Передліквідаційний аудит діяльності компанії: алгоритм, поради та ризики

Саме тому ключовим інструментом на цьому етапі стає передліквідаційний аудит, що являє собою комплексну внутрішню перевірку із залученням юристів та бухгалтерів, котра дозволяє виявити та своєчасно усунути потенційні ризики, що можуть заблокувати або суттєво ускладнити процес ліквідації. Мова йде не лише про очевидні борги чи неврегульовані зобов’язання з контрагентами, але й про недоліки в звітності, помилки в кадрових чи господарських документах, зобов’язаннях перед контролюючими органами, що не завжди є очевидними на перший погляд. Проведення такого аудиту дає змогу уникнути непередбачуваних затримок, підготувати компанію до перевірок та зменшити юридичні та фінансові ризики для засновників та директора. 

Як правильно організувати передліквідаційний аудит та на що звернути увагу?

• Ліквідація чи банкрутство

Якщо буде встановлено, що майна та коштів компанії недостатньо для покриття вимог кредиторів, процедура добровільної ліквідації не може бути застосована. У такому випадку товариство підпадає під вимоги законодавства про неплатоспроможність. Це значно ускладнює й здорожчує процес, адже вимагає звернення до суду (самої компанії чи її кредиторів), залучення арбітражного керуючого та дотримання спеціальних етапів, передбачених законодавством про банкрутство. Власники та керівник втрачають контроль над компанією, а компанія фактично переходить під зовнішнє управління. Крім того, процедура банкрутства несе ризики для власників та керівництва компанії з огляду на перспективи солідарної чи субсидіарної відповідальності за дії, що могли довести компанію до банкрутства. Отже, перед початком ліквідації необхідно впевнитися в платоспроможності та, за необхідності, реструктурувати заборгованість.

• Робота із заборгованістю

У разі виявлення проблемної або простроченої заборгованості, власники можуть реструктурувати останню. Серед можливих інструментів: зарахування зустрічних однорідних вимог, прощення боргу, перетворення боргу в корпоративні права (конвертація боргу в статутний капітал) тощо. Кожен із цих варіантів має свої юридичні й податкові наслідки, тому важливо оцінити їх перед ухваленням остаточного рішення. Наприклад, у разі прощення боргу сума останнього вважається доходом боржника та впливає на результат до оподаткування податком на прибуток. Якщо ж реструктуризація супроводжується збільшенням розміру статутного капіталу компанії, це вимагатиме реєстрації змін у державному реєстрі, що вимагає окремого юридичного супроводу та коректного відображення в бухгалтерських проводках тощо.

• Підготовка до перевірки органами загальнообов’язкового державного забезпечення

Під час підготовки до ліквідації важливо врахувати перевірку органами, що здійснюють контроль у сфері загальнообов’язкового державного соціального забезпечення. Зокрема перевірка Пенсійним фондом України охоплює період з 1 січня 2007 року та оцінює правильність нарахування заробітної плати та сплати пенсійних внесків. Це охоплює тривалий період, тому підприємство має подбати про наявність наказів про прийняття та звільнення працівників, табелі обліку робочого часу, розрахунково-платіжні відомості, договори ЦПД та акти до них, а також копії ідентифікаційних кодів і паспортів працівників, що підтверджують факт працевлаштування та обсяги виплат тощо.

Якщо ж компанія здійснювала господарську діяльність до 2010 року, додатково може проводитися документальна перевірка відповідним центром зайнятості, яка охоплює питання нарахування та сплати страхових внесків до фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття. З огляду на це доцільно заздалегідь перевірити наявність усіх відомостей, що підтверджують правильність і своєчасність таких нарахувань. У разі відсутності документації підприємство може зіткнутися з вимогами щодо сплати донарахувань або штрафів, що ускладнить чи здорожчить ліквідаційну процедуру. 

• Підготовка до перевірки податковими органами

Перед ліквідацією важливо проаналізувати можливість податкових донарахувань, зосередившись насамперед на наявності первинних документів, що підтверджують кожну господарську операцію. Адже саме вони є підставою для бухгалтерського обліку, а в разі їх відсутності будь-які витрати, доходи чи інші операції можуть бути визнані податковими органами фіктивними або необґрунтованими, що слугуватиме підставою для донарахувань та штрафів. Для впорядкування даних допускається складання зведених облікових документів, проте вони мають базуватись на реальних первинних джерелах. Наявність повного та достовірного документального підтвердження усіх операцій забезпечує достовірність фінансової звітності й дозволяє зменшити ризик донарахувань чи штрафів.

Якщо ж компанія була платником податку на додану вартість (ПДВ), в деяких випадках для пришвидшення процедури ліквідації доцільно заздалегідь подбати про анулювання свідоцтва ПДВ. Проте необхідно враховувати, що після анулювання компанія втрачає право подавати декларації з ПДВ, а отже й можливість реалізувати можливий податковий кредит, який залишився в останній звітній декларації. Тому ще до подання заяви про анулювання реєстрації платником ПДВ варто проаналізувати ситуацію з податковим кредитом та, за наявності залишку, розглянути можливість заявити бюджетне відшкодування. Окрім того, варто перевірити баланс рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ і, якщо він від’ємний, заздалегідь погасити заборгованість.

Наприклад, якщо в останній поданій декларації сума податкового кредиту перевищує суму податкових зобов’язань, то за дотримання певних умов підприємство має право на компенсацію. Щоб скористатися цим правом, необхідно виконати три ключові умови: ПДВ за відповідними товарами, роботами чи послугами було фактично сплачено грошовими коштами (бартер або взаємозалік не підходять); сума відшкодування не перевищує обсяг ліміту реєстрації електронних накладних; у платника відсутня податкова заборгованість з ПДВ.

У разі дотримання цих умов платник має право подати заяву на відшкодування ПДВ у складі останньої декларації. Водночас слід враховувати, що податкова має 30 календарних днів на проведення камеральної перевірки. Якщо виникають питання щодо обґрунтованості декларування, податкова може призначити додаткову документальну (позапланову) перевірку.

У поточних умовах, коли фіскальні органи часто нараховують додаткові податкові зобов’язання, можливість отримати відшкодування ПДВ має практичну цінність. Ці кошти можуть бути використані для покриття потенційних донарахувань або штрафів, що дозволить завершити ліквідацію без додаткових фінансових втрат. Якщо ж не подати заяву на відшкодування, залишок податкового кредиту буде втрачено безповоротно.

Якщо компанія не розглядає варіанту на бюджетне відшкодування або не виконує зазначених умов, перед анулюванням ПДВ реєстрації можна провести так званий «умовний продаж». Це означає, що за всіма залишками товарів, послуг або необоротних активів, які не були використані в господарській діяльності, але щодо яких було сформовано податковий кредит, платник має нарахувати податкове зобов’язання за звичайною (ринковою) ціною.

У будь-якому випадку цей етап потребує уважного аналізу залишків активів, звітності та фінансових можливостей підприємства, тому рекомендується додатково залучити фахівця з оподаткування або бухгалтера.

• Комунікація з персоналом та топ-менеджментом

У разі ліквідації, звільнення працівників, як правило, здійснюється в зв’язку зі змінами в організації виробництва і праці. Це передбачає обов’язкове персональне попередження кожного працівника не пізніше, ніж за два місяці. У разі масового вивільнення додатково потрібно завчасно повідомити центр зайнятості та провести консультації з профспілкою (за її наявності). Порушення процедури може призвести до трудових спорів або блокування ліквідації через відкриті претензії від працівників.

Закон зобов’язує виплатити працівникам вихідну допомогу (не менше середньомісячного заробітку), компенсацію за невикористану відпустку та здійснити повний розрахунок у день звільнення. В окремих випадках, наприклад, щодо соціально захищених категорій, діють додаткові гарантії. Водночас альтернативою може бути припинення трудових відносин за угодою сторін, проте за умови рівноправних, чітко визначених умов для працівника та роботодавця.

Особливу увагу слід приділити працівникам, які мають додатковий соціальний захист (неповнолітні, одинокі батьки, вагітні жінки тощо). Їхнє звільнення без дотримання процедур або без надання альтернативної зайнятості може бути визнано незаконним. Тому перед початком ліквідації рекомендується провести внутрішній аудит кадрових питань та забезпечити правильне оформлення звільнень з урахуванням усіх законодавчих вимог.

Отже, передліквідаційний аудит — це стратегічна точка входу в безпечне та контрольоване завершення бізнес-діяльності. Його проведення дозволяє своєчасно виявити приховані юридичні, фінансові та податкові ризики, зняти бар’єри для ліквідації та адаптувати її сценарій до реального стану компанії. Такий аудит є запорукою прозорого процесу закриття бізнесу, захисту інтересів власників і керівництва, уникнення конфліктів з працівниками та претензій з боку контролюючих органів. Сьогодні спостерігається позитивна тенденція до зростання розуміння цього процесу з боку державних органів. У разі належної підготовки та наявності чіткої документації процедура ліквідації може пройти досить швидко й без ускладнень. Саме тому професійний передліквідаційний аудит слід розглядати не як витрату, а як інвестицію в передбачуваність, безпечність і ділову репутацію компанії навіть на завершальному етапі її існування.

Якщо ви вже стоїте на порозі ліквідації бізнесу, дізнайтеся більше про послідовність дій і можливі ризики в нашій попередній публікації.