TAX ALERT 23.02.2021

Прийнято законопроект щодо «податку на Google»

17 лютого 2021 року Верховна Рада України прийняла у першому читанні законопроект № 4184 «Про скасування оподаткування доходів, отриманих нерезидентами у вигляді виплати за виробництво та/або розповсюдження реклами та удосконалення порядку оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання нерезидентами електронних послуг фізичним особам» (надалі – «Законопроект № 4184»), який пропонує зрівняти правила оподаткування для міжнародних технологічних компаній із українськими.

Згідно Пояснювальної записки метою Законопроекту № 4184 є збільшення доходів Державного бюджету від ПДВ за рахунок залучення до оподаткування ПДВ нерезидентів, що надають фізичним особам електронні послуги, місце постачання яких розташоване на митній території України та створення сприятливих умов ефективного та не обтяжливого адміністрування для бізнесу й держави процедур, пов’язаних зі сплатою податку.

Серед іншого, Законопроектом № 4184 пропонується:

• Щодо визначення та реєстрації платником ПДВ:
  • встановити, що платником ПДВ визнається нерезидент, який не має постійного представництва та постачає на митній території України фізичним особам власні електронні послуги;
  • визначити спрощену процедуру реєстрації платника ПДВ для постачальників-нерезидентів, яка може здійснюватися в електронній формі на спеціально розробленому веб-порталі;
  • встановити, що нерезидент, у якого загальна сума від здійснення ним операцій з постачання фізичним особам електронних послуг, місце постачання яких розташовано на митній території України за 2021 календарний рік сукупно перевищує суму еквівалентну 1000000 гривень, до 31 березня 2022 року включно має подати до ДПС заяву про реєстрацію як платника ПДВ;
  • встановити відповідальність за здійснення особою нерезидентом діяльності з постачання електронних послуг без реєстрації такого нерезидента як платника ПДВ, у вигляді штрафу у розмірі 100 % вартості наданих електронних послуг;
• Щодо електронних послуг:
  • визначити, що вважається електронними послугами та встановити їх місце постачання. Зокрема, передбачається, що електронні послуги – послуги, які постачаються через Інтернет, автоматизовано, за допомогою інформаційних технологій та переважно без втручання людини. До таких послуг, зокрема, але не виключно, належать: постачання зображень або текстів, в тому числі фотографій, електронних книжок та журналів; надання доступу до інформаційних, комерційних, освітніх та розважальних електронних ресурсів та інших подібних ресурсів; надання рекламних послуг в мережі Інтернет, мобільних додатках та інших електронних ресурсах, та інші послуги;
• Щодо оподаткування ПДВ:
  • виключити норму, згідно з якою резиденти при виплаті нерезидентам доходу за виробництво та/або розповсюдження реклами повинні сплачувати ПДВ за ставкою 20 відсотків суми таких виплат за власний рахунок;
  • встановити, що нерезидент, зареєстрований як платник ПДВ, не складає податкові накладні на операції з постачання електронних послуг, а сплачує податок в іноземній валюті на підставі поданої спрощеної податковій декларації;
  • визначити, що для документів, що засвідчують факт постачання послуг складених в електронній формі, датою оформлення такого документа, вважається дата складення такого електронного документа;
  • встановити форму та визначити порядок надсилання податкового повідомлення нерезиденту, та подання нерезидентом скарги на таке рішення.

Уряд скасував мораторій на проведення деяких податкових перевірок

Постановою від 3.02.2021 № 89 (далі – «Постанова») Кабінет Міністрів України скоротив строк дії обмеження (мораторію) на проведення деяких видів податкових перевірок. Постанова була опублікована та набула чинності 9.02.2021.

Відповідно до Постанови дозволено проведення таких перевірок:

• тимчасово зупинених документальних та фактичних перевірок, що були розпочаті до 18.03.2020 та не були завершеними;
• документальних планових перевірок, право на проведення яких надається з дотриманням таких вимог: наявність наказу керівника (його заступника або уповноваженої ним особи) контролюючого органу про проведення перевірки; надіслання (вручення) платнику податків не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення перевірки копії наказу про проведення перевірки та письмового повідомлення із зазначенням дати початку проведення перевірки;
• документальних позапланових перевірок суб’єктів господарювання реального сектору економіки (із переліку ризикових платників податків), які сформували податковий кредит за рахунок оформлення ризикових операцій з придбання товарів/послуг, з наступних підстав:
  • отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов’язковий письмовий запит контролюючого органу (пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПКУ);

та/або

• виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу (пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 ПКУ);
• документальних позапланових перевірок платників податків, за якими отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями;
• документальних позапланових перевірок з наступних підстав:
• виявлення органом вищого рівня в порядку контролю невідповідності висновків акта перевірки контролюючого органу нижчого рівня вимогам законодавства (пп. 78.1.12 п. 78.1 ст. 78 ПКУ);
• перевірки, пов’язані із здійсненням контрольованих операцій (пп. 78.1.14, 78.1.15, 78.1.16 п. 78.1 ст. 78 ПКУ).

Водночас важливо зазначити, що п. 52-2 підрозділу 10 Перехідних положень Податкового кодексу України (вище та далі – «ПКУ») мораторій на проведення документальних та фактичних податкових перевірок за деякими винятками встановлений до кінця карантину. Жодних змін на сьогоднішній день до Податкового кодексу не вносилося.

При цьому відповідно до п. 5.2 ст. 5 ПКУ у разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням ПКУ, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення ПКУ.

Відтак, оскільки положення підзаконного нормативно-правового акта (Постанови) суперечать закону (Податковому кодексу України), застосуванню підлягають саме положення ПКУ.

У будь-якому разі прийняття такої Постанови може спричинити значну кількість податкових спорів, пов’язаних з оскарженням наказів про проведення перевірок та визнанням неправомірними дій контролюючих органів з проведення перевірок на підставі Постанови.

Затверджено узагальнюючу податкову консультацію щодо правил трансфертного ціноутворення

Наказом від 8.02.2021 № 67 Міністерство фінансів України затвердило Узагальнюючу податкову консультацію щодо деяких питань застосування правил ТЦУ.

Зокрема, надано такі роз’яснення:

• вимоги щодо обґрунтування у документації з ТЦУ економічної доцільності контрольованої операції і наявності ділової мети, мають в обов’язковому порядку дотримуватися платниками податків при складанні документації за періоди, починаючи з 2020 звітного року. Водночас, платник податків може за власною ініціативою включити до документації з ТЦУ таке обґрунтування за періоди до 2020 року, яка вже ним складена і зберігається до моменту одержання запиту про її подання контролюючому органу;
• у разі здійснення платником податків самостійного коригування ціни контрольованої операції і сум податкових зобов’язань за звітний 2019 рік штрафні санкції не застосовуються:
  • при поданні уточнюючого розрахунку не пізніше 1 жовтня 2020 року;
  • при поданні уточнюючого розрахунку після 1 жовтня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину.

Також у консультації роз’яснено застосування критерію пов’язаності осіб для цілей визнання операцій, здійснених протягом 2020 року, контрольованими у зв’язку зі змінами, внесеними до ПКУ Законом № 466-ІХ.

Наказами Мінфіну підзаконні акти приведено у відповідність до норм ПКУ

Міністерство фінансів України оновило деякі підзаконні нормативно-правові акти відповідно до положень Закону № 466-ІХ, яким було внесено зміни до Податкового кодексу. Зокрема:

• Наказом від 14.01.2021 р. № 9 Міністерство фінансів затвердило зміни до Порядку оформлення і подання скарг платниками податків та їх розгляду контролюючими органами;
• Наказом від 21.01.2021 р. № 30 внесено зміни до Порядку застосування податкової застави контролюючими органами;
• Наказом від 08.12.2020 № 746 у новій редакції викладено форму запиту контролюючого органу на проведення зустрічної звірки.

Зміни, запроваджені обома наказами, є технічними і не встановлюють жодних нових норм, крім тих, які були внесені до ПКУ Законом № 466-ІХ.

Підписано Протокол про внесення змін до Конвенції з Данією про уникнення подвійного оподаткування

За повідомленням Мінфіну, 2.02.2021 Міністр фінансів підписав Протокол про внесення змін до Конвенції між Урядом України і Урядом Королівства Данії про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і майно (далі – «Протокол»).

Зазначеним Протоколом вносяться зміни до Конвенції з метою приведення її положень у відповідність до Модельної Конвенції ОЕСР.

Зокрема, Протоколом передбачається:

• оновлення переліку податків, на які поширюється дія Конвенції;
• скасування нульової ставки оподаткування роялті у країні, в якій вони виникають (ставка оподаткування збільшена до 5%);
• розширення можливостей для податкових органів України і Данії здійснювати обмін податковою інформацією та надавати допомогу у стягненні податків;
• доповнення Конвенції статтею «Право на отримання вигід», що обмежує можливості застосування пільгових положень Конвенції, якщо основною метою будь-якої операції є отримання таких пільг.

Повний текст підписаного Протоколу наразі не оприлюднений.

ДПС надано нові роз’яснення щодо обліку та оподаткування представництв

Державна податкова служба України (далі – «ДПС») на своєму сайті оприлюднила Інформаційний лист № 19 щодо окремих змін, які стосуються виконання платниками нерезидентами та їх відокремленими підрозділами обов’язків щодо реєстрації платниками податків та сплати податкових зобов’язань з податку на прибуток за звітні періоди 2020 року.

Крім того, ДПС також було надано дві індивідуальні податкові консультації (далі – «ІПК») щодо оподаткування представництв нерезидентів, у тому числі постійних представництв.

Основні моменти, зазначені в ІПК, на які варто звернути увагу:

• В ІПК від 02.02.2021 № 340/ІПК/99-00-21-02-02-06 щодо оподаткування податком на прибуток підприємств та подання (заповнення) звітності з податку на прибуток некомерційним (негосподарським) представництвом, ДПС прямо зазначила:
  • Якщо представництво нерезидента не здійснює господарську діяльність в Україні і не підпадає під визначення «постійне представництво», то реєструватися платником податку на прибуток, подавати декларацію з податку на прибуток підприємства та сплачувати податок на прибуток  воно не повинно.
• В ІПК від 28.01.2021 № 318/ІПК/99-00-21-02-02-06 щодо оподаткування та обліку Постійних представництв, ДПС додатково вказала на наступне:
  • постійні представництва – платники податку на прибуток підприємств за звітний податковий рік (2020 рік) мають право визначати прибуток як різницю між доходом та витратами шляхом застосування до суми отриманого доходу коефіцієнта 0,7. При цьому постійні представництва не зобов’язані здійснювати уточнення звітності за податкові періоди півріччя та три квартали 2020 року;
  • постійне представництво, яке здійснювало контрольовані операції, обґрунтування, що обсяг його оподатковуваного прибутку, отриманого протягом звітного (податкового) періоду, визначено відповідно до принципу «витягнутої руки», наводить у документації з трансфертного ціноутворення (далі – «ТЦУ») за відповідний звітний рік. Для постійних представництв, які протягом звітного року не здійснювали контрольовані операції, прямо не визначено вимоги щодо форми, структури та змісту обґрунтування дотримання ними принципу «витягнутої руки» при визначенні прибутку. Разом з цим, таке обґрунтування доцільно здійснювати з урахуванням вимог до документації з ТЦУ.

ДПС надано роз’яснення щодо складання та реєстрації оновленої податкової накладної

Наказом Міністерства фінансів України від 02.12.2020 № 734 було внесено зміни, зокрема, до форми податкової накладної/розрахунку коригування (надалі – «ПН/РК») та порядку її заповнення.

З урахуванням цього, Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків звернуло увагу, що Наказ № 734 набирає чинності з 01.03.2021, а отже податкові накладні та розрахунки коригування мають складатися виключно за оновленими формами.

Також було надано роз’яснення яким чином необхідно заповнювати нові ПН/РК, з яким можна ознайомитися за посиланням.

Верховний Суд щодо правомірності рішення про відповідність/невідповідність платника ПДВ критеріям ризиковості

У постанові від 05.01.2021 у справі № 640/11321/20 щодо правомірності рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості Верховний Суд став на бік платника податків.

Так, Верховний Суд наголосив, що при оцінці правомірності рішення про відповідність або невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості необхідно досліджувати й надавати оцінку змісту та порядку прийняття оскаржуваного рішення, повноваженням комісії контролюючого органу, змісту протоколу її засідання та наданим податковим органом документам.

При цьому, в оскаржуваних рішеннях відповідачем, в рядку «Податкова інформація» не було зазначено суть та характер наявної податкової інформації, що стала підставою для прийняття такого рішення, не ідентифіковано конкретні ризикові операції та/або податкові накладні платника, в яких були зафіксовані такі операції. Натомість контролюючим органом лише процитовано зміст п. 8 Критеріїв ризиковості платника податків.

Тому колегія суддів дійшла до висновку, що незважаючи на те, що затверджена форма рішення не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1 – 8 критеріїв ризиковості платника податку, це не скасовує обов`язок податкового органу доказувати правомірність прийнятого ним рішення під час судового розгляду.

Оскільки рішення комісії не містило мотивів та обґрунтувань віднесення позивача до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості, а контролюючий орган не надав жодних доказів, які були досліджені під час засідання комісії, як і не надав протоколу засідання комісії, який слугував підставою для прийняття оскаржуваного рішення, воно є протиправним та підлягає скасуванню.

Верховний Суд висловив позицію щодо правильного застосування методів ТЦУ

У постанові від 21.01.2021 у справі № 826/17841/17, яка стосувалася донарахування податкових зобов’язань внаслідок неправильного визначення трансфертної ціни, Верховний Суд підтримав позицію податкового органу.

Верховний Суд, зокрема, зазначив, що суть застосування методу порівняльної неконтрольованої ціни (аналогів продажу) полягає у порівнянні цін на товари у контрольованих операціях з цінами на ті ж самі товари у неконтрольованих операціях, і для його застосування необхідно, аби між товарами не існувало жодних суттєвих відмінностей, а умови проведення операцій були подібними. Відтак, порівняння, яке здійснювалось платником податків з ціною на ті ж самі товари у контрольованих операціях, суперечить методу порівняльної неконтрольованої ціни.

Важливо, що Верховний Суд підтримав позицію апеляційного суду, щодо необхідності врахування Настанов Організації Економічного співробітництва та розвитку з ТЦУ.