TAX ALERT 02.02.2021

Нові узагальнюючі податкові консультації Міністерства фінансів України

Яким чином необхідно здійснювати тлумачення окремих понять у Податковому кодексі?

Міністерство фінансів України 19.01.2021 Наказом № 22 та Наказом № 23 затвердило дві нові узагальнюючі податкові консультації з метою роз’яснення застосування положень Податкового кодексу України ( «ПК України») – надалі Консультація № 1 та Консультація № 2 відповідно.

Консультація № 1 стосується тлумачення норм ПК України, які містять посилання на такі терміни як «фінансові установи та компанії, що займаються виключно лізинговою діяльністю» або «фінансові установи та компанії, що провадять виключно лізингову діяльність». Йдеться про норми ПК України, які визначають критерії пов’язаності для юридичних осіб та особливості застосування різниці щодо оподаткування процентів на користь нерезидентів за борговими зобов’язаннями.  

В консультації вказано, що застосування словосполучення «для фінансових установ та компаній, що займаються виключно лізинговою діяльністю», «для фінансових установ та компаній, що провадять виключно лізингову діяльність» слід розуміти  таким чином, що ці словосполучення містять посилання на дві окремі групи суб’єктів, а саме:

• фінансові установи;
• компанії, що займаються виключно лізинговою діяльністю.

При цьому, словосполучення «компанії, що займаються виключно лізинговою діяльністю» є тотожним за змістом із словосполученням «компанії, що провадять виключно лізингову діяльність».

Консультація № 2 стосується впливу порядку розрахунків між орендарем, орендодавцем (балансоутримувачем) та власником майна на дотримання комунальним некомерційним підприємством вимоги ст. 133 ПК України щодо перебування комунального некомерційного підприємства у Реєстрі неприбуткових установ та організацій.

В консультації роз’яснено, що у випадку, коли відповідно до договору оренди комунального майна орендар самостійно розподіляє кожний черговий платіж за оренду майна і спрямовує відповідні частини орендної плати безпосередньо комунальному некомерційному підприємству (балансоутримувачу) та до бюджету територіальної громади, а комунальне некомерційне підприємство, в свою чергу, у складі своїх доходів для цілей бухгалтерського обліку відображає одержану від орендаря частину орендної плати, яку в повному обсязі використовує для фінансування видатків на своє утримання, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами, такий порядок розрахунків не є розподілом доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників) такого підприємства. При цьому мають дотримуватися інші вимоги ПК України щодо перебування такого комунального некомерційного підприємства у Реєстрі неприбуткових установ та організацій.

Таким чином, затвердження даних Узагальнюючих податкових консультацій сприятиме усуненню різнотлумачення норм ПК України та забезпечить єдність у правозастосуванні норм чинного законодавства.

ДПС опублікувала інформаційний лист щодо державної підтримки сфери культури, туризму та креативних індустрій

Що необхідно знати про державну підтримку сфери культури під час пандемії?

На сайті Державної податкової служби України оприлюднено новий Інформаційний лист № 18, який присвячено нормам Закону України № 962-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо державної підтримки культури, туризму та креативних індустрій».

Серед іншого в листі висвітлено наступні питання:

• визначення поняття «бюджетний грант» для податкових цілей;
• преференції при оподаткуванні доходів, отриманих платниками податків у вигляді бюджетного гранту: у розрізі податку на прибуток, податку на доходи фізичних осіб, єдиного податку, податку на додану вартість.

Оприлюднено оновлення до програмного забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна електронної звітності»

Що потрібно знати про оновлення програмного забезпечення для подання звітності до «Єдиного вікна»?

На сайті Державної податкової служби України оприлюднено оновлення до версії 1.29.1.0 програмного забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна електронної звітності».

Серед іншого, додано нові версії наступних документів для платників акцизного податку:

• заявки на поповнення (коригування) залишку спирту етилового;
• заявки на поповнення (коригування) обсягу залишку пального;
• акцизної накладної форми «П»;
• розрахунку коригування акцизної накладної форми «П»;
• акцизної накладної форми «С»;
• розрахунку коригування акцизної накладної форми «С».

Опубліковано нові Довідники податкових пільг

Які податкові пільги надаються платникам податків в 2021 році?

На сайті Державної податкової служби оприлюднено оновлені Довідники податкових пільг станом на 01 січня 2021 року, а саме Довідник податкових пільг, що є втратами доходів бюджету № 101/1 та Довідник інших податкових пільг  № 101/2.

З оновленими довідниками можна ознайомитися за посиланням.

Верховний Суд висловив позицію щодо забезпечення позову в контексті реалізації критерію ризиковості платника ПДВ

Які заходи забезпечення позову недоцільно застосовувати при оскарженні рішення щодо віднесення платника ПДВ до ризикових?

У Постанові від 03 грудня 2020 року у справі № 140/8457/20 Верховний Суд, серед іншого, звернув увагу, що вжиття заходу забезпечення позову у формі зупинення рішення про відповідність платника ПДВ критеріям ризиковості та внесення до журналу ризикових платників фактично вирішує спір по суті, що суперечить меті застосування заходів забезпечення позову.

Так, предметом позовних вимог у вищевказаній справі було, зокрема, визнання протиправним та скасування рішення Комісії Головного управління ДПС у Волинській області з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних в частині прийняття рішення щодо відповідності позивача п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість та внесення до Журналу ризикових платників.

При цьому, позивачем було подано заяву про забезпечення позову з проханням здійснити його забезпечення шляхом зупинення вищевказаного рішення в зазначеній частині. Таку заяву було задоволено судами першої та апеляційної інстанцій, з чим не погодився Верховний Суд.

У Постанові вказано, що віднесення платників податків до ризикових є формою здійснення податкового контролю, який, зокрема, спрямований і на забезпечення прав та інтересів інших суб’єктів господарювання в частині правильності відображення ними результатів господарської діяльності з метою оподаткування. Водночас за платником податків залишається право належними документами довести реальність здійснення фінансово-господарських операцій у межах своєї господарської діяльності, а в разі повноти документів за цими операціями, подальшого прийняття позитивного рішення про реєстрацію податкових накладних / розрахунків коригування.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не може вирішуватися під час розгляду клопотання про забезпечення позову.

Верховний Суд висловився щодо оскарження  рішення  про  відповідність / невідповідність платника ПДВ критеріям ризиковості

Чи передбачено право оскаржувати рішення  про  відповідність/ невідповідність платника ПДВ критеріям ризиковості?

Верховний Суд у Постанові від 16 грудня 2020 року у справі № 340/474/20 підтвердив, що платник  податків  має  право  на  судове  оскарження  рішення про відповідність/невідповідність платника ПДВ критеріям ризиковості.

Так, Верховний Суд зазначив, що таке право платника випливає з норм п. 6 Порядку з питань зупинення реєстрації податкової  накладної/розрахунку  коригування в Єдиному реєстрі  податкових накладних (надалі – «ПН/РК в ЄРПН») затвердженого  постановою  Кабінету  Міністрів України  від  11 грудня  2019 року № 1165 (надалі – «Порядок № 1165»), згідно якого у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. Право  на  звернення  до  суду  також передбачене в затвердженій формі рішення (додаток 4 до Порядку № 1165), а саме: «Рішення   про   відповідність/невідповідність   платника   податку   критеріям ризиковості  платника  податку  може  бути  оскаржено  в  адміністративному або судовому порядку».

Верховний Суд також зазначив, що посилання суду апеляційної інстанції на висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 20 листопада 2019 року у справі № 480/4006/18, в обґрунтування неможливості оскарження в судовому порядку рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості  не можуть бути використані: вони викладені щодо застосування норм Порядку зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 117 від 21 лютого 2018 року, що втратив чинність 01 лютого 2020 року, і положення якого не надавали платнику права оскаржити рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника зокрема в судовому порядку.