Сплата податку після перевірки = відсутність штрафу: правила воєнного стану

В умовах збройної агресії та економічної нестабільності платники податків особливо зацікавлені у збереженні власного капіталу та мінімізації додаткових фінансових витрат. Як наслідок, можливість скасування штрафу за таких обставин є одним із інструментів захисту інтересів бізнесу.

Чинне законодавство України дозволяє скасувати деякі штрафи та не нарахувати відповідну пеню, що могли би виникнути після проведення податкової документальної перевірки. Цей механізм передбачений підпунктом 69.37 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – «підп. 69.37 ПКУ»). 

Пропонуємо у цій статті розглянути порядок його застосування.

Важливо: така процедура не означає скасування усіх грошових зобов’язань, які податкові органи уповноважені нараховувати платникам податків. Для таких цілей закон чітко вимагає дотримання низки умов:

• обставини нарахування штрафу: виключно за результатами документальної перевірки;
• часові межі: перевірки, які були відновлені чи розпочаті з 01.08.2023 та завершені до дня припинення або скасування воєнного стану;
• правові підстави штрафу: у зв’язку з донарахуванням податкового зобов’язання;
• вчасна сплата такого податкового зобов’язання: 30 календарних днів після отримання податкового повідомлення-рішення.

Практичний приклад: щодо платника податків була проведена планова перевірка. За її результатами збільшено податкове зобов’язання з податку на додану вартість та у зв’язку із цим застосовано штрафні санкції. Якщо сплатити це податкове зобов’язання протягом 30 календарних днів, то штрафні санкції вважатимуться скасованими, а пеня не нараховуватиметься.

Водночас скасування не є можливим, зокрема, у випадках:

• проведення камеральних чи фактичних перевірок;
• нарахування штрафів не на суму податкового зобов’язання;
• оскарження податкового повідомлення-рішення, яким донараховано податкове зобов’язання та визначено відповідні штраф і пеню.

Як діяти, щоб штраф вважався скасованим? 

Законодавство не встановлює для платників податків обов’язку вчиняти будь-які «активні» дії для скасування штрафу в описаному порядку. У зв’язку з цим, дотримання перелічених вище умов мало б автоматично до цього призводити.

Попри це, не варто повністю виключати вірогідність неналежної реакції податкового органу на сплату донарахованого податкового зобов’язання, що може призвести до помилкового відображення та неврахування такої сплати і, як наслідок, нарахування штрафу та пені без належних підстав. 

Практична рекомендація: якомога швидше після сплати податкового зобов’язання письмово повідомити про це податковий орган і зазначити, що штраф підлягає скасуванню, а пеня не повинна нараховуватися згідно з підп. 69.37 ПКУ.

Для повноти та обґрунтованості такого звернення варто також:

• вказати реквізити податкового повідомлення-рішення, яким було нараховано відповідні штрафні санкції;
• надати належне підтвердження сплати податкового зобов’язання.

Хоча підготовка та направлення такого повідомлення, на перший погляд, не вимагає значних зусиль, такий крок є важливим, оскільки може запобігти помилковому виникненню податкового боргу та потребі в його оскарженні. 

Чи можна використати наявну переплату?

Нерідко виникають ситуації, коли платники податків перераховують до бюджету кошти в розмірах, що перевищують їхні фактичні податкові зобов’язання. Утворена таким чином переплата, згідно із законом, може бути спрямована на погашення майбутніх грошових зобов’язань.

У зв’язку з цим постає закономірне запитання: чи враховується наявна переплата як сплата податків для цілей скасування штрафу?

Наразі законодавство не містить жодних застережень щодо того, яке саме джерело (наявна переплата чи здійснення окремого платежу) має бути використане для такої мети.

Судова практика наразі також не дає вичерпної відповіді на це питання, хоча деякі практичні кейси таки існують. Так, Шостий апеляційний адміністративний суд у своїй постанові  від 19.08.2025 у справі № 320/44267/24 дійшов висновку про правомірність скасування штрафу у випадку погашення зобов’язання за рахунок наявної переплати.

Попри це, така неоднозначність та неусталеність практики зберігає певні ризики для платників податків у разі виникнення спору з податковим органом. 

Практична рекомендація: приділяти особливу увагу підготовці звернення до податкового органу щодо скасування штрафу та заздалегідь проконсультуватися із профільним юридичним радником.

Чи виникають додаткові наслідки? 

Окрім безпосереднього припинення обов’язку зі сплати штрафу, закон додатково встановлює важливий наслідок використання цієї процедури – позбавлення права на оскарження податкового зобов’язання, на яке було нараховано штраф. 

Це означає, що платник податків повинен прийняти важливе рішення та обрати один із двох шляхів: 

• погодитися з донарахованим податковим зобов’язанням (сплатити його) і водночас скасувати нараховану щодо нього штрафну санкцію, або
• зберегти право на оскарження такого податкового донарахування та відповідного йому штрафу.

По суті, такий вибір стосується конкретного податкового повідомлення-рішення. Як показує практика, за результатами документальної перевірки можуть бути виявлені порушення абсолютно різного характеру та, як наслідок, винесено декілька податкових повідомлень-рішень. І тут важливо розуміти, що обраний варіант щодо одного з них не позбавляє платника податків права оскаржувати інші.

Висновки

Законодавство воєнного стану пропонує спеціальний правовий механізм, який дозволяє за результатами документальних податкових перевірок скасувати деякі штрафні санкції та не нараховувати пеню. 

За умови правильного застосування цей інструмент надає можливість бізнесу мінімізувати фінансові втрати у досить швидкому форматі ще на етапі отримання податкових повідомлень-рішень. 

Водночас, завжди потрібно ретельно зважувати, що буде доцільніше у конкретному випадку в залежності від суті порушень, виявлених перевіркою, та інших її обставин – скасувати штраф, сплативши відповідний донарахований податок, чи ж оскаржувати їх обидва.