Строки зовнішньоекономічних розрахунків та пеня за їх порушення: тенденції судової практики

Нагадаємо, що майже одразу після введення воєнного стану був запроваджений мораторій на документальні перевірки, який поступово пом’якшувався. Перевірки з підстав порушення строків розрахунків за експортно-імпортними операціями дозволили одними із перших – ще у травні 2022 року, а перевірки з інших підстав – пізніше. Внаслідок цього питання дотримання валютного законодавства стало одним із найбільш досліджених у судовій практиці воєнного часу.

Крім цього, зараз у таких справах з’явилися нові нюанси, безпосередньо пов’язані з обставинами воєнного стану та «воєнними» особливостями законодавства. Зокрема, порушення валютного законодавства можуть бути вчинені внаслідок форс-мажорних обставин через активні бойові дії, окупацію населених пунктів України тощо.

У цій статті ми розглянемо актуальні підходи судової практики до деяких питань у справах щодо порушення граничних строків розрахунків.

Перебіг строків зовнішньоекономічних розрахунків не підлягав зупиненню

Податковим кодексом до 01.08.2023 зупинявся перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, із деякими винятками. Оскільки контроль за дотриманням валютного законодавства покладений на органи Державної податкової служби, платники податків намагалися довести, що перебіг строків розрахунків за експортно-імпортними операціями також зупинено. Така аргументація використовувалася у непоодиноких спорах, а тому це питання було передано на розгляд Судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов’язкових платежів Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду.

У постанові від 23.07.2024 у справі №240/25642/22 Верховний Суд дійшов висновку, що зупинення перебігу строків, встановлене в Перехідних положеннях Податкового кодексу, не поширюється на строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, що врегульовані валютним законодавством.

Воєнний стан – не підстава для звільнення від відповідальності

У згаданій вище постанові Верховного Суду платник податків також посилався на загальні положення про звільнення від відповідальності за порушення податкового законодавства. Зокрема однією із підстав такого звільнення є вчинення діяння (дії або бездіяльності) особою внаслідок введення воєнного, надзвичайного стану.

З приводу цього Верховний Суд вказав, що ця норма не поширюється на випадки порушення валютного законодавства, оскільки вони не є безпосередньо податковими правопорушеннями.

Крім цього, суди зазначали, що встановлення вини резидента як необхідної умови притягнення особи до відповідальності за порушення граничних строків розрахунків за операцією з імпорту/експорту товарів не передбачено, а тому достатньо лише наявності факту порушення відповідних строків (постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.02.2024 у справі №620/14208/23).

Форс-мажор і зовнішньоекономічні розрахунки

Валютне законодавство передбачає зупинення перебігу строків розрахунків за зовнішньоекономічними договорами та нарахування пені на весь період дії форс-мажорних обставин, внаслідок яких зупиняється виконання договору.

Проте часто контролюючі органи не враховують документи, які підтверджують настання форс-мажорних обставин, із різних підстав. У цьому контексті судова практика має декілька важливих висновків:

• положення валютного законодавства жодним чином не визначають повноважень контролюючого органу на власний розсуд надавати оцінку висновку Торгово-промислової палати щодо наявності форс-мажорних обставин, як і не покладає на суб’єкта господарювання обов’язок довести контролюючому органу наявність форс-мажорних обставин. Тобто довідці (сертифікату) торгово-промислової палати надано ознаки преюдиційного характеру, оскільки цей документ визначено як достатній доказ існування форс-мажорних обставин у конкретному випадку, що не вимагає надання додаткових доказів та документів під час проведення перевірки або під час оскарження її результатів (постанова Верховного Суду від 22.05.2024 у справі №620/14203/23);
• сертифікат про форс-мажорні обставини може видаватися не лише Торгово-промисловою палатою України, але й, зокрема, уповноваженою нею регіональною торгово-промисловою палатою (постанова Верховного Суду від 11.09.2024 у справі №520/21174/23);
• сертифікати про форс-мажорні обставини не обов’язково повинні бути надані до перевірки. Такі документи можуть бути надані після проведення перевірки на стадії надання заперечень на акт перевірки або на стадії оскарження податкового повідомлення-рішення в адміністративному порядку. Сертифікат може засвідчувати існування обставин непереборної сили в періоди, які мали місце в минулому (постанова Верховного Суду від 16.09.2024 у справі №520/6236/23; постанова Верховного Суду від 04.07.2024 у справі №380/8597/23).

Продовження граничних строків розрахунків за рішенням Мінекономіки

Важливим аспектом граничних строків розрахунків за експортно-імпортними операціями є те, що строки, встановлені Національним банком України, можуть бути продовжені за рішенням Міністерства економіки України. Водночас, як свідчить практика, відповідні висновки можуть бути надані із порушеннями строків з вини Мінекономіки. Судова практика (на рівні апеляційної інстанції) схильна погоджуватися із тим, що в таких ситуаціях нарахування пені неправомірне.

Зокрема в постанові від 25.01.2024 у справі №120/6349/23 Сьомий апеляційний адміністративний суд дійшов висновку, що висновок Міністерства економіки, який виданий вже після перевищення законодавчо встановленого строку розрахунків, ретроспективно звільняє від відповідальності у вигляді сплати пені.

Суди також враховували факти тривалого ненадання висновків Міністерством економіки України із посиланням на те, що під час воєнного стану строки надання адміністративних послуг можуть не дотримуватись (постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03.04.2024 у справі №260/5336/23), а також невчасне отримання висновку через безпідставну відмову Міністерства економіки України при первинному зверненні компанії (постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 31.10.2023 у справі №500/1839/23).

Висновок 

Підсумовуючи, зазначимо, що бізнес, який зіштовхується з новими викликами під час війни, часто не може довести свою позицію в ході перевірок з питань дотримання строків зовнішньоекономічних розрахунків. Захищати свої права платникам податків доводиться, оскаржуючи податкові повідомлення-рішення у судовому порядку. Загалом, як свідчить аналіз судової практики, суди схильні брати до уваги всі обставини та приймати рішення на користь скасування нарахованої пені. Проте в деяких нових позиціях судів все ж таки простежується фіскальний підхід. Відтак у кожній конкретній ситуації потрібно розробляти індивідуальну стратегію дій. 

Якщо вам потрібна юридична консультація, заповніть форму нижче для її замовлення.