Дайджест новин | жовтень 2026

Практика корпоративного права

З 27 жовтня діють нові вимоги до підтвердження місцезнаходження юридичних осіб

27 жовтня 2026 року набрали чинності зміни до законодавства про державну реєстрацію юридичних осіб, передбачені Законом України від 14 жовтня 2026 року № 5020-IX «Про оцінку майна».

Відтепер під час державної реєстрації створення юридичної особи реєстратор зобов’язаний перевіряти наявність у хоча б одного із засновників правових підстав користування нерухомим майном за адресою, визначеною як місцезнаходження юридичної особи. У разі зміни місцезнаходження така перевірка проводиться щодо самої юридичної особи.

Якщо правовою підставою користування є договір найму (піднайму) чи позички будівлі або іншої капітальної споруди, який відповідно до закону не підлягає нотаріальному посвідченню, то перевірка проводиться на підставі відповідного договору та відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Реєстратор має встановити, чи належить об’єкт на праві власності особі, яка виступає наймодавцем або позичкодавцем.

Неможливість встановити правові підстави користування нерухомістю є новою підставою для відмови в державній реєстрації.

Зміни необхідно враховувати під час створення юридичних осіб в Україні, зокрема за участю іноземних засновників, а також при плануванні зміни місцезнаходження вже зареєстрованих компаній.

Змінено правове регулювання діяльності інститутів спільного інвестування

4 жовтня 2026 року набрали чинності окремі положення Закону України від 2 вересня 2026 року № 4962-IX, якими внесено зміни до правового регулювання діяльності інститутів спільного інвестування.

Зокрема, змінено умови участі фізичних осіб у венчурних та кваліфікаційних інститутах спільного інвестування. Поріг участі фізичної особи у венчурному фонді тепер становить не менше 1,8 млн грн (раніше становив 1500 мінімальних заробітних плат станом на 1 січня 2014 року), а умовою участі є володіння на праві власності цінними паперами фонду відповідної номінальної вартості. Водночас скасовано мінімальну суму участі фізичної особи у кваліфікаційному інституті спільного інвестування, яка раніше становила 121 800 грн.

З цієї ж дати для кваліфікаційних інститутів спільного інвестування, крім активів обраного кваліфікаційного класу та коштів, прямо передбачено можливість інвестувати в облігації внутрішньої державної позики. Крім того, пом’якшено обмеження для компаній з управління активами щодо залучення позик і кредитів, що підлягають поверненню за рахунок активів інститутів спільного інвестування: граничний обсяг збільшено з 10 до 20 відсотків вартості чистих активів, а граничний строк збільшено з трьох місяців до п’яти років.

Більшість інших змін, зокрема щодо приєднання та злиття інститутів спільного інвестування, конвертації, консолідації та дроблення їхніх цінних паперів, набирають чинності 3 січня 2027 року.

Закон зобов’язує Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку протягом шести місяців з дня його опублікування привести свої нормативно-правові акти у відповідність із ним.

Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку вже повідомила про підготовку роз’яснень щодо практичного застосування нових вимог та початок оновлення підзаконної нормативної бази.

В Україні пропонують запровадити нову систему інвестиційних фондів за європейськими стандартами

12 жовтня 2026 року у Верховній Раді України зареєстровано законопроєкт № 16137 «Про інвестиційні фонди», спрямований на комплексне оновлення законодавства у сфері спільного інвестування та його наближення до стандартів Європейського Союзу.

Документ, розроблений за підтримки Світового банку, передбачає запровадження нових видів інвестиційних фондів, зокрема публічних фондів відповідно до стандартів UCITS та альтернативних інвестиційних фондів за правилами директиви AIFMD. Також передбачається розвиток венчурних, соціальних і довгострокових інвестиційних фондів відповідно до регламентів ЄС.

Запропонована реформа має створити нові механізми залучення приватного капіталу, розширити можливості інвестування та посилити захист прав інвесторів. Для українського бізнесу це може відкрити додаткові джерела фінансування інвестиційних проєктів, а також сприяти розвитку національного ринку капіталу.

Станом на кінець жовтня 2026 року законопроєкт перебуває на опрацюванні у профільному парламентському комітеті.

Судова практика

Спадкування частки в ТОВ: спадкоємець може оскаржити рішення загальних зборів, ухвалені до його вступу – КГС ВС

Рішення загальних зборів, ухвалені одноособово учасником, частка якого не забезпечує необхідну кількість голосів, встановлену законом або статутом, є недійсними. При визначенні необхідної кількості голосів повинні бути враховані голоси померлого учасника, крім випадків ухвалення рішень, передбачених статтею 23 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю».

Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 3 вересня 2026 року у справі № 908/2470/21.

У справі, що переглядалася, товариство мало двох учасників із частками по 50 %, а його статут вимагав для правомочності загальних зборів і ухвалення рішень з усіх питань понад 60 % голосів. Після смерті одного з учасників, який водночас обіймав посаду директора, інший учасник одноособово провів загальні збори, на яких звільнив померлого з посади директора, призначив себе тимчасовим виконувачем обов’язків директора, виключив померлого з Єдиного державного реєстру як підписанта та уповноважив себе на внесення відповідних змін до Єдиного державного реєстру.

Син померлого учасника, отримавши свідоцтво про право на спадщину за заповітом на частку у статутному капіталі та подавши заяву про вступ до товариства, оскаржив ці рішення. Суди першої та апеляційної інстанцій визнали їх недійсними й скасували вчинену на їх підставі державну реєстрацію змін.

Залишаючи без змін рішення судів попередніх інстанцій, КГС ВС звернув увагу на необхідність розмежування права на частку у статутному капіталі та корпоративних прав учасника. Право на частку як майнове право входить до складу спадщини і належить спадкоємцю з часу відкриття спадщини. Водночас право на участь у товаристві як корпоративне право не спадкується і виникає після вступу спадкоємця до товариства.

Відтак спадкоємець до набуття статусу учасника ще не має корпоративних прав, однак уже є власником успадкованої частки і має право на вступ до товариства. Це зумовлює наявність у нього охоронюваного законом інтересу в тому, щоб у період до набуття корпоративних прав рішення загальних зборів ухвалювалися відповідно до закону та статуту. Тому він може оскаржувати рішення загальних зборів, ухвалені до його вступу до товариства, якщо ці рішення порушують зазначений законний інтерес.

КГС ВС погодився з висновками попередніх судів, що рішення загальних зборів ТОВ були ухвалені за відсутності необхідної кількості голосів. Статут вимагав для правомочності зборів та ухвалення рішень понад 60 % голосів, тоді як рішення ухвалював учасник, якому належало лише 50 %. При цьому голоси, що припадають на частку померлого учасника, можуть не враховуватися лише у визначених законом випадках – під час вирішення питання про виключення такого учасника з товариства (якщо його частка становить менше як 50 % і спадкоємці не подали заяву про вступ) або під час ухвалення рішень, пов’язаних із ліквідацією товариства, якщо частка померлого становить 50 % або більше. У цій справі такі обставини були відсутні, а тому голоси померлого учасника підлягали врахуванню при визначенні необхідної кількості голосів. Отже, для учасників ТОВ і спадкоємців це означає, що після смерті учасника з часткою, без якої немає кворуму, інший учасник не може одноособово змінювати керівника чи ухвалювати інші рішення поза винятками статті 23 Закону, а спадкоємець вправі оскаржити такі рішення для захисту успадкованої частки.

Військовий облік: автоматичне повторне взяття на облік осіб, раніше виключених із нього, визнано протиправним – Шостий ААС

Особа, яку визнано непридатною до військової служби та виключено з військового обліку, не може бути автоматично взята на облік повторно на підставі даних державних реєстрів без перегляду попереднього рішення у встановленому законом порядку.

Такого висновку дійшов Шостий апеляційний адміністративний суд у постанові від 16 вересня 2026 року у справі № 320/31215/25.

У справі, що переглядалася, громадянина, раніше визнаного непридатним до військової служби та виключеного з військового обліку, повторно взяли на облік в автоматичному режимі. Підставою для цього стали пункти 17 та 17-1 Порядку реалізації експериментального проєкту з автоматичної верифікації та перевірки відомостей про призовників, військовозобов’язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 серпня 2024 року № 932, які передбачали автоматичне взяття на військовий облік чоловіків віком від 25 до 60 років на підставі даних державних реєстрів без направлення на військово-лікарську комісію.

Суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову, розцінивши таку автоматизацію як виключно технічну процедуру.

Апеляційний суд із цим підходом не погодився та наголосив, що законодавство розмежовує зняття з військового обліку та виключення з нього, а кожна з цих процедур має власні правові підстави. Недоліки ведення реєстру «Оберіг» не можуть створювати для громадян негативних правових наслідків, а відсутність у реєстрі відомостей про виключення особи з обліку не означає втрати чинності попереднім рішенням. За результатами розгляду апеляційний суд скасував рішення суду першої інстанції, визнав пункти 17 та 17-1 Порядку протиправними та нечинними і зобов’язав Кабінет Міністрів України привести нормативне регулювання у відповідність до Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» та врегулювати механізм скасування автоматичного взяття на облік відповідних осіб. Ухвалами Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 22 жовтня 2026 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Кабінету Міністрів України, проте відмовлено у задоволенні заяви про зупинення дії та виконання цієї постанови апеляційного суду до закінчення її перегляду в касаційному порядку. Отже, для громадян, раніше виключених із військового обліку за станом здоров’я, та для роботодавців під час ведення персонального військового обліку це означає, що автоматична поява статусу військовозобов’язаного в реєстрі «Оберіг» без перегляду рішення ВЛК не відновлює військовий обов’язок і може бути оскаржена.

Прийняття спадщини за кордоном: заяву можна подати поштою без особистого приїзду до України – Мін’юст

Спадкоємець, який перебуває за кордоном, може подати заяву про прийняття спадщини без особистого прибуття до нотаріуса в Україні, надіславши її поштою із засвідченим підписом у межах шестимісячного строку.

Відповідне роз’яснення Міністерство юстиції України оприлюднило 12 жовтня 2026 року.

Мін’юст нагадав, що відповідно до частини першої статті 1270 Цивільного кодексу України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини, а відповідно до частини другої статті 1269 цього Кодексу заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем, який постійно не проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, особисто. Справжність підпису спадкоємця на такій заяві може засвідчити консульська установа України або іноземний нотаріус, і в останньому випадку залежно від держави може знадобитися проставлення апостиля або консульська легалізація, а також переклад українською мовою. Заяву надсилають поштою нотаріусу в Україні, і якщо її відправлено до спливу строку, вона вважається поданою своєчасно.

Після подання заяви спадкоємець може видати довіреність представникові, який подаватиме документи та отримає свідоцтво про право на спадщину, однак подати саму заяву про прийняття спадщини замість спадкоємця представник не може.

Мін’юст наголосив, що саме по собі перебування за кордоном не гарантує визначення додаткового строку для прийняття спадщини. Отже, для спадкоємців, які перебувають за кордоном, це означає, що заяву слід засвідчити й надіслати нотаріусу до спливу шести місяців з дня відкриття спадщини, не розраховуючи на її подання через представника чи на продовження строку в судовому порядку.

Оновлення АСВП: доступ сторін до матеріалів виконавчого провадження тепер здійснюється лише через електронний кабінет із КЕП – ДП «НАІС»

Ідентифікатори доступу більше не дають змоги переглядати матеріали провадження на сайті Автоматизованої системи виконавчого провадження, а сторони отримують такий доступ лише через електронний кабінет після авторизації за допомогою кваліфікованого електронного підпису.

Про відповідне оновлення програмного забезпечення АСВП 26 жовтня 2026 року повідомило ДП «Національні інформаційні системи».

Зміни запроваджено на виконання Закону України від 7 квітня 2026 року № 4833-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення порядку виконання судових рішень, рішень інших органів та цифровізації окремих етапів виконавчого провадження», який набрав чинності 23 жовтня 2026 року. Нагадаємо, що у нашому дайджесті новин за квітень 2026 року ми звертали увагу на ухвалення цього Закону та перехід до електронної взаємодії у виконавчому провадженні. На сайті АСВП з’явилася вкладка «Електронний кабінет сторони виконавчого провадження», у якій потрібно ввести номер провадження в полі «Реєстраційний номер ВП в АСВП», авторизуватися за допомогою кваліфікованого електронного підпису та підписати або підтвердити згоду на ознайомлення з матеріалами провадження. Після цього користувач отримує доступ до всіх наявних у системі документів цього провадження.

Підписана згода на ознайомлення зберігається у відповідному провадженні у вкладці «Скан-копії», в блоці «Скан-копії до виконавчого документа», а сторони можуть переглянути її на сайті АСВП на вкладці «Інші документи» відповідного виконавчого провадження. Отже, для стягувачів, боржників та їхніх представників це означає, що для моніторингу виконавчих проваджень, зокрема відкритих раніше, тепер потрібен кваліфікований електронний підпис, а отримані раніше ідентифікатори доступу втратили практичне значення.

Практика податкового права | TAX ALERT

Закон про ПДВ на міжнародні посилки набрав чинності

23.10.2026 частково набрав чинності Закон України № 5025-IX від 15.10.2026 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування податком на додану вартість операцій з дистанційного продажу товарів, які переміщуються (пересилаються) через митний кордон України у міжнародних поштових та експрес-відправленнях».

Про ухвалення цього закону ми писали раніше, після чого його було підписано Президентом України та офіційно опубліковано.

Нагадаємо, що основні зміни стосуються скасування ліміту в 150 євро на сумарну вартість товарів, які ввозяться на митну територію України підприємствами електронного інтерфейсу та їх посередниками для одержувачів – фізичних осіб, з метою оподаткування таких товарів податком на додану вартість. 

Попри набрання цим законом чинності, оновлені правила оподаткування застосовуватимуться лише через 45 днів з дня опублікування рішення Кабінету Міністрів України про можливість їх запровадження, але не раніше 1 липня 2027 року.

Оподаткування доходів із цифрових платформ: закон набрав чинності

23.10.2026 набрав чинності Закон України № 4903-IX від 09.06.2026 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо впровадження міжнародного автоматичного обміну інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи, та оподаткування таких доходів».

Раніше ми вже писали про ухвалення цього закону парламентом.

Нагадаємо, що цей закон запроваджує спеціальний режим оподаткування доходів фізичних осіб, отриманих через цифрові платформи, зокрема від продажу товарів, надання послуг з перевезення та доставки, а також оренди майна.

Такі доходи оподатковуватимуться за сукупною ставкою 10 % у межах річного ліміту в 834 мінімальні заробітні плати (наразі ця сума складає 7 211 598 грн), а утримувати та сплачувати податок до бюджету будуть оператори платформ як податкові агенти. Водночас дохід від продажу товарів через платформи не оподатковуватиметься, якщо його річна сума не перевищує еквівалент 2000 євро.

Нові правила оподаткування застосовуватимуться до доходів, отриманих з 1 січня 2027 року.

Україна приєдналася до міжнародної угоди про обмін даними щодо цифрових платформ

29.10.2026 Міністерство фінансів України повідомило про приєднання Державної податкової служби України як компетентного органу України до Багатосторонньої угоди компетентних органів про автоматичний обмін інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи (DPI MCAA).

Приєднання до DPI MCAA є складовою великого оновлення правил оподаткування доходів, отриманих через цифрові платформи, які впроваджуються з 1 січня 2027 року.

Як вказують у Міністерстві фінансів України, ця угода створює правову основу для автоматичного обміну відповідною інформацією між Україною та іноземними юрисдикціями-партнерами. 

Податкові пільги на територіях бойових дій: зареєстровано законопроєкт

29.10.2026 у Верховній Раді України зареєстровано проєкт закону № 16200 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки суб’єктів господарювання та осіб, які забезпечують життєдіяльність на територіях бойових дій».

Ним пропонується, зокрема, встановити ставку податку на прибуток підприємств у розмірі 9 % для платників, які здійснюють діяльність на територіях можливих та/або активних бойових дій, включених до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією.

Така ставка застосовуватиметься в період дії воєнного стану та протягом двох років з дня його припинення чи скасування за умови, що за попередній календарний рік не менше 90 % загальної суми сплачених платником місцевих податків було зараховано до місцевих бюджетів територіальних громад, розташованих на таких територіях.

Окрім цього, пропонується звільнити від оподаткування ПДФО заробітну плату, грошове забезпечення, надбавки, премії та інші виплати, нараховані особам, які набули статусу учасника забезпечення життєдіяльності на територіях бойових дій, за підтверджені періоди фактичного та особистого виконання ними обов’язків на територіях активних бойових дій.

Таке звільнення не поширюватиметься на доходи за періоди дистанційної або надомної роботи з іншої території, виконання разових завдань без фактичного перебування на відповідних територіях, а також формального перебування у трудових, службових чи інших правовідносинах.

У разі прийняття відповідний закон набере чинності з першого числа місяця, наступного за місяцем його опублікування.

Оновлення правил оподаткування на ринку електроенергії: зареєстровано проєкт закону

22.10.2026 у Верховній Раді України зареєстровано проєкт закону № 16174 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо приведення у відповідність із законодавством ЄС та зміни умов непрямого оподаткування учасників ринку електричної енергії з метою сприяння об’єднанню ринків електричної енергії згідно з принципами законодавства Енергетичного Співтовариства».

Раніше ми вже писали про цей документ на етапі опрацювання його Міністерством фінансів України. 

Основні пропозиції стосуються правил оподаткування ПДВ операцій з постачання електроенергії. Зокрема, планується запровадити статус оподатковуваного дилера, визначати місце постачання електричної енергії, а також звільнити від оподаткування ПДВ операції з імпорту електричної енергії.

Окрім цього, передбачається оновлення правил щодо акцизного податку. Зокрема, пропонується встановити ставку акцизного податку на електричну енергію в розмірі 2,8 євро за 1 МВт·год.

Податкові пільги для підприємницьких грантів: законопроєкт

20.10.2026 у Верховній Раді України зареєстровано проєкт закону № 16169 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо запровадження підприємницького гранту як інструменту підтримки та розвитку суб’єктів підприємницької діяльності».

Ним пропонується запровадити поняття «підприємницьких грантів», надавачами яких можуть бути іноземні урядові та неурядові організації, міжнародні організації, донорські установи та їх представництва в Україні, громадські об’єднання, благодійні організації, а також органи місцевого самоврядування.

На підприємницькі гранти пропонується поширити правила оподаткування, які наразі встановлені для бюджетних грантів, зокрема:

• коригування фінансового результату платника податку на прибуток на суми грантів, включених до відповідних доходів та витрат;
• невключення таких грантів до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу фізичної особи з покладенням функцій податкового агента на надавача гранту.

У разі нецільового використання гранту відповідна сума підлягатиме оподаткуванню, а платник буде зобов’язаний відобразити її в річній податковій декларації та самостійно сплатити податок;

• невключення таких грантів, за умови їх цільового використання, до доходу ФОП на загальній системі оподаткування та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, а також платників єдиного податку першої – третьої груп.

У випадку прийняття відповідний закон набере чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та буде введений в дію через шість місяців з дня набрання ним чинності.

Податкові наслідки пошкодження майна внаслідок збройної агресії: інформаційний лист ДПС

23.10.2026 Державна податкова служба України оприлюднила інформаційний лист № 4/2026 «Податкові наслідки знищення та пошкодження майна юридичних осіб внаслідок збройної агресії російської федерації: відповіді на актуальні питання».

У ньому систематизовано роз’яснення щодо податкових наслідків знищення чи пошкодження основних засобів, товарів та іншого майна внаслідок збройної агресії російської федерації.

Серед наведених у листі роз’яснень містяться, зокрема, такі:

• ліквідація основних засобів внаслідок дії обставин непереборної сили не вважається постачанням для цілей ПДВ за умови належного документального підтвердження;
• підтвердженням обставин непереборної сили може слугувати, зокрема, сертифікат Торгово-промислової палати України, акт про пожежу або відповідний витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань;
• суми ПДВ за знищеними / втраченими товарами, які були включені до складу податкового кредиту при їх придбанні, не включаються до бюджетного відшкодування, а переносяться до складу податкового кредиту наступних звітних (податкових) періодів до їх повного погашення;
• відсутність доступу до основних засобів, розташованих на тимчасово окупованих територіях або територіях бойових дій, не прирівнюється до їх документально підтвердженої ліквідації. Платник податків після отримання до них доступу повинен провести їх інвентаризацію;
• знищення майна не виключає можливості зупинення реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в ЄРПН.

Із повним текстом роз’яснень є можливість ознайомитися за посиланням.

Затверджено Реєстр великих платників податків на 2027 рік

27.10.2026 Державна податкова служба України оприлюднила наказ № 708 від 21.10.2026 «Про затвердження Реєстру великих платників податків на 2027 рік».

Ним затверджено перелік великих платників податків, закріплених за міжрегіональними управліннями ДПС по роботі з великими платниками податків. Водночас сам перелік опубліковано не було.

Згідно з наказом, взяття (зняття) таких платників податків на облік у відповідних територіальних органах ДПС має бути забезпечено до 04 січня 2027 року.

Дашборд ДПС щодо платників єдиного податку третьої групи

27.10.2026 Державна податкова служба України повідомила про запуск аналітичного дашборду «Єдиний податок третьої групи».

Він містить дані за 2024–2026 роки та дає змогу аналізувати дані щодо платників єдиного податку третьої групи, зокрема:

• їх кількість;
• суми задекларованого ними доходу;
• їх розподіл за ставками оподаткування, видами економічної діяльності, регіонами та формами суб’єктів господарювання.

Цей дашборд став четвертим аналітичним інструментом ДПС такого типу після дашбордів щодо податкових надходжень загального фонду державного бюджету, РРО/ПРРО та туристичного збору.

Практика кримінального права

Передачу та обіг платіжних інструментів для вчинення шахрайства криміналізовано: ухвалено закон 

28 жовтня 2026 року Верховна Рада України ухвалила в другому читанні та в цілому закон «Про внесення змін до Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України щодо захисту громадян, їхніх коштів від незаконних дій з платіжними інструментами, банківськими рахунками та електронними грошима», яким КК України доповнено статтею 200-1 «Передача, одержання, придбання, зберігання, інше набуття платіжних інструментів для вчинення кримінального правопорушення». Станом на 4 листопада 2026 року закон готується на підпис Президентові й чинності ще не набрав. 

Після набрання чинності цим законом стаття 200-1 КК України встановлюватиме відповідальність за такі дії:

• передача платіжного інструменту, індивідуальної облікової інформації, надання доступу до них чи до банківського та/або платіжного рахунку, електронного гаманця, якщо такі дії вчинені з метою вчинення іншими особами шахрайства або іншого кримінального правопорушення, – каратиметься штрафом від 300 до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 5100 до 17 000 грн);
• одержання, придбання, зберігання, інше набуття платіжного інструменту чи індивідуальної облікової інформації іншої особи, отримання доступу до них або до рахунку чи електронного гаманця, а також їх передача, збут, перевезення платіжного інструменту іншої особи з тією самою метою – каратимуться штрафом від 3000 до 5000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 51 000 до 85 000 грн), обмеженням волі на строк до 3 років або позбавленням волі на строк від 2 до 4 років;
• дії, передбачені частиною першою або другою цієї статті, вчинені повторно або організованою групою, – каратимуться штрафом від 5000 до 10 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 85 000 до 170 000 грн) або позбавленням волі на строк від 4 до 6 років.

Особа, яка вперше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене частиною першою цієї статті, звільнятиметься від кримінальної відповідальності, якщо вона до повідомлення їй про підозру добровільно повідомила про те, що сталося, органу, службова особа якого наділена законом правом повідомляти про підозру, та активно сприяла розкриттю і припиненню кримінального правопорушення, вчиненого іншими особами з використанням такого платіжного інструменту, облікової інформації, рахунку чи електронного гаманця.

Цим же законом статтю 200 КК України викладено в новій редакції. Крім підроблення та фальсифікації платіжних інструкцій, повідомлень, доручень та інструментів, вона охоплюватиме привласнення, викрадення, заволодіння ними шляхом обману чи зловживання довірою, а також незаконне отримання доступу до банківського або платіжного рахунку чи електронного гаманця. Якщо чинна редакція статті 200 передбачає виключно штраф, то нова – ще й обмеження або позбавлення волі.

Статтю 200 і частини другу та третю статті 200-1 також внесено до переліків, визначених статтями 96-3 і 96-9 КК України, тому до юридичної особи, від імені та в інтересах якої вчинено такі дії, зможуть застосовуватися заходи кримінально-правового характеру аж до ліквідації.

Конституційний Суд України визнав конституційною неможливість апеляційного оскарження ухвали слідчого судді про відмову скасувати арешт майна

Рішенням від 14 жовтня 2026 року № 12-р(II)/2026 Другий сенат КСУ визнав конституційними пункт 9 частини першої та частину третю статті 309 КПК України в аспекті встановлення ними обмеження на перегляд в апеляційному порядку під час досудового розслідування ухвали слідчого судді про відмову у задоволенні клопотання про скасування арешту майна.

Скаржники доводили, що ухвала про відмову в скасуванні арешту майна за своєю суттю є рішенням про арешт майна, оскільки наслідки для права власності ідентичні. КСУ натомість нагадав, що Конституція гарантує апеляційний перегляд справи, а не судових рішень, у яких слідчий суддя, суд не розв’язує справу по суті. Мета обмеження – запобігання затягуванню досудового розслідування, зокрема у спосіб неодноразового ініціювання апеляційного перегляду ухвал слідчого судді з того самого питання.

Аналіз статей 170–174 КПК дав Суду підстави для висновку, що відсутність можливості апеляційного перегляду такої ухвали компенсується іншими процесуальними гарантіями судового захисту права власності та іншого добросовісного володіння арештованим майном, зокрема:

• обов’язком слідчого судді застосовувати найменш обтяжливий спосіб арешту майна;
• правом звернутися з клопотанням про скасування арешту, якщо відпала потреба в подальшому застосуванні цього заходу або арешт майна накладено необґрунтовано;
• правом на повторне звернення з таким клопотанням у разі зміни підстав його подальшого застосування;
• правом особи на апеляційне оскарження судового рішення щодо арешту майна.

Невідкладні обшуки: у Верховній Раді України пропонують обмежити строк звернення до слідчого судді з клопотанням 72 годинами

28 жовтня 2026 року Верховна Рада України прийняла за основу законопроєкт № 15488-3 «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо удосконалення інститутів проведення обшуку у невідкладних випадках, а також реєстрації заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення». 

Наразі частина третя статті 233 КПК дозволяє у невідкладних випадках проникнути до житла чи іншого володіння особи до постановлення ухвали слідчого судді, але не встановлює, коли саме після цього слідчий, дізнавач, прокурор має звернутися до суду. 

У разі ухвалення законопроєкту в нинішній редакції та набрання чинності відповідним законом зробити це потрібно буде невідкладно, але не пізніше 72 годин. Клопотання про проведення обшуку розглядатиметься не пізніше трьох днів з дня його надходження до суду за участю власника житла чи іншого володіння особи, в якому проведено обшук, та власника тимчасово вилученого майна або їхніх представників, яких слідчий суддя має завчасно повідомити.

Ухвалу слідчого судді про проведення такого обшуку або про відмову в його проведенні буде додано до переліку ухвал, які підлягають апеляційному оскарженню.

Крім того, відомості вноситимуться до Єдиного реєстру досудових розслідувань лише за заявами та повідомленнями, які містять достатні дані про обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення. 

Охорона здоров’я та фармацевтика

Уряд затвердив експериментальний проєкт доставки органів для трансплантації безпілотниками 

15 жовтня 2026 року Кабінет Міністрів України ухвалив постанову № 1287, якою затверджено порядок реалізації експериментального проєкту з перевезення органів для трансплантації, зразків крові для тестування, медичних виробів і лікарських засобів, необхідних для трансплантації, із застосуванням безпілотних повітряних суден в умовах воєнного стану. 

Проєкт передбачає можливість транспортування таких вантажів між медичними закладами, зокрема за участю закладів охорони здоров’я різних форм власності, які надають допомогу із застосуванням трансплантації або провадять пов’язану з нею діяльність. 

Польоти мають здійснюватися з дотриманням установлених технічних і безпекових вимог та за погодженням з органами об’єднаної цивільно-військової системи організації повітряного руху. Координатором проєкту визначено МОЗ. Перевезення анатомічних матеріалів повинно відповідати вимогам законодавства щодо їх зберігання та транспортування. 

Одним із пілотних майданчиків є Інститут серця МОЗ України, на балансі якого перебувають три спеціалізовані безпілотники із заявленою дальністю польоту до 700 кілометрів. Експериментальний проєкт розраховано на період воєнного стану, але не довше двох років із дня набрання чинності постановою. 

Уряд визначив механізм запуску Українського фармацевтичного агентства 

5 жовтня 2026 року Міністерство охорони здоров’я України повідомило про механізм запуску Українського фармацевтичного агентства (Укрфармагентства), визначений постановою Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2026 року № 1209. 

За обраною моделлю Укрфармагентство створюється шляхом перейменування Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками (Держлікслужби) зі збереженням її функцій, територіальних органів і кадрового потенціалу. З 1 січня 2027 року агентство має розпочати роботу за оновленою моделлю регулювання у зв’язку із введенням у дію нового Закону України «Про лікарські засоби». 

Новому органу планується передати додаткові повноваження, які наразі здійснює МОЗ, зокрема у сферах державної реєстрації лікарських засобів та експертизи реєстраційних матеріалів, клінічних досліджень, фармаконагляду, ліцензування, інспектування та контролю якості. Водночас агентство продовжить виконувати функції Держлікслужби, зокрема щодо обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, а також безпеки та якості донорської крові та її компонентів. 

Постанова також передбачає можливість залучення спеціалізованих експертних установ. Обрана модель покликана забезпечити безперервність регуляторних процедур, що має значення для виробників лікарських засобів, власників реєстраційних посвідчень і організаторів клінічних досліджень. 

Спрощено процедури державного контролю якості імпортованих лікарських засобів 

13 жовтня 2026 року Кабінет Міністрів України ухвалив постанову № 1254, якою внесено зміни до Порядку здійснення державного контролю якості лікарських засобів, що ввозяться в Україну. Постанова набрала чинності 16 жовтня 2026 року. 

Зміни дозволяють уповноваженій особі імпортера самостійно перевіряти відповідність вантажу супровідним документам і проводити візуальний контроль групової тари, зовнішнього та внутрішнього упакувань із фотофіксацією. Результати перевірки разом із фотоматеріалами подаються до Держлікслужби для отримання висновку про якість ввезених лікарських засобів. 

Для повторного ввезення тієї самої серії лікарського засобу передбачено спрощений порядок візуального контролю та повідомлення Держлікслужби про його результати. За інформацією МОЗ, це дає змогу скоротити відповідну процедуру до одного робочого дня. 

Окремо врегульовано видачу висновків про якість лікарських засобів, виробничі потужності яких розташовані у визначених постановою країнах, зокрема державах ЄС, Великій Британії, США, Канаді, Швейцарії, Новій Зеландії, Австралії, Японії та Ізраїлі: за наявності сертифіката GMP, виданого компетентним органом відповідної країни, окремий документ про підтвердження відповідності умов виробництва вимогам в Україні не вимагається. Постанова також передбачає спеціальні положення щодо лабораторного аналізу окремих імунобіологічних препаратів. 

Державний контроль якості зберігається, а вимоги до якості та безпеки препаратів не змінюються. Постанова № 1254 має тимчасову дію – до введення в дію Закону України № 2469-IX «Про лікарські засоби». 

Приватні медичні заклади отримали доступ до окремих видів гуманітарної допомоги 

7 жовтня 2026 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2026 року № 1218, якою запроваджено експериментальний проєкт щодо розподілу та використання окремих видів гуманітарної допомоги приватними закладами охорони здоров’я та фізичними особами – підприємцями (ФОП). 

Участь у проєкті можуть брати приватні медичні заклади та ФОП, які мають ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики та уклали договори з Національною службою здоров’я України (НСЗУ) про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій. Вони можуть отримувати передбачені порядком вакцини, лікарські засоби для лікування окремих інфекційних захворювань, медичні вироби та витратні матеріали. 

Для отримання засобів за напрямами ВІЛ-інфекції та туберкульозу встановлено додаткову умову: договір із НСЗУ має охоплювати відповідні пакети медичних послуг із діагностики, лікування або профілактики цих захворювань. Передавання допомоги здійснюється через визначених порядком учасників та на підставі заявок відповідно до фактичної потреби. 

Допомога використовується виключно за цільовим призначенням і безоплатно для пацієнтів у межах та протягом строку дії відповідних договорів із НСЗУ. Набувачі повинні вести облік і звітність та вносити до системи MedData інформацію про отримання, розподіл, використання й залишки протягом п’яти робочих днів після відповідної операції. 

Експериментальний проєкт реалізується в період воєнного стану, але не довше двох років із дня набрання чинності постановою.