Скасування Господарського кодексу: наслідки та ризики для бізнесу

Даний крок став логічним продовженням зусиль українських законодавців, спрямованих на уніфікацію правових норм та усунення суперечностей між законами та різноманітними нормативно-правовими актами, що діють на території України. Тепер Цивільний кодекс України регулюватиме відносини, що раніше регламентувались ГКУ.

Такі зміни в цілому мають позитивний характер, оскільки призводять до спрощення та стандартизації правовідносин у різних сферах, а також сприяють гармонізації українського та європейського законодавства, оскільки в більшості країн ЄС діють лише цивільні кодекси, що регулюють як цивільні, так і господарські (комерційні) відносини.

З іншого боку, скасування Господарського кодексу має серйозні наслідки для бізнесу в найрізноманітніших сферах, оскільки ГКУ передбачав ряд юридичних термінів, які не були закріплені в інших нормативно-правових актах, зокрема визначення форм власності юридичних осіб. Такі організаційно-правові форми як приватне підприємство, державне (казенне, комерційне, некомерційне) підприємство, комунальне (комерційне, некомерційне) підприємство, спільне комунальне підприємство, дочірнє підприємство, іноземне підприємство, підприємство об’єднання громадян (релігійної організації, профспілки) та підприємство споживчої кооперації були скасовані. 

Для суб’єктів господарювання з відповідною організаційно-правовою формою чекають наступні наслідки: (1) підприємства державної власності мають бути реорганізовані в ТОВ та АТ протягом перехідного періоду під загрозою подальшого припинення та передачі їхніх активів у фонд державного майна; (2) підприємства комунальної власності можуть бути реорганізовані, або ж можуть зберегти свою організаційно-правову форму за вибором відповідного органу місцевого самоврядування; (3) підприємства приватної форми власності не матимуть відповідальності за нереорганізацію. Після набуття чинності цим законом реєстрація підприємств у зазначених вище організаційно-правових формах буде заборонена. 

Таким чином в найближчі роки нас чекатиме масова реорганізація цих суб’єктів господарювання, що буде супроводжуватись актуалізацією внутрішніх положень та статутних документів таких організацій. Окремих складнощів підприємствам державної форми власності може додавати скасування понять господарського відання та оперативного управління, що зумовить перерозподіл такого майна та зміну його обліку на балансі підприємства.

Також ГКУ містив деякі унікальні положення, що регулювали діяльність державних підприємств та визначали межі впливу держави на їхню діяльність, а Секретаріат Енергетичного Співтовариства використовував ці положення для оцінки відповідності українського оператора систем передачі електроенергії (ОСП) європейським стандартам. Скасування ГКУ викликало занепокоєння Секретаріату Енергетичного Співтовариства щодо незалежності національного ОСП, стверджуючи що скасування ГКУ створює додаткові ризики для сертифікації ОСП, оскільки однією з ключових вимог є відокремлення оператора від виробників та постачальників енергії, а також від політичного впливу, що передбачалось положеннями ГКУ.  

Хоча Цивільний кодекс України переважно встановлює аналогічний з ГКУ підхід до врегулювання більшості правовідносин, скасування ГКУ породило правові прогалини в окремих сферах, частина з яких буде виявлена лише згодом. Так, поняття господарського договору припинило своє існування, хоча воно мало істотні відмінності з цивільно-правовим договором. При укладенні господарського договору сторони зобов’язані в будь-якому разі погодити додаткові істотні умови: предмет, ціну та строк дії договору, інакше договір може бути визнаний неукладеним. На противагу цьому, якщо в ЦПД не встановлена ціна, вона визначається, виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари чи послуги. 

Також саме ГКУ був основним нормативно-правовим актом, що регулював функціонування вільних економічних зон на території України.

Крім цього, окремі специфічні господарські договори, такі як договори поставки, контрактації, енергопостачання, бартер, агентський договір були врегульовані саме положеннями ГКУ та не мають повноцінного дублюючого регулювання в ЦКУ.

З урахуванням поточних недоліків та прогалин в сфері корпоративного та господарського права ми вважаємо логічним продовженням дій законодавця прийняття Корпоративного та Регуляторного кодексів України, які замінять десятки окремих законів та нормативно-правових актів.

Корпоративний кодекс міг би врегулювати організаційно-правові форми суб’єктів, корпоративні відносини, положення, що містяться в окремих законах про акціонерні товариства, товариства з обмеженою відповідальністю, кооперативи та інших спеціальних нормах.

В свою чергу Регуляторний кодекс міг би включити до себе існуючі норми про ліцензування, авторизації, вільні економічні зони, природні монополії та інші особливості регулювання різних секторів економіки. Частина питань, що регламентується зараз підзаконними нормативно-правовими актами, може бути врегульована в Регуляторному кодексі, наприклад, питання можливої відповідальності директора за зобов’язаннями ТОВ у випадку доведення до банкрутства.

Станом на сьогодні складно повністю оцінити наслідки скасування Господарського кодексу України як в юридичному, так і в економічному розрізі. ГКУ був фундаментальним нормативно-правовим актом, що врегульовував численні правовідносини. Його скасування створює ризики зловживань правовою невизначеністю в окремих сферах та рейдерських захоплень підприємств державної та комунальної власності, що перебуватимуть в процесі перетворення. Деякі країни ЄС досі не відмовились від комерційних (господарських) кодексів, наприклад, Франція, Бельгія чи Італія, тож питання доцільності імплементації таких кардинальних змін в системі господарювання під час війни з росією залишається відкритим.

Якщо вам потрібна юридична консультація, заповніть форму нижче для її замовлення.