LEGAL HOTLINE 07.04.2023 | Дайджест головних законодавчих новин

Набув чинності Закон України «Про медіа»

31 березня набув чинності Закон України «Про медіа», метою якого є:

• приведення у відповідність до вимог та критеріїв Директиви Європейського Союзу про аудіовізуальні медіа-послуги визначення термінів «європейський продукт», «європейська студія-виробник», «національний продукт», «незалежна студія-виробник»;
• посилення процедури захисту авторських та суміжних прав;
• вилучити іноземні нелінійні медіа та іноземні платформи спільного доступу до інформації (зокрема, Netflix, Amazon Prime Video) з-поміж суб’єктів, на які поширюється регулювання цього закону;
• вилучити положення про обов’язковість трансляції радіоканалів, телеканалів, каталогів програм, які походять з країн, що є сторонами Європейської конвенції про транскордонне телебачення чи державами-членами Європейського Союзу, офіційними мовами цих держав;
• встановити заборону усім особам, зареєстрованим в офшорних зонах, брати участь у постачальниках електронних комунікаційних послуг.

Крім того, цим законом конкретизовано вимоги до прозорості структури власності суб’єкта у сфері медіа. 

Відтепер структура власності суб’єкта у сфері медіа вважається прозорою, якщо одночасно виконуються такі вимоги:

1) відомості про структуру власності суб’єкта у сфері медіа дають змогу встановити:

• усіх осіб, які мають пряму та/або опосередковану істотну участь в суб’єкті у сфері медіа або можливість значного або вирішального впливу на управління та/або діяльність суб’єкта у сфері медіа;
• усіх ключових учасників суб’єкта у сфері медіа та всіх ключових учасників усіх юридичних осіб у ланцюгу володіння корпоративними правами суб’єкта у сфері медіа;
• характер взаємозв’язків між зазначеними у цьому пункті особами;

2) серед власників істотної участі у суб’єкті у сфері медіа на всіх рівнях структури власності відсутні трасти, крім випадку, якщо трастовий керуючий (комерційний агент, номінальний власник або номінальний утримувач) діє виключно в інтересах установника трасту, який заявляє себе як кінцевий бенефіціарний власник чи власник істотної участі суб’єкта у сфері медіа або контролює та керує трастом виключно в інтересах вигодонабувача (вигодоодержувача) або бенефіціара дискретного трасту, який заявляє себе таким;

3) серед власників істотної участі у суб’єкті у сфері медіа на всіх рівнях структури власності відсутні юридичні особи, зареєстровані в офшорних зонах, перелік яких затверджений Кабінетом Міністрів України.

Також встановлюється, що рішення Національної ради з питань телебачення й радіомовлення про застосування заходу реагування у вигляді штрафу є виконавчим документом, що підлягає примусовому виконанню у порядку, визначеному Законом України «Про виконавче провадження». 

Змінився перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться на підставі виконавчих написів нотаріусів

24 березня 2023 року набула чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів».

Відтепер для одержання виконавчого напису нотаріуса не треба подавати:

• документ, що підтверджує факт неперерахування дивідендів Центральному депозитарію цінних паперів на рахунок, відкритий у Розрахунковому центрі з обслуговування договорів на фінансових ринках (з урахуванням примітки цей документ не подавався після набрання чинності Законом № 289-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав інвесторів» – 1 травня 2016 року);
• засвідчена стягувачем копія письмової вимоги про усунення порушення, що спричинило невиплату дивідендів, яка була надіслана боржнику;
• оригінали розрахункового документа про надання послуг поштового зв’язку та опису вкладення, що підтверджують надіслання боржнику письмової вимоги про усунення порушення, що спричинило невиплату дивідендів.

Крім того, підпункт «д» пункту 13 Переліку викладено в новій редакції, відповідно до якої подається документ, виданий депозитарною установою, що підтверджує факт неперерахування дивідендів через депозитарну систему України. Нагадаємо, що попередня редакція передбачала можливість альтернативної подачі виписки з іншого рахунка про ненадходження коштів в установлений строк.

Нацбанк визначив критерії критичної важливості учасників фінансового ринку у воєнних умовах

29 березня 2023 року набула чинності постанова Правління НБУ «Про затвердження Положення про порядок визначення Національним банком України юридичних осіб, що є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період». 

Відтепер установа може бути визначена такою, що має важливе значення для фінансового ринку, за умови, якщо вона є:

• системно важливим банком;
• страховиком, якого віднесено до 1 або 2 групи суспільної важливості, що має діючу ліцензію на здійснення добровільного страхування життя або обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, а також дотримується нормативу платоспроможності та достатності капіталу й нормативу ризиковості операцій страховика, установлених законодавством України з питань регулювання діяльності небанківських фінансових установ;
• лізингодавцем, що є учасником банківської групи, в якій відповідальна особа – банк є системно важливим, та в якого вартість нових договорів фінансового лізингу, укладених упродовж останнього звітного року, перевищує 1 млрд гривень;
• учасником платіжного ринку та її віднесено до системно важливих або важливих платіжних систем, важливих учасників платіжних систем і важливих технологічних операторів за результатами діяльності 2022 року;
• юридичною особою, що отримала ліцензію Нацбанку на надання банкам послуг з інкасації та погодження Національного банку на здійснення операцій з оброблення та зберігання готівки, яка в середньому за квартал виконує інкасацію та перевезення готівкових коштів на суму понад 5 млрд гривень, у тому числі коштів державних установ, та здійснює інкасацію не менше 1 000 торгових точок клієнтів і не менше 1 000 банківських автоматів та/або програмно-технічних комплексів самообслуговування;
• єдиним об’єднанням страховиків, що здійснюють обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам;
• юридичною особою, що надає послуги системно важливим банкам, що є допоміжними до платіжних послуг, і її діяльність безпосередньо пов’язана з обслуговуванням банківських автоматів, платіжних терміналів, виконанням міжбанківських платіжних операцій в обсягах не менших, ніж 35 % від кількості відповідних пристроїв/операцій системно важливого банку.

Для визначення їх критично важливими установи, регулювання діяльності яких здійснює НБУ, а також провайдери сервісів, що забезпечують безперервність роботи фінансових установ, повинні звернутися до Національного банку.

Під час звернення вони повинні подати регулятору документи та надати інформацію, що підтверджує  їх відповідність щонайменше трьом із семи критеріїв, включно з галузевим.

За результатами розгляду звернення Національний банк протягом трьох робочих днів із дня його прийняття має надіслати заявнику своє рішення.

Якщо установа буде визнана критично важливою для фінансового ринку, вона має подати до Національного банку список військовозобов’язаних працівників для їхнього бронювання.

Після розгляду та перевірки цього списку Національний банк повинен подати його на погодження Генеральному штабу Збройних Сил України.

Уряд спростив процедуру ввезення ще низки товарів подвійного призначення, необхідних безпосередньо для забезпечення відсічі агресору, чи в якості компонентів для виробників українського озброєння

30 березня 2023 року Кабінет Міністрів України ухвалив зміни до Постанови «Про перелік товарів, на міжнародні передачі (імпорт) яких не поширюється дія Закону України «Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання» у період воєнного стану на території України».

Так, було суттєво розширено перелік товарів подвійного використання, які можуть ввозитися в Україну без процедур експортного контролю. Зокрема йдеться про системи зв’язку, телеметричне обладнання, системи захисту інформації, а також відповідне програмне забезпечення і технології.

Оновлено перелік офіційних документів, на яких необхідно проставляти апостиль

23 березня 2023 року набув чинності спільний наказ Міністерства закордонних справ, Міністерства внутрішніх справ, Міністерства освіти і науки, Міністерства фінансів та Міністерства юстиції, яким затверджуються удосконалені Правила проставлення апостиля на офіційних документах, призначених для використання на території інших держав.

Відтепер розширено перелік офіційних документів, на яких необхідно проставляти апостиль. Йдеться, зокрема, про офіційні документи, які:

• виходять від судів України;
• виходять від органів юстиції, державних архівних установ, органів виконання покарань та пробації;
• видані Міністерством освіти і науки України, центральними органами виконавчої влади, діяльність яких спрямовується та координується Кабінетом Міністрів через Міністра освіти і науки, їх територіальними органами, закладами освіти, підприємствами, установами та організаціями, які надають послуги у сфері освіти і науки або провадять іншу діяльність, пов’язану з наданням таких послуг;
• оформлені державними й приватними нотаріусами;
• є свідоцтвами, виконаними на документах та підписаними особами у їх приватній якості, такими як офіційні свідоцтва про реєстрацію документа або факту, який існував на певну дату, та офіційних і нотаріальних засвідченнях підписів;
• видаються Міністерством внутрішніх справ, його територіальними органами з надання сервісних послуг та відокремленими пунктами реєстрації кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг – акредитованого центру сертифікації ключів МВС;
• видаються Державною міграційною службою, її територіальними органами та територіальними підрозділами, що стосуються сфери міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів;
• видаються Державною податковою службою та її територіальними органами тощо.

Нагадаємо, що апостиль – це спеціальний штамп на офіційних документах, які були складені на території України, яким відповідно до ст. 5  Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів, засвідчуються справжність підпису, якість, в якій виступала особа, що підписала документ, і, у відповідному випадку, автентичність відбитка печатки або штампа, яким скріплений документ.