«Hardtalk: Renewables in Details» – у Києві розповіли про перспективи та проблематику ринку «зеленої» енергетики

Стан запровадження нового ринку електричної енергії та готовність Регулятора та учасників ринку до нового режиму державної підтримки проектів відновлюваної енергетики – саме на такі питання відповідали топові експерти під час інтерв’ю на професійному заході «Hardtalk: Renewables in Details» 28 березня у місті Київ.

Серед запрошених експертів ринку: Антон Гудаченко – директор департаменту із регулювання відносин у сфері енергетики НКРЕКП, Євген Дідіченко – директор НЕСС РнД Центру, співзасновник групи компаній KNESS, Нарек Арутюнян – засновник та керуючий партнер Rengy Development, Андрій Конеченков, голова правління Української вітроенергетичної асоціації (УВЕА), Родіон Морозов – директор департаменту екологічного реінжинірингу та впровадження проектів ресурсозбереження АБ «Укргазбанк», Ілля Полулях – помічник депутата Верховної ради України, Костянтин Гура – радник Голови Держенерноефективності. Модератор заходу – Максим Лебедєв, партнер юридичної фірми GOLAW.

Організаторами «Hardtalk: Renewables in Details» виступили A7 CONFERENCES спільно з юридичною фірмою GOLAW.

Першочерговим питанням до обговорення став довгоочікуваний Закон України «Про ринок електричної енергії», повноцінне впровадження якого очікується вже 1 липня 2019 року. Так, за словами Антона Гудаченко, на сьогоднішній день НКРЕКП повністю готова до запуску нового ринку електричної енергії і Комісія вже підготувала всі необхідні нормативно-правові документи. Проте, у разі появи законодавчих змін щодо альтернативних джерел енергії, положення типового PPA також можуть бути видозмінені. «Це єдина причина, через яку даний пакет (прим. – який включає типову форму РРА) поки що не затверджено», – затвердив Антон.

На питання Максима щодо конкретних термінів, спікер зауважив, що чекати залишилось зовсім недовго: «Якщо не буде змін (прим. – до Закону), то, в принципі, ми зможемо затвердити поданий пакет вже у травні місяці і це не буде запізно, адже основне, що матимуть зробити учасники ринку – це повторно підписати договори з гарантованим покупцем».

Крім того, Антон прокоментував питання щодо pre-PPA та строків їхнього перепідписання, адже далеко не всі учасники ринку мають необхідний набір документів. «Коли ми говоримо про pre-PPA, то тут абсолютно ніякої проблеми немає, адже кінцевим строком для підписання pre-PPA буде кінець року, і для його перепідписання з гарантованим покупцем так само достатньо часу.

Іншим питанням, якому спікер приділив значну увагу – це проблема небалансу зі сторони виробників «зеленої» енергії. «Небаланс – це різниця між прогнозованим виробництвом та фактичним, адже вся електрична енергія, що була вироблена, має бути обов’язково викуплена гарантованим покупцем. Виробник, відповідно, мусить мати прогноз та виконувати свої заявки та контракти, згідно яких він цю електроенергію продає. Відповідно, всі компанії генерації, що входять до балансуючої групи, мають нести за це відповідальність. Так, з невеликою поправкою, що вказана в Законі (прим. – проект Закону №8449-д), всі компанії, які ввели в експлуатацію свої станції до прийняття Закону, можуть не нести відповідальність за небаланс. Всі, хто ввів свої станції в експлуатацію з моменту прийняття Закону і до дати впровадження нового ринку електричної енергії, нестимуть відповідальність за небаланс по певній шкалі, що визначена Законом», – зазначив Антон.

Головною причиною такої ситуації Антон зазначив повну відсутність відповідальності перед державними установами, проте, за словами спікера, ситуація має кардинально змінитися в новому ринку електроенергії.

Це питання прокоментував також Ілля Полулях. За його словами, відповідальність за небаланси дійсно потрібно вводити, проте, лише з того моменту, коли станції зможуть відповідати за небаланси. Така ситуація можлива лише за умови функціонування ліквідного внутрішньодобового ринку, адже тоді електростанції матимуть змогу буквально за годину переконтрактуватись, і відповідно на годину поставки вийти з мінімальним небалансом.

Щодо строків створення такого ринку, на думку Родіона Морозова, це буде поступовий процес, який тільки розпочнеться у липні 2019 року. Через рік-півтора, станції зможуть вже відслідковувати ціну і робити певні висновки. «Тобто ми припускаємо, що на кінець 2021 року інвестори будуть розуміти вартість небалансу. На реалізацію проекту по сонцю потрібно до 2-х років, по вітру – до 3-х років. Власне тому і дата повної відповідальності за небаланс була поставлена на 2024-ий рік. Таким чином, до 2021-го року можна буде побачити вартість небалансу, вкладати її в фінансову модель та йти до банку», – зазначив він.

Спікер також зауважив, що не дивлячись на привабливість нового Закону, очікувати великий наплив інвесторів у 2020 році не варто, адже будь-яка зміна потребує ретельного та досконалого вивчення. Що стосується надання переваги тим чи іншим джерелам, то для банку, як для комерційної організації, найважливішим є показник попиту. Останнім часом найбільшою «популярністю» користується сонячна енергетика завдяки легкій контрольованості ринку. Що стосується, наприклад, біогазу – Банк готовий братися за фінансування таких проектів, проте, наразі в Україні не існує EPC-контакторів, які б могли займатися такими проектами «під ключ» якісно. «Безумовно, комерційний банк не може вирішувати всі питання: якщо ми говоримо про розвиток відновлюваної енергетики, у країні має бути банк розвитку, який допомагає на етапі проектного фінансування, а такого банку у нас наразі немає. У комерційних банків обмежені можливості: вони не мають права ризикувати грошима вкладників».

Питання щодо розвитку різних джерел відновлюваної енергетики в Україні прокоментував Андрій Конеченков. За його словами, надавати перевагу сонячній, вітровій енергетиці, або виробництву енергії на біомасі немає сенсу: відновлюваний ринок енергії в Україні має розвиватися гармонійно та одночасно.

Що стосується введення в дію довгоочікуваних аукціонів, спікер зазначив, що значного зниження вартості тарифу на «зелену» енергію не варто очікувати, адже в будь-якому разі «компанії будуть пропонувати економічно доцільну для себе ціну».

За словами Євгена Дідіченка, однією з проблем, яка сьогодні турбує гравців ринку, є затвердження квоти, а саме її ціна та розподіл. «Наразі намагаються зробити якийсь жорсткий розподіл, наприклад, 50/50 сонце-вітер, або 30/60 – існують різні думки. Проте, я вважаю що це має бути пропорційно пропозиції на аукціоні. Якщо є більше пропозицій сонця або вітру, то я думаю, відповідно має розподілятися і квота. Це було б більш гнучко й ринково, ніж чітке «блокування», – зазначив спікер.

Новий Закон прокоментував і Нарек Арутюнян. «Залишаться більш системні інвестори, які дивляться не на рік-два наперед, а на десять, п’ятнадцять років. Наразі всі моделі (прим. – модель регулювання ринку), будуються навіть не до кінця 2029 року: у нас моделі будуються по строку служби обладнання. […]Тобто коли ми говоримо про нову модель роботи – це звичайна трансформація ринку на наступний етап цивілізаційного розвитку. І цей етап неминучий».

Нарек також зазначив, що про привабливість «непопулярних» регіонів в Україні для реалізації проекту з відновлюваної енергетики можна говорити лише з точки зору економічної вигідності: «Повинно бути або дешевше підключення, або дешевша земля, або вищий тариф для збалансування вартості ризиків з меншою генерацією». Таким чином там, де буде «найбільша віддача», ринок аукціонів також буде працювати краще».

За словами Костянтина Гури, сьогодні статистика введення потужностей відновлюваної енергетики тільки підтверджує зацікавленість інвесторів в українському ринку. «Всі гравці чекають аукціонів, і наше відчуття, що багато великих інституціональних інвесторів будуть готові увійти в Україну якраз після початку їхньої роботи», прокоментував він.

На думку модератора Макисма Лебедєва, гості заходу отримали відповіді на багато питань, які вже давно турбують всіх зацікавлених у сфері «зеленої» енергетики, проте довго залишались без конкретних відповідей. «Ми ризикнули проекспериментувати з форматом Hardtalk і на 100% досягли бажаного результату: у нас була відверта та пряма розмова серед учасників ринку відновлюваної енергетики. Експерти галузі не завжди хочуть розповідати про свої плани або ділитися думками з неоднозначних питань, проте на нашому заході ми отримали максимум актуальної інформації, яка, я впевнений, була цікавою та корисною для всіх слухачів», – прокоментував Максим.

Захід також прокоментувала Марія Барабаш, Президент A7 CAPITAL: «2019 рік – це рік української енергетики. 28 березня ми зібрали гравців енергетичного ринку, представників державних структур регулювання енергетичних питань, представників профільних асоціацій та всіх зацікавлених у розвитку української відновлюваної енергетики. Ми побачили, що є велика кількість питань до обговорення, але разом із тим – велике бажання зміцнювати український енергетичний ринок. Тому у 2019 наша компанія сконцентрується саме на енергетичних подіях: 31 травня відбудеться Енергетичний інвестиційний круїз, а 24-26 вересня – Другий Український енергетичний тиждень.»

Зазначимо, що особливістю заходу став нестандартний формат його проведення: виступ кожного спікера супроводжувався коментарями експертної панелі, яка постійно знаходилася на сцені. Крім того, кожен спікер мав рівно 25 хвилин на виступ, і завдяки великому таймеру, розташованому на екрані, гості заходу могли особисто спостерігати продовжуваність виступу.

Після завершення заходу учасники були запрошені до коктейльної вечірки із напоями від алкогольного партнеру заходу Jack Daniel’s.

А7CONFERENCES та GOLAW дякують всім присутнім. До зустрічі на нових заходах!