LEGAL HOTLINE 19.11.2020

Зареєстровано законопроект щодо посилення вимог до організації корпоративного управління в банках

12 листопада 2020 року у Верховній Раді України було зареєстровано проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення питань організації корпоративного управління в банках та інших питань функціонування банківської системи» (далі – «Законопроект»). Основною метою Закону є, серед іншого, приведення законодавства України до стандартів ЄС стосовно організації корпоративного управління та системи ризик-менеджменту в банках, вдосконалення регулювання діяльності банків та банківських груп, зміцнення банківської системи України.

Законопроектом передбачається внесення змін, зокрема, до наступних законодавчих актів: Закону України «Про банки і банківську діяльність», Законів України «Про Національний банк України», «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», «Про Антимонопольний комітет України», «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів», «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», «Про Національне антикорупційне бюро України». Так, передбачаються наступні зміни:

1. Зміни щодо повноважень Національного банку України:
2. деталізовано повноваження в частині ідентифікації банківської групи, яка не була виявлена контролером, або яка була ідентифікована контролером не в повному складі;
3. закріплено функцію з визначення порядку розрахунку регулятивного капіталу банківської групи, підгруп банківської групи, а також вимоги щодо оцінки внутрішнього капіталу та ліквідності;
4. надано право встановлювати для банківської групи та/або підгруп банківських груп вимоги щодо достатності капіталу, достатності ліквідності;
5. встановлені повноваження вимагати від відповідальної особи банківської групи розширення предмета аудиторської перевірки.
6. Зміни в частині процедур створення та ліцензування банків:
7. запроваджено вимогу про необхідність підтвердження належного фінансового/майнового стану не тільки засновників банку, але й опосередкованих власників істотної участі в банку;
8. встановлено принцип, згідно з яким засновники банку та власники істотної участі в ньому повинні довести Національному банку відповідність свого фінансового/майнового стану та ділової репутації встановленим законодавством вимогам;
9. уточнено перелік підстав для відмови Національного банку у видачі банківської ліцензії та в акредитації філії іноземного банку;
10. Зміни в частині корпоративного управління в банках:
11. розширено перелік питань, що належать до виключної компетенції ради банку в частині організації корпоративного управління;
12. створено передумови для підвищення ефективності та якості роботи ради банку шляхом встановлення обов’язку утворення комітетів для системно важливих банків;
13. посилено роль підрозділів, що виконують у банку функції внутрішнього контролю (управління ризиками та контроль за дотриманням норм (комплаєнс), а також вимоги до головного ризик-менеджера та головного комплаєнс-менеджера;
14. Зміни щодо умов придбання банком власних акцій:
15. визначено випадки, за яких банк не має права придбавати власні акції, зокрема, якщо це призведе до порушення будь-якого з нормативів достатності капіталу, недотримання комбінованого буферу капіталу.

Також Законопроект передбачає низку змін, які стосуються набуття істотної участі в банках та вимог до структури власності банків; системи внутрішнього контролю та управління ризиками в банках; вимог до капіталу та ліквідності банку (для приведення їх у відповідність до норм законодавства ЄС CRD IV/CRR).

Зареєстровано законопроект щодо вдосконалення платіжних послуг

12 листопада 2020 року у Верховній Раді України зареєстровано законопроект «Про платіжні послуги» (далі – «Законопроект»), основною метою якого є оновлення національної системи платіжних послуг та приведення у відповідність національного законодавства до законодавства ЄС.

Станом на сьогодні українське законодавство, яке регулює надання платіжних послуг, вбачається застарілим. Так, належним чином ним врегульована лише одна платіжна послуга – фінансова послуга з переказу коштів. У свою чергу, Законопроектом передбачається запровадження дев’яти видів платіжних послуг:

1. Фінансових:

• послуги із зарахування готівкових коштів на рахунки користувачів, а також усі послуги, що стосуються відкриття, обслуговування та закриття рахунків (крім електронних гаманців);
• послуги зі зняття готівкових коштів із рахунків користувачів, а також усі послуги, що стосуються відкриття, обслуговування та закриття рахунків (крім електронних гаманців);
• послуги з виконання платіжних операцій із власними коштами користувача з рахунку/на рахунок користувача (крім платіжних операцій з електронними грошима), у тому числі:

а) виконання кредитового переказу;

б) виконання дебетового переказу;

в) виконання іншої платіжної операції, у тому числі з використанням платіжних інструментів;

• послуги з виконання платіжних операцій з рахунку/на рахунок користувача (крім платіжних операцій з електронними грошима) за умови, що кошти для виконання платіжної операції надаються користувачу надавачем платіжних послуг на умовах кредиту, у тому числі:

а) виконання кредитового переказу;

б) виконання дебетового переказу;

в) виконання іншої платіжної операції, в тому числі з використанням платіжних інструментів;

• послуги з емісії платіжних інструментів та/або здійснення еквайрингу платіжних інструментів;
• послуги з переказу коштів без відкриття рахунку;
• послуги з випуску та виконання платіжних операцій із електронними грошима, у тому числі відкриття та обслуговування електронних гаманців.
• Нефінансових:

• послуги з ініціювання платіжної операції;
• послуги з надання відомостей з рахунків.

 Для цілей  регулювання надання відповідних платіжних послуг, Законопроектом, зокрема:

• визначаються вимоги до авторизації діяльності на ринку платіжних послуг: порядок видачі ліцензії на надання платіжних послуг та включення  надавачів платіжних послуг до Реєстру платіжної інфраструктури;
• встановляються вимоги до надавачів платіжних послуг, зокрема щодо корпоративного управління та управління ризиками певних категорій надавачів платіжних послуг, вимоги до капіталу юридичної особи, яка має намір надавати платіжні послуги;
• визначаються загальні засади випуску та використання електронних грошей та цифрових грошей Національного банку України в Україні;
• встановляються вимоги до захисту інформації під час виконання платіжних операцій;
• встановлюється відповідальність суб’єктів платіжних послуг.

Зареєстровано законопроект щодо стимулювання розвитку нафтогазовидобувної галузі

9 листопада 2020 року у Верховній Раді України було зареєстровано законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо стимулювання розвитку нафтогазовидобувної галузі» (далі – «Законопроект»), який спрямований на вдосконалення нормативно-правового регулювання порядку укладення угод про розподіл продукції.

Законопроектом передбачається деталізація умов проведення конкурсу на укладення угоди про розподіл продукції. Зокрема, пропонується забезпечити відкритість та публічність діяльності Міжвідомчої комісії шляхом онлайн-трансляції в мережі Інтернет її засідань, на яких відкриватимуться конкурсні заявки претендентів та визначатимуться переможці конкурсів та змінити перелік критеріїв для оцінки пропозицій учасників конкурсу Міжвідомчою комісією.

Також Законопроектом пропонується скасування можливості укладення угод про розподіл продукції без конкурсу щодо родовищ корисних копалин із незначними запасами; заборона бути інвестором за угодою про розподіл продукції особам, пов’язаним із визнаною Верховною Радою України державою-агресором; скасування передачі розвіданих родовищ корисних копалин для промислового освоєння; запровадження можливості використання деяких міжнародних стандартів (зокрема, Рамкової класифікації викопних енергетичних і мінеральних запасів і ресурсів (РКООН-2009), класифікації Комітету з міжнародних стандартів звітності по запасах твердих корисних копалин (CRIRSCO), Системи управління вуглеводними ресурсами (PRMS) під час проведення експертизи та оцінки запасів корисних копалин за заявою користувача надрами.

Ініціатори Законопроекту наголошують що, він дозволить оптимізувати процес проведення конкурсу на укладення угоди про розподіл продукції, забезпечить його прозорість та справедливу оцінку, усуне корупційні ризики при визначенні переможця.