TAX ALERT 19.05.2026 | Дайджест головних податкових новин

Заплановано податкові зміни у зв’язку зі скасуванням Господарського кодексу 

07.05.2026 Міністерство фінансів України оприлюднило проєкт Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо приведення його у відповідність із Законом України від 09 січня 2025 року № 4196-IX «Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об’єднань юридичних осіб».

Серед ключових змін, запропонованих законопроєктом, передбачено:

• оновлення визначень організаційно-правових форм юридичних осіб відповідно до положень Цивільного кодексу України; 
• уточнення терміна «непідприємницькі товариства, установи та організації»; 
• встановлення для неприбуткових організацій шестимісячного строку для приведення установчих документів у відповідність до вимог законодавства; 
• коригування норм Податкового кодексу, пов’язаних зі сплатою дивідендів державними підприємствами після втрати чинності Господарським кодексом України; 
• визначення поняття «відокремлені підрозділи» для цілей оподаткування ПДФО та уточнення порядку сплати податку такими підрозділами до відповідних місцевих бюджетів; 
• актуалізацію переліку непідприємницьких товариств, установ та організацій. 

Передбачається, що закон набере чинності з 01.01.2027, за винятком окремих положень, які почнуть діяти на наступний день після його офіційного опублікування.

Плануються зміни до форм звітності по КІК та контрольованим операціям

05.05.2026 Міністерство фінансів України оприлюднило:

• проєкт наказу «Про затвердження Змін до форми Звіту про контрольовані іноземні компанії, форми скороченого Звіту про контрольовані іноземні компанії, Порядку заповнення Звіту про контрольовані іноземні компанії, скороченої форми Звіту про контрольовані іноземні компанії і подання до контролюючого органу»;
• проєкт наказу «Про внесення змін до форми Звіту про контрольовані операції та Порядку складання Звіту про контрольовані операції».

Метою нововведень є узгодження податкової звітності із Законом України № 3813-IX, яким, зокрема, було запроваджено нові критерії контролю за операціями під час воєнного стану. 

Відтак, серед змін, які пропонуються проєктами наказів:

• доповнення звітності новими фінансовими критеріями пов’язаності осіб, які базуються на питомій вазі доходів або вартості придбаних товарів у відносинах з нерезидентами, а саме:
  • кодом повʼязаності «525» – застосовується, якщо виручка, отримана від одного нерезидента, становить 75% і більше сукупної виручки від усіх нерезидентів та 50% і більше загального доходу резидента; 
  • кодом повʼязаності «526» – застосовується, якщо придбання продукції в одного нерезидента становлять 75% і більше всіх придбань у нерезидентів та 50% і більше загального обсягу придбань резидента.

• оновлення звітності щодо КІК, зокрема, шляхом деталізації операцій з окремими категоріями нерезидентів: повʼязаними особами; нерезидентами, зареєстрованими у державах (територіях), включених до переліку Кабміну; нерезидентами, організаційно-правова форма яких включена до відповідного переліку Кабміну.

Набули чинності зміни до форми декларації з податку на прибуток 

08.05.2026 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України «Про внесення змін до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств» від 06.04.2026 № 186, про проєкт якого ми писали раніше.

Нагадаємо, що внесені ним зміни до форми податкової декларації з податку на прибуток підприємств стосуються оновлених правил оподаткування банків, певних аспектів затвердження довідника пільг, а також окремих показників граничного розміру мінімального податкового зобов’язання щодо земельних ділянок.

Оновлено порядок обміну електронними документами з податковими органами

24.05.2026 очікується набрання чинності наказом Міністерства Фінансів України «Про внесення змін до Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами». 

Про зміни, що впроваджуються цим документом, ми писали раніше. Зокрема, передбачається, що:

• фізичні особи автоматично вважаються суб’єктами електронного документообігу та подають електронні документи з використанням КЕП / УЕП; 
• керівники та самозайняті особи зобов’язані підписувати електронні документи власним КЕП, інформація про який подається до контролюючого органу; 
• делегування права підпису іншим особам здійснюється шляхом подання відповідного повідомлення до контролюючого органу в електронній формі.

 Верховним Судом надано роз’яснення щодо безподаткової ліквідації КІК

Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду в постанові від 07 травня 2026 року у справі № 320/27070/24 роз’яснено природу інвестиційного прибутку для цілей безподаткової ліквідації КІК. 

За обставинами справи Позивачка, яка була єдиним акціонером компанії LTD, упродовж 2021 року придбала у кіпрської компанії 100 % частки у статутному капіталі українського ТОВ за 6,45 млн доларів США. У зв’язку з укладенням договору в неї виникло зобов’язання зі сплати відповідної суми продавцю корпоративних прав.

Надалі внаслідок низки правочинів з відступлення права вимоги, а також виплати дивідендів, право вимоги за вказаним зобов’язанням перейшло до належної позивачці компанії LTD. У грудні 2021 року зазначену компанію було ліквідовано із застосуванням механізму безподаткової ліквідації, а позивачка, як її єдиний акціонер, отримала у складі ліквідаційної маси право вимоги до самої себе на суму 6,45 млн доларів США.

У результаті цього відбулося поєднання боржника та кредитора в одній особі відповідно до статті 606 Цивільного кодексу України, що спричинило припинення зобов’язання без фактичного перерахування грошових коштів в іноземній валюті.

Контролюючий орган розцінив такі обставини як відсутність фактично понесених витрат на придбання інвестиційного активу, посилаючись на те, що активи позивачки не зменшилися на суму вартості придбаної частки. На цій підставі податковим органом були нараховані значні податкові зобов’язання.

Водночас позивачка зазначала, що належним документальним підтвердженням понесених витрат є договір купівлі-продажу 100 % частки у статутному капіталі ТОВ та акт приймання-передачі частки, які були надані контролюючому органу та містили чітке визначення суми витрат, пов’язаних із придбанням інвестиційного активу.

В той же час, податкова не визнавала такий підхід позивачки. 

За результатами проведеної документальної перевірки податковий орган дійшов висновку про порушення позивачкою вимог Податкового кодексу України. Зокрема, контролюючий орган вказав на заниження доходу у вигляді інвестиційного прибутку, що, на думку ДПС, призвело до несплати податку на доходи фізичних осіб за 2021 рік у сумі понад 31,6 млн грн, а також до ненарахування та несплати військового збору в розмірі понад 2,6 млн грн.

Позиція Верховного Суду

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, залишаючи в силі рішення попередніх інстанцій на користь платника, виходив з наступних висновків.

Суд зазначив, що правила визначення інвестиційного прибутку не містять вичерпного переліку документів для підтвердження витрат і не встановлюють обов’язку надавати саме платіжні документи. Договір купівлі-продажу та акт приймання-передачі частки, де зафіксована ціна, є достатнім документальним підтвердженням вартості активу.

ВС фактично відмовився від підходу, за яким документальним підтвердженням витрат визнається виключно фактична сплата коштів. 

Це означає, що інвестиційні витрати можуть підтверджуватися й іншими юридичними механізмами, зокрема заліком зустрічних вимог, відступленням права вимоги або поєднанням боржника і кредитора в одній особі.

Рішення також підтверджує допустимість використання внутрішньогрупових зобов’язань у корпоративних структурах під час ліквідації іноземних компаній.