Реформа надрокористування: від законодавчих змін до європейської інтеграції

Правові основи

17 січня 2025 року набув чинності Закон України № 4154-IX , яким внесено зміни до Кодексу України про надра та Загальнодержавної програми розвитку мінерально-сировинної бази України на період до 2030 року. Відповідно до цих змін Уряд був уповноважений змінити перелік корисних копалин та компонентів і переліків ділянок надр (родовищ корисних копалин) стратегічного та/або критичного значення (далі — «Переліки»). 14 липня 2025 року Кабінетом Міністрів України було ухвалено постанову № 845, яка і внесла зміни до переліків. Нагадуємо, що ці корисні копалини та ділянки надр можуть надаватися в користування за двома механізмами: шляхом проведення електронних аукціонів з продажу спеціальних дозволів на користування надрами, а також шляхом укладання угоди про розподіл продукції (далі — «УРП»).

Ці кроки стали частиною ширшої політики з управління критично важливими матеріалами, що імплементується в межах Плану України (Ukraine Facility). Зокрема, в другому кварталі 2025 року передбачено запуск міжнародних конкурсів на укладення угод про розподіл продукції (УРП) із використанням типових умов. Водночас варто звернути увагу, що законодавчі зміни в Україні приймалися в контексті Європейського Акту про критично важливі матеріали (Regulation (EU) 2024/1252 від 11 квітня 2024 року), хоча й не є прямою імплементацією цього акту. Проте напрямки реформ суттєво корелюють із європейським підходом до зміцнення стратегічних ланцюгів постачання сировини.

Нові переліки

Згідно з оновленими переліками до стратегічних корисних копалин віднесено 11 позицій (уран, титан, цирконій, мідь, нікель, тантал, стронцій). Ще 28 позицій визнано критичними (літій, рідкісноземельні елементи, ванадій, галій, індій, цезій, олово). 

Уряд також деталізував інструменти доступу до таких ресурсів: 

• 23 родовища та 3 ділянки можуть бути передані в користування на умовах УРП. Сурська, Новогурівська та Сафонівська ділянки, зазначені в нових переліках, мають велику перспективу. Ці три ділянки є урановими ділянками й український бізнес вже проводив розвідку на цих трьох ділянках. Інвестори та держава є зацікавленими у видобутку урану через необхідність забезпечення потреб української енергетики;
• 40 родовищ і 15 ділянок будуть доступні для отримання дозволів через електронні аукціони. Серед таких обʼєктів можна виділити ділянку Крута Балка. На цій ділянці виявлено перспективні поклади літію, цезію, польового шпату, а також танталу, ніобію та рубідію. З огляду на світові прогнози, де потреба в літії до 2030 року зросте до 6 мільйонів тонн, ці запаси мають стратегічне значення для виробництва акумуляторів та високотехнологічної продукції.

Водночас деякі родовища та/або ділянки з переліків знаходяться в тимчасовій окупації, тому доступу до них немає, і фактично вони не можуть бути використані.

Новий рівень співпраці з ЄС

Показовим прикладом виходу на новий рівень співпраці з ЄС стало включення Балахівського графітового родовища до переліку стратегічних проєктів згідно з рішенням Європейської Комісії від 4 червня 2025 року. Це рішення ухвалене відповідно до Регламенту (ЄС) 2024/1252 і є свідченням визнання українських ресурсів як частини загальноєвропейської безпеки постачання. 

Отримання статусу стратегічного проєкту дає змогу Балахівському родовищу претендувати на фінансування з європейських інструментів, а також укладати контракти на офтейк, тобто попередній продаж частини продукції інвесторам, що ще до початку видобутку закладає основу економічної стійкості проєкту. Також статус стратегічного проєкту передбачає спрощені дозвільні процедури на рівні ЄС та пріоритетний розгляд заявок на фінансування. Це особливо важливо для українських проєктів, які часто стикаються з бюрократичними перешкодами при доступі до європейського капіталу.

Перші кроки у відновленні УРП

Серед перших кроків із практичної реалізації відновлення УРП: 8 квітня відбулось прийняття рішення про проведення конкурсів на умовах УРП щодо Свічанської та Межигірської ділянок, розташованих у західних регіонах України. Це будуть перші угоди про розподіл продукції з початку повномасштабної війни, і завдяки безпечному географічному розташуванню очікується висока інвестиційна привабливість. Крім того, 4 квітня 2025 року Уряд вніс зміни до УРП по Олеській ділянці та передав права й обов’язки інвестора до ПАТ «Укрнафта», що демонструє подальшу активізацію внутрішнього ринку видобутку.

В порівнянні, станом на 2023 рік були чинними 12 угод про розподіл вуглеводнів (УРП), і відтоді ще не укладалось нових угод. Такі зміни та рішення після довгого «очікування» можуть свідчити про те, що держава дуже зацікавлена у відновленні УРП та реалізації таких проєктів. 

Загальні умови УРП

Умови конкурсу для укладання УРП законодавчо чітко не визначені. Вони визначаються окремо до кожного обʼєкту інвестування. Але загальними умовами УРП можуть бути такі, як були для Межигірської ділянки та Свічанської ділянки:

• у конкурсі можуть брати участь громадяни України, іноземці, особи без громадянства, а також юридичні особи України чи інших держав та їх об’єднання, які мають необхідні фінансові, економічні та технічні ресурси, досвід або кваліфікацію у видобутку вуглеводнів;
• переможець конкурсу зобов’язаний інвестувати мінімум 1 млрд грн (близько 210 млн євро) на першому етапі геологорозвідки протягом п’яти років. Обов’язкові роботи включають проведення електрометрії та гравіметрії всієї ділянки, 3D-сейсморозвідку мінімум 300-400 кв. км(в залежності від обсягу ділянки), буріння щонайменше двох розвідувальних свердловин та двох свердловин для вивчення глибинної геологічної будови;
• угода укладається на 50 років з чітким розподілом прибутку: максимум 55% компенсаційної продукції спрямовується інвестору для відшкодування витрат, а частка держави в прибутковій продукції становить від 35% до 65% залежно від співвідношення зафіксованих витрат до максимальної суми компенсаційної продукції;
• у разі виявлення родовищ інвестор зобов’язаний забезпечити їх промисловий розвиток та віддавати перевагу українським товарам і послугам за рівних умов.

Електронні аукціони доступні для компаній будь-якого розміру, характеризуються нижчим порогом входу порівняно з УРП та мають повністю індивідуальні умови під кожен аукціон. Зазвичай до ділянок застосовуються УРП, а електронні аукціони застосовуються для родовищ, які в порівнянні з ділянками мають набагато меншу площу.

Варто зауважити, що наразі відбуваються зміни до умов УРП та електронних аукціонів через нещодавнє підписання Угоди про створення спільного інвестиційного фонду між Україною та США. Очікується, що окрім включення додаткових зобов’язань будуть введені також додаткові гарантії для партнерів.

Можливість для іноземного бізнесу

Іноземні інвестори мають суттєві правові гарантії, включаючи рівні умови з українським бізнесом та відсутність спеціальних дозволів або обмежень для участі в конкурсах. Захист інвестицій забезпечується відповідно до міжнародних угод з можливістю міжнародного арбітражу в разі виникнення спорів.

Фінансові стимули включають доступ до європейського фінансування для стратегічних проєктів, можливості укладання офтейк-контрактів та пільгове оподаткування для проєктів у сфері критичних матеріалів. Стратегічні переваги полягають у ранньому доступі до одних з найбільших світових запасів титану, літію та рідкісноземельних елементів, близькості до європейських ринків та участі в формуванні стратегічних ланцюгів постачання ЄС.

Особливо привабливими є проєкти в західних регіонах, де ризики мінімальні, а логістичні зв’язки з ЄС найбільш розвинені. Географічна близькість до європейських кордонів забезпечує не лише безпеку інвестицій, але й оптимальні транспортні витрати для експорту продукції.

Висновок

Реформа надрокористування в Україні демонструє стратегічний поворот у державній політиці управління мінеральними ресурсами в координації з європейськими ініціативами в сфері критично важливих матеріалів.

Законодавчі зміни 2025 року створили правову основу для диференційованого підходу до управління 39 видами стратегічних та критичних корисних копалин через електронні аукціони та угоди про розподіл продукції. Особливо значущим є отримання Балахівським графітовим родовищем статусу стратегічного проєкту ЄС, що відкриває доступ до європейського фінансування.

Практичні кроки реалізації нової політики засвідчують готовність України ефективно використовувати свій мінерально-сировинний потенціал навіть в умовах війни, створюючи основу для економічної стійкості та посилення стратегічної ролі у забезпеченні ресурсної безпеки Європи.