Приєднання та ліквідація: податкові питання під час реструктуризації компаній

Корпоративна реструктуризація може стати одним із варіантів виходу із ситуації. Крім того, корпоративна реструктуризація може бути цікава тому бізнесу, у якого одна компанія у групі є прибутковою, а інша — збитковою або виникла необхідність об’єднати активи компаній.

Тут варто звернути увагу, що будь-яка корпоративна реструктуризація має свої податкові наслідки, які доволі часто стають основною перешкодою для її проведення. Спробуємо розібратися в основних податкових аспектах таких реструктуризацій, як приєднання однієї компанії до іншої та ліквідація компанії.

Приєднання однієї компанії до іншої

Переваги:

• відсутність податкових наслідків з податку на прибуток;
• застосування правил бухгалтерських стандартів до обліку операцій;
• можливість врахування правонаступником збитків минулих періодів компанії, що приєднується;
• передання правонаступнику від’ємного значення з податку на додану вартість;
• податок на додану вартість при переданні правонаступнику товарів, послуг, необоротних активів, які були придбані/виготовлені з податком на додану вартість, не нараховується;
• анулювання свідоцтва платником податку на додану вартість з огляду на приєднання не зобов’язує нарахувати податкові зобов’язання з такого податку.

Ризики:

• проблема з бюджетним відшкодуванням податку на додану вартість.

Загальні підходи

Перш за все варто зазначити, що компанія зобов’язана повідомляти податковим органам за місцем свого обліку про її реорганізацію протягом 3 робочих днів з дня прийняття відповідного рішення (крім випадків, коли обов’язок здійснювати таке повідомлення покладено законом на орган державної реєстрації).

Якщо у компанії, що реорганізовується шляхом приєднання, наявний податковий борг, то вона обов’язково має узгодити з податковими органом за основним місцем обліку план реорганізації.

Важливо також звернути увагу, що за наявності у такої компанії переплати з певного податку та податкового боргу одночасно, останній може бути погашений із суми переплати, як і неоплачені податкові зобов’язання компанії, що приєднується. Якщо після такого погашення у компанії ще залишається певна сума переплати, вона перераховується компанії-правонаступнику.

Також, правонаступнику варто пам’ятати, що він набуває всіх прав та обов’язків щодо погашення грошових зобов’язань чи податкового боргу всіх платників податків, що об’єдналися. Не менш важливим нюансом є і те, що реорганізація платника податків не змінює строків погашення грошових зобов’язань або податкового боргу платниками податків, утворених в результаті поєднання.

Компанія, що реорганізовується шляхом приєднання, фактично підлягає ліквідації. Це означає, що на таку компанію чекає податкова перевірка з усіма її наслідками. Про це більш детально далі.

Податок на прибуток та збитки минулих періодів

Саме по собі приєднання однієї компанії до іншої не призводить до нарахування податкових зобов’язань з податку на прибуток та не передбачає податкових різниць для коригування фінансового результату до оподаткування для залучених сторін. Така операція має відображатися в їхньому обліку відповідно до правил бухгалтерських стандартів.

Одночасно, податківці наголошують, що підприємство, яке припиняється в процесі реорганізації шляхом приєднання, повинне скласти податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за звітний період, на який припадає дата його приєднання. Таке підприємство повинне також самостійно здійснити розрахунки з бюджетом, про що ми вже зазначили вище.

У контексті приєднання однієї компанії до іншої постає також питання, яке в минулому не дозволяло бізнесу скористатися всіма перевагами такої процедури: чи є можливість врахування збитків компанії, що приєднується, її правонаступником?

Податківці тривалий час були проти їх врахування правонаступником, посилаючись на те, що Податковим кодексом не передбачено положень, які б дозволяли таке врахування.

Однак, деякі платники податків не погодилися з таким підходом і підтвердили можливість врахування через суд, скасувавши індивідуальні податкові консультації з зазначеними висновками податкових органів.

Зокрема, показовим є рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2018 року, яким податкова консультація від 23 жовтня 2017 року № 2339/6/99-99-15-02-02-15/ІПК із вищезазначеною позицією податкових органів була скасована. Серед іншого суд зазначив, що до платника податків — правонаступника переходять усі права та обов’язки з урахуванням зобов’язань реорганізованого підприємства зі сплати податків та можливістю врахувати від’ємне значення об’єкта оподаткування реорганізованого підприємства на підставі п. 98.9 ст. 98, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, пп. 140.4.2 п. 140.4 ст. 140 Податкового кодексу.

Після скасування цієї податкової консультації Державна фіскальна служба видала нову, яка підтвердила можливість врахування правонаступником збитків компанії, що приєднується. Надалі податкові органи підтверджували цю позицію і в інших індивідуальних податкових консультаціях.

Разом із тим слід зазначити, що позитивна для платників податків судова практика стосовно питання врахування збитків правонаступниками траплялася і раніше.

Податок на додану вартість, податковий кредит, бюджетне відшкодування

 У Податковому кодексі зазначено, що операції з реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення та перетворення) юридичних осіб не є об’єктом оподаткування податком на додану вартість (далі – «ПДВ»).

Відповідно, компанія, що приєднується, не нараховує податкові зобов’язання щодо товарів, послуг, необоротних активів, які були придбані/виготовлені нею з ПДВ, не були використані нею в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності й в ході реорганізації передаються правонаступнику. Як не тягне за собою і зменшення такою компанією податкового кредиту щодо операцій з їхнього придбання.

Не нараховуються компанією, що приєднується, і податкові зобов’язання з ПДВ на невикористані нею в господарській діяльності залишки товарів в контексті анулювання свідоцтва платника ПДВ такої компанії у процесі приєднання.

Мало того, компанія, що приєднується, передає правонаступнику наявне у неї від’ємне значення з податку на додану вартість. Однак важливо акцентувати увагу на тому, що таке перенесення здійснюється у тому разі, якщо сума від’ємного значення, що підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду платника, що реорганізується, підтверджена документальною перевіркою контролюючого органу.

Проблемним питанням у розрізі ПДВ може стати отримання правонаступником бюджетного відшкодування від’ємного значення замість приєднаної компанії. Так, податкові органи не заперечують того, що якщо особа має право на отримання бюджетного відшкодування, таке відшкодування надається протягом строків, визначених розділом V Податкового кодексу, незалежно від того, чи вона залишатиметься зареєстрованою як платник ПДВ на дату отримання бюджетного відшкодування, чи ні.

Однак податкові органи також висловлювали позицію, що право на отримання відшкодування сум ПДВ з Державного бюджету України має виключно та особа, яка задекларувала таку суму та подала до податкового органу відповідну заяву про повернення суми бюджетного відшкодування; при цьому нормами ПКУ не передбачено можливості відшкодування сум податку з Державного бюджету України іншим особам, у яких згідно з чинним законодавством право на відшкодування сум податку з бюджету відсутнє.

Ліквідація компанії

Ризики:

• можлива тривала ліквідація у зв’язку з оскарженням результатів ліквідаційної податкової перевірки;
• у разі наявності незавершених податкових спорів підприємство не буде ліквідовано.

Так само як і про реорганізацію шляхом приєднання, компанія зобов’язана повідомляти податковим органам за місцем свого обліку про її ліквідацію протягом 3 робочих днів з дня прийняття відповідного рішення (крім випадків, коли обов’язок здійснювати таке повідомлення покладено законом на орган державної реєстрації).

Найважливішим при ліквідації компанії є позапланова податкова перевірка, без проведення якої компанію не ліквідують.

Парадоксально, але податкові органи не поспішають проводити її й іноді таку перевірку доводиться чекати місяцями (термін прийняття уповноваженою особою контролюючого органу рішення про призначення документальної позапланової перевірки при реорганізації або припиненні юридичної особи ПКУ не визначено).

Загалом, ліквідаційна позапланова податкова перевірка проводиться у тому ж порядку, як і усі інші позапланові перевірки – відповідно до ст. 78 Податкового кодексу. Це означає, що за результатами перевірки компанія скоріше за все отримає податкові повідомлення рішення про донарахування податків та штрафних санкцій.

Складність ліквідаційної перевірки полягає у тому, що доки компанія повністю не розрахується із бюджетом, ліквідація не може бути завершена. Це означає, що компанія може або сплатити податки та штрафи, донараховані у податкових повідомленнях-рішеннях, чим прискорить ліквідаційну процедуру, або ж оскаржувати їх у суді.

Тут варто зазначити, що всі судові спори із податковою мають бути завершені, навіть ті, які перебувають у Верховному Суді. Адже податкова не зможе прийняти ліквідаційний баланс до врегулювання всіх спорів.

З огляду на вказані вище ризики, ми рекомендуємо підготуватися до проходження такої перевірки. Зокрема, рекомендуємо провести власний податковий аудит документації щодо своїх господарських операцій за період, що перевірятиметься, особливо – первинних документів. Під час такого аудиту є можливість самостійно виявити певні порушення та завчасно їх виправити.

Також компанії доцільно до проведення ліквідаційної перевірки потурбуватися про закриття своїх філій, більшості банківських рахунків, звільнення працівників, анулювання дозвільних документів, наприклад, ліцензій. Фактично, компанія повинна звести до мінімуму свою діяльність до проведення перевірки.

Висновки

Реорганізація компанії шляхом приєднання не тягне за собою надмірного податкового навантаження для компанії, що приєднується. Таким чином, приєднання можливо розглядати як досить вигідний з точки зору оподаткування шлях припинення діяльності компанії, що опинилась у кризових умовах та не має змоги продовжувати роботу.

Не менш вигідним цей шлях є і для правонаступника, адже за результатами приєднання він може отримати низку «податкових бонусів».

Своєю чергою, податкові аспекти ліквідації компанії зводяться, головним чином, до проходження ліквідаційної податкової перевірки. Успіх її проведення, тобто мінімум виявлених порушень та донарахувань податкових зобов’язань за її результатами, великою мірою залежить від того, наскільки ретельно компанія підготується до її проведення.

Матеріал було розміщено на сайті finance.ua