Що не так з Правилами етичної поведінки лобістів?

Додержувати вимоги

Нагадаємо, Закон, який набрав чинності 14 березня, врегулював загальні правила лобіювання в Україні. Воно полягає у впливі визначеними способами на політиків з метою зміни нормативно-правової бази в комерційних інтересах бізнесу. Закон, зокрема, окреслив субʼєктів відносин, визначив їхні права та обовʼязки, що виникають у звʼязку із взаємодією, а також установив антикорупційні запобіжники. Головним з них має стати так званий Реєстр прозорості, від запуску якого напряму залежить відкриття в Україні ринку лобіювання. І ми вже прогнозували, що це навряд станеться раніше наступного року. Але до цього часу Кабінет Міністрів ще має затвердити Правила етичної поведінки лобістів — окремий інструмент регулювання, спрямований на реалізацію законодавчого принципу етичності лобіювання.

На суб’єкта лобіювання покладається обовʼязок неухильно додержуватися у своїй діяльності не лише законів, але й Правил етичної поведінки, зокрема, не допускати конфлікту інтересів під час лобіювання та врегульовувати його, якщо конфлікт виник.

Також у поєднанні з принципом професійності, етика лобіювання передбачає, що суб’єкти лобіювання забезпечують впровадження найвищих професійних стандартів у лобіюванні, уникають створення будь-якої залежності між об’єктом лобіювання (чиновником) та суб’єктом лобіювання (бізнесом), отримання від об’єкта лобіювання будь-яких обіцянок щодо результатів лобіювання, а об’єкти лобіювання забезпечують рівне ставлення до суб’єктів лобіювання, спільно із суб’єктами лобіювання забезпечують загальносуспільне сприйняття лобіювання як позитивної практики, утримуються від перешкоджання здійсненню лобіювання та створення умов, які поставили б їх у будь-яку залежність від суб’єктів лобіювання, а також будь-яких обіцянок щодо результатів лобіювання.

Перспективи відповідальності

Оцінюючи юридичне значення Правил, варто зауважити, що чіткої регламентації процедури притягнення до відповідальності лобістів за порушення етики (як, наприклад, це врегульовано в адвокатів), Закон не містить. І це, очевидно, надасть широкі межі дискреції для контролюючого органу. Адже Правила використовуватимуться НАЗК, на яке покладено функцію державного нагляду за дотриманням вимог законодавства з питань лобіювання. 

Так, відповідно до ст. 18 Закону, саме Агентство здійснюватиме моніторинг дотримання вимог законодавства з питань лобіювання на підставі інформації, отриманої від об’єктів лобіювання, фізичних та юридичних осіб, а також із медіа та інших відкритих джерел, яка містить відомості про невідповідність діяльності суб’єкта лобіювання вимогам цього Закону, а відтак і Правил. При цьому повідомити про порушення лобістом вимог законодавства може будь-хто.

У разі виявлення ознак порушення вимог законодавства з питань лобіювання НАЗК вживатиме заходів щодо притягнення винних осіб до відповідальності. Як це приблизно відбуватиметься, коли немає чіткої процедури, або вона віддана на розсуд чиновника, український бізнес знає дуже добре.

Повтори із доповненнями

Що ж із себе представляють Правила етичної поведінки лобістів за версією контролюючого органу?

Станом на сьогодні це набір банальних істин про те, що Правила встановлюють вимоги до поведінки субʼєктів лобіювання і не поширюються на правовідносини, які не є лобіюванням, що лобісти мають дотримуватися правил (розділ І проєкту Правил). Чимало загальних норм про необхідність дотримання законів та заборону їх порушувати прописані по тексту. 

Деякі положення явно виходять за предмет правового регулювання. Хоча Правила мають визначати норми лише для субʼєктів лобіювання, до проєкту для чогось включили: 

• обмеження для клієнтів, бенефіціарів (п. 15);
• вимоги для клієнтів щодо здійснення розрахунків з суб’єктом лобіювання (п. 22);
• громадський контроль шляхом повідомлення відповідних державних органів та медіа про виявлені порушення лобіювання (розділ VIII проєкту).

Також Правила — це положення, що фактично дублюють чинний Закон: у розділі ІІ проєкту повторюються норми ст. 4 Закону про зміст принципів здійснення лобіювання; у розділі ІІІ — методи лобіювання, встановлені ст. 6 Закону; у розділі VII — обмеження предмету  лобіювання та субʼєктів лобіювання, які закріплені у ст. 8, 10 Закону.

У питанні регулювання взаємодії лобістів з іншими субʼєктами (розділи IV – VI проєкту) також є повтори, що випливають з прав та обовʼязків клієнтів (бенефіціарів), субʼєкта та обʼєкта лобіювання. Утім видно, що тут розробники проєкту підійшли більш творчо. 

Так, вартим уваги є, наприклад, п. 12 проєкту, який зобовʼязує суб’єкта лобіювання уникати розголосу в засобах масової інформації або поширення іншим способом (у тому числі за допомогою Інтернету, соціальних мереж) завідомо неправдивих відомостей, що принижують честь та гідність об’єкта лобіювання, зачіпають його репутацію. Також суб’єкту лобіювання забороняється використовувати Реєстр прозорості для поширення завідомо неправдивих відомостей про об’єкт лобіювання.

Чи не призведе це на практиці до заборони критики обʼєктів лобіювання, якими стануть народні депутати, міністри та інші топпосадовці? Як буде застосовуватися ця норма, коли дві групи лобістів просувають альтернативні проєкти? Зрозуміло, що критерій «завідомо неправдивих відомостей» має стати запобіжником від неправомірного тиску на субʼєктів лобіювання, втім цей субʼєкт на фоні доведення своєї правоти перед контролюючим органом цілком може втратити інтерес до продовження своєї роботи.

Підсумок

У цілому ж складається враження, що чиновники з НАЗК, які готували проєкт Правил, особливо не переймалися за їх якість. Начебто виконавці прагнули якомога скоріше позбутися завдання з написання тексту певного обсягу. І зміст пояснювальної записки також може підтвердити цю тезу: необхідність  прийняття акта там обгрунтовується не сутнісними причинами, а вимогами Закону щодо розробки Правил та планом, затвердженим Першим віцепремʼєр-міністром. 

Тож залишається сподіватися, що юристи та інші фахівці, які планують стати лобістами за новими правилами, ретельніше, ніж контролюючий орган, підійдуть до змістовного наповнення Правил етичної поведінки суб’єктів лобіювання та надали НАЗК свої зауваження і пропозиції. Там їх приймали до 7 червня і обіцяють, що звіт про результати консультацій з громадськістю буде опубліковано на сайті відомства.