Пільги для бізнесу під час карантину

Постановою № 211 Кабінет Міністрів України, починаючи з 12 березня 2020 року запровадив, карантині заходи з метою протидії поширенню захворюванню, в тому числі, призупинення діяльності або обмеження діяльності деяких суб’єктів господарювання.

Спостерігаючи за лихоманкою світових фінансових ринків на прикладі різкого падіння показника промислового індексу Доу-Джонса (різко просіли і азіатські ринки: впав індекс Nikkei, гонконгський Hang Seng та австралійський ASX 200), відслідковуючи ціну торгів нафтою, яка обвалилась на 30 %, що є найбільшими падінням починаючи з розвалу Радянського Союзу, та за іншими світовим та внутрішніми економічними показниками, не потрібно бути економічним експертом щоб зрозуміти: економічні наслідки карантину не передвіщають нічного доброго ні світу, ні Україні. Світ знаходиться в самому початку “економічного піке”.

Тому, 17 березня українські законодавці невідкладно прийняли ряд законопроектів направлених як на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), так і на запобігання майбутніх наслідків тих самих рішень.

 Саме прийняття Верховною Радою України проекту Закону України “Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникнення і поширення коронавірусної хвороби (COVID-19)” викликано гострою необхідністю з боку держави у підтримці платників податків на період карантинних заходів.

Прийняття законопроекту

Щодо оперативності його прийняття, то варто наголосити на тому, що 16 березня 2020 року ініціатори законопроекту передали його до Верховної Ради України та в цей же день Комітет Верховної Ради України з питань з питань фінансів, податкової та митної політики на своєму засіданні розглянув вищезазначений проект та рекомендував прийняти за основу і в цілому законопроект проект за реєстраційним № 3220.  

Вже о 09:13 17 березня 2020 року необхідною кількістю голосів, а саме 359 народних обранців, проголосували за прийняття в цілому проекту Закону України “Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникнення і поширення коронавірусної хвороби (COVID-19)”.

У той же день законопроект був підписаний Головою Верховної Ради України та передано на підпис Президенту України, якій вже 18 березня 2020 року його повернув до Верховної ради зі своїм підписом.  Того ж дня законопроект офіційну опубліковано та Закон набрав чинності.

Задекларованою метою Закону № 533-IX є запровадження податкових та неподаткових пільг, пов’язаних із строком сплати податків, нарахуванням заробітної плати за дні вимушеного простою, термінами подачі податкових декларацій, термінами проведення перевірок, нарахування штрафних санкцій та пені, тощо.

Як зазначається авторами Закону у Пояснювані записці до законопроекту № 3220, поширення захворювання, в першу чергу призведе до зниження економічної активності в країні та світі і як наслідок зупинення роботи деяких суб’єктів господарювання, що викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, у з обставинами невідворотної сили

Головні зміни

Основні зміни Закон № 533-IX вносить до Податкового кодексу України. Зокрема, ці зміни стосуються:

• скасування штрафні санкції за порушення податкового законодавства, вчинені  протягом періоду з 1 березня по 30 квітня 2020 року; 
• встановлення мораторію на проведення документальних та фактичних перевірок з 18 березня по 18 травня  2020 року; 
• перенесення кінцевого терміну подання річної декларації про майновий стан і доходи на 1 липня 2020 року; 
• відміна нарахування та сплати у період з 1 березня по 30 квітня 2020 року плати за землю що використовуються в господарській  діяльності та податку на об’єкти нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб.

Також вносяться зміни до Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування”, Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування”, Закону України «Про внесення змін до Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг”, Закону України “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі і послуг”.

Тому давайте спробуємо розібратися, чи дійсно заначений вище Закон направлений на захист як малого так і великого бізнесу від негативних наслідків, у зв’язку з введенням карантину та іншими заходами боротьби з коронавірусною хворобою (COVID-19).

Строки запровадження пільг

Перше, на що варто звернути увагу, це строки запровадження пільг для бізнесу. У більшості випадків депутати зазначали кінець квітня 2020 року, тому сподіватися, що карантин в країні закінчиться 3 квітня 2020 року, як це встановлено Урядом у Постанові № 211, не варто. На мою думку, навіть прогноз законодавців є оптимістичним. Щодо самих податкових пільг, то тут потрібно віддати належне законотворця: охоплено багато важливих та необхідних для бізнесу напрямків, шляхом внесення змін до Податкового Кодексу.

Скасування штрафних санкцій

По-перше, скасовані штрафні санкції за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня по 31 травня 2020 року. Протягом вказаного періоду платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.

Виключенням стали тільки порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема:

• страхування додаткової пенсії; відчуження без згоди контролюючого органу майна, яке перебуває у податковій заставі; 
• порушення правил обліку, виробництва та обігу пального або спирту етилового;
• порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку та рентної плати.

Скасування плати за землю та податку на нерухомість

По-друге, передбачаючи стагнацію у сфері девелопменту, іншої діяльності у сфері нерухомості та можливих перебоїв в аграрному секторі економіки, законодавець скасував у період з 1 березня по 30 квітня 2020 року для власників та користувачів земельних ділянок нарахування та сплату за землю, а саме земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності. Обов’язковою умовою є використання зазначених земельних ділянок у господарській діяльності.

Крім того, законодавці не забули й про об’єкти нежитлової нерухомості: вони також з 1 березня  по 30 квітня 2020 року не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно.

Платники податків, окрім фізичних осіб, що вже подали податкову декларацію, мають право подати уточнюючу декларацію та відобразити в ній зміни податкового зобов’язання. Фізичним особам перерахунок здійснюється контролюючим органом.

Мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок

По-трете, Закон встановлює мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня по 31 травня 2020 року. Це не стосується перевірок законності декларування заявленого на відшкодування з бюджету ПДВ та/або з його від’ємного значення, яке становить більше ста тисяч гривень. 

При цьому, законодавець зобов’язав Державну податкову службу України оновити план-графік проведення планових документальних перевірок, що повинні розпочатися в період з 18  березня по 31 травня 2020 року та не були розпочаті, та оприлюдни його на офіційному веб-сайті, до 30 березня 2020 року. 

А вже розпочаті до 18 березня 2020 року і незавершені документальні та фактичні перевірки тимчасово зупиняються на період до 31 травня 2020 року. Зупинення перериває термін проведення перевірки та не потребує прийняття будь-яких додаткових рішень контролюючим органом.

Перенесено кінцевий термін подання річної декларації про майновий стан і доходи

Продовжено до 1 липня 2020 року строки для подачі річної декларація про майновий стан і доходи за 2019 рік, та перенесено кінцевий строк для сплати такого податкового зобов’язання на 1 жовтня 2020 року.Важливо, що на період з 18 березня по 31 травня 2020 року зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 Податкового Кодексу.

Відміна сплати ЄСВ

Щодо змін в інші закони, то важливого відзначити, що тимчасово звільняються від сплати ЄСВ всі фізичні особи-підприємці та самозаняті особи в частині сум, що підлягають сплаті такими особами за себе в період з 1 березня по 30 квітня 2020 року. До них тимчасово:

1. не застосовуються відповідні штрафні санкції та пеня;
2. встановлюється мораторій на проведення документальних перевірок правильності нарахування, обчислення та сплати ЄСВ на період з 18 березня по 18 травня 2020 року.

Зміни пенсійного законодавства

Щодо пенсійного законодавства, то тут також встановлюється, що особи, які не сплачували страхові внески за періоди з 1 березня по 30 квітня 2020 року, вважаються такими, що сплатили страхові суми у розмірі мінімального страхового внеску.

Зміна строків введення РРО

Додатково на три місяці відтерміновується обов’язкове введення реєстраторів розрахунковий операцій (РРО) для усіх категорій суб’єктів господарювання, що використовують спрощену систему оподаткування.

Прострочення виплати кредитів

Що стосується споживчого кредитування, то тут законодавець також вирішив звільнити споживачів від відповідальності (штраф, пеню) перед кредитодавцем за прострочення у період з 01 березня по 30 квітня 2020 року виконання зобов’язань за договором про споживчий кредит.

Мораторій на проведення перевірок у сфері господарської діяльності

До 31 травня 2020 також введено мораторій на проведення органами державного нагляду та контролю планових заходів із здійснення перевірок у сфері господарської діяльності. Це не стосується діяльності суб’єктів господарювання, які віднесені до суб’єктів з високим ступенем ризику у сфері дотримання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін та у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Висновки

Як ми бачимо, законодавець, усвідомлюючи гостроту проблеми коронавірусної інфекції (COVID-19) та необхідність забезпечення системного підходу до її вирішення, спробував охопити усі сфери господарської діяльності, прислуховуючись до різних суб’єктів. Наприклад, враховано переважну більшість пропозицій щодо підтримки бізнесу під час карантину Торгово-промислової палати України, яка дійсно знається на обставинах непереборної сили.

Так, враховано пропозиції щодо звільнені від сплати ЄСВ на період з 1 березня по 30 квітня, щодо запровадження тимчасового мораторію на нові документальні та фактичні податкові перевірки, щодо заборони проводити планові перевірки іншими органами державного нагляду, а сам карантин внесено до переліку форс-мажорних обставин, що створює юридичне підґрунтя для видачі сертифікатів про виникнення обставин непереборної сили.

Нажаль, законодавець не  врахував пропозиції ТПП України щодо скорочення термінів розгляду заявок на відшкодування ПДВ експортерам, що є надзвичайно важливим для українських виробників, але є сподівання щодо це питання буде розглянуто в подальшому.

Також в законопроекті № 3220 та супровідних до проекту документах відсутнє належне обґрунтування різних строків дії відповідних норм, які стосуються однієї і тієї ж події – поширення коронавірусної хвороби (COVID-19).

В той же час, пропозиція не стягувати плату за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) та податок на нерухоме майно призведе до зменшення надходжень саме місцевих бюджетів, тому, можливо, було б доцільно передбачити надання додаткової дотації з державного бюджету місцевим бюджетам на компенсацію відповідних втрат доходів місцевих бюджетів. 

Не варто забувати, що включення періодів несплати страхових внесків до страхового стажу призведе до порушення принципів загальнообов’язкового державного пенсійного страхування щодо рівноправності застрахованих осіб отримання пенсії та сплати  внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.

Додатково, законодавцю слід звернути увагу, що надання соціальних послуг та виплата матеріального забезпечення застрахованим особам у разі настання страхового випадку безпосередньо залежить від сплати ЄСВ, тому для забезпечення безперебійного та належного функціонування системи необхідно визначити інше джерело фінансування та забезпечити його сплату.

Бережіть себе!