Діджиталізація у сфері фінансового моніторингу

Головним для СПФМ є вчасно стати на облік у Дежфінмоніторингу і у подальшому повідомляти Держфінмоніторинг у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України про:

• операції, які підлягають фінансовому моніторингу та підозрілі операції;
• призначення чи звільнення відповідального працівника;
• розбіжності в інформації про кінцевих бенефіціарних власників;
• призначення особи, яка тимчасово буде виконувати обов’язки відповідального працівника у разі його відсутності;
• зміну відомостей про СПФМ та/або відповідального працівника чи особу, яка тимчасово виконує його обов’язки;
• припинення та/або поновлення діяльності СПФМ.

Законом встановлено, що Кабінет Міністрів України розробляє та затверджує порядок реєстрації та подання Держфінмоніторингу інформації про фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу, іншої інформації, що може бути пов’язана з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення. Згідно з цим документом Держфінмоніторинг обліковує інформацію про фінансову операцію, що підлягає фінансовому моніторингу, отриману від СПФМ, які її подали.

Наразі для подання інформації до Держфінмоніторингу СПФМ керуються такими документами:

• постанова Кабінету Міністрів України від 05 серпня 2015 року № 552;
• інструкція щодо заповнення форм обліку та подання інформації, пов’язаної зі здійсненням фінансового моніторингу, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 29.01.2016 № 24.

Проте, усім СПФМ потрібно звернути увагу, що з 01 січня 2020 року очікуються важливі інноваційні зміни у сфері фінмоніторингу. Кабмін 09 вересня 2020 року прийняв Постанову № 850 про «Деякі питання організації фінансового моніторингу», якою затвердив:

• Порядок подання інформації для взяття на облік СПФМ, реєстрації та подання СПФМ Держфінмоніторингу інформації про фіноперації, що підлягають фінмоніторингу та іншої пов’язаної інформації;
• Порядок ведення Держфінмонітоорингом обліку інформації, що підлягає фінансовому моніторингу;
• Порядок обліку Держфінмоніторингом обліку СПФМ.

Що ж зміниться для СПФМ з січня 2021 року?

Згідно з діючим порядком суб’єкт зобов’язаний подавати інформацію у паперовому чи електронному вигляді на визначені Мінфіном поштову та електронну адреси. Проте, уже з 2021 року основним способом подачі документів та інформації стане електронний. І лише у виключних випадках суб’єкт зможе подавати інформацію у паперовому вигляді. Подавати інформацію потрібно буде до Єдиної державної інформаційної системи у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення (далі – Єдина інформаційна система). Кожен суб’єкт матиме доступ до складових е-кабінету: особистого кабінету або прикладного програмного інтерфейсу. Уся інформація від Держфінмоніторингу буде доводитися до суб’єкта в електронній формі через е-кабінет.

Формат, структура, реквізити повідомлень, вимоги, довідники для їх заповнення, візуальна форма повідомлень, порядок інформаційної взаємодії суб’єкта з Держфінмоніторингом, а також порядок створення особистого кабінету та доступу до е-кабінету будуть визначені Мінфіном з урахуванням вимог законодавства про захист персональних даних.

Кому і коли потрібно ставати на облік у Держфінмоінторингу?

Протягом трьох робочих днів з дати призначення відповідального працівника, але не пізніше дня проведення першої фінансової операції (дати встановлення ділових відносин з клієнтом) ставати на облік повинні:

• банки, страховики, страхові брокери, кредитні спілки, ломбарди та інші фінансові установи;
• платіжні організації, учасники чи члени платіжних систем;
• товарні та інші біржі, що проводять фінансові операції з товарами;
• професійні учасники фондового ринку, крім осіб, які провадять діяльність з організації торгівлі на фондовому ринку;
• оператори поштового зв’язку, інші установи, які надають послуги з переказу коштів та здійснення валютних операцій;
• філії або представництва іноземних суб’єктів господарської діяльності, що надають фінансові послуги на території України;
• криптобіржі, криптообмінники і інші учасники ринку віртуальних активів.

Не пізніше дня проведення першої фінансової операції (дати встановлення ділових відносин з клієнтом) зобов’язані стати на облік такі СПФМ:

• суб’єкти аудиторської діяльності;
• бухгалтери, суб’єкти господарювання, що надають послуги з бухгалтерського обліку;
• ті, що здійснюють консультування з питань оподаткування;
• особи, які надають послуги щодо створення, забезпечення діяльності або управління юридичними особами.

Важливо пам’ятати, що Законом визначені спеціальні СПФМ, які повинні стати на облік у Держфінмоніторингу не пізніше дня встановлення ділових відносин з клієнтом (проведення фінансової операції) лише у випадках, визначених ст. 10 Закону, а це:

• адвокатські бюро, адвокатські об’єднання та адвокати, які здійснюють адвокатську діяльність індивідуально;
• нотаріуси;
• суб’єкти господарювання, що надають юридичні послуги;

Також, не пізніше дня встановлення ділових відносин з клієнтом (проведення фінансової операції) повинні стати на облік у Держфінмоніторингу:

• суб’єкти, що надають посередницькі послуги під час здійснення операцій з купівлі-продажу нерухомого майна, а також ті, що надають за винагороду консультаційні послуги, що пов’язані з купівлею-продажем нерухомого майна;
• ті, що здійснюють торгівлю за готівку дорогоцінними металами і дорогоцінним камінням та виробами з них, якщо сума фінансової операції дорівнює чи перевищує 40 тисяч гривень, або суму, еквівалентну зазначеній сумі, або під час організації торгівлі такими предметами, у тому числі аукціонної;
• суб’єкти, які проводять лотереї під час здійснення фінансових операцій із прийняття ставок, повернення ставок та видачі (виплати) виграшів (призів);
• суб’єкти, які проводять азартні ігри в казино під час здійснення фінансових операцій із обміну коштів на ігрові замінники гривні, обміну ігрових замінників гривні на кошти, а також під час виплати виграшів.

Висновок

Можливість здійснювати обов’язки СПФМ у електронному вигляді є, безумовно, сучасним і прогресивним кроком, що забезпечить значну економію часу та витрат на поштові відправлення, скорочення строків отримання підтвердження та іншої необхідної інформації від Держфінмоніторингу та конфіденційність інформації. Проте, у такому разі усім СПФМ потрібно вже задуматися над отриманням електронного цифрового підпису і очікувати моменту затвердження Мінфіном усіх необхідних для ефективної роботи у електронному кабінеті форм і документів.