LEGAL HOTLINE 07.06.2019

Положення про ліцензування банків зазнало змін

Постановою Правління Національного банку України 27.05.2019 № 72 затверджено зміни до Положення про ліцензування банків.

Вказаними змінами:

• виключені норми щодо генеральних ліцензій на здійснення валютних операцій;
• встановлено, що розрахунок розміру власних коштів фізичної особи здійснюється на підставі даних, зазначених в інформації про майновий стан (за вирахуванням акцій банків та/або акцій/часток у статутних капіталах юридичних осіб, які мають пряму або опосередковану участь у банках, якими фізична особа володіє на дату заповнення інформації про майновий стан), шляхом зменшення загальної вартості майна (активів) фізичної особи на загальну суму її майнових зобов’язань;
• внесено уточнення до переліку інформації, яку щорічно повинні подавати власники істотної участі та ін.

Виконавці повинні виконувати рішення за відсутності сплати авансового внеску

Нагадуємо, що Рішенням Конституційного Суду України від 15.05.2019 у справі № 3-368/2018(5259/18) визнано неконституційними положення ч. 2 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження», якими було встановлено, що до заяви про примусове виконання рішення стягувач додає квитанцію про сплату авансового внеску.

Проте залишились чинними норми ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження», якими встановлено, що виконавчий документ повертається стягувачу, якщо він не надав підтвердження сплати авансового внеску.

Тобто має місце неузгодження правових норм між собою.

З метою вирішення цього питання листом Міністерства юстиції від 17.05.2019 № 709/20.4.2/32-19 роз’яснено порядок виконання вказаного вище Рішення Конституційного Суду України.

Зокрема, у листі зазначено, що під час пред’явлення виконавчого документа до виконання у стягувачів відсутній обов’язок щодо сплати авансового внеску та додання відповідних квитанцій до заяв про примусове виконання рішення.

Вказаний лист спрямований на унеможливлення ситуацій щодо безпідставного повернення стягувачу виконавчого документу за відсутності сплати авансового внеску.

Акредитовано перші дві організації колективного управління

На веб-сайті Міністерства економічного розвитку і торгівлі України розміщена інформація про те, що Міністерство в рамках реформування системи колективного управління для ефективного збирання та розподілу винагороди на користь митців визначило організації колективного управління, які здійснюватимуть збір винагороди у відповідних сферах колективного управління.

Так, громадська спілка «Українська ліга авторських та суміжних прав» отримала ексклюзивне право збирати винагороду (роялті) за звучання звукозаписів пісень у закладах індустрії гостинності – готелях, кафе, ресторанах та в інших закладах HoReCa – Hotel, Restaurant, Cafe/Catering («готель-ресторан-кафе»).

Громадська спілка «Український музичний альянс» отримала право на збір винагороди за сповіщення звукозаписів телерадіоорганізаціями, провайдерами програмної послуги, онлайн-мовниками та іншими особами, що здійснюють публічне віщання.

Зібрані цими організаціями колективного управління кошти в подальшому розподілятимуться між виконавцями, виробниками фонограм та відеограм.

Запропоновано врегулювати процедуру імпічменту

У Верховній Раді України зареєстровано проект Закону про особливу процедуру усунення Президента України з поста (імпічмент) № 10340. Ініціатором законопроекту є Президент України.

Проект передбачає, що:

• процедура імпічменту ініціюватиметься більшістю народних депутатів України від конституційного складу Верховної Ради України;
• з метою розслідування утворюватиметься спеціальна тимчасова слідча комісія, до складу якої входитимуть народні депутати України, спеціальний прокурор і спеціальні слідчі;
• спеціальна тимчасова слідча комісія готуватиме висновки і пропозиції щодо вчинення Президентом України державної зради або іншого злочину, які розглядатимуться на відкритому пленарному засіданні Верховної Ради України;
• після прийняття Верховною Радою України рішення про звинувачення Президента України Верховна Рада України звертатиметься до Конституційного Суду України (для отримання висновку щодо додержання конституційної процедури розслідування і розгляду справи про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту) та Верховного Суду (для одержання висновку про те, що діяння, в яких звинувачується Президент України, містять ознаки державної зради або іншого злочину);
• у разі, якщо висновки Конституційного Суду України та Верховного Суду засвідчать дотримання вимог Конституції та законів України, то депутати (не менше ¾ голосів) можуть прийняти рішення про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту.