Адвокатські об’єднання як суб’єкти первинного фінансового моніторингу

Закон України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (далі – Закон) встановив багато нових обов’язків як і для адвокатської спільноти, так і для її клієнтів. Так, ст. 6 Закону визначає адвокатські бюро, адвокатські об’єднання та адвокатів, які здійснюють адвокатську діяльність індивідуально, як спеціально визначені суб’єкти первинного фінансового моніторингу. Було досліджено, що досить часто адвокати можуть несвідомо сприяти незаконній діяльності злочинців у сфері відмивання коштів та фінансуванні злочинної діяльності.

Насамперед це пов’язано з тим, що адвокати (юристи) мають спеціалізований статус, знання та навички, якими зловмисники можуть скористатись для проведення операцій з незаконно отриманими коштами. До таких спеціалізованих вмінь можна віднести, наприклад, розробку проектів договорів або підготовку довіреностей.

Перелік операцій з клієнтами, за якими встановлений фінансовий моніторинг, зафіксовано ч. 1 ст. 10. Перелік є вичерпним і включає наступні операції:

• купівлі-продажу нерухомості або управління майном при фінансуванні будівництва житла;
• купівлі-продажу суб’єктів господарювання та корпоративних прав;
• управління коштами, цінними паперами або іншими активами клієнта;
• відкриття та/або управління банківським рахунком або рахунком у цінних паперах;
• залучення коштів, необхідних для створення юридичних осіб та фондів, забезпечення їх діяльності або управління ними;
• створення, забезпечення діяльності або управління юридичними особами, фондами, трастами або іншими подібними правовими утвореннями.

Також під час надання послуг клієнтам важливо пам’ятати про винятки, встановлені законом, які звільняють адвоката від обов’язків здійснення фінансового моніторингу:

• надання послуг щодо захисту клієнта;
• ситуації, коли адвокат працює за трудовим договором на підприємстві, установі, організації на посаді юрисконсульта (окрім ситуації, коли особа укладає договір про надання правової допомоги зі своїм роботодавцем як адвокат);
• здійснення представництва інтересів клієнта у судових органах та у справах досудового врегулювання спорів;
• надання консультації щодо захисту та представництва клієнта.

Які операції вважаються підозрілими?

Якщо ж операція підпадає під контрольовану, потрібно відразу аналізувати, чи відноситься вона до підозрілих. Стаття 21 Закону встановлює, що підозрілими є операції, щодо яких суб’єкт (адвокат) має підозру або має достатні підстави для підозри, що вони є результатом злочинної діяльності, або пов’язані чи стосуються фінансування тероризму, або фінансування розповсюдження зброї масового знищення. При цьому розмір суми фінансової операції втрачає своє значення. При визначенні того, чи є фінансова операція або діяльність підозрілою, потрібно враховувати типологічні дослідження, підготовлені Держфінмоніторингом, а також рекомендації Мін’юсту.

Які ризики фінансових операцій потрібно враховувати?

Для швидкого реагування на підозрілі операції потрібно побудувати ефективну систему впровадження ризико-орієнтованого підходу, розробити конкретні підходи для мінімізації ризиків, а також постійно переглядати та документувати вжиті заходи.

Ризики бувають низькими, середніми, високими та неприйнятно високими. Крім того, існують визначені критерії ризику, серед яких: ризики, пов’язані з клієнтами (ймовірність того, що активи клієнта були отримані незаконним шляхом); з географічним розташуванням їх реєстрації (чи здійснює адвокат, його клієнти певні види діяльності у місцях підвищеного ризику); та способами надання (отримання) послуг (частота, об’єми та учасники операції).

Кожен суб’єкт зобов’язаний відпрацювати свій власний підхід до оцінки ризиків при роботі з клієнтами пропорційний масштабам і характеру його практики та клієнтам. Якщо ж у ході перевірки буде виявлено високі та неприйнятно ризики, потрібно повідомляти про це у Держфінмоніторинг

Часто ризики виникають під час роботи з політично значущими особами або з їх родичами чи бізнес-партнерами. Вони автоматично сприймаються як такі, що можуть бути залучені до протизаконних операцій з фінансами. Отже адвокати чи їх об’єднання повинні застосовувати додаткові, посилені заходи належної перевірки при роботі з такими клієнтами, визначені ч. 13 ст. 11 Закону, серед яких: отримання спеціального дозволу від керівництва, особлива система виявлення ризиків, встановлення джерел статків і коштів і т.д.

До чого готуватися під час перевірок Мін’юсту?

Адвокатським об’єднанням, бюро та адвокатам потрібно відповідально контролювати роботу з клієнтами на усіх етапах надання послуг. Перевірки та контроль за правильним веденням ними фінмоніторингу наразі вповноважено здійснювати Мін’юст. Мін’юст має право проводити планові та позапланові перевірки за діяльністю адвокатів та юридичних компаній на підставі Порядку, затвердженого Наказом Мін’юсту від 13.05. 2015 року № 673/5. Перевірки можуть бути безвиїзні та виїзні.

Під час проведення таких перевірок детально вивчаються, аналізуються та оцінюються всі необхідні документи, які стосуються діяльності суб’єкта та/або його відокремлених підрозділів з питань запобігання та протидії відмиванню коштів. Також перевіряється правильність виконання суб’єктом визначених законом обов’язків, серед яких подання заяви на облік у Держфінмоніторингу, аналіз та виявлення підозрілих фіноперацій, проведення класифікації клієнтів і документування всіх проведених заходів, повідомлення Держфінмоніторинг про виявлені підозрілі операції, дотримання вимог Положення, затвердженого Наказом Мін’юсту від 18.06.2015 року № 999/5.

Багато повноважень Мінюсту в цій площині викликають серйозні запитання щодо їх законності. Водночас DURA LEX SED LEX, і ми повинні його виконувати. Наразі НААУ здійснює аналіз підзаконних актів з метою їх оскарження в суді, а також підготувала пропозиції парламентарям, аби виправити норми, які зазіхають на виключні повноваження органів адвокатського самоврядування і фактично є наступом на незалежність адвокатської професії.  На нашу думку, всі перевірки адвокатів та їх організаційно-правових форм повинні здійснювати саме органи адвокатського самоврядування.

Висновки

Адвокати та їх клієнти повинні звикати до нових реалій контролю за фінансовим сектором ведення бізнесу в Україні. Отже, щоб уникнути негативного впливу законодавчого регулювання і застосування санкцій, потрібно уважно поставитися до питання впровадження фінансового моніторингу і добросовісно виконувати свої обов’язки, встановлені Законом.

Для зручності організації роботи всіх форм здійснення адвокатської діяльності у НААУ наразі готуються до видання відповідні методичні рекомендації. Я є їх автором. У них кожен адвокат зможе знайти практичні рекомендації для організації роботи з фінансового моніторингу, а також проекти необхідних внутрішніх документів. Ці методичні рекомендації будуть доступними на сайті НААУ, і адвокати зможуть вільно використовувати їх як рекомендаційний матеріал у своїй діяльності.