Адвокатів потрібно зрівняти в правах з суддями і прокурорами – заступник голови Національної асоціації адвокатів

В Україні закон дає адвокатам право брати участь у формуванні таких структур судової влади, як Вища рада правосуддя, Вища кваліфікаційна комісія суддею і т.д. Наскільки це стандартна практика?

Та й це унікальний випадок в законодавстві європейських країн, ніде практично такого немає. В Україні адвокатура бере участь у формуванні ряду ключових органів влади: Вища рада правосуддя, Вища кваліфікаційна комісія суддів, а також Вища дисциплінарна комісія прокурорів України. У ці органи адвокатський з’їзд обирає двох наших представників (крім прокурорської комісії – туди одного). Після обрання і переходу туди на постійне місце роботи вони повинні призупинити свою адвокатську діяльність, щоб не сталося зіткнення інтересів. Це дає адвокатуру можливість впливати на процеси реформування судової системи та прокуратури.
Проте від тиску ці повноваження адвокатів не вберегли.
Саме тому ми створили в Національній асоціації адвокатів України Комітет захисту прав адвокатів. Аналогічні органи є і в регіональних радах адвокатів.

Навіщо? Які цілі переслідувалися?

Приблизно рік тому була потужна хвиля агресивного наступу на адвокатуру – пройшло безліч обшуків у адвокатів, проводилися виїмки документів, викликали адвокатів на допит, одне слово, скажімо так – плутали адвокатів з їх клієнтами, ототожнювали адвоката з його підлеглим. Вважалося, що, якщо ти захищаєш вбивцю / сепаратиста / наркоторговця, значить, ти такий же. Ця думка побутує до тих пір, поки того, хто так вважає, самому не знадобиться адвокат.
Ми повинні захищати всіх, незалежно від соціального статусу, політичної приналежності і так далі. Будь-якого, хто до нас за захистом звертається і хто її потребує за законом. Це світова практика і наша конституційна завдання. Так ось, в якийсь момент склалася ситуація, що ми самі виявилися незахищеними перед державним накатом, а як ти можеш добре захистити клієнта, якщо ти не захищений сам? Ми не знаходили в Україні достатньої підтримки, а з органів влади у відповідь на скарги приходили тільки якісь відписки, тому вирішили вийти з цією проблемою на міжнародний рівень.

Яким чином?

Ми вже на той момент стали членом CCBE (Council of Bars and Law Societies of Europe) – це міжнародна асоціація, яка об’єднує всі європейські адвокатури. Крім цього, ми також працюємо і з IBA (International Bar Association), і з іншими структурами, які сьогодні дуже активно нас захищають, піднімають питання про те, що відбувається у нас на міжнародному рівні. В той момент тиску на наших адвокатів, от них – з найвищого рівня – пішли звернення і в міжнародні співтовариства, і прямі листи президенту, і генеральному прокурору, і директору НАБУ і, знаєте, це все разом дало результати. Всередині ми теж намагалися побудувати діалог. Керівництво НААУ траплялося з керівництвом Генеральної прокуратури, і ми знаходили точки дотику, за кожним конкретним випадком розбиралися порушення прав адвокатів, чого раніше не було ніколи. В результаті ситуація стабілізувалася, накат силовиків ми зупинили, але до бажаних результатів необхідно ще пройти певний шлях.
Що буде далі? Наскільки я розумію, зараз точаться суперечки щодо подальшого реформування української адвокатури.
Як ми бачимо, чинна влада хоче, щоб українська адвокатура отримала новий закон. Однак саму ідею модернізації Закону запропонувала НААУ, буквально в 2014 році, відразу після Революції гідності. Тоді ми вийшли з пропозицією посилити наш діючий закон, в частині зміцнення статусу адвоката. Нас підтримав Мін’юст, і ми разом з міністерством і робочою групою створили, як мені здається, дуже якісний законопроекту, який був поданий в парламент і надано на погодження до Адміністрації президента, де він так і завис …

Які зміни Ви пропонували?

Аж до того, щоб адвокатам дозволялося носити зброю, тому що якщо судді і прокурори мають право носити зброю, чому це не можуть адвокати, коли ми говоримо про рівність сторін? Тим більше, випадки вбивств, погроз фізичної розправи над адвокатами говорять саме про таку необхідність. Також в законопроекті пропонувалося відрегулювати багато питань, що стосуються, приміром, адвокатських запитів, відповідальності за порушення наших прав, порядку обшуку адвокатського приміщення і так далі. Але наш законопроект поклали під сукно, а Рада реформ, який у нас займається реформами вже четвертий рік, каже, що у нього своє бачення того, що потрібно змінити в законі про адвокатуру.

Що саме?

Толком ніхто не знає, тому що текстів альтернативних законопроектів про адвокатуру ніде не публікують, але збираються якісь маніпулятивні робочі групи, які з незрозумілих нам принципам формуються. Туди приходять люди, які мало що розуміють в адвокатурі, її роботі та проблеми адвокатів. Ми побоюємося, що робиться це все саме з метою введення в закон норм, які б дали можливість державі впливати на адвокатуру, обмежуючи її незалежність. Чи не треба реформувати те, що вже відреформувати, потрібно лише зрівняти адвокатів в правах з іншими учасниками судового процесу. І ми не дозволимо нікому робити замах на нашу незалежність, ми будемо працювати з парламентом, щоб не допустити приниження статусу української адвокатури. Якщо держава вирішить повернутися до старої “радянської моделі” залежної адвокатури, це буде не крок, а п’ять кроків назад.

Ці ідеї переділу адвокатури вже в щось конкретне вилилися?

Ми бачили кілька чорнових законопроектів, але вони дуже сирі. Всі ті ідеї, про які я говорю, були в записках. Хоча офіційно ці пропозиції ще в парламент ніхто не вносив. В Адміністрації президента працює адвокат Олексій Філатов (заступник глави Адміністрації президента України – ред.), І я сподіваюся, що він не допустить розвалу адвокатури. Політична діяльність не вічна, потім назад повертаєшся в свою професію.

При цьому одночасно відбувається судова реформа, зокрема, радикально оновлюється склад Верховного Суду. Фактично він створюється заново. Як Ви оцінюєте ці процеси?

Я бачив прізвища тих, хто зараз претендує на пост суддів Верховного Суду. Багато з них дуже порядні професіонали. Є надія, що новий Верховний Суд запрацює на повну потужність. У мене немає рожевих окулярів, що вже завтра все стане чудово – потрібно від 5 до 10 років, щоб новий Верховний Суд зайняв відповідну роль, тому що у більшості з тих, хто йде туди сьогодні, немає досвіду узагальнення великих масивів судової інформації, досвіду суддівської роботи і т. д. До того ж обсяг законодавства постійно змінюється, плюс їм потрібен час, щоб спрацюватися.
Якщо дивитися на судову реформу з точки зору адвоката, для нас головне, щоб судді нас чули і приймали рішення, які б базувалися виключно на законі, а не на телефонних дзвінках, на чиїхось вказівках або інших факторах. Для цього судова система дійсно повинна бути незалежна. Висока відповідальність за порушення закону й гідну матеріальну винагороду за чесну роботу звичайно ж, послужать поліпшенню ситуації.

Говорячи про поліпшення ситуації. Як Ви вважаєте, обвинувальний ухил – потрапив до суду, значить, будеш звинувачений – ще зберігся в українських судів?

Не погоджуся з такими твердженнями. Обвинувального ухилу вже немає. На сьогоднішній день ситуація різко змінилась – тепер виправдувальний вирок вже не є чимось екстраординарним. Причому такі тенденції з’явилися ще до євромайдан, коли ми в 2012 році отримали новий Кримінально-процесуальний кодекс. Він був написаний американцями і був успішно імплементовано.
Так, як і раніше залишається багато проблем, перегинів, але це ніщо в порівнянні зі старим українським законодавством, не кажучи вже про часи Радянського Союзу. Якщо подивитися на статистику вироків, чітко помітно, що число виправдань з кожним роком тільки зростає – і це дуже хороший знак для нашої правової системи в цілому. Це означає, що судді дійсно стають незалежними, що на них ніхто не тисне, що за виправдувальний вирок не розстрілюють і нікому нічого не буде, якщо виправдання засноване на законі

А які реформи після євромайдан можете відзначити?

Створення такої інституції як бізнес-омбудсмен, який працює при Кабінеті міністрів. Апарат Альгірдаса Шемети високоефективний. Нарешті у бізнесу з 2014 року з’явилася структура, яка може на належному рівні втрутитися в ситуацію порушення прав бізнесу правоохоронними органами, якщо такі випадки відбуваються і домогтися законності і справедливості. Це те, чого раніше в Україні взагалі не було, а тепер така структура у нас є.
Давайте повернемося до буднів адвокатів. Що варто на повістці дня відкривається сьогодні всеукраїнського з’їзду адвокатів?
Найголовніше питання – нововведення в правила адвокатської етики. Ми переносимо на наш грунт світову практику з регулювання поведінки адвокатів у соціальних мережах і в Інтернеті в цілому. Це те, чого у нас не було в правилах адвокатської етики загалом, але зараз вже очевидно, що врегулювання цього необхідно, тому що у нас у виробництві вже багато дисциплінарних справ такого властивості. На жаль, деякі адвокати дозволяють собі абсолютно неприпустимі речі онлайн, і вони вважають, що це одне життя, а реальне життя – інша, і там інші правила.

Неприпустиму поведінку онлайн по відношенню до інших адвокатам?

По відношенню до кого завгодно, але і до суддів, до чиновників, до кого завгодно, до інших адвокатам особливо. Ми вважаємо, що потрібно терміново навести порядок у цій сфері, адже не можна вести два життя: одну онлайн, а іншу в реальності. Це одна і та ж життя. І все її частини повинні відповідати високому званню професійного юридичного радника, адвоката.

І як Ви хочете врегулювати онлайн-життя адвокатів?

Ми взяли за основу правила тих же CCBE і IBA, про які я говорив вище, але остаточне рішення по їх впровадженню за з’їздом.

Тобто європейські адвокатські асоціації, правила яких Ви брали за основу, не вважають такі норми регулювання онлайн-життя замахом на свободу слова?

Однозначно! Не може бути ситуації, коли один адвокат ображає іншого адвоката в коментарях в соцмережі. Так не має бути. Ми не збираємося забороняти адвокатам щось говорити, когось критикувати і так далі. У правилах буде чітко вказуватися, що не допускається мат в інтернет-спілкуванні, не допускаються образливі слова по відношенню до колег, до суддів. В інтернеті потрібно вести себе також коректно, як і в звичайному житті, як в залі суду. Адвокат повинен бути етичний в будь-якій сфері своєї діяльності: при спілкуванні в соціальних мережах, при роботі в суді або при рекламуванні своїх послуг. Адвокат всюди адвокат.