Дайджест законодавчих новин: LEGAL HOTLINE 12.12.2019

Відтерміновано дію закону про кримінальні проступки

Закон про кримінальні проступки мав вступити в дію з початку наступного року, але 03.12.2019 Верховна Рада прийняла Закон «Про внесення змін до Розділу ІІ «Перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» від 22 листопада 2018 р. №2617-VІІІ (щодо відтермінування часу вступу в дію). Цим Законом відтерміновано ще на півроку вступ у дію нового законодавства про кримінальні проступки – до 01 липня 2020 року.

Нагадаємо, що до кримінальних проступків буде належати, зокрема, керування автомобілем у стані алкогольного чи наркотичного сп’яніння, яке зараз є адміністративним правопорушенням.

Удосконалено законодавство у сфері фінансового моніторингу

06.12.2019 прийнято Закон «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення».

Законом комплексно удосконалено національне законодавство у сфері фінансового моніторингу, зокрема, збільшено порогову суму обов’язкового звітування про фінансові операції до 400 тис. грн (зараз 150 тис. грн) із одночасним зменшенням кількості ознак таких фінансових операцій (з 17 до 4).

Крім цього, максимальний штраф для банків та фінансових установ становитиме 10 млн неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (тобто, 170 млн грн) і буде застосовуватися за системні порушення. Санкції будуть накладатися із обов’язковим врахуванням обставин вчиненого порушення та фінансового стану суб’єкта.

Передбачається й скорочення витрат банків на звітування про фінансові операції завдяки автоматизації процесу надання інформації та зменшення періодичності інформування, а також через удосконалення процедури розкриття кінцевих бенефіціарних власників.

Трудові відносини відтепер під контролем Мінекономіки

Центральним органом виконавчої влади у сфері праці, зайнятості населення, трудової міграції та трудових відносин відтепер є Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, а не Міністерство соціальної політики, як було раніше. 05.12.2019 відповідні зміни були внесені до низки законів, з-поміж яких Кодекс законів про працю України, Закон України «Про центральні органи виконавчої влади», «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», «Про зайнятість населення», «Про зовнішню трудову міграцію», «Про оплату праці», «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

Зокрема, під контроль Мінекономіки перейдуть Державна служба України з питань праці та Державна служба зайнятості.

Змінено правовий статус Державного бюро розслідувань

03.12.2019 Верховна Рада прийняла Закон «Про внесення змін до Закону України «Про Державне бюро розслідувань» щодо удосконалення діяльності Державного бюро розслідувань». ДБР стане державним правоохоронним органом і перестане бути центральним органом виконавчої влади.

Відтепер директора ДБР призначатиме на посаду Президент за поданням конкурсної комісії, участь прем’єр-міністра у цьому призначенні виключається. Директор ДБР може бути звільнений Президентом, а також Верховною Радою за результатами розгляду його звіту за календарний рік.

Директор ДБР набуває право одноосібно приймати рішення, не розділяючи повноваження із заступниками, як це було досі, та нести всю повноту відповідальності за результати діяльності Бюро. Директор ДБР отримує повноваження особисто призначати і звільняти своїх заступників без проведення конкурсу.

У зв’язку із прийняттям цього закону повноваження директора ДБР та його заступників припиняються достроково.

Крім цього, було прийнято положення щодо розслідування злочинів під час Майдану: для забезпечення безперервності досудових розслідувань слідчі органів прокуратури, прокурори, які проводили розслідування або здійснювали процесуальне керівництво у таких справах, можуть бути переведені за їхньою згодою до ДБР без конкурсу.

Скасовано державну монополію на виробництво спирту

03.12.2019 прийнято Закон «Про внесення змін до Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» щодо лібералізації діяльності у сфері виробництва і обігу спирту етилового».

Законом передбачено скасування державної монополії на виробництво спирту та надання можливості суб’єктам господарювання здійснювати діяльність з виробництва спирту за наявності відповідної ліцензії. Однією із умов для одержання ліцензії буде встановлення на підприємстві цілодобових систем відеоспостереження за виробництвом та відпуском продукції.

Законом встановлено, що до 1 січня 2024 року імпорт спирту етилового, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового здійснюється лише державними підприємствами, спеціально уповноваженими на це Кабінетом Міністрів України.

З 1 липня 2021 року дозволяється введення в експлуатацію та надання дозволів на будівництво нових підприємств з виробництва спирту етилового, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового.

До 1 січня 2024 року виробництво алкогольних напоїв для реалізації на території України здійснюється з використанням спирту етилового ректифікованого, коньячного і плодового та зернового дистиляту, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового та виноградного дистиляту спиртового, що мають статус українських товарів відповідно до Митного кодексу України.

Забороняється участь у приватизації, оренді державних підприємств – виробників спирту резидентів Російської Федерації та осіб, які прямо чи опосередковано контролюються її резидентами або діють в їх інтересах.

Закон вводиться в дію з 1 липня 2020 року.

Продовження судової реформи

На минулому тижні прийнято за основу низку законопроектів, які стосуються судочинства.

Так, проектом Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення можливостей самопредставництва органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб незалежно від порядку їх створення в суді» передбачено, що юридичну особу незалежно від порядку її створення може представляти в суді представник на підставі трудового договору (самопредставництво).

Своєю чергою, проектом Закону «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо удосконалення перегляду судових рішень в апеляційному та касаційному порядку» запроваджуються додаткові обмеження для касаційного оскарження справ у Верховному Суді та створюються запобіжники для процесуальних зловживань.

Крім цього, прийнято за основу проект Закону «Про внесення змін до Прикінцевих та Перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства», яким передбачено, що положення Кодексу України з процедур банкрутства застосовуватимуться господарськими судами під час розгляду лише тих справ про банкрутство, провадження у яких відкрито після дня введення в дію цього Кодексу.