Формування статутного капіталу ТОВ: чому це важливо для вас?

Статутний капітал складається з номінальної вартості часток його учасників, що виражені в гривні.

Важливо, що законодавство не встановлює мінімальної вимоги до розміру статутного капіталу для товариств з обмеженою відповідальністю (на відміну від акціонерних товариств), тож його величина визначається засновниками.

Формування статутного капіталу — це процес внесення учасниками своїх вкладів у визначеному розмірі та порядку, в результаті чого заявлений статутний капітал набуває реального забезпечення майном та/або коштами. Статутний капітал вважається сформованим, коли всі учасники повністю сплатили свої частки.

Українське законодавство вимагає, щоб кожен учасник товариства повністю вніс свій вклад протягом 6 місяців з дня реєстрації товариства, якщо інше не передбачено статутом. Цей строк може бути скорочений або подовжений шляхом внесення відповідних положень до статуту одностайним рішенням загальних зборів учасників, у яких взяли участь всі учасники товариства.

Якщо заявлений капітал не сплачено повністю у встановлений строк, несформованою залишається та частина, що не внесена, а товариство та загальні збори учасників повинні вжити передбачених законом заходів для врегулювання цієї ситуації.

Які є шляхи формування статутного капіталу?

Формування статутного капіталу товариства може здійснюватися різними способами залежно від природи внесків. Законом передбачено можливість внесення вкладів учасниками як у вигляді грошей, так і майна, що дає широкі можливості учасникам.

Участь у формуванні статутного капіталу можуть брати як фізичні, так і юридичні особи, як України, так інших країн. Водночас процедура здійснення внеску для кожної категорії учасників відрізняється.

Грошові внески

Внесення коштів у статутний капітал є найпоширенішим способом його формування.

Фізична особа може внести вклад готівкою через касу банку або безготівково перерахувати на рахунок товариства, тоді як юридична особа здійснює внесок виключно безготівковим шляхом — перераховує гроші зі свого рахунку на рахунок товариства.

В обох випадках у призначенні платежу зазначається про сплату частки в статутному капіталі товариства, а довідка (квитанція) з банку є підтвердженням внесення відповідної суми.

Іноземні інвестори (як фізичні, так і юридичні особи) також можуть здійснювати грошові внески. У цьому випадку іноземний учасник перераховує кошти в іноземній валюті, які конвертуються в гривню для зарахування до статутного капіталу.

Водночас процедура є складнішою через валютний контроль та необхідність документального підтвердження джерел коштів.

Фінансовий моніторинг банку, у якому відкрито рахунок, вимагатиме надання документів, що є підставою для зарахування коштів на рахунок товариства. За звичайних умов протокол загальних зборів (або рішення одноосібного засновника (учасника) у випадку одноосібного засновника) дозволяють врегулювати це питання. Проте в деяких випадках може вимагатися надання додаткових документів та пояснень.

Наступною особливістю, що слід врахувати при внесенні вкладу нерезидентом, є різниця в сумі, що виникає при конвертації внеску з іноземної валюти в гривню.

Незважаючи на те, що в протоколі загальних зборів (рішенні одноосібного засновника (учасника)) у випадку формування статутного капіталу в іноземній валюті зазначається розмір статутного капіталу як в іноземній валюті, так і в гривні на дату протоколу загальних зборів (рішення одноосібного засновника (учасника)), при конвертації іноземної валюти в пізнішу дату при здійсненні платежу сума до зарахування в гривні може відрізнятися й перевищувати розмір статутного капіталу, зазначений у протоколі загальних зборів (рішенні одноосібного засновника (учасника)). Така технічна невідповідність може викликати складнощі при зарахуванні коштів на рахунок товариства в банку.

У зв’язку з цим бажано попередньо узгоджувати з банком алгоритм дій щодо суми перебільшення для уникнення повернення коштів відправнику — іноземному інвестору.

Майнові внески

Окрім грошей учасники можуть формувати статутний капітал шляхом внесення майна або майнових прав. Законом прямо передбачено, що вкладом можуть бути не тільки гроші, а й цінні папери, інше майно, що мають грошову оцінку.

Внесення майна до статутного капіталу є зручним інструментом, особливо у випадках, коли є обмежені часові рамки для повної сплати частки учасником, наприклад, для цілей якнайшвидшого подальшого відчуження частки або її частини іншому інвестору, який бажає придбати частку у вже створеному товаристві.

Якщо новостворена юридична особа має об’ємну структуру власності, то її перевірка службою фінансового моніторингу банку, надання банку додаткової інформації та роз’яснень у стислі строки може стати технічно неможливим, і відкриття рахунку, відповідно, також.

У цьому випадку передача майна для оплати є дієвим способом виконання зобов’язань засновника з оплати частки.

Внеском можуть бути цінні папери, рухоме чи нерухоме майно (наприклад, обладнання, транспорт, нерухомість), права інтелектуальної власності, корпоративні права в іншій юридичній особі тощо.

Для внеску в негрошовій формі обов’язковою вимогою є визначення його вартості в гривнях. Оцінка майнового внеску затверджується одностайним рішенням всіх учасників товариства, у яких взяли участь всі учасники товариства, а при створенні товариства — рішенням засновників про створення товариства.

Таким чином учасники спільно погоджують вартість переданого майна, щоб цю суму зарахувати в оплату частки.

Внесення майна є передачею права власності на актив товариству й відрізняється залежно від його природи.

Так, перерахування цінних паперів вимагатиме попереднього відкриття рахунку в цінних паперах з послідуючим зарахуванням на нього цінних паперів як внеску.

Для передачі права власності на нерухоме майно у вигляді внеску до статутного капіталу вимагатиметься укладення відповідного договору між учасником та товариством з послідуючою державною реєстрацією права власності.

Вклад у вигляді прав інтелектуальної власності (програмного коду, торговельної марки тощо) вимагатиме укладення договору з товариством про передачу майнових прав з визначенням обсягу прав, що передаються, території та строків, щодо яких передаються права, способів використання тощо, а також, залежно від природи об’єкта інтелектуальної власності, реєстраційних змін.

На практиці внесення прав інтелектуальної власності в статутний капітал товариства часто зустрічається при створенні спільного бізнесу, коли одні засновники вносять свої інтелектуальні здобутки, а інші — грошові кошти. Це дозволяє оцінити вартість прав інтелектуальної власності та визначити обсяг корпоративних прав у бізнесі в зв’язку з таким внеском.

Внесення корпоративних прав іншого товариства як внеску вимагатиме укладення договору, акту приймання-передачі, здійснення державної реєстрації зміни учасника, а також оновлення структури власності та кінцевих бенефіціарних власників.

Важливо, що після зарахування майнового внеску товариство набуває право власності на це майно, а учасник отримує корпоративні права відповідно до вартості свого внеску.

Коли статутний капітал може вважатися несформованим та які наслідки?

Статутний капітал вважається несформованим, якщо після спливу встановленого строку внесення вкладів учасники не оплатили повністю заявлені частки, а частина капіталу залишилась не підкріплена реальними активами.

У такому випадку закон покладає на товариство та його учасників обов’язок вжити заходів для врегулювання ситуації та передбачає наслідки для учасників.

По-перше, учасники, які не внесли свій вклад вчасно, несуть солідарну відповідальність за зобов’язаннями товариства в межах невнесеної суми. Це створює додаткову гарантію для кредиторів — якщо товариству не вистачить майна розрахуватися з боргами, кредитор може звернутися до учасників, які не оплатили свою частку в статутному капіталі.

По-друге, виконавчий орган товариства зобов’язаний надіслати таким учасникам письмове попередження із зазначенням інформації про невчасно внесений вклад та надати додатковий строк (до 30 днів) для його сплати.

Якщо і в додатковий строк вклад не буде внесений, товариство повинно скликати загальні збори учасників для вирішення питання про подальшу долю неоплаченого капіталу. Закон передбачає кілька варіантів: (1) виключити такого учасника з товариства; (2) зменшити статутний капітал на суму неоплаченого вкладу; (3) перерозподілити цю неоплачену частку між іншими учасниками (з доплатою); або (4) ухвалити рішення про ліквідацію товариства.

На період, доки учасник має заборгованість перед товариством щодо внесення вкладу, його голоси не враховуються при прийнятті рішень щодо долі неоплаченої частки.

Таким чином невнесення вкладів у встановлений строк тягне як ризик фінансової відповідальності для боржника-учасника, так і корпоративні наслідки у вигляді можливої втрати частки або зменшення розміру статутного капіталу.

Також належне формування статутного капіталу та перевірка фактів його належного формування є важливими з точки зору зменшення ризиків судових спорів, пов’язаних з оплатою частки учасником.

Так, у справі № 924/9/21 (постанова Верховного Суду від 13 червня 2024 року) учасник, який продав свою частку в товаристві, намагався визнати договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі та акт приймання-передачі частки недійсними, стверджуючи, що на момент продажу не вніс свою частку до статутного капіталу повністю.

Верховний Суд відхилив ці вимоги, зазначивши, що несплата частки учасником до моменту її відчуження не порушує його прав. Суд вважав дії позивача недобросовісними, оскільки він спочатку добровільно уклав договір, запевнивши покупця в повній сплаті частки, а потім намагався скасувати угоду через власне порушення.

Цей випадок підтверджує, що належне формування статутного капіталу та перевірка факту виконання зобов’язань учасників щодо внеску є критично важливими для уникнення спорів.

Отже, належне формування статутного капіталу є важливим як з точки зору захисту фінансової відповідальності та корпоративних прав учасників, так і з точки зору захисту прав майбутніх набувачів частки у статутному капіталі.

Якщо вам потрібна юридична консультація, заповніть форму нижче для її замовлення.