LEGAL HOTLINE 25.03.2021

Починають діяти критерії оцінки допустимості державної допомоги на подолання наслідків COVID-19

13 березня 2021 року набрала чинності Постанова Кабінетів Міністрів України «Про затвердження критеріїв оцінки допустимості державної допомоги суб’єктам господарювання на подолання наслідків, спричинених коронавірусною хворобою COVID-19» (надалі – «Постанова»).

Постановою запропоновані критерії для проведення Антимонопольним комітетом України оцінювання допустимості державної допомоги.

Постановою передбачені, зокрема, такі основні правила та критерії:

• державна допомога надаватиметься у формі: субсидій, нових гарантій за індивідуальними кредитами, компенсації процентних ставок за кредитами, кредитів; податкових пільг та/або відстрочення сплати внесків на соціальне страхування, відстрочення або розстрочення сплати податків, зборів чи інших обов’язкових платежів;
• передбачена державна допомога на підтримку бізнесу, який постраждав внаслідок карантину;
• передбачена державна допомога на залучення інвестицій для виробництва товарів, пов’язаних із запобіганням, виникненням, поширенням, лікуванням та профілактикою COVID-19;
• державна допомога надаватиметься бізнесу у «скрутному становищі» (наприклад компаніям, що втратили половину статутного капіталу; компаніям, проти яких розпочато процедуру банкрутства на вимогу кредиторів; компаніям, обсяг балансової заборгованості яких у 7,5 рази перевищує обсяг власного капіталу);
• державна допомога за наслідками карантину не перевищуватиме 400 тис. євро;
• інвестиційна державна допомога покриватиме не більше 80 % інвестиційних витрат проекту;
• державна допомога надаватиметься до 6 місяців з дати відміни карантину.

Критерії будуть чинними на період карантину, і не застосовуватимуться після закінчення шести місяців з дати його відміни.

Верховний Суд ухвалив рішення щодо будівництва на земельних ділянках в постійному користуванні

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 16.02.2021 у справі № 910/2861/18 встановила, що об’єкти, побудовані на землі, якою особа володіє на праві постійного користування, переходять у власність землекористувача.

Спір виник за договором з інвестором про реалізацію інвестиційного проєкту будівництва, згідно з яким забудовник доручив інвестору функції замовника – від початку інвестиційного проєкту до його прийняття в експлуатацію. Об’єкт було збудовано на земельній ділянці, яка перебувала у замовника на праві постійного користування. Інвестор не визнавав права власності забудовника на спірні об’єкти.

Верховний суд зробив декілька важливих висновків за результатом розгляду спору:

• законом не регулюються відносини щодо прав на майно, збудоване на земельній ділянці, яка перебуває в постійному користуванні;
• за аналогією закону, до постійного користування земельною ділянкою застосовуються положення, що регулюють правовідносини суперфіцію;
• право власності на все, що збудовано на земельній ділянці, яка належить особі на праві постійного користування, належить саме землекористувачу;
• у разі незаконного заволодіння майном власника іншою особою належним способом захисту є витребування майна із чужого незаконного володіння, а якщо це не можливо – відшкодування вартості такого майна.

Кабінет Міністрів України пропонує посилити захист прав працівників

17 березня, на засіданні Кабінет Міністрів України підтримав законопроєкт «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту прав працівників» (надалі – «Законопроєкт»).

Законопроектом запропоновано внести зміни до законодавства про працю та колективні договори. Законопроект пропонує, серед інших, наступні положення:

• працівники фізичних осіб-підприємців зможуть укладати колективні договори;
• деталізовано сторони колективного договору, строк його дії у випадку ліквідації компанії та укладення колективного договору у новоутвореному підприємстві;
• визначено обов’язки роботодавців при скороченні та вивільненні працівників;
• передбачено повноваження Державної служби з питань праці поширювати міжгалузеві угоди на всіх учасників відповідної галузі.