Реєстр прозорості як ключова умова старту ринку лобіювання

Зміст

  1. Відтермінування дії
  2. Законодавчі рамки
  3. Затримки із впровадженням

Схоже, що ринок лобіювання в Україні запрацює не раніше наступного року. Адже його початок привʼязаний до запуску Реєстру прозорості. І, хоча вже сьогодні зрозуміло, яким буде цей реєстр, наразі затягується навіть підготовка положення про нього. Можна припустити, що і технічну частину реалізують в останні дні.

Відтермінування дії

Сфера ринку окреслена у визначенні лобіювання, що надається у Законі «Про лобіювання». І термін досить складний для сприйняття: це «діяльність, що здійснюється з метою впливу (спроби впливу) на об’єкт лобіювання в комерційних інтересах бенефіціара (за винагороду, що отримується прямо або опосередковано, та/або з оплатою фактичних витрат, необхідних для її здійснення) або у власних комерційних інтересах особи та стосується предмета лобіювання».

Якщо це спростити до змісту, то лобіювання фактично полягає у здійсненні за винагороду впливу на органи влади та їх представників з метою прийняття рішень в інтересах третіх осіб. Схоже на корупцію, чи не так? Але принциповою відмінністю є те, що гроші за просування потрібних рішень отримуватимуть лише лобісти, але ні в якому разі не чиновники! Аби забезпечити це, держава визначає суворі правила діяльності. І ключовим інструментом регулювання майбутнього ринку має стати Реєстр прозорості.

Саме тому, хоча Закон і набрав чинності 14 березня, не було введено у дію. Згідно з Прикінцевими положеннями, це має статися через два місяці з дня початку функціонування Реєстру прозорості, але не пізніше 1 січня 2025 року.

Реєстр, як інформаційно-комунікаційна система, має забезпечити збирання, накопичення, захист, облік, відображення, оброблення та надання інформації про суб’єктів лобіювання та їх звітність. При цьому доступ до такої інформації буде публічним та безоплатним. Адміністратором системи законодавець визначив Національне агентство з питань запобігання корупції.

Але порядок ведення та доступу до Реєстру прозорості ще має визначити Кабмін у Положенні про цей реєстр.

Законодавчі рамки

Втім, базові принципи функціонування Реєстру прозорості вже визначені у Законі «Про лобіювання». І, регламентуючи функціональні можливості, порядок ведення та доступу до Реєстру, Кабмін у Положенні виходитиме з рамок, вже завданих законодавцем.

А за загальними правилами ст. 5 Закону, дані Реєстру будуть відкритими і загальнодоступними, крім окремих випадків.

Реєстр вестиметься державною та англійською мовами з використанням програмного забезпечення, розробленого відповідно до національних стандартів, що має забезпечити його сумісність і взаємодію з іншими інформаційними системами та мережами, що становлять інформаційний ресурс держави.

Усі відомості викладатимуться у форматах, доступних для автоматизованого збирання, оброблення та завантаження інформації, що в майбутньому має спростити роботу з оцінки ефективності діяльності усіх субʼєктів.

Відомості вноситимуться до реєстру як працівниками НАЗК, як публічними реєстраторами, так і самими лобістами, які забезпечуватимуть достовірність даних.

Вже відомо, яка саме інформація накопичуватиметься у Реєстрі:

  • відомості, що подаються особою під час набуття нею статусу субʼєкта лобіювання: дані, які ідентифікують фізичну або юридичну особу, контакти, джерела фінансування, сфера лобіювання (повний список наведено у ст. 11 Закону);
  • інформація про факт припинення або зупинення статусу суб’єкта лобіювання;
  • звітність суб’єкта лобіювання.

Джерелом інформації Реєстру є визнаються відомості з публічних базових реєстрів, документи, на підставі яких вносяться відомості, а також інша довідкова інформація, отримана в результаті інформаційних обмінів.

Щоправда, у відкритій частині Реєстру прозорості не відображатиметься така інформація з обмеженим доступом, як реєстраційний номер облікової картки платника податків, серії та номера документа, що посвідчує особу, адреси задекларованого або зареєстрованого місця проживання особи, номери телефонів, адреси електронної пошти та дати народження фізичних осіб.

НАЗК зі своєї сторони буде зобовʼязане забезпечити на своєму сайті відкритий цілодобовий доступ до Реєстру прозорості шляхом можливості перегляду, копіювання та роздрукування інформації, а також у вигляді набору відкритих даних (електронного документа), організованого у форматі, що дозволяє його автоматизоване оброблення.

Також засобами Реєстру повинні будуть формуватися на безоплатній основі витяги в електронній формі.

Затримки із впровадженням

Відповідний проект Положення про Реєстр прозорості НАЗК вже розробило та оприлюднювало для обговорення з громадськістю ще 18 квітня. Опрацювати отримані пропозиції та повідомити про результати на офіційному сайті відомства обіцяли 8 травня.

Але цього чомусь не сталося. Натомість у цей день чиновники поїхали на робочу зустріч до Американської торговельної палати в Україні (American Chamber of Commerce Ukraine) під час якої говорили про перспективи відкриття ринку лобіювання в Україні.

Керівництво НАЗК запевнило іноземних партнерів, що розуміє важливість створення Реєстру прозорості і запуску ринку лобіювання. Адже ухвалення відповідного закону було важливим елементом євроінтеграційного процесу країни. І узгоджувальні процедури щодо розробленого процесу триватимуть до 13 травня. Втім, до сьогодні результати роботи залишаються невідомими.

Наразі робота з розробки самого Реєстру прозорості триває. І до неї залучаються міжнародні партнери.

Цікавою є зроблена головою НАЗК Віктором Павлущиком заява про те, що принциповою позицією відомства є невикористання бюджетних коштів на створення Реєстру. Тому, НАЗК активно працює над  залученням міжнародної-технічної допомоги до його створення та дослідженням найефективніших шляхів побудови системи.

Але ж за Законом фінансовими джерелами створення програмно-технічних засобів Реєстру та забезпечення його функціонування є Державний бюджет України, а також інші не заборонені законом джерела.

І з принциповості очільника відомства можна припустити, що коштів на запуск реєстру держава не виділила або їхній обсяг недостатній. І НАЗК, як держатель та адміністратор реєстру, має відшукувати їх самостійно. При цьому за законом право власності на програмно-технічні засоби Реєстру належить державі. Саме тому можливі затримки у появі реєстру, як завершеної інформаційно-комунікаційної системи.

Тож ВР можливо навіть буде вимушена окремим законом відтермінувати день запуску ринку лобіювання.


Якщо вам потрібна юридична консультація, заповніть форму нижче для її замовлення. 

Д-р. Валентин Гвоздій

Д-р. Валентин Гвоздій

Керуючий партнер, адвокат, PhD

  • Визнання
  • The Legal 500 EMEA 2023
  • Who’s Who Legal 2022
135

Отримати консультацію

Щоб отримати консультацію, будь ласка, заповніть форму нижче:

Статті на тему

Результати берлінської Ukraine Recovery Conference–2024

21 Червня 2024 Публікації

Результати берлінської Ukraine Recovery Conference–2024

Читати
Як новий Закон про мобілізацію розширює повноваження ТЦК та поліції?

17 Червня 2024 Публікації

Як новий Закон про мобілізацію розширює повноваження ТЦК та поліції?

Читати
Уточнення даних через ЦНАП та Е-кабінет

17 Червня 2024 Публікації

Уточнення даних через ЦНАП та Е-кабінет

Читати
Усі публікації

Ми використовуємо файли cookies для вдосконалення роботи сайту та покращення Вашого користувацького досвіду.
Політика cookies Налаштування cookie

Будь ласка, уважно ознайомтеся з умовами політики конфіденційності та обробки персональних даних. Політика cookies.

Я даю згоду на обробку персональних даних відповідно до політики конфіденційності та обробки персональних даних

Я хочу отримувати розсилку

Ми використовуємо файли cookies для вдосконалення роботи сайту та покращення Вашого користувацького досвіду. Політика cookies Сховати налаштування

Дякуємо за довіру!

Ми отримали ваш запит на отримання консультації. Найближчим часом наші спеціалісти зв'яжуться з вами!

На головну
Дякуємо, що підписалися на нашу розсилку!

Відтепер ви завжди будете в курсі найважливіших законодавчих змін, актуальних експертних публікацій та анонсів подій!

На головну