TAX ALERT 04.01.2022 | Дайджест головних податкових новин

З 1 січня 2022 року набирають чинності положення низки законів щодо внесення змін до Податкового кодексу України. Зокрема, ідеться про:

• Закон № 466-IX, «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві»;
• Закон № 1117-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збору даних та інформації, необхідних для декларування окремих об’єктів оподаткування»;
• Закон № 1525-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо скасування оподаткування доходів, отриманих нерезидентами у вигляді виплати за виробництво та/або розповсюдження реклами, та удосконалення порядку оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання нерезидентами електронних послуг фізичним особам» (закон про «податок на Google»);
• Закон № 1914-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» (законопроект № 5600);
• Закон № 1946-IX, «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні»(податковий закон щодо Дія Сіті);
• Закон № 1539-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання детінізації доходів та підвищення податкової культури громадян шляхом запровадження одноразового (спеціального) добровільного декларування фізичними особами належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету» (закон про «податкову амністію»).

Важливими для платників податків є такі податкові нововведення, що вступають в силу:

1) Положення щодо контрольованих іноземних компаній(«КІК»)

• Доповнення Податкового кодексу статтею щодо КІК (визначення КІК, визначення контролюючої особи тощо);
• Порядок оподаткування контролюючих осіб щодо скоригованого прибутку КІК;
• Норми щодо відповідальності за порушення вимог щодо КІК: 
  • неподання / несвоєчасне подання звіту про КІК; 
  • невідображення у звіті про КІК відомостей щодо наявних КІК;
  • неповідомлення про набуття частки в іноземній юридичній особі, утворенні без статусу юридичної особи, про початок здійснення фактичного контролю, або про відчуження частки в іноземній юридичній особі, або про припинення здійснення фактичного контролю;
  • неподання або подання не в повному обсязі документації з трансфертного ціноутворення, інших копій первинних документів щодо КІК на запит контролюючого органу.

При цьому за результатами 2022-2023 звітного (податкового) року штрафні санкції та пеня за порушення під час визначення та обчислення прибутку КІК,а також адміністративна та кримінальна відповідальність за будь-які порушення, пов’язані з КІК, не застосовуються.

Також, нагадаємо, що:

• в кінці поточного року спливає строк для безподаткової ліквідації КІК;
• першим звітним періодом щодо КІК є 2022 рік, при цьому звіт за 2022 рік може бути поданий разом із декларацією про майновий стан і доходи / з податку на прибуток за 2023 рік, до якої необхідно включити показники щодо скоригованого прибутку КІК за 2022 рік. Тобто фактично перший звіт щодо КІК може бути поданий у 2024 році.

2) Визнання платниками податку на прибуток-резидентами України іноземного бізнесу з українським місцем ефективного управління

Про наявність в іноземної компанії місця ефективного управління в Україні свідчитимуть, в першу чергу, фактори, пов’язані з управлінням такою компанією – проведення зборів виконавчого органу в Україні, прийняття управлінських рішень з України та ін. Якщо іноземна компанія може бути визнана такою, що має місце ефективного управління в іноземній державі, місцем управління такої компанії визначається Україна, якщо в Україні виконується хоча б одна з таких умов, як:управління банківськими рахунками іноземної компанії,ведення бухгалтерського або управлінського обліку іноземної компанії, управління персоналом іноземної компанії.

Іноземна компанія має право самостійно визнати себе податковим резидентом України та сплачувати податок на прибуток за загальними правилами, передбаченими для резидентів, якщо вона має місце ефективного управління в Україні. 

Варто зазначити, що іноземна компанія, що отримала статус платника податку на прибуток – резидента, не визнається КІК. Відповідно, у такому випадку не настануть податкові наслідки, передбачені для контролюючих осіб КІК. 

3) Зміни у сфері застосування тесту ділової мети

Вимога щодо збільшення фінансового результату до оподаткування на всю суму операцій з деякими нерезидентами, які не мають ділової мети. Це стосується:

• нерезидентів, зареєстрованих у низькоподаткових юрисдикціях (згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України), а також нерезидентів, що мають «особливу» організаційно-правову форму;
• витрат з нарахування роялті на користь будь-яких нерезидентів. 

Нагадаємо, що для цілей оподаткування вважається, що операція, здійснена з нерезидентами, не має розумної економічної причини (ділової мети), зокрема, але не виключно, якщо:

• головною ціллю або однією з головних цілей операції та/або її результатом є несплата (неповна сплата) суми податків та/або зменшення обсягу оподатковуваного прибутку платника податків;
• у зіставних умовах особа не була б готова придбати (продати) такі роботи (послуги), нематеріальні активи, інші предмети господарських операцій, відмінні від товарів, у непов’язаних осіб. 

У 2021 році тест ділової мети застосовувався лише для цілей трансфертного ціноутворення.

4) Оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання нерезидентами електронних послуг фізичним особам в Україні

Нагадаємо, що електронні послуги – послуги, які постачаються через мережу Інтернет, автоматизовано, за допомогою інформаційних технологій та переважно без втручання людини, у тому числі шляхом встановлення спеціального застосунку або додатка на смартфонах, планшетах, телевізійних приймачах чи інших цифрових пристроях.

Нерезидент, який постачає електронні послуги фізичним особам, місце постачання яких розташовано на митній території України, зобов’язаний зареєструватися як платник податку на додану вартість, якщо загальна сума від здійснення операцій перевищуватиме 1 мільйон гривень.

Міністерством фінансів розроблено проекти форм податкових повідомлень особі-нерезиденту та розрахунків грошових зобов’язань. Наразі зазначені проекти перебувають на стадії обговорення. 

5) Правила оподаткування резидентів Дія Сіті

Серед них, зокрема:

• можливість сплати резидентами Дія Сіті податку на прибуток за ставкою 18 % на загальних умовах, або за ставкою 9 відсотків на особливих умовах (так званий «податок на виведений капітал»);
• запровадження поступових обмежень на співпрацю резидентів Дія Сіті із платниками єдиного податку (зокрема, ФОП);
• оподаткування заробітної плати та винагороди гіг-спеціалістів ПДФО за ставкою 5%;
• єдиний соціальний внесок для спеціалістів Дія Сіті встановлюється у розмірі мінімального страхового внеску;
• встановлення деяких пільг для фізичних осіб, які є інвесторами резидентів Дія.Сіті. 

Детальний аналіз Закону від GOLAW – за посиланням. 

6) Комплексна податкова реформа (законопроект № 5600)

Серед іншого, передбачаються такі зміни:

• право податкового органу на звернення до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи, постійного представництва нерезидента,  які мають податковий борг;
• 18 % податку на доходи фізичних осіб із продажу фізичною особою третього та наступних об’єктів житлової нерухомості протягом одного року, а також деяких земельних ділянок;
• мінімальне податкове зобов’язання (МПЗ) для власників, орендарів  та користувачів земельних ділянок;
• обмеження для великих платників податків на перенесення збитків (від’ємного значення об’єкту оподаткування) минулих податкових (звітних) років в сумі 50% таких збитків (від’ємного значення);
• скорочення строку для можливості включити суми ПДВ до податкового кредиту з 1095 до 365 календарних днів.

Більш детально положення цього закону GOLAWаналізувала у TAX ALERT за посиланням. 

7) Поширення обов’язку зі сплати військового збору з доходу у грошовій та/або іншій майновій формі, отримані при ліквідації (припиненні) іноземної юридичної особи або іноземного утворення без статусу юридичної особи. 

8) Поширення на доходи, отримані при ліквідації (припиненні) іноземної юридичної особи або іноземного утворення без статусу юридичної особи платником податків – акціонером (учасником, партнером, пайовиком, засновником, контролюючою особою) такої особи / утворення, заходів щодо встановлення джерел їх походження (фінансовий моніторинг).