TAX ALERT 27.02.2019

ДФС надало роз’яснення щодо звітування з податку на нерухомість за 2019 рік

У категорії 106.07 «ЗІР» з’явилось роз’яснення ДФС щодо того, за якою формою слід подавати декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2019 рік.

Так, ДФС рекомендує платникам податку декларувати свої податкові зобов’язання у 2019 році за новою формою декларації, яка затверджена наказом МФУ від 15.11.2018 № 897 «Про внесення змін до форми Податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки». Водночас, зважаючи на норми п. 46.6 ст. 46 ПК України, ДФС зазначає, що платники Податку не обмежені в поданні декларації за старою формою. При цьому ДФС наголошує, що до контролюючого органу має бути надана декларація тільки за однією формою.
Звертаємо увагу, що в Єдиному вікні вже розміщено нову форму декларації:

• J0302105 – Податкова декларація з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки;
• J0312105 – Додаток 1 до Податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Розрахунок у частині об’єктів житлової нерухомості;
• J0312205 – Додаток 2 до Податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Розрахунок у частині об’єктів нежитлової нерухомості.

ДФС надало роз’яснення щодо можливості здійснення неприбутковою організацією підприємницької діяльності

Міністерство Фінансів України (далі – МФУ) у листі від 06.02.2019 № 11210-09-5/3214 з посиланням на п. 133.4 ст. 133 ПК України, ст. ст. 21, 24 Закону України «Про громадські об’єднання» роз’яснило, що положення ПК України не обмежують можливість здійснення громадськими об’єднаннями, які є неприбутковими організаціями для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств, підприємницької діяльності для досягнення мети, заради якої вони були створені, а саме виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами.
Цим самим МФУ підтвердило позицію, викладену у листі ДФС від 10.08.2015 № 16782/6/99 99 19 02 02-15.

У Верховній Раді України зареєстровано законопроект щодо розвитку малого бізнесу

У Верховній Раді України зареєстровано проект Закону про внесення змін до пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України (щодо розвитку малого бізнесу) № 9533 від 04.02.2019.
Вказаним законопроектом пропонується збільшити граничний обсяг доходів платників єдиного податку:

• для підприємців 1-ої групи – з 300 тис грн до 1,5 млн грн;
• для підприємців 2-ої групи – з 1,5 млн грн до 10 млн грн;
• для підприємців 3-ої групи (для фізичних осіб-підприємців та юридичних осіб) – з 5 млн грн до 40 млн грн.

Метою прийняття законопроекту є сприяння створенню нових робочих місць, розвитку малого та середнього бізнесу, зростанню його конкурентоспроможності та підвищенню якості товарів і послуг.
У свою чергу, звертаємо увагу, що не так давно висловлювалась позиція щодо необхідності скасування єдиного податку. Зокрема 01.03.2018 у Верховній Раді України був зареєстрований законопроект № 8089 про повне скасування третьої групи платників податків за спрощеною системою, який згодом був відкликаний.

В Електронному кабінеті з’явились нові функції

ДФС повідомила про нові можливості Електронного кабінету:

• для користувачів Електронного кабінету створено нові можливості при вході до приватної частини (особистого кабінету) з обранням типу особи, якою здійснюється вхід та проводиться електронна ідентифікація («посадової особи» або «фізичної особи») (детальна інформація за посиланням);
• в Електронному кабінеті для фізичних осіб реалізовано автоматичне заповнення основних реквізитів платіжного доручення на підставі облікових даних платника, відомостей щодо рахунків для зарахування платежів до бюджетів. Зазначений сервіс надає можливість платникам податків (фізичним особам): скоротити час при заповненні платіжних документів, мінімізувати помилки при заповненні, сплатити податки (детальна інформація за посиланням);
• для фізичних осіб – платників податків в Електронному кабінеті надано он-лайн доступ до сформованих податкових повідомлень-рішень щодо сум нарахованих податкових зобов’язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, транспортного податку та плати за землю (детальна інформація за посиланням);
• в Електронному кабінеті платникам надано он-лайн доступ до інформації щодо відповідності платника податку критеріям ризиковості, визначених відповідно до пункту 10 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 117 (детальна інформація за посиланням).

Верховний Суд роз’яснив порядок прийняття податковим органом податкової декларації

У справі № 804/462/14 (постанова Верховного Суду від 07.02.2019) суд встановив, що платник податку подав до податкового органу податкові декларації, однак податковий орган не відобразив в електронних базах даних податкової звітності, у тому числі в картці особового рахунку, даних вищевказаної податкової звітності. У зв’язку з цим платник податку просив суд, зокрема, визнати протиправною бездіяльність податкового органу та зобов’язати прийняти вказані податкові декларації.

Позов платника податку було задоволено, при цьому суд виходив з наступного.
Реквізити, які повинна містити податкова декларація, закріплені у п. 48.3, 48.4 ПК України. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов’язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов’язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають (49.8 статті 49 ПК України).

Якщо податкова декларація відповідає вимогам п. 48.3 та 48.4 ст. 48 ПК України, то податковий орган зобов’язаний її прийняти, у протилежному випадку податковий орган на підставі п. 49.11 ст. 49 ПК України зобов’язаний надати платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови. Відмова посадової особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких інших причин забороняється (п. 49.10 ПК України).
У разі якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови органом державної податкової служби (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання органом державної податкової служби (п. 49.13 ст. 49 ПК України).

За таких обставин суд дійшов правомірного висновку, що зміст вищенаведених правових норм свідчить про те, що перелік підстав для відмови контролюючого органу від прийняття податкової декларації, закріплений положеннями статей 48 та 49 ПК України, є вичерпним; неприйняття податкової декларації з інших підстав, не передбачених податковим законодавством, забороняється. Крім того суд вказав, що контролюючий орган не має права не прийняти фактично отриману податкову декларацію, подану платником податків в один із способів, передбачених п. 49.3 ст. 49 ПК України (особисто або через представника, поштою чи засобами електронного зв’язку).

Відсутність реєстрації податкової накладної у зв’язку з вихідними не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення строків її реєстрації

У справі № 808/2275/16 (постанова Верховного Суду від 24.01.2019) суд встановив, що на платника податку накладено штраф за несвоєчасну реєстрацією податкової накладної в ЄРПН.

Не погоджуючись з вказаним штрафом, платник податку звернувся до суду з позовом, у якому пояснив, що останній день реєстрації податкової накладної припадав на вихідний. У свою чергу згідно з пп. 14.1.133 п. 14.1. ст.14 ПК України вихідний день не є операційним днем, а тому, на думку платника податку, він правомірно зареєстрував податкову накладну в наступний робочий день.

Проте з такими доводами платника податку суд не погодився та відмовив в позові. Зокрема суд зазначив, що посилання на пп. 14.1.133 п. 14.1. ст.14 ПК України, в якому надається визначення поняттю «операційний (банківський) день» як частини робочого дня, є недоцільним з огляду на те, що дане визначення пов’язує операційний день з діяльністю третіх (не зацікавлених) осіб, до діяльності яких належить приймання документів на переказ та на їх відкликання, що не стосується реєстрації податкових накладних.

Натомість до спірних правовідносин слід застосовувати виключно податкове законодавство, яким визначений граничний строк реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податків податкових накладних (наразі це пп. 120.1.120 п. 120.1 ст. 120 ПК України), де облік здійснюється календарними днями (а не робочими), за порушення якого застосовується штраф.

Змінено положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні

15.02.2018 набрала чинності постанова Правління НБУ від 12.02.2019 № 37 «Про затвердження Змін Положення про ведення касових операцій у національній валюті», про що вказано на офіційному веб сайті НБУ. Відповідно до вказаної постанови, зокрема:

• уточнено норми щодо оприбуткування готівки при застосуванні реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) з урахуванням вимог наказу Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 «Про затвердження порядків щодо реєстрації реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій» (зі змінами – наказ від 20.09.2018 № 773). Зокрема надається можливість оприбуткування готівки в касах відокремлених підрозділів установ/підприємств, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням РРО без ведення касової книги, шляхом забезпечення зберігання щоденних фіскальних звітних чеків (щоденних Z-звітів) в електронній формі протягом трьох років і занесення інформації згідно з фіскальними звітними чеками до відповідних книг обліку (книги обліку розрахункових операцій – у разі її використання);
• розширено перелік випадків, на які не поширюються обмеження готівкових розрахунків між суб’єктами господарювання та фізичними особами у розмірі 50 000 гривень. Тепер такі обмеження не поширюються на виплати, пов’язані з оплатою праці (зокрема враховуючи соціальну значимість таких питань) та на використання готівкових коштів з фонду оперативно-розшукових (негласних слідчих) дій;
• з огляду на звернення та пропозиції учасників фінансового ринку внесено зміни до порядку встановлення ліміту каси небанківським фінансовим установам, які отримали ліцензію на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунків та які, крім операцій з приймання готівки для подальшого її переказу, здійснюють видачу переказів готівкою. Небанківським фінансовим установам пропонується встановлювати ліміт каси в сумі, необхідній для забезпечення своєчасного та в повному обсязі виконання зобов’язань з виплати сум переказів за першою вимогою отримувача;
• уточнено поняття відокремлених підрозділів суб’єктів господарювання та визначено, що це філії, представництва, відділення, що наділяються частиною майна господарських організацій, здійснюючи щодо цього майна право оперативного використання чи інше речове право, передбачене законодавством України, та інші структурні підрозділи (стаціонарні або пересувні), де реалізуються товари, надаються послуги та здійснюються розрахункові операції.

Алгоритм дій у випадку неотримання квитанцій при реєстрації податкових накладних

У категорії 101.17 «ЗІР» розміщені рекомендації щодо порядку дій у випадку неотримання квитанцій при реєстрації податкових накладних.
З метою з’ясування обставин, за якими протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, податковий орган пропонує:

• через Електронний кабінет, шляхом перегляду в режимі реального часу переглянути дані ЄРПН щодо складених ним чи його контрагентами податкових накладних та/або розрахунків коригування;
• звернутися до Центру обслуговування платників податків за своїм місцезнаходженням чи до гарячої лінії за телефоном 0-800-501-007 (напрямок 0) з детальним описом ситуації;

Якщо після надсилання податкової накладної чи розрахунку коригування через 2 години не надійшла квитанція, в Електронному кабінеті відсутні дані про реєстрацію та інспектор по телефону підтвердив відсутність надходження документу, податковий орган рекомендує надіслати документ повторно на реєстрацію.

Поряд із цим, приймаючи до уваги роз’яснення податкового органу, у випадку виникнення спірних ситуації не варто забувати про положення пункту 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, відповідно до якого, якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Оновлено план-графік перевірок на 2019 рік

18.02.2019 на офіційному веб-сайті ДФС оприлюднено оновлений план-графік проведення документальних планових перевірок платників податків на 2019 рік. Наразі зміни стосуються розділів:

• Розділ І «Документальні планові перевірки платників податків- – юридичних осіб» (станом на 13.02.2019);
• Розділ ІІ «Документальні планові перевірки фінансових установ, постійних представництв та представництв нерезидентів» (станом на 13.02.2019);
• Розділ ІІІ «Документальні планові перевірки фізичних осіб» (станом на 18.02.2019).