Дайджест новин | травень 2026

Практика корпоративного права

Верховна Рада створила Тимчасову спеціальну комісію з питань захисту прав інвесторів

Відповідне рішення було ухвалено Постановою Верховної Ради України від 26 травня 2026 року. До складу комісії увійшли представники всіх депутатських фракцій та депутатських груп.

Основним завданням новоствореної комісії визначено підготовку законодавчих ініціатив, спрямованих на посилення захисту прав інвесторів, забезпечення рівного захисту прав, інтересів і майна суб’єктів інвестиційної діяльності незалежно від форми власності, а також сприяння ефективному інвестуванню в економіку України.

Серед напрямів діяльності комісії також передбачено визначення пріоритетів удосконалення законодавства у сфері інвестиційної діяльності, опрацювання механізмів захисту прав бізнесу та напрацювання пропозицій щодо покращення інвестиційного середовища.

Окрему увагу планується приділяти взаємодії з бізнес-асоціаціями та профільними організаціями. Така співпраця має сприяти виявленню практичних проблем, що виникають у інвесторів, та формуванню пропозицій для створення більш сприятливих умов залучення інвестицій.

Мінекономіки презентувало програми підтримки бізнесу, що постраждав внаслідок війни

Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України представило інструменти державної підтримки підприємств, які зазнали пошкоджень або були змушені обмежити діяльність через наслідки збройної агресії.

Одним із ключових інструментів є грантова підтримка підприємств переробної промисловості. Виробники можуть отримати фінансування на відновлення виробничих потужностей після пошкодження або руйнування, при цьому держава покриває значну частину вартості відповідних проєктів. Особливу увагу приділено підприємствам, які працюють у регіонах, що найбільше постраждали від бойових дій.

Окремий напрям підтримки стосується компенсації втрат, пов’язаних із воєнними ризиками. Програма передбачає часткове відшкодування вартості пошкодженого або знищеного майна для бізнесу, який працює в областях підвищеного ризику, а також компенсацію витрат на страхування таких ризиків.

Крім того, для підприємств, діяльність яких була тимчасово призупинена внаслідок обстрілів, передбачено програму підтримки «Точка опори». Її метою є збереження трудових колективів шляхом компенсації частини витрат на оплату праці працівників та сплату єдиного соціального внеску в період вимушеного простою.

Для підвищення доступності програм підприємці можуть отримати консультаційну підтримку через Експортно-кредитне агентство, Державну службу зайнятості, банки-партнери програм (Ощадбанк та Укрексімбанк).

За оцінкою Міністерства, такі інструменти мають сприяти швидшому відновленню виробничої діяльності, збереженню робочих місць і підтримці економічної активності в регіонах, що зазнали найбільшого впливу війни.

Верховна Рада ухвалила новий закон про публічні закупівлі

27 травня 2026 року Верховна Рада України ухвалила у другому читанні та в цілому проєкт Закону України «Про публічні закупівлі», який передбачає комплексне оновлення правових засад функціонування системи публічних закупівель. Документ є одним із ключових євроінтеграційних актів та спрямований на подальше наближення українського законодавства до права Європейського Союзу.

Закон запроваджує сучасні підходи до регулювання сфери публічних закупівель з урахуванням європейських стандартів і міжнародних зобов’язань України. Його положення спрямовані на розвиток прозорих і конкурентних процедур закупівель, а також на підвищення ефективності використання державних коштів.

Одна з ключових змін – перехід від фіксованих гривневих порогів до прив’язки в євро. Обов’язкове застосування конкурентних процедур для товарів і послуг починається від 140 тисяч євро, для робіт – від 5,4 мільйона євро. Розширено й перелік пов’язаних осіб при конфлікті інтересів – тепер він включає членів сімей уповноважених осіб та керівників замовника.

Для бізнесу важливим нововведенням стають динамічні системи закупівель: постачальник проходить кваліфікацію один раз і бере участь у тендерах протягом 4 років без повторних процедур. Тепер вимога до локалізації виробництва поширюється і на роботи та послуги, якщо вони передбачають придбання товарів.

Оновлення законодавства має важливе значення як для поточного функціонування державного сектору, так і для майбутньої відбудови країни. Очікується, що нові правила сприятимуть більш ефективному управлінню фінансовими ресурсами, підвищенню рівня підзвітності у сфері закупівель та зміцненню довіри міжнародних партнерів до механізмів використання бюджетних коштів.

Уряд оголосив конкурс на будівництво понад 1,3 ГВт нових генеруючих потужностей

Кабінет Міністрів України розпорядженням № 488-р розпочав другий етап розвитку розподіленої генерації, передбачивши проведення конкурсу на будівництво 1322 МВт нових маневрових генеруючих потужностей. Ініціатива спрямована на підвищення стійкості енергосистеми та покриття дефіциту потужності, що виник внаслідок систематичних атак на енергетичну інфраструктуру.

Нові об’єкти планується розмістити в регіонах із найбільшою потребою в додатковій генерації. Найбільший обсяг потужностей передбачено для Сумської, Харківської та Полтавської областей, а також для Київської, Черкаської, Дніпропетровської та Одеської областей.

Участь у конкурсі зможуть взяти інвестори, які готові реалізувати проєкти потужністю від 10 МВт. Для стимулювання інвестицій держава запроваджує механізм гарантованої оплати послуг нових генеруючих потужностей строком на п’ять років після введення їх у роботу.

Подання заявок триватиме протягом трьох місяців, після чого планується розпочати практичну реалізацію відібраних проєктів. Очікується, що конкурс дозволить залучити приватні інвестиції у розвиток енергетичної інфраструктури та прискорити створення нових маневрових потужностей, необхідних для стабільної роботи енергосистеми.

Практика податкового права | TAX ALERT

Україна та Німеччина оновлюють правила міжнародного оподаткування

19.05.2026 у Парижі підписано нову Угоду між Україною та Федеративною Республікою Німеччина про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням.

Документ покликаний модернізувати чинну договірну базу між державами відповідно до актуальних стандартів ОЕСР та міжнародної податкової практики. Після набрання чинності Угода замінить Конвенцію, що діяла між країнами з 1995 року.

Відповідне повідомлення оприлюднено на офіційному веб-порталі Міністерства фінансів України. Зокрема, у ньому йдеться про такі ключові нововведення, запроваджені Угодою:

• дивіденди: ставка 5 % зберігається для компаній, які володіють не менше ніж 20 % капіталу компанії-нерезидента, в інших випадках ставка підвищується з 10 % до 15 %;
• проценти: ставка зростає з 2 % до 5 % для процентів за банківськими кредитами та продажем у кредит;
• роялті: скасовується пільгова нульова ставка для окремих категорій, встановлюється єдина ставка оподаткування – 5 %.

Окрім змін ставок оподаткування, як повідомляється, Угода передбачає:

• посилення механізмів протидії зловживанню податковими пільгами;
• розширення обміну податковою інформацією між компетентними органами двох держав;
• удосконалення процедур врегулювання податкових спорів та захисту прав платників податків.

Наразі текст Угоди не оприлюднено.

Заплановано звільнити від ПДВ операції з постачання наземних роботизованих комплексів

19.05.2026 у Верховній Раді» України було зареєстровано проєкт закону № 15259 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо звільнення від оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання наземних роботизованих комплексів».

Такі нововведення стосуватимуться наземних безпілотних систем, що класифікуються у товарних групах 84, 85, 87, 90 та 93 УКТ ЗЕД.

Законопроєктом передбачається, що згадана пільга застосовуватиметься за одночасного дотримання визначених умов:

• постачання здійснюється в межах державних контрактів (договорів) з оборонних закупівель;
• кінцевими отримувачами продукції є Міністерство оборони України, Збройні Сили України, правоохоронні органи, інші військові формування, добровольчі формування територіальних громад, суб’єкти сектору безпеки і оборони або підприємства-виконавці державних оборонних контрактів.

Також передбачається підтвердження цільового використання товарів через сертифікат кінцевого споживача або відповідні умови договору.

Верховний Суд виснував щодо моменту надання форми обліку товарних запасів та первинних документів

Верховний Суд у постанові від 19.05.2026 у справі №380/14185/24 сформував позицію щодо проведення фактичних перевірок ФОП та надання документів податковим органам.

Суд дійшов висновку: якщо під час фактичної перевірки представники ДПС вимагають надати форму обліку товарних запасів та первинні документи на товар, такі документи мають бути пред’явлені одразу після початку перевірки – фактично у перший день та на першу вимогу податківців.

Верховний Суд звернув увагу, що ненадання документів на початку перевірки може розцінюватися як порушення та стати підставою для застосування штрафних санкцій.

Разом із тим, було підкреслено, що відсутність саме оригіналів документів у місці продажу не означає автоматичної відсутності обліку товарів.

Під час перевірки допускається надання:

• копій первинних документів;
• електронних документів або їх копій.

За необхідності оригінали можуть бути подані до завершення перевірки.

Практично це означає, що ФОП варто заздалегідь забезпечити оперативний доступ до:

• форми обліку товарних запасів;
• первинних документів на товар;
• електронних копій документів.

Адже під час фактичної перевірки швидкість надання документів може мати вирішальне значення для уникнення штрафів та донарахувань.

ДПС висловила думку щодо форми подачі звітності з ЄСВ за наявності законодавчих прогалин

ДПС в своїй Індивідуальній податковій консультації від 18.05.2026 № 2823/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК висловила позицію, що попри перехід ФОП та самозайнятих осіб на квартальний звітний період щодо податкового розрахунку, до затвердження нової форми звітності необхідно подавати звіти за чинною «місячною» формою.

Згадані висновки стосуються змін до Податкового кодексу, які набрали чинності з 01.01.2026.

Нагадаємо, Законом №4536-IX для ФОП та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, було встановлено квартальний базовий звітний період для подання:

• податкового розрахунку сум доходів фізичних осіб;
• сум утриманого ПДФО;
• військового збору;
• ЄСВ.

Водночас станом на момент подання звітності за І квартал 2026 року Міністерство фінансів України так і не затвердило нову квартальну форму Розрахунку.

Через це на практиці виникла суперечність, оскільки нововведення передбачали квартальний звітний період, в той же час як чинною залишається лише форма для місячної звітності (F0500110).

ДПС, посилаючись на п. 46.6 ПКУ, зазначила: до моменту затвердження нової форми продовжують діяти раніше затверджені форми звітності.

Саме тому податкові агенти – ФОП та самозайняті особи наразі повинні подавати:

• окремий розрахунок за січень 2026 року;
• окремий розрахунок за лютий 2026 року;
• окремий розрахунок за березень 2026 року.

Податкова також повідомила, що такі звіти вже опрацьовуються та завантажуються до інформаційних систем ДПС.

Водночас в ІПК прямо підтверджено: нова квартальна форма звітності станом на дату консультації офіційно не затверджена.

Судова практика 

Набрав чинності Закон щодо розширення компетенції міжнародного арбітражу

21 травня 2026 року набрав чинності Закон України від 28.04.2026 № 4856-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо розширення компетенції міжнародного арбітражу» (далі – Закон). Документ було ухвалено Верховною Радою 28 квітня 2026 року, підписано Президентом 19 травня та опубліковано в газеті «Голос України» 20 травня.

Закон наближає українське законодавство до стандартів Типового закону ЮНСІТРАЛ про міжнародний комерційний арбітраж і і спрямований на перетворення України на «дружню» юрисдикцію для арбітражного розгляду, зокрема, інвестиційних спорів.

Законом розширюється перелік спорів, підвідомчих міжнародному комерційному арбітражу: відтепер до нього можна передавати спори з договірних та інших цивільно-правових відносин у сфері зовнішньоторговельної та міжнародної економічної діяльності, а також спори між підприємствами з іноземними інвестиціями, міжнародними організаціями та українськими суб’єктами права.

Окремою новелою є допуск до арбітражу інвестиційних спорів за участю держави: міжнародний комерційний арбітраж відтепер може розглядати спори між інвестором та державою (її органами та установами) або міжурядовою організацією у зв’язку зі інвестиційною діяльністю на території України чи іншої держави. Це ключова зміна, адже раніше такі спори вирішувалися в іноземних арбітражах, Закон уперше дозволяє розглядати їх за місцем арбітражу в Україні.

Закон також рекомендує Кабінету Міністрів включати МКАС при ТПП України до механізмів вирішення спорів у двосторонніх угодах про захист інвестицій.

Оновлено процедури призначення та відводу арбітрів: постійно діючі арбітражні установи отримали ширшу процесуальну автономію, а рішення з цих питань не підлягають судовому оскарженню.

Закон, також, розширює доступ до безоплатної правничої допомоги для осіб, постраждалих від сексуального насильства, пов’язаного зі збройною агресією рф проти України.

Загалом ці зміни відкривають для України можливість бути не лише стороною міжнародних інвестиційних спорів, а й місцем їх розгляду. Для іноземних інвесторів це сигнал про передбачуваність правопорядку та його відповідність міжнародним стандартам, а для українського бізнесу – додатковий інструмент захисту інтересів.

Періоди дефляції враховуються при розрахунку інфляційних втрат за ст. 625 ЦК України – КЦС ВС

Обчислюючи інфляційні втрати за ст. 625 ЦК України необхідно враховувати всі місяці прострочення, зокрема, періоди дефляції (коли індекс інфляції менше від 100 %), адже такі нарахування становлять єдиний послідовний процес розрахунку. Позовна давність за такими вимогами зупинялася і продовжувалася на період карантину та воєнного стану.

Такого висновку дійшла Друга судова палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у постанові від 16 квітня 2026 року у справі № 751/4086/24.

У цій справі позивач звернувся до суду з вимогою стягнути інфляційні втрати та 3 % річних за період з травня 2016 року до вересня 2023 року. Підставою слугувало невиконання відповідачем обов’язку іпотекодержателя повернути надлишок коштів після набуття права власності на предмет іпотеки. Основний борг було фактично погашено лише в серпні – вересні 2023 року в межах виконавчого провадження.

Суди попередніх інстанцій задовольнили позов за період від запровадження карантину 12 березня 2020 року до виконання зобов’язання в серпні-вересні 2023 року, посилаючись на сплив позовної давності щодо нарахувань за попередні роки.

Верховний Суд не погодився з висновками судів та роз’яснив особливий порядок перебігу позовної давності: якщо вона не спливла станом на 02 квітня 2020 року (дата набрання чинності Законом України № 540-IX щодо продовження строків на період карантину), то спочатку була продовжена до 30 червня 2023 року на час карантину, а потім до 29 січня 2024 року на час воєнного стану. З 30 січня 2024 року її перебіг зупинився на строк дії воєнного стану. Отже, стягнення інфляційних втрат і 3 % річних без обмеження трирічним строком є обґрунтованим, якщо позовна давність не спливла станом на 02 квітня 2020 року.

Верховний Суд також наголосив: інфляційні втрати за ч. 2 ст. 625 ЦК України розраховуються за весь період прострочення як єдиний процес, тому дефляційні місяці (індекс нижче 100 %) з розрахунку не виключаються. Інакше кредитор отримував би незаслужену перевагу, а боржник – невиправдано більший обсяг відповідальності. З огляду на це, відмова судів у стягненні інфляційних втрат і 3 % річних за період із 02 квітня 2017 року до 11 березня 2020 року включно є помилковою.

Верховний Суд відхилив посилання відповідача на пільговий режим воєнного стану щодо 3 % річних та інфляційних втрат: п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України стосується винятково позичальників за кредитними договорами. Борг у цій справі виник з обов’язку іпотекодержателя повернути надлишок вартості майна, тому пільга на відповідача не поширюється.

Рішення щодо померлого без залучення його правонаступників підлягає безумовному скасуванню – ВП ВС

Ухвалюючи рішення щодо померлої особи, суд фактично вирішує спір за відсутності належної сторони – відповідача, який на момент ухвалення рішення вже не існував як суб’єкт права, що унеможливлює реалізацію принципу змагальності та права бути вислуханим. Йдеться не про процесуальне порушення, а про дефект суб’єктного складу спору, який виключає ухвалення законного й обґрунтованого рішення суду.

Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13 травня 2026 року у справі № 367/8835/16.

У цій справі прокурор звернувся з негаторним позовом в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України. Місцевий суд позов задовольнив. Спадкоємець відповідача оскаржив рішення в апеляційному порядку, вказавши, що його ухвалено майже через два роки після смерті відповідача без залучення правонаступника, однак апеляційний суд скаргу відхилив.

Велика Палата Верховного Суду, на противагу, наголосила: сторонами справи мають бути сторони спірних матеріальних правовідносин, на яких поширюється законна сила судового рішення. Належним відповідачем може бути лише та особа, за рахунок якої можливо захистити право позивача.

Велика Палата Верховного Суду не погодилася з апеляційним судом, який вважав смерть сторони справи підставою для скасування рішення лише в сукупності з іншими доводами скарги, адже такий підхід фактично допускає можливість існування рішення, ухваленого щодо особи, яка на той момент не мала цивільної процесуальної правосуб’єктності. Це суперечить самій природі цивільного судочинства, вимогам участі належної сторони, а також гарантіям справедливого суду і принципу змагальності.

Помилка цього підходу полягає в тому, що смерть сторони трактується як процесуальний дефект, який потребує додаткового обґрунтування незаконності рішення по суті. Натомість, за таких умов немає належного суб’єкта, щодо якого суд взагалі міг ухвалити рішення.

Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що смерть сторони до ухвалення рішення місцевим судом є самостійною і безумовною підставою для його скасування, незалежно від інших обставин справи.

Мін’юст врегулював процедуру мораторію на стягнення єдиного житла військовослужбовців

Міністерство юстиції України наказом № 1337/5 затвердило зміни до Інструкції з організації примусового виконання рішень, які деталізують роботу державних і приватних виконавців. Ці оновлення реалізують положення Закону України від 07 квітня 2026 року № 4833-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення порядку виконання судових рішень, рішень інших органів та цифровізації окремих етапів виконавчого провадження».

Новий розділ XXII Інструкції встановлює чіткий алгоритм захисту такого житла.

Для зупинення стягнення боржник або його представник подає виконавцю заяву у паперовій або електронній формі із довідкою про проходження служби, виданою не раніше ніж за 10 днів до звернення, та засвідченою гербовою печаткою або кваліфікованим електронним підписом. Не пізніше наступного робочого дня виконавець зобов’язаний зупинити стягнення або реалізацію житла на торгах. У разі втрати статусу військовослужбовця боржник зобов’язаний повідомити про це виконавця.

Захист поширюється на єдине житло боржника разом із земельною ділянкою, на якій воно розташоване. Виконавець має право відмовити у зупиненні стягнення, якщо у боржника у власності є два або більше об’єктів житлової нерухомості, крім тих, що розташовані на тимчасово окупованих територіях або в зоні бойових дій.

Мораторій не застосовується у справах про звернення стягнення на іпотечне майно та про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, каліцтвом або смертю особи.

Практично це означає, що військовослужбовець може зупинити виконавче провадження щодо єдиного житла без звернення до суду: достатньо подати заяву виконавцю з довідкою про проходження служби.