Важливі зміни в регулюванні діяльності банків

16 листопада 2017 року Верховна рада України прийняла довгоочікуваний закон «Щодо спрощення ведення бізнесу та залучення інвестицій емітентами цінних паперів» (проект Закону № 5592-д), яким передбачено значні зміни у регулювання діяльності як банків, так і акціонерних товариств в цілому.

Зокрема, Законом було знято обмеження, передбачене ст. 6 Закону «Про банки та банківську діяльність», відповідно до якого банки могли існувати лише у формі публічних акціонерних товариств. Оновлена редакція статті відтепер передбачає можливість банкам існувати також у формі приватних акціонерних товариств, але з урахуванням особливостей законодавства про банки і банківську діяльність.

Така лібералізація у підходах до організаційно-правової форми банків пов’язана, у першу чергу, із тим, що починаючи з 1 січня 2018 року всі емітенти (окрім ICI), які не оприлюднили у відповідному порядку інформацію про публічну пропозицію цінних паперів або цінні папери, яких не перебувають у лістингу на день набрання чинності цим Законом, вважаються такими, щодо яких застосовуються вимоги законодавства про приватні акціонерні товариства (ПрАТ).

Відповідно до оновленої редакції ст. 34 Закону «Про цінні папери та фондовий ринок», публічною пропозицією акцій є подання заявки про допуск цінних паперів до торгів на фондовій біржі в частині включення до біржового реєстру. Біржовий реєстр, у свою чергу, передбачає інформацію про цінні папери, що пройшли процедуру лістингу.

Нагадуємо, що з 2016 року, НКЦПФР суттєво посилила лістингові вимоги до акцій, а саме:

Для першого рівня лістингу:

• емітент існує не менше п’яти років;

• власний капітал емітента не менше 1 000 000 000 грн.;

• річний чистий дохід від реалізації товарів, робіт, послуг за останній фінансовий рік становить не менше 1 000 000 000 грн. (крім банків);

• середнє значення ринкової капіталізації емітента складає не менше 1 000 000 000 грн.;

• мінімальна частка акцій у вільному обігу становить не менше 25 відсотків, при цьому у двох інвесторів сумарно може знаходитися не більше за 50% від цієї частки;

• кількісний склад акціонерів емітента не менше 500 акціонерів;

• кількість незалежних членів наглядової ради емітента становить принаймні 25% кількісного складу ради;

• у емітента запроваджено посаду корпоративного секретаря;

• наглядова рада емітента запровадила посаду внутрішнього аудитора (створила службу внутрішнього аудиту);

• емітент проводить щорічну аудиторську перевірку за участю незалежного зовнішнього аудитора (не менше трьох років);

• емітент дотримується принципів корпоративного управління та міжнародних стандартів складання фінансової звітності;

• емітент уклав договір з маркет-мейкером про підтримку ліквідності акцій.

Для другого рівня лістингу:

• емітент існує не менше трьох років;

• власний капітал емітента не менше 400 000 000 грн.;

• річний чистий дохід від реалізації товарів, робіт, послуг за останній фінансовий рік становить не менше 400 000 000 грн. (крім банків);

• середнє значення ринкової капіталізації емітента складає суму, не меншу 100 000 000 грн.;

• мінімальна частка акцій у вільному обігу становить не менше 10 відсотків, при цьому у двох інвесторів сумарно може знаходитися не більше за 50% від цієї частки (за виключенням: акцій, що мають обмежений обіг; акцій, що належать державі);

• емітента запроваджено посаду корпоративного секретаря;

• емітент проводить щорічну аудиторську перевірку відповідно до міжнародних стандартів аудиту за участю незалежного зовнішнього аудитора (не менше двох років);

• емітенту рекомендовано дотримуватись принципів корпоративного управління та міжнародних стандартів складання фінансової звітності.

Таким чином, усі акціонерні товариства, у тому числі і банки, які не будуть відповідати хоча б одній із заявлених вимог, вважатимуться такими, що не пройшли процедуру лістингу та не здійснили публічну пропозицію власних акцій. Відповідно, до них будуть застосовуватися положення законодавства про приватні акціонерні товариства.

У зв’язку з цим, законом встановлено обов’язок для всіх ПАТ, зокрема і для банків, привести свої статути та внутрішні положення у відповідність до вимог законодавства протягом року з моменту набрання чинності цього Закону.

Для цього акціонери повинні прийняти рішення про зміни типу товариства з публічного на приватне та рішення про внесення відповідних змін до статуту та внутрішніх положень на загальних зборах акціонерів, або ж пройти процедуру лістингу у встановленому законом порядку.

Звертаємо увагу! Законом передбачено, що відтепер тип акціонерного товариства не є обов’язковою складовою найменування акціонерного товариства. Акціонери на власний розсуд мають право встановлювати необхідність зазначення типу товариства, що відображається у відповідних положеннях статуту. Але, навіть за таких обставин, з метою приведення статуту у відповідність до законодавства, всі акціонерні товариства зобов’язані прийняти рішення про викладення статуту товариства у новій редакції та зареєструвати відповідні зміни в ЄДР, інакше починаючи з 01 січня 2019 року вони фактично залишатимуться поза правовим полем.

Крім цього, варто зазначити, що Законом № 5592-д також передбачено нові вимоги до проспекту цінних паперів, що пропонуються публічно, а саме: проспект повинен містити всю інформацію, яка необхідна для надання можливості інвесторам зробити обґрунтовану оцінку фінансового становища активів і пасивів та перспектив емітента та будь-якої особи, яка забезпечує виконання зобов’язання емітента за таким випуском, а також прав за такими цінними паперами, та яка подається у формі, яку легко зрозуміти та проаналізувати.

Враховуючи, що переважна кількість акціонерних товариств намагається вирішити всі необхідні питання на чергових загальних зборах товариства, що проводяться до 30 квітня кожного року, фактично у банків залишається не більше трьох місяців для погодження питання щодо зміни типу товариства на рівні наглядової ради та включення відповідних питань до порядку денного загальних зборів учасників акціонерного товариства.