартості товару, окрім основного переліку документів, визначених МК України, часто митницями запитуються додаткові документи. У свою чергу, декларанти, з метою уникнення будь-яких сумнівів щодо коректності визначеної митної вартості, також можуть надавати інші наявні документи.

Враховуючи таке, також рекомендується звернути увагу на:

1. Прайс-листи

При розгляді таких документів, звертається увага на їхній зміст, а також на вимоги, визначені до них у самому контракті. 

За наслідком розгляду прайс-листів на підтвердження вартості товару, зауваження митного органу часом стосуються того, що вони мають адресний характер, тому їх розцінюють як комерційну пропозицію та зазначають, що такий лист не підтверджує інформації щодо дійсності ціни оцінюваних товарів. Також, митний орган звертає увагу на важливість наявності інформації про строк дії цін та відображення усього товару постачальника у таких прайс-листах, а не тільки тих, які придбаваються імпортером.

2. Помилки / неточності при заповненні декларацій

Варто звертати увагу на інформацію про товар, яка зазначається, зокрема і у митних деклараціях, які подаються як при експорті, так і при імпорті товарів. 

Важливо, щоб інформація про товар у таких деклараціях, була узгодженою. Розбіжності у відомостях або характеристиках товару можуть стати підставою для сумнівів митного органу щодо правильності визначення митної вартості.

Також необхідно правильно відображати у декларації митної вартості («ДМВ») усі витрати, які включаються до митної вартості. Наприклад, витрати на навантаження чи обробку товарів слід зазначати у відповідній графі ДМВ, а не включати до витрат на транспортування. Неправильне заповнення ДМВ може бути пов’язане з тим, що документи логістичних компаній не містять окремого розподілу таких витрат.

Зазначені недоліки в документах у тій чи іншій мірі можуть стати підставою для висновку митного органу про наявність розбіжностей у документах, поданих на підтвердження заявленої імпортером митної вартості, та призвести до її коригування.

При цьому, для зниження ризику наведених вище помилок, при плануванні імпорту доцільно заздалегідь оцінити, які саме документи та якого змісту будуть необхідні для цілей підтвердження митної вартості у конкретному випадку. А якщо імпортні операції вже здійснюються – виявити потенційно проблематичні аспекти допоможе юридичний аудит наявного документального оформлення постачання. 

Юридична фірма GOLAW має значний досвід:

• юридичної перевірки документального оформлення імпорту товарів для митних цілей;
• надання юридичної підтримки під час підготовки документів для подачі митному органу на підтвердження митної вартості товарів;
• оскарження рішень про коригування митної вартості. 

Спеціалісти GOLAW зможуть швидко та якісно проаналізувати обставини проведення імпорту товарів і надати відповідні рекомендації щодо документального оформлення, здійснити супровід формування пакету документів та його подання на підтвердження митної вартості товарів, сформувати правову позицію для цілей оскарження рішення про коригування митної вартості, здійснити підготовку усіх необхідних документів для оскарження рішень митного органу як в адміністративному, так і в судовому порядку.