Судочинство під час війни: як воєнний стан вплинув на розгляд судових справ?

Пропонуємо розглянути особливості розгляду судових справ під час дії правового режиму воєнного стану.

Актуальні зміни у територіальній підсудності справ

З введенням на території України воєнного стану 24 лютого 2022 року, враховуючи неможливість здійснення правосуддя на окремих територіях держави, в оперативному порядку відбувались зміни територіальної підсудності судових справ.

Так, станом на 18 листопада 2022 року Верховний Суд опублікував актуальний перелік судів у різних областях України, територіальну підсудність яких змінено у зв’язку з неможливістю здійснювати правосуддя під час воєнного стану.

Крім того, Верховний Суд також періодично публікує інформацію про відновлення територіальної підсудності справ  судів на територіях, де вже не ведуться активні бойові дії. Актуальний перелік доступний за посиланням.

Важливо зазначити, що суди, які розташовані на безпечних на цей час територіях, продовжують працювати у штатному режимі.

Окремо нагадаємо, що навіть в умовах воєнного стану створення надзвичайних та особливих судів або ж скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства заборонено законом.

Поновлення процесуальних строків

 Введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків у судових справах.

Однак ще на початку повномасштабного вторгнення Верховний Суд у своїх повідомленнях на сайті Судової влади України зауважував, що запровадження воєнного стану на території України є поважною причиною для поновлення процесуальних строків.

При цьому аналіз судової практики засвідчує, що саме лише посилання на факт впровадження на території України воєнного стану не є безумовною підставою для поновлення процесуального строку у справі.

Так, Верховний Суд наголошує, що питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не може бути підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку (ухвала Касаційного Цивільного Суду у складі Верховного Суду від 21 липня 2022 року у справі № 127/2897/13-ц).

Таким чином, суди поновлюють пропущені процесуальні строки, якщо учасник справи доведе у заяві про поновлення такого строку наявність обставин, які виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили своєчасне виконання процесуальної дії.

Так, наприклад, Верховний Суд визнавав поважними причини пропуску строку на касаційне оскарження та поновлював його у випадку обґрунтування заяви фактом перебування на військовій службі (ухвала Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 15 липня 2022 року у справі №460/14618/21).

Отже, під час визначення поважності причин пропуску процесуального строку, суди будуть враховувати місцезнаходження суду, поточний хід бойових дій, наявність у конкретної особи фактичної можливості звернутися до суду із дотриманням процесуального строку.

Продовження строків загальної та спеціальної позовної давності

15 березня 2022 року Верховна Рада України прийняла Закон «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», яким було доповнено Цивільний кодекс України (далі – ЦК України) окремим пунктом щодо строків давності.

Так, у розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України додано пункт 19, який передбачає, що на період дії воєнного і надзвичайного стану продовжуються строки, установлені:

• статтями 257–259 ЦК України – загальний і спеціальні строки позовної давності;
• статтею 362 ЦК України – строк позовної давності за вимогами щодо продажу частки у спільній частковій власності;
• статтею 559 ЦК України – строки для припинення поруки;
• статтею 681 ЦК України – строки давності, які застосовуються до вимог щодо недоліків проданого товару;
• статтею 728 ЦК України – строки давності, які застосовуються до вимог про розірвання договору дарування;
• статтею 786 ЦК України – строки давності, які застосовуються до вимог, що випливають з договору найму;
• статтею 1293 ЦК України – строки позовної давності за вимогами про визнання неправомірними дій виконавця заповіту.

Варто зауважити, що продовження строків позовної давності не поширюється на звернення до суду в порядку адміністративного судочинства, оскільки останній строк передбачений нормами процесуального права, а не матеріального. Тому у разі пропуску строку, передбаченого адміністративним процесуальним законодавством, особа, яка бажає звернутися до суду за захистом своїх порушених прав та інтересів, повинна подати до суду клопотання про поновлення пропущеного строку з належним обґрунтуванням поважності причин такого пропуску.

Активізація онлайн-судочинства

Ще на початку дії правового режиму воєнного стану Рада суддів України у своїх рекомендаціях судам зазначала про необхідність по можливості відкладати розгляд справ, за винятком невідкладних судових розглядів (взяття під варту, продовження строків тримання під вартою) та знімати їх з розгляду, зважаючи на те, що велика кількість учасників судового процесу не мають змогу прибути до суду через небезпеку для життя або не можуть подати заяву про відкладення розгляду справи чи про розгляд справи у режимі відеоконференції у зв’язку із роботою на об’єктах критичної інфраструктури, вступом до лав Збройних сил України, територіальної оборони тощо.

Однак наразі суди, які розташовані на безпечних на цей час територіях, продовжують розгляд у судових засіданнях цивільних, адміністративних та господарських справ.

Враховуючи те, що в умовах воєнної агресії проти України особиста участь у судовому засіданні може бути небезпечною для учасників справи, активно практикується участь у судовому засіданні поза межами приміщення суду у режимі відеоконференції. Поширеною дана форма участі у судовому засіданні стала ще у зв’язку з введенням карантину, зумовленого Covid-19.

Судова практика свідчить, що суди здебільшого задовольняють клопотання учасників справи про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, якщо наявна відповідна технічна можливість.

Так, наприклад, Велика Палата Верховного Суду, розглядаючи касаційну скаргу, зазначила у своїй ухвалі від 07 червня 2022 року у справі № 910/10006/19, що з огляду на умови та обстановку, за яких має здійснюватися правосуддя і на необхідність дотримання принципів рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом; гласності та відкритості судового процесу; змагальності сторін та розумних строків розгляду справи, звернення до суду з клопотанням про розгляд справи в режимі відеоконференції дозволить дослідити й оцінити доводи касаційної скарги без порушення означених засад судочинства та водночас гарантувати та не наражати відвідувачів судового засідання на загрози їхньому життю, здоров`ю та безпеці, що можуть виникнути в умовах воєнної агресії проти України.

Однак враховуючи, що у багатьох судах не завжди наявна можливість проводити судові засідання у режимі відеоконференції, рекомендуємо заздалегідь уточнювати відповідну інформацію в суді. Крім того, про наявність у суду відповідної технічної можливості може бути зазначено в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Таким чином, воєнний стан в Україні вніс свої корективи у процес розгляду судових справ. Однак, навіть в умовах воєнного стану конституційне право людини на судовий захист не може бути обмежено. Тому заходи, які наразі впроваджуються у судовій системі, мають на меті забезпечити можливість розгляду судових справ і не наражати на небезпеку життя та здоров`я учасників судового процесу.