Що споживачі повинні знати про фінансовий моніторинг?

Такий низький показник пов’язаний з високими ризиками у нашій країні щодо відмивання коштів через незаконну економічну діяльність та корупційні діяння, реалізовані через шахрайство, ухилення від сплати податків і ведення фіктивного підприємництва.

Ухвалення Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» № 361-ІХ (надалі – Закон) у грудні 2019 є спробою знизити обіг незаконних коштів, розвиток незаконного бізнесу та злочинну діяльність в країні.

Проте, положення Закону викликало багато запитань не лише у тих, хто займається бізнесом, щодня проводить фінансові операції на велику суму, а й у людей, які щодня оплачують кошти за комунальні послуги, сплачують податки, штрафи, отримують заробітну плату, купують/продають нерухомість. 

Найпоширеніші питання – що таке фінансовий моніторинг загалом; для чого подавати банку, нотаріусу, адвокату, бухгалтеру, представнику грального бізнесу, лотереї чи казино свою особисту інформацію, інформацію про свої доходи і їх походження та чекати на проведення/відхилення певної фінансової операції?

Фінансовий моніторинг – це перевірка, контроль, нагляд за операціями, які здійснює особа, яка звертається за наданням певних послуг у різноманітних сферах. 

Підвищена увага до фінансових операцій пов’язана зі зростанням у світі випадків терористичних актів, поширенням зброї масового знищення та відмиванням коштів, зароблених незаконним шляхом. 

Міжнародне співтовариство вирішило контролювати фінансові операції, вводити певні обмеження та перевірки фінансових операцій громадян усіх країн з різним рівнем та походженням доходів. Було створено багато міжнародних організацій, які приймають документи зобов’язального характеру для країн-членів таких організацій. Найвпливовішою міжнародною організацією є Група з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням доходів та фінансуванням тероризму (FATF). Саме Стандарти, розроблені цією організацією, повинні бути імплементовані у внутрішнє законодавство усіх країн, які хочуть мати позитивний імідж на міжнародній арені. 

Якщо раніше операції клієнтів перевіряли в основному банки, і всі знали, що потрібно подавати багато документів для відкриття рахунків і проведення операцій, то зараз перелік тих, хто повинен перевіряти клієнтів, розширили.

Тепер встановлювати особу клієнта і походження задіяних у проведенні операцій коштів повинні аудитори, адвокати, нотаріуси, бухгалтери та рієлтори.

Це стосується послуг купівлі-продажу нерухомості або управління майном при фінансуванні будівництва житла, купівлі-продажу суб’єктів господарювання та корпоративних прав, управління коштами та цінними паперами клієнта, відкриття та управління банківським рахунком або рахунком у цінних паперах.

Ця норма також діє при залученні коштів, необхідних для створення юридичних осіб та фондів, забезпечення їх діяльності або управління ними, створенні, забезпеченні діяльності або управлінні юридичними особами, фондами, трастами або іншими подібними правовими утвореннями.

Потрібно бути готовим до паперової роботи, питань різноманітного характеру і як наслідок – довшого терміну виконання Вашого запиту. Якщо такі суб’єкти не виконають вимог законодавства, і це проведуть перевірку, вони змушені будуть сплатити велику суму штрафу (які, до речі, стали дуже високими).

Спочатку положення Закону здаються суцільним втручанням у всі операції людей, пов’язані з фінансами. 

Проте, Вам не варто перейматися новими правилами здійснення фінансового моніторингу, наданням документів та перевірками, якщо Ви проводите такі неризикові банківські операції:

• знімаєте кошти з Вашого власного рахунку (проте, банк має право взяти у Вас розписку, на що Ви плануєте витратити свої власні кошти);
• сплачуєте кредит у сумі до 30 000 гривень;
• переказуєте кошти з метою сплати податків, зборів, платежів, зборів на обов’язкове державне пенсійне та соціальне страхування, штрафів, комунальних послуг (незалежно від суми);
• сплачуєте за товари/роботи послуги (за наявності договору про поставку товарів, виконання робіт, надання послуг, надання кредиту);
• проводите готівкові перекази в межах України на суму до 5000 грн (якщо сума буде більшою, потрібно буде пред’явити документ, що посвідчує особу, або використати банківську картку);
• Ви є пенсіонером, студентом, пересічним громадянином і отримуєте просто заробітну плату/стипендію/пенсію на банківську картку, які відкриті у банках для цих виплат;
• здійснюєте підприємницьку діяльність в обсягах, зазначених на момент відкриття рахунків;
• проводите безготівкові перекази з картки на картку/з рахунку на рахунок (Ви та одержувач коштів уже ідентифіковані банками).

У Статті 20 Закону визначено та зменшено кількість ознак порогових фінансових операцій (операції, при проведенні яких Вас однозначно будуть перевіряти і повідомляти про них відповідні державні органи). До таких операцій належать операції, сума яких перевищує 400 000 гривень (у сфері лотерей/азартних ігор – 30 000 гривень) або дорівнює чи перевищує суму в іноземній валюті, банківських металах, інших активах, та мають одну з таких ознак:

• проводиться готівкою (внесення, переказ, отримання коштів);
• операції за участі політично значущих осіб (публічні особи, політики та члени їх родини чи пов’язані з ними особи);
• здійснення переказу коштів за кордон (особливо до офшорних зон);
• проводиться за участю осіб, які мають місце реєстрації у країнах, віднесених до «чорного списку» (тобто, не виконують рекомендації FATF).

Також, можуть виникати питання до незвичних «підозрілих» операцій: проводяться на незвично велику суму (оплата дорогої покупки), перерахування благодійної допомоги, продаж майна/нерухомості за ціною дорожчою від ринкової і тд.

Насправді, Закон запроваджує в Україні багато процедур, які спрямовані на спрощення перевірок цілей фінансових операцій і їх осучаснення (запровадження можливості дистанційної ідентифікації через BankID чи через відеозв’язок) – чудовий приклад міжнародних колег. Проте, наразі постає питання: чи готові громадяни України до такого контролю, необхідності готувати значну кількість документів та можливого уповільнення термінів проведення необхідних фінансових операцій? Сподіваємося, що новостворені механізми будуть сприйняті позитивно, і ми усі зробимо ефективний внесок у запобігання протидії злочинної діяльності у світі.