TAX ALERT 30.10.2020

Зареєстровано законопроект щодо ведення підприємницької діяльності е-резидентами

На офіційному порталі Верховної Ради 20 жовтня 2020 року зареєстровано законопроект № 4240 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо ведення підприємницької діяльності е-резидентами в Україні» (далі – «Законопроект»). Законопроект має на меті оптимізацію сучасної податкової системи та іншого законодавства в Україні у зв’язку з проведенням експерименту із запровадження та реалізації в Україні електронного резидентства. Це дозволить іноземцям та особам без громадянства, які набули статусу електронного резидента, здійснювати підприємницьку діяльність та сплачувати податки в Україні без залишення країни проживання (перебування).

Нагадаємо, що постановою Кабінету Міністрів України № 648 від 25.06.2020 було розпочато експериментальний проект із запровадження та реалізації в Україні електронного резидентства. Електронне резидентство це статус, який надає можливість іноземцю або особі без громадянства, яка досягла 18-річного віку, отримувати кваліфіковані електронні довірчі послуги, електронні послуги, відкривати банківські рахунки в Україні.

Що стосується Законопроекту, то ним пропонується доповнити розділ ХХ Перехідних положень ПК України Підрозділом 10-1 «Ведення підприємницької діяльності електронними резидентами», яким передбачаються тимчасові, до кінця 2022 року, особливості та правила ведення підприємницької діяльності електронними резидентами – підприємцями. Норми такого Підрозділу, серед іншого, передбачатимуть, що:

• е-резидентом – підприємцем є особа-нерезидент, яка отримала статус електронного резидента та яка зареєструвала себе фізичною особою-підприємцем;
• податковою адресою е-резидента – підприємця є місцезнаходження адміністратора, за яким він береться на облік як платник податків у контролюючому органі (адміністратором виступає державне підприємство «ДІЯ»);
• е-резидент здійснює державну реєстрацію себе як платника єдиного податку 3-ї групи спрощеної системи оподаткування. При цьому е-резидент – підприємець не може використовувати працю найманих осіб;
• е-резидент – підприємець може здійснювати виключно ті види господарської діяльності, які визначені Міністерством юстиції за погодженням з Міністерством фінансів, зокрема такими видами діяльності є: видання комп’ютерних ігор; видання іншого програмного забезпечення; комп’ютерне програмування; інша діяльність у сфері інформаційних технологій і комп’ютерних систем; оброблення даних, розміщення інформації на веб-вузлах і пов’язана з ними діяльність тощо;
• для цілей оподаткування е-резидент – підприємець зобов’язаний вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань виключно в електронному вигляді та через електронний кабінет платника податків.

Таким чином, Законопроект містить досить прогресивні положення, якими створюються сприятливі умови для ведення бізнесу е-резидентами в Україні, та забезпечуються механізми для залучення нових інвестицій.

Зареєстровано законопроекти щодо внесення змін у регулюванні спрощеної системи оподаткування та застосування РРО

На офіційному порталі Верховної Ради України зареєстровано ряд законопроектів, що вносять зміни у регулювання спрощеної системи оподаткування та застосуванняреєстраторів розрахункових операцій (надалі – «РРО»):

• Законопроект № 3853 щодо зміни підходу у визначенні обсягу доходів для застосування спрощеної системи оподаткування, яким, зокрема, пропонується обсяг доходу платників єдиного податку прив’язати до відповідного розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року;
• Законопроект № 3853-1 та альтернативний законопроект № 3853-2 щодо запровадження щорічного підвищення граничних обсягів доходів для застосування спрощеної системи оподаткування, відновлення права платників єдиного податку не застосовувати РРО, а також скасування корупційного механізму кеш-бек;
• Законопроект № 2645 щодо відміни норм, які передбачають посилення фіскального тиску шляхом розширення сфери застосування РРО, та альтернативний законопроект № 2645-1 щодо уточнення окремих положень про застосування РРО, якими, серед іншого, передбачається скасування обов’язкового застосування РРО для платників єдиного податку 2 – 4 груп з обсягом доходу до 1 000 000 гривень та механізму отримання споживачами компенсації частини суми штрафних (фінансових) санкцій (кеш-бек).

Комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики рекомендував винести на розгляд Верховної Ради вищезазначені законопроекти. Разом з цим, на офіційному порталі Верховної Ради 12 жовтня 2020 року було зареєстровано ще один Законопроект № 2645-д «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо лібералізації застосування реєстраторів розрахункових операцій фізичними особами – платниками єдиного податку», який є компромісною редакцією на основі законопроектів № 2645 та № 2645-1, та яким, зокрема, передбачається:

• збільшення розміру загальної площі, дозволеної для надання в оренду на спрощені системі оподаткування;
• розширення переліку побутових послуг населенню, які надаються платниками єдиного податку;
• звільнення від застосування РРО операцій платників єдиного податку 2-ї групи за критеріями місця здійснення діяльності та/або розміру загальної площі торгового об’єкту;
• пом’якшення відповідальності суб’єктів господарювання за порушення порядку застосування РРО, включаючи:
  • звільнення від відповідальності суб’єктів господарювання, які проводять розрахункові операції без використання режиму попереднього програмування найменування товару,
  • збільшення до двох мінімальних заробітних плат різниці суми залишку готівки в касі для незастосування штрафу,
  • звільнення від штрафу пов’язаного із створенням та зберіганням інформації на контрольній стрічці і за неподання до контролюючих органів звітності, пов’язаної із застосуванням програмних РРО.

Таким чином, наразі на розгляді у Верховній Раді перебувають шість законопроектів, що матимуть вплив на діяльність платників єдиного податку у разі їх прийняття, та питання, який саме законопроект буде прийнятий за основу, залишається відкритим.

Зареєстровано законопроект щодо порядку оподаткування ПДВ електронних послуг від нерезидента

На офіційному порталі Верховної Ради 2 жовтня 2020 року зареєстровано Законопроект № 4184 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо скасування оподаткування доходів, отриманих нерезидентами у вигляді виплати за виробництво та/або розповсюдження реклами та удосконалення порядку оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання нерезидентами електронних послуг фізичним особам» (надалі – «Законопроект № 4184»).

Законопроектом №  4184, серед іншого, пропонується внести такі зміни:

1. Щодо оподаткування виробництва та розповсюдження реклами нерезидентом
2. виключити норму, згідно з якою резиденти при виплаті нерезидентам доходу за виробництво та/або розповсюдження реклами повинні сплачувати податок за ставкою 20 % суми таких виплат за власний рахунок. Натомість такий дохід буде оподатковуватись за загальною ставкою 15% і сплачуватиметься за рахунок самого нерезидента.
3. Щодо порядку надання електронних послуг:
4. для документів, що засвідчують факт постачання послуг складених в електронній формі, датою оформлення такого документа, вважається дата складення такого електронного документа;
5. визначити перелік електронних послуг;
6. встановити правила визначення місця постачання електронних послуг.
7. Щодо обліку як платника ПДВ:
8. визначити спрощену процедуру реєстрації платника ПДВ для постачальників-нерезидентів;
9. звільнити від оподаткування ПДВ вартість постачання електронних послуг шляхом надання доступу до електронних освітніх (навчальних) ресурсів в рамках надання освітніх послуг;
10. включити нерезидентів до переліку осіб, які реєструються платниками ПДВ.
11. Щодо порядку подання звітності та сплати податкових зобов’язань:
12. визначити правила податкового обліку з ПДВ для нерезидентів, що надають фізичним особам електронні послуги, місце постачання яких розташовано на митній території України;
13. звільнити від обов’язку нерезидента реєструвати податкові накладні;
14. передбачити сплату податкового зобов’язання для нерезидента в іноземній валюті;
15. встановити форму та визначено порядок надсилання податкового повідомлення-рішення нерезиденту та скарги на таке рішення.

Згідно пояснювальної записки метою прийняття Законопроекту № 4184 є збільшення доходів Державного бюджету за рахунок залучення до оподаткування ПДВ нерезидентів, що надають електронні послуги, місце постачання яких розташоване на митній території України та створення сприятливих умов ефективного та не обтяжливого адміністрування ПДВ.

Уряд схвалив ратифікацію Протоколу про внесення змін до Конвенції між Україною та Австрією про уникнення подвійного оподаткування

9 жовтня 2020 року Кабінет Міністрів України схвалив ратифікацію Протоколу про внесення змін до Конвенції між Урядом України і Урядом Республіки Австрія про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і на майно (надалі – «Протокол»).

Зазначеним Протоколом вносяться зміни до Конвенції з метою приведення її положень у відповідність до Модельної Конвенції ОЕСР та підвищення ставок оподаткування пасивних доходів у країні, що є джерелом доходу.

Протоколом передбачається, зокрема, збільшення загальної ставки оподаткування дивідендів з 10% до 15% та процентів з 2% до 5%. Збільшення зазнали й ставки оподаткування роялті, які сплачуються: за користування будь-яким авторським правом на наукову працю, патент тощо – з 0% до 5%, та за користування авторським правом на літературні твори або твори мистецтва – з 5% до 10%.

Окрім збільшення ставок передбачається доповнення Конвенції новими статтями щодо обмеження можливості застосування пільгових положень Конвенції, якщо основною метою є отримання таких пільг, та стосовно розширення можливості компетентних органів Договірних Держав щодо обміну податковою інформацією.

Ратифікація Протоколу є необхідною процедурою для завершення внутрішніх державних процедур, необхідних для набрання чинності Протоколом та застосування норм, встановлених ним.

Міністерством фінансів внесено зміни до порядку повернення зайво або помилково сплачених коштів

17 серпня 2020 року Міністерство фінансів України прийняло наказ № 507 (далі – «Наказ»), яким внесено зміни до Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів з метою приведення його у відповідність до нещодавніх змін податкового законодавства. Зокрема, Наказом передбачено:

• повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів або на єдиний рахунок, а саме: податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджету, коштів від повернення до бюджетів бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою (місцевими бюджетами) або під державні (місцеві) гарантії;
• перерахування компенсації частини суми штрафних (фінансових) санкцій, визначених за даними системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій, на користь покупців (споживачів).

Наказ набере чинності з дня його офіційного опублікування, проте наразі він ще не опублікований.

Реалізація положень Закону № 466: ДПС оприлюднила відповідні проекти наказів

На виконання вимог Закону № 466 та з метою актуалізації податкового законодавства на офіційному сайті ДПС оприлюднено ряд проектів постанов та наказів, що вносять зміни до відповідних нормативно-правових актів, а саме:

• Проект наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження Змін до Порядку функціонування Електронного кабінету», яким пропонується внести зміни до порядку функціонування Електронного кабінету стосовно листування контролюючих органів через електронний кабінет з платниками податків, які подають звітність в електронній формі, та/або пройшли електронну ідентифікацію онлайн в електронному кабінеті, та які подали заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет; а також стосовно подання один раз протягом року заяви про відмову отримувати документи через електронний кабінет;
• Проект наказу Міністерства фінансів України «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 16 червня 2017 року № 586» (щодо порядку застосування податкової застави контролюючими органами);
• Проект наказу Міністерства фінансів України «Про внесення змін до Порядку застосування адміністративного арешту майна платника податків», яким пропонується доповнити обставини застосування адміністративного арешту майна відповідно до внесених Законом № 466 змін;
• Проект постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних», яким, зокрема, пропонуються зміни щодо уточнення граничних строків реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних для визначення операційного дня; заміни поняття «електронний цифровий підпис» поняттям «кваліфікований електронний підпис»; заміни абревіатури «ДФС» на абревіатуру «ДПС».

Роз’яснення Міністерства фінансів щодо оподаткування виплати процентів нерезиденту

Офіс великих платників податків ДПС повідомив про лист ДПС України від 19.10.2020 №18727/7/99-00-05-05-02-07, яким викладено позицію Міністерства фінансів України у питанні застосування окремих положень Податкового кодексу України (далі – «Кодекс») в частині оподаткування процентів за позикою або фінансовим кредитом, залучених від нерезидента, у разі зміни позичальника (кредитора).

Детально з даним листом можна ознайомитися за посиланням.

Верховний Суд щодо застосування штрафів за неоприбуткування готівки

Верховний Суд у Постанові у справі № 814/3845/15 звернув увагу на правову позицію щодо застосування штрафів за неоприбуткування готівки, нагадавши про правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.05.2020 у справі № 1340/3510/18.

Так, Велика Палата Верховного Суду відступила від правової позиції, викладеної Верховним Судом України в постанові від 02.04.2013 у справі № 21-77а13, та наголосила на неможливості застосування положень Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12.06.1995 №  436/95 (далі – «Указ») у правовідносинах, що виникли після набрання чинності Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 № 265/95-ВР (далі – «Закон»).

Така позиція обґрунтована тим, що об’єктивна сторона порушень з неоприбуткування готівки, що визначені Указом та Законом фактично полягає в одних і тих самих діях.

Як убачається зі змісту статті 25 Конституційного Договору між Верховною Радою України та Президентом України від 08 червня 1995 року № 1к/95-ВР, метою постановлення Указу було врегулювання відносин щодо належного обліку готівкових операцій суб’єктами підприємницької діяльності, які до цього не були належним чином урегульовані іншими законодавчими актами, а термін його дії обмежувався прийняттям відповідного закону. Оскільки шляхом прийняття Закону ці правовідносини врегулював законодавчий орган, то наведений вище Указ припинив дію як у частині визначення складу такого правопорушення як неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне оприбуткування) у касах готівки, так і в частині встановлених за таке правопорушення санкцій, його положення уже не могло застосовуватися.