TAX ALERT 18.06.2026 | Дайджест головних податкових новин

Ухвалено закон про оподаткування цифрових платформ

Верховна Рада України ухвалила у другому читанні та в цілому законопроєкт №15111-д «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо впровадження міжнародного автоматичного обміну інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи, та оподаткування таких доходів». Раніше ми вже згадували про цей проєкт закону. 

Зокрема, нові правила поширюватимуться на доходи користувачів таких платформ, як OLX, Prom, Kabanchik, Booking, Uber, Bolt та інших, отримані починаючи з 1 січня 2027 року.

Відтак, податкові органи отримуватимуть інформацію про доходи користувачів маркетплейсів та інших онлайн-платформ. Для цього операторів зобов’яжуть ідентифікувати користувачів та передавати податковим органам інформацію про здійснені через платформи операції й отримані доходи. Такі правила поширюватимуться як на продаж товарів, так і на надання послуг, зокрема оренду нерухомості та транспортних засобів.

Законопроєктом передбачаються такі ключові зміни:

• до доходів, отриманих через цифрові платформи, застосовуватиметься спеціальний режим оподаткування із загальною ставкою 10%, що включатиме знижену ставку ПДФО у розмірі 5% та 5% військового збору;

право на застосування зниженої ставки ПДФО матимуть лише особи, річний дохід яких від діяльності через цифрові платформи не перевищуватиме 834 мінімальні заробітні плати. За чинного розміру мінімальної зарплати цей поріг становить понад 7,2 млн грн на рік (доходи понад зазначений ліміт оподатковуватимуться за загальними ставками – 18% ПДФО та 5% військового збору);

• цифрові платформи виконуватимуть функції податкових агентів: утримуватимуть податок із виплат користувачам, відображатимуть його у звітності як ПДФО та перераховуватимуть на єдиний бюджетний рахунок; 
• запроваджується механізм автоматичного коригування загальної ставки оподаткування у разі зміни ставки військового збору. Наприклад, якщо військовий збір буде знижено до довоєнного рівня 1,5%, сукупна ставка оподаткування доходів від цифрових платформ становитиме 6,5%;
• платформи автоматично стягуватимуть нарахований податок і самостійно переказуватимуть одержані кошти до бюджету. Отримувачі доходів не зобовʼязані відкривати спеціальні рахунку чи подавати окремі податкові декларації. Виняток – орендодавці комерційної та житлової нерухомості, які за результатами року мають подавати річну податкову декларацію та самостійно сплатити податок до бюджету;
• у разі продажу через цифрові платформи особистих, вживаних речей та не на регулярній основі податок податок стягуватиметься лише у разі, якщо сума доходу, отриманого протягом року від продажу товарів чи надання послуг, перевищить еквівалент 2000 євро.

Заплановано підтримку національного інвестора 

10.06.2026 у Верховній Раді України було зареєстровано проєкт закону №15314  «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки національного інвестора». 

Основними новаціями законопроєкту є такі:

• фізичні особи зможуть відкривати спеціальні особові інвестиційні рахунки для інвестування в українські цінні папери та інші фінансові інструменти;
• дохід від операцій, здійснених через такі рахунки, а також дивіденди, проценти та інвестиційний прибуток за відповідними цінними паперами звільнятимуться від оподаткування за умови дотримання встановлених вимог;
• податкова пільга застосовуватиметься за умови довгострокового інвестування — кошти мають залишатися на рахунку щонайменше 1095 календарних днів (3 роки);
• поповнення рахунку обмежуватиметься сумою, еквівалентною 10 000 євро на місяць;
• фізична особа зможе мати лише один особовий інвестиційний рахунок;
• інвестиційні фірми будуть зобов’язані повідомляти контролюючі органи про відкриття та закриття таких рахунків, а також подавати інформацію про операції за ними.

Законопроєкт спрямований на стимулювання довгострокових інвестицій населення та розвиток внутрішнього ринку капіталу в Україні. Передбачається, що закон набере чинності з 1 січня 2027 року.

Раніше ми вже писали про схожі законодавчі ініціативи у цій сфері, водночас їх розгляд не знайшов свого продовження у парламенті. 

Верховний Суд виснував щодо застосування РРО при післяплаті через «Нову пошту»

Верховний Суд у постанові від 03.06.2026 у справі № 520/27700/25 сформував позицію щодо питання обов’язковості застосування РРО у зв’язку з використанням сервісу NovaPay при післяплаті за поставлений товар. 

У вказаній справі суд встановив, що кошти за реалізований товар надходили підприємцю виключно у безготівковій формі від ТОВ «НоваПей», яке є ліцензованою платіжною установою. При цьому покупці не здійснювали попередньої оплати товару, а продавець на момент його відправлення не мав гарантій щодо фактичного викупу замовлення.

Аналізуючи обставини справи, Верховний Суд дійшов висновку, що чинне законодавство не містить прямої норми, яка б визнавала розрахунковою операцією зарахування на рахунок продавця коштів за товар, реалізований на умовах післяплати через небанківського надавача платіжних послуг. Відтак саме по собі отримання таких коштів від NovaPay на банківський рахунок продавця не створює обов’язку застосовувати РРО.

Висновок Верховного Суду має суттєве практичне значення для учасників електронної комерції, які реалізують товари на умовах післяплати із залученням NovaPay або інших небанківських надавачів платіжних послуг, оскільки суд фактично підтвердив, що саме по собі надходження коштів на рахунок продавця від такого платіжного посередника у безготівковій формі не є безумовною підставою для визнання відповідної операції розрахунковою в розумінні Закону про РРО та, відповідно, не свідчить автоматично про виникнення обов’язку застосовувати РРО.

ДПС напрацювала законопроєкт про податкову медіацію

ДПС на своєму офіційному веб-сайті було повідомлено про розробку законопроєкту, який передбачає запровадження механізму податкової медіації як альтернативного способу врегулювання спорів між платниками податків та контролюючими органами. 

Необхідність впровадження такого механізму як податкова медіація обґрунтовується значною кількістю податкових спорів.

За повідомленням ДПС наразі в судах перебуває близько 65 тис. податкових справ, а щороку в межах процедури адміністративного оскарження ДПС розглядає від 10 до 13 тис. скарг платників податків.

Законопроєктом, згідно з даними ДПС, пропонується: 

• надати сторонам можливість врегульовувати податкові спори за участю незалежного медіатора без звернення до суду. Участь у процедурі буде добровільною, а сам процес –  конфіденційним та спрямованим на пошук взаємоприйнятного рішення для платника податків і контролюючого органу;
• у разі досягнення домовленостей результат медіації оформлюватиметься угодою, обов’язковою для виконання сторонами;
• якщо ж компромісу досягти не вдасться, платник податків зберігатиме право на судове оскарження або продовження адміністративної процедури захисту своїх прав.

Водночас податкова медіація не розглядатиметься як заміна адміністративного чи судового оскарження, а функціонуватиме як додатковий інструмент досудового врегулювання податкових спорів.