Дайджест новин | вересень 2026

Практика корпоративного права

Уряд розширює програми захисту та фінансування бізнесу

Кабінет Міністрів України оновив механізми державної підтримки бізнесу, розширивши програми компенсації страхових премій від воєнних ризиків та пільгового кредитування для відбудови критичної та виробничої інфраструктури. Відповідні зміни до постанов № 1541 та № 594 внесено постановами Кабінету Міністрів України № 1157 від 17 вересня 2026 року та № 1156 від 15 вересня 2026 року відповідно. Рішення спрямовані на збереження економічної активності підприємств, зокрема у прифронтових регіонах, де вартість страхового покриття є непомірною або поліси взагалі недоступні.

У частині страхування воєнних ризиків розширено географію захисту: до територій підвищеного ризику відтепер включено Київ та Київську область. Оновлений механізм також забезпечує комплексний захист паливного сектору, поширюючи покриття не лише на будівлі автозаправних станцій, а й на весь технологічний ланцюг – резервуари для зберігання, безпосередньо пальне та спеціалізований транспорт для його перевезення. Крім того, уряд розширив перелік майна та врахував різні моделі володіння для забезпечення більшої гнучкості програм страхування. Максимальний розмір компенсації страхової премії збільшено з 3 до 5 млн грн на рік, а перелік майна доповнено сільськогосподарською технікою, вантажними автомобілями та причепами.

Щодо пільгового кредитування, підприємства отримали змогу залучати доступне фінансування не лише для відновлення пошкоджених об’єктів, а й для підвищення їхньої стійкості, наприклад, через будівництво підземних резервуарів та заглиблення технологічного обладнання. За цими кредитами держава компенсує 5,5 процентного пункту річних від базової ставки банку, за умови що базова ставка не перевищує 18% річних. Підтримка охоплює будівництво та відбудову об’єктів розподіленої генерації, паливної та складської логістики, підприємств переробної промисловості (секція C КВЕД), а також поповнення оборотного капіталу підприємств оптової та роздрібної торгівлі для відновлення товарних запасів.

Максимальна сума кредиту становить до 1 млрд грн на суб’єкт господарювання (із урахуванням пов’язаних осіб). Мінімальний ліміт – 100 млн грн (або 30 млн грн для проєктів на територіях можливих чи активних бойових дій).

Водночас Мінекономіки ініціює створення спеціального бюджетного фонду для відновлення та компенсації збитків унаслідок реалізації воєнних ризиків. За результатами проведеного міністерством опитування 63% респондентів підтримали рівень покриття до 10 млн доларів США.

Верховна Рада прийняла Закон про вдосконалення функціонування індустріальних парків

Верховна Рада України 2 вересня 2026 року ухвалила в цілому Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення функціонування індустріальних парків» (№ 4961-IX; законопроєкт № 12117). Президент України підписав Закон 25 вересня 2026 року. Закон частково набрав чинності, а його основні положення набирають чинності 26 грудня 2026 року. Документ спрямований на створення прозорих і ефективних умов для розвитку сучасної промисловості, залучення інвестицій, створення нових робочих місць та посилення економічної стійкості країни.

Закон передбачає суттєве розширення можливостей для резидентів та керуючих компаній. Зокрема, ініціатор створення парку зможе одночасно виконувати функції керуючої компанії. Також буде розширено перелік дозволених видів діяльності: учасникам буде дозволено розміщувати установки зберігання енергії, об’єкти альтернативної енергетики та генерувати власну електроенергію. Крім того, Закон передбачає врегулювання розміщення на території парків закладів харчування, навчальних центрів та іншої допоміжної інфраструктури. Також Закон передбачає запровадження концепції екоіндустріальних парків, що базуються на принципах ресурсоефективності та промислового симбіозу.

Окрему увагу приділено адміністративним та фінансовим процедурам. Закон передбачає удосконалення механізмів переходу права власності на землю, зміни площі парку, а також критерії його включення чи виключення з Реєстру індустріальних парків. Також Закон скасовує обмеження щодо максимальної площі індустріальних парків. Документ встановлює вимоги щодо ведення відокремленого обліку діяльності та компенсації витрат для суб’єктів господарювання, на які покладено спеціальні обов’язки.

Разом із цим передбачається надання керуючим компаніям, основним видом діяльності яких є надання в оренду нерухомого майна, доступу до державної програми пільгового кредитування «5-7-9».

Верховна Рада прийняла Закон щодо імплементації законодавства ЄС у сфері відновлюваної енергетики

Верховна Рада України 2 вересня 2026 року ухвалила в цілому Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо імплементації законодавства Європейського Союзу у сфері відновлюваних джерел енергії» (№ 4963-IX; законопроєкт № 14271). Закон набрав чинності 1 жовтня 2026 року. Документ спрямований на інтеграцію українського ринку до європейського енергетичного простору, розвиток “зеленої” генерації та приведення українського законодавства у відповідність до вимог європейського права у сфері відновлюваної енергетики.

Закон комплексно оновлює регулювання ринку альтернативних видів палива, запроваджуючи європейські критерії сталості та скорочення викидів парникових газів для біопалива, біорідин і палива з біомаси. Для підтвердження відповідності продукції цим вимогам впроваджуються інструменти незалежного аудиту, добровільної сертифікації та відстеження через базу даних Європейського Союзу. Також нормативний акт врегульовує механізм формування та використання гарантій походження біометану.

Ключовим нововведенням є цифровізація дозвільних процедур через створення контактних пунктів (електронних кабінетів) та запровадження зон прискореного розвитку відновлюваних джерел енергії. Для проєктів у таких зонах граничний строк проходження всіх погоджувальних процедур не може перевищувати 12 місяців (для морської вітроенергетики – 24 місяці), а поза їх межами – 24 та 36 місяців відповідно. Водночас створення зон прискореного розвитку на висотах понад 1000 метрів над рівнем моря заборонено. Крім того, документ законодавчо закріплює статус спільнот у сфері відновлюваних джерел енергії та активних споживачів, яким надано право самостійно виробляти, зберігати та здійснювати однорангову торгівлю (peer-to-peer) електричною енергією.

НКРЕКП схвалила проєкт змін до Правил роздрібного ринку електричної енергії

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), 15 вересня 2026 року схвалила проєкт змін до Правил роздрібного ринку електричної енергії. Документ розроблений для посилення прав споживачів та подальшої інтеграції українських енергоринків з європейськими. Проєкт оприлюднено на сайті НКРЕКП для отримання зауважень і пропозицій.

Одним із ключових положень проєкту є право споживачів із встановленими інтелектуальними лічильниками укладати договори постачання з динамічною ціною. Така ціна змінюватиметься залежно від ринкових коливань на ринку «на добу наперед» та внутрішньодобовому ринку. Це дозволить клієнтам відстежувати зміни вартості через особистий кабінет, адаптувати своє споживання у різні періоди доби та ефективніше керувати витратами. Проєкт передбачає, що перехід на такий формат буде виключно добровільним, проте постачальники, які обслуговують понад 200 тисяч споживачів, у разі прийняття змін будуть зобов’язані включити динамічну пропозицію до свого портфеля. Проєкт також передбачає обов’язок електропостачальника роз’яснити клієнту фактори ціноутворення, переваги та ризики нового формату.

Крім того, проєкт передбачає спрощення процедури зміни постачальника: для побутових і малих непобутових споживачів така зміна має бути безкоштовною. Споживачі також отримають право обирати постачальника, зареєстрованого у державі-члені ЄС або Енергетичного Співтовариства, за умови його допуску до роботи на енергоринку України.

Судова практика

Судовий збір за оскарження постанови про адміністративне правопорушення не справляється – КСУ

Закон України «Про судовий збір» не встановлює обов’язку сплачувати судовий збір за звернення до суду з позовом про оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення за адміністративне правопорушення.

Такого висновку дійшов Другий сенат Конституційного Суду України у рішенні від 9 вересня 2026 року № 10-р(II)/2026.

У справі заявника суди повернули йому позов про скасування штрафу за порушення ПДР, а потім і апеляційну скаргу, оскільки він не сплатив судовий збір. Суди при цьому керувалися позицією Великої Палати Верховного Суду з постанови від 18 березня 2020 року у справі № 543/775/17. Згідно з нею такі позови оплачуються судовим збором.

Разом з цим, Конституційний Суд України зазначив, що Закон України «Про судовий збір» передбачає сплату збору у справах про адміністративні правопорушення лише в одному випадку: коли суд сам ухвалює постанову про накладення стягнення. Обов’язку сплачувати збір за оскарження постанови закон не встановлює. Верховний Суд не може запроваджувати такий обов’язок шляхом тлумачення, оскільки визначати випадки і ставки судового збору може лише законодавець.

Таким чином, КСУ не підтримав підхід, сформований Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18 березня 2020 року у справі № 543/775/17, за яким такі позови підлягали оплаті судовим збором.

КСУ зазначив, що, визначивши обов’язок сплати і розмір ставки судового збору в цих справах, Велика Палата вийшла за межі своїх повноважень. Водночас застосовані судами норми – абзац сьомий підпункту 1 і підпункт 5 пункту 3 частини другої статті 4 Закону – КСУ визнав такими, що відповідають Конституції України, у тлумаченні, за яким вони сплати судового збору у справах про оскарження постанов про накладення адміністративного стягнення не передбачають. Для осіб, які оскаржують такі постанови, це означає, що вимога сплатити судовий збір за позов чи за апеляційну скаргу на ухвалу суду в такій справі не ґрунтується на Законі України «Про судовий збір».

НБУ розширив перелік транскордонних операцій для клієнтів небанківських надавачів платіжних послуг

Національний банк України постановою Правління від 15 вересня 2026 року № 105 вніс зміни до постанови Правління НБУ від 24 лютого 2022 року № 18, якою врегульовано роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану. Постанова набрала чинності 17 вересня 2026 року.

Фізичним особам дозволено здійснювати через небанківських надавачів платіжних послуг розрахунки за кордоном за товари, роботи та послуги з використанням особистих електронних платіжних засобів на суму, що в еквіваленті не перевищує 200 тис. грн на календарний місяць з усіх гривневих рахунків користувача в такого надавача, а також зараховувати на гривневі платіжні рахунки кошти, що надійшли з-за кордону в іноземній валюті.

Юридичні особи – резиденти та фізичні особи – підприємці отримали можливість зараховувати на гривневі рахунки в небанківських надавачів платіжних послуг кошти, переказані в межах України з поточних рахунків фізичних осіб – нерезидентів, за придбані товари, роботи чи послуги, а також кошти, що надійшли від фізичних осіб з-за кордону через міжнародні карткові платіжні системи, за товари, роботи або послуги, придбані в Україні.

Водночас на небанківські фінансові установи та операторів поштового зв’язку поширено заборону проводити операції, що порушують визначені постановою № 18 обмеження, сприяють або можуть сприяти їх уникненню, а Національний банк за наявності ознак порушення може проводити їх позапланові перевірки.

Уряд затвердив порядок адміністрування заборгованості роботодавців за невиконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю

Кабінет Міністрів України постановою від 15 вересня 2026 року № 1124 затвердив Порядок адміністрування адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю та пені за їх несвоєчасну сплату, нарахованих, але не сплачених станом на 1 січня 2026 року. Постанова набрала чинності 16 вересня 2026 року.

Порядок поширюється на юридичних осіб і фізичних осіб – підприємців, які до 1 січня 2026 року використовували найману працю, були зобов’язані виконувати норматив і станом на цю дату мають несплачені санкції чи пеню. Виняток становлять юридичні особи, що повністю утримувалися за рахунок державного або місцевих бюджетів. Порядок не є підставою для повторного нарахування санкцій чи пені або зміни їх розміру та не поновлює строків звернення до суду і пред’явлення виконавчого документа до виконання.

Територіальні відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю вестимуть облік заборгованості щодо кожного роботодавця за звітними роками. Протягом 10 робочих днів після первинного внесення відомостей вони надсилатимуть роботодавцю повідомлення про її стан. Повідомлення має інформаційний характер: воно не є адміністративним актом, не встановлює нового грошового зобов’язання і не підлягає адміністративному оскарженню.

Роботодавець може звернутися за проведенням звірки як до, так і після отримання повідомлення. Звірка триває 10 робочих днів, і на цей час заходи зі стягнення спірної суми не вживаються, крім випадків, коли через це сплив би строк звернення до суду чи пред’явлення виконавчого документа до виконання. Заборгованість, не сплачену добровільно, Фонд стягуватиме незалежно від надсилання повідомлення, зокрема в судовому порядку, у виконавчому провадженні та в процедурі банкрутства.

Реєстр збитків відкрив останні три категорії заяв для юридичних осіб

З 10 вересня 2026 року Реєстр збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України, приймає заяви від юридичних осіб ще за трьома категоріями. Тепер бізнесу доступні всі передбачені для нього категорії.

Категорія C3.3 призначена для компаній, які були змушені евакуювати або перенести свою діяльність. У ній можна заявити витрати на перевезення майна, відновлення роботи на новому місці, оренду житла для працівників, а також упущену вигоду.

Категорія C3.4 охоплює інші економічні втрати, які не підпадають під жодну іншу категорію Реєстру, за умови, що вони є безпосереднім наслідком агресії російської федерації проти України.

Категорія C4 стосується витрат компанії на допомогу працівникам та членам їхніх сімей, зокрема на евакуацію, тимчасове житло та екстрену медичну допомогу.

Подати заяву може будь-яка юридична особа, зареєстрована в Україні, у тому числі державне підприємство. Заяву подає уповноважений представник компанії через портал «Дія». Реєстр лише фіксує завдану шкоду, а рішення про компенсацію ухвалюватимуться в межах майбутнього міжнародного компенсаційного механізму.

Особливості продажу нерухомості, власником або співвласником якої є дитина – роз’яснення Мін’юсту

Міністерство юстиції України 23 вересня 2026 року роз’яснило порядок відчуження нерухомого майна, право власності (частку у праві власності) на яке належить дитині. Обов’язковою умовою такого правочину в усіх випадках є попередній дозвіл органу опіки та піклування.

Від імені малолітньої дитини (до 14 років) договір укладають батьки або інші законні представники. Неповнолітня особа (від 14 до 18 років) укладає договір самостійно, проте за нотаріально посвідченою згодою обох батьків або законних представників. Якщо ж договір від імені малолітньої дитини укладає один із батьків, нотаріально посвідченою має бути згода другого. Без згоди одного з батьків правочин можливий лише у визначених законом випадках, зокрема якщо той захоплений у полон, зник безвісти за особливих обставин, його місце проживання невідоме або він не менше шести місяців поспіль проживає окремо від дитини й не бере участі в її вихованні та утриманні.

Орган опіки та піклування надає дозвіл за результатами перевірки документів та за умови гарантування права дитини на житло. У наданні дозволу може бути відмовлено, зокрема, за відсутності згоди між батьками, наявності судового спору щодо відповідної нерухомості або якщо відчуження порушуватиме права та інтереси дитини. Відмову органу опіки та піклування може бути оскаржено в судовому порядку.

Практика податкового права | TAX ALERT

Нові пропозиції щодо правил оподаткування ПДВ

18.09.2026 у Верховній Раді України зареєстровано альтернативний проєкт закону № 16037-1 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо спрощення адміністрування податку на додану вартість».

Раніше ми вже писали про базовий законопроєкт № 16037, у якому йшлося, зокрема, про перехід ФОП – платників ПДВ на квартальний звітний період та зміни щодо деяких підстав проведення позапланових перевірок.

На відміну від нього, законопроєкт № 16037-1 пропонує право вибору щодо переходу на такий звітний період. Також він не містить винятку, який дозволяв би проводити позапланові документальні перевірки незалежно від суми бюджетного відшкодування та/або від’ємного значення ПДВ.

Окрім цього, пропонується скасувати право платників податків на звільнення від штрафних санкцій, нарахованих на суму податкового зобов’язання за результатами документальної перевірки під час дії воєнного стану. Натомість пропонується застосовувати такі штрафні санкції в розмірі 5 відсотків без нарахування пені.

Спрощення декларації з ПДВ: оприлюднено проєкт наказу

22.09.2026 Державна податкова служба України оприлюднила для публічного обговорення проєкт наказу Міністерства фінансів України «Про внесення змін до форми податкової декларації з податку на додану вартість, форми уточнюючого розрахунку податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок, форми розрахунку податкових зобов’язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник податку на додану вартість, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість».

Основні зміни, які ним пропонується внести, включають, зокрема:

• спрощення структури декларації шляхом скорочення кількості рядків та об’єднання взаємопов’язаних показників, а також відповідно оновити форму уточнюючого розрахунку;
• оновлення додатка 1 до декларації шляхом відображення відомостей про всі коригування податкових зобов’язань за звітний (податковий) період;
• перенення з додатка 5 до додатка 1 відомості про розрахунки коригування, складені за результатами перерахунку частки використання товарів / послуг та необоротних активів в оподатковуваних операціях, запровадивши для їх ідентифікації окрему ознаку.

Зауваження та пропозиції до проєкту наказу приймаються у письмовій або електронній формі протягом одного місяця з дня його оприлюднення.

Огляд судової практики щодо процедурних порушень під час податкових перевірок

17.09.2026 Верховний Суд оприлюднив огляд судової практики Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду щодо процедурних порушень під час призначення та проведення податкових перевірок. Огляд охоплює рішення за період із 2018 року до серпня 2026 року.

У ньому систематизовано правові позиції щодо оскарження наказу про призначення перевірки, належного повідомлення платника про її проведення та адміністративного оскарження рішень контролюючого органу, зокрема розгляду заперечень на акт перевірки.

Серед висвітлених в цьому огляді правових позицій:

• у постанові від 11.08.2026 у справі № 320/46652/23 суд зазначив, що відсутність ФОП за податковою адресою сама по собі не дає податковому органу права підмінити призначену виїзну перевірку невиїзною та провести її у власному приміщенні.

Також статус платника єдиного податку не припиняється автоматично внаслідок виявлення порушень умов спрощеної системи, оскільки для цього потрібен окремий розпорядчий акт податкового органу;

• у постанові від 11.05.2026 у справі № 560/15865/24 суд підтвердив усталену практику, що у разі надсилання заперечень на акт перевірки поштою їх своєчасність визначається саме датою передачі поштовому оператору.

Водночас нерозгляд своєчасно поданих заперечень є самостійною підставою для скасування винесеного внаслідок цього податкового повідомлення-рішення;

• у постанові від 09.06.2026 у справі № 160/1167/24 суд вказав, що інформація про порушення з інтернет-ресурсів або доповідних записок податкового органу сама по собі не має наслідком виникнення підстави для призначення фактичної перевірки, встановленої підпунктом 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України.

Визначальним для такої підстави є отримання інформації саме від спеціальних суб’єктів – державних органів або органів місцевого самоврядування;

• у постанові від 04.03.2026 у справі № 520/13487/24 суд підтвердив, що недотримання вимог щодо оприлюднення плану-графіка документальних планових перевірок, зокрема у період дії воєнного стану, є підставою для визнання такої перевірки протиправною. Саме тому суди насамперед повинні досліджувати обставини призначення таких перевірок, якщо між сторонами існує спір щодо цього.

Практика кримінального права

Встановлено кримінальну відповідальність за створення шахрайських кол-центрів, участь у них та залучення до участі в них

18 вересня 2026 року набрав чинності Закон України «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за створення електронно-комунікаційних шахрайських організованих груп (шахрайських кол-центрів) та залучення до участі в них», яким КК України доповнено статтею 255-4 «Створення, керівництво електронно-комунікаційною шахрайською організованою групою або участь у ній».

Відтепер під електронно-комунікаційною шахрайською організованою групою слід розуміти обʼєднання трьох або більше осіб, попередньо організованих для систематичного заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою з використанням електронних комунікацій, учасники якого діють відповідно до узгодженого плану та розподілу функцій. Діяльність такої групи, крім іншого, може включати збирання, зберігання, обробку або використання:

• персональних даних;
• інформації, що становить банківську таємницю;
• реквізитів платіжних інструментів;
• індивідуальної облікової інформації;
• кодів автентифікації;
• іншої інформації, яка використовується для вчинення шахрайства.

Відповідальність залежить від ролі особи в межах електронно-комунікаційної шахрайської організованої групи:

• створення групи або керівництво нею чи її структурною частиною карається позбавленням волі на строк від 7 до 12 років з конфіскацією майна;
• участь у групі, а також надання їй засобів, послуг, інформації та інше сприяння особою, яка не є її учасником, караються позбавленням волі на строк від 5 до 10 років з конфіскацією майна або без такої;
• умисне залучення інших людей до участі в групі чи до сприяння їй шляхом пропонування роботи, винагороди, надання послуг чи в інший спосіб, а так само поширення інформації з метою такого залучення караються позбавленням волі на строк від 3 до 5 років з конфіскацією майна або без такої;
• якщо будь-яке з перелічених діянь вчинила службова особа з використанням службового становища, таке діяння карається позбавленням волі на строк від 8 до 12 років з конфіскацією майна та з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років.

Для участі в групі, сприяння її діяльності та залучення до неї інших осіб обовʼязковою умовою відповідальності є усвідомлення особою протиправного характеру діяльності такої групи.

Водночас закон передбачає звільнення від кримінальної відповідальності за участь у групі та за сприяння її діяльності. Для цього особа має до повідомлення їй про підозру добровільно повідомити правоохоронний орган про створення або діяльність такої групи та активно сприяти викриттю осіб, які її створили, керували нею або брали участь у її діяльності, чи припиненню діяльності групи. Ця норма не застосовується до осіб, які створили групу або керували нею чи її структурною частиною.

Передачу та обіг платіжних інструментів для вчинення шахрайства пропонують криміналізувати: законопроєкт прийнято за основу

15 вересня 2026 року Верховна Рада України прийняла за основу законопроєкт «Про внесення змін до Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України щодо захисту громадян, їхніх коштів від незаконних дій з платіжними інструментами й банківськими рахунками», яким КК України пропонується доповнити статтею 200-1 «Передача, одержання, придбання, зберігання, інше набуття платіжних інструментів для вчинення кримінального правопорушення».

У разі ухвалення в поточній редакції стаття 200-1 встановлюватиме відповідальність за такі дії:

• передача платіжного інструменту, індивідуальної облікової інформації, надання доступу до них чи до банківського та/або платіжного рахунку, електронного гаманця з метою вчинення іншими особами шахрайства або іншого кримінального правопорушення, що каратиметься штрафом від 300 до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
• одержання, придбання, зберігання, інше набуття платіжного інструменту чи індивідуальної облікової інформації іншої особи, отримання доступу до них або до рахунку чи електронного гаманця, а також їх передача, збут і перевезення з тією самою метою – каратимуться штрафом від 3000 до 10 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, обмеженням волі на строк від 2 до 5 років або позбавленням волі на строк від 2 до 6 років;
• ті самі дії, вчинені повторно або організованою групою, – каратимуться позбавленням волі на строк від 5 до 8 років.

Цим же законопроєктом пропонується викласти в новій редакції статтю 200 КК України. Крім підроблення платіжних документів та інструментів, вона охоплюватиме заволодіння ними шляхом обману чи зловживання довірою, а також незаконне отримання доступу до банківського або платіжного рахунку чи електронного гаманця.

Чи є законним огляд мобільного телефона, якщо власник добровільно надав пароль від нього: позиція ККС ВС

Постановою у справі № 354/1184/23 ККС ВС визнав допустимими докази, отримані з мобільного телефона засудженої, яка під час огляду місця події добровільно надала дозвіл працівникам поліції на його огляд, повідомивши пароль доступу.

Суд нагадав, що приписи статті 258 КПК України охороняють права осіб, які бажають зберегти таємницю їхнього спілкування, і надають гарантії від зловживань правоохоронних органів на несанкціоноване втручання у спілкування. Натомість таємниця виключається, якщо абонент (учасник) спілкування не бажає її зберігати і добровільно розкриває її, зокрема перед державними органами.

За таких обставин не відбувається втручання у спілкування, а відбувається фіксація добровільно розкритої інформації, яка втрачає статус таємниці й набуває статусу відкритості.