TAX ALERT 10.04.2023 | Дайджест головних податкових новин

Прийнято закон щодо імплементації міжнародного стандарту автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки

20.03.2023 Верховна Рада України прийняла Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо імплементації міжнародного стандарту автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки».

Метою Закону є, зокрема, забезпечення впровадження Україною Загального стандарту звітності та належної перевірки інформації про фінансові рахунки (CRS).

Нагадаємо, що CRS передбачає щорічний автоматичний обмін інформацією для податкових цілей між державами – учасницями Багатосторонньої угоди компетентних органів про автоматичний обмін інформацією про фінансові рахунки. Обмін полягає в тому, що фінансові установи збирають інформацію про фінансову діяльність по рахункам фізичних осіб, компаній та інших корпоративних утворень, після чого передають її компетентному органу своєї країни. Останній направляє цю інформацію в країну податкового резидентства власника та/або контролюючої особи власника такого рахунка.

Так, відповідно до останньої доступної версії Закону, розміщеної на сайті Верховної Ради України, серед іншого, передбачається:

• порядок застосування Загального стандарту звітності CRS встановлюватиметься Міністерством фінансів України;
• фінансовим агентом є будь-яка особа (крім фізичної особи), яка відповідає визначенню підзвітної фінансової установи відповідно до Багатосторонньої угоди CRS та Загального стандарту звітності CRS, та яка зобов’язана застосовувати заходи належної комплексної перевірки до фінансових рахунків, подавати звіт про підзвітні рахунки до контролюючого органу, нести відповідальність за порушення цих обов’язків. Порядок встановлення статусу підзвітної фінансової установи визначається Міністерством фінансів України;
• фінансові агенти зобов’язані подати заяву про взяття їх на облік у контролюючому органі протягом 60 календарних днів після встановлення статусу підзвітної фінансової установи;
• фінансові агенти, які станом на 30.06.2023 відповідають критеріям підзвітних фінансових установ, зобов’язані стати на облік у контролюючому органі до 31.12.2023;
• фінансовим рахунком є рахунок, відкритий таким фінансовим агентом, або договір, укладений фінансовим агентом;
• підзвітним рахунком є фінансовий рахунок, який визначається як підзвітний відповідно до правил Загального стандарту звітності CRS;
• фінансові агенти зобов’язані щороку, до 1 липня, подавати до контролюючого органу звіт про всі підзвітні рахунки за попередній календарний рік. Такі звіти підлягають камеральній перевірці;
• контролюючий орган здійснює передачу відповідних відомостей, отриманих від фінансових агентів, до компетентного органу іноземної юрисдикції. При цьому, забороняється надання такої інформації правоохоронним чи іншим державним органам, органам місцевого самоврядування, юридичним та фізичним особам (у тому числі тим, про яких надано інформацію у звіті про підзвітні рахунки);
• фінансові агенти зобов’язані зберігати документи, отримані від власників рахунків, а також записи, дані, інформацію та документи щодо вжитих заходів не менше 1825 днів з дня, наступного за граничним строком подання звіту про підзвітні рахунки;
• якщо під час перевірки фінансового агента або на підставі повідомлення від компетентного органу іноземної держави контролюючий орган виявляє факти, що свідчать про порушення/можливі порушення з боку власника рахунку (нерезидента) або його контролюючої особи, то призначається документальна позапланова перевірка щодо нього. При цьому, перевірка призначається тоді, коли нерезидент перебуває на обліку.

Якщо такий власник не перебуває на обліку в контролюючому органі, то останній надсилає податкове повідомлення особі-нерезиденту за порушення вимог Загального стандарту звітності CRS із зазначенням суми грошового зобов’язання, яку він має сплатити.

Зокрема, за умисне надання власником рахунку документів самостійної оцінки CRS з недостовірними відомостями, що призвело до невстановлення підзвітності рахунку, передбачений штраф у 100 розмірів мінімальної заробітної плати (наприклад, у 2023 році такий розмір складає 670 000 грн).

При цьому, за порушення, вчинені до 31.12.2024 включно, штрафні (фінансові) санкції, передбачені податковим законодавством, не застосовуються, а за порушення, вчинені у період з 01.01.2025 по 31.12.2025 штрафні санкції  (фінансові) застосовуються у 0,5 розміру відповідного штрафу;

• першим звітним періодом для цілей Багатосторонньої угоди CRS та Загального стандарту звітності CRS встановлено період, що розпочинається 01.07.2023 та завершується 31.12.2023. Граничний термін подання звіту про підзвітні рахунки за перший звітний період буде встановлено Міністерством фінансів України у 2024 році, але такий граничний термін не може бути раніше 01.07.2024.

Наразі Закон знаходиться на підписі у Президента України.

Забезпечення захисту податкової інформації в інформаційних системах податкових органів — зареєстровано законопроект

21.03.2023 у Верховній Раді України зареєстрований Проект Закону № 9134 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо забезпечення захисту податкової інформації в Інформаційних системах податкових органів».

Так, Законопроектом пропонується:

• розширити функції податкових органів функцією захисту податкової інформації;
• наділити митні органи функцією забезпечення впровадження, розвитку та технічного супроводження систем, що забезпечують функціонування електронних інформаційних ресурсів митних органів і технологій в митній справі, автоматизацію митних процедур, а також захисту електронних інформаційних ресурсів митних органів;
• покласти на контролюючі органи обов’язок забезпечувати захист та обробку податкової інформації в інформаційних системах, що має здійснюватися із застосуванням комплексної системи захисту інформації або системи управління інформаційною безпекою відповідно до міжнародних стандартів з підтвердженою відповідністю згідно законодавства про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах та кібербезпеку;
• покласти на керівника ДПС України відповідальність за експлуатацію в контролюючих органах інформаційних систем без застосування зазначеного порядку;
• заборонити з 01.01.2026 податковим органам здійснювати обробку податкової інформації в інформаційних системах без застосуванням комплексної системи захисту інформації або системи управління інформаційною безпекою.

Оскільки запропоновані зміни потребують подальшого врегулювання, законопроектом пропонується зобов’язати Кабінет Міністрів України прийняти нормативно-правові акти, необхідні для реалізації Законопроекту.

Зареєстровано законопроекти щодо фінансування програм просування молочної продукції та зниження ставки ПДВ для неї

31.03.2023 у Верховній Раді України зареєстровані:

• Проект Закону № 9161 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо зниження ставки податку на додану вартість для молока і молочної продукції»,
• Проект Закону № 9162 «Про внесення зміни до Податкового кодексу України щодо запровадження внеску на галузеве фінансування програм просування молочної продукції»,
• Проект Закону № 9163 «Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких законів України щодо запровадження внеску на галузеве фінансування програм просування молочної продукції».

Так, вказаними законопроектами пропонується встановити:

• ставку ПДВ у розмірі 10 % по операціях з постачання на митній території України та ввезення на митну територію України молока і молочної продукції (законопроект № 9161);
• сплату внеску на галузеве фінансування програм просування молочної продукції («Внесок») на банківський рахунок, визначений репрезентативною міжгалузевою організацією за такими ставками:
  • для переробних підприємств – у розмірі 0,5 % загальної вартості постачання товарів у календарному (звітному) кварталі (без урахування ПДВ). Сплачується не пізніше 15 числа другого місяця, наступного за таким кварталом;
  • для імпортерів молока та молочної продукції – у розмірі 0,5 % митної вартості ввезених товарів (без урахування ПДВ). Сплачується до/або на день подання митної декларації під час ввезення товарів на митну територію України.

При цьому, репрезентативною міжгалузевою організацією планується передбачити міжгалузеву організацію, утворену організаціями виробників / асоціаціями організацій виробників молока та молочної сировини, та організаціями переробних підприємств / асоціаціями організацій переробних підприємств, якій компетентним органом надано статус репрезентативної відповідно до Закону України «Про об’єднання сільськогосподарських товаровиробників» (законопроект № 9163);

• функції контролюючих органів щодо надання репрезентативній міжгалузевій організації інформації для визначення розміру Внеску та Міністерству аграрної політики та продовольства України інформації для прийняття рішення про надання права на отримання та використання Внеску (законопроект № 9162).

Зміни до порядку заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції: набрав чинності наказ Міністерства фінансів України

01.04.2023 набув чинності наказ Міністерства фінансів України від 22.03.2023 № 148 «Про затвердження Порядку заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції під час сплати (стягнення) податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави, а також у разі їх повернення» («Порядок»).

Порядком, серед іншого, встановлено, що під час заповнення реквізиту платіжної інструкції «Призначення платежу» у разі сплати податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави на бюджетні / небюджетні / єдиний / депозитний рахунки передбачено поля:

• код виду сплати, що визначений переліком згідно з додатком 1 до Порядку,
• додаткова інформація запису, де заповнюється інформація щодо переказу коштів,
• номер рахунку (у разі сплати на єдиний рахунок, відкритий у Казначействі на ім’я ДПС),
• сума податку (у разі сплати на єдиний рахунок, відкритий у Казначействі на ім’я ДПС),
• інформація про податкове повідомлення (рішення) (у разі сплати на єдиний рахунок, відкритий у Казначействі на ім’я ДПС),
• тип (у разі сплати за оренду державного майна), де заповнюється код класифікації доходів бюджету.

Також для зручності платників податків у порядку наведені приклади заповнення реквізиту «Призначення платежу» для різних ситуацій та напрямів сплати.

Попередній Порядок заповнення реквізиту «Призначення платежу», затверджений наказом Міністерства фінансів України від 24.07.2015 № 666, втрачає чинність 01.07.2023. Фактично це означає, що до 01.07.2023 дозволяється заповнювати реквізит «Призначення платежу» способами, передбаченими цими двома порядками.

Пропонується внесення змін до порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування — опублікований проект постанови

29.03.2023 Державна податкова служба України опублікувала проект постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до порядків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165».

Так, до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних запропоновані, зокрема, наступні зміни:

• у разі відповідності платника податку критеріям ризиковості у відповідних полях рішення окрім зазначення детальної інформації, типу операції (придбання/постачання), періоду здійснення операції, коду згідно з УКТ ЗЕД/ДКПП/умовного коду товару, податкового номеру платника податку, задіяного в ризиковій операції, буде зазначатися також дата включення такого платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості;
• не може бути підставою для розгляду питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості операція, відображена у податковій накладній/розрахунку коригування, дата реєстрації яких у Єдиному реєстрі податкових накладних («ЄРПН») припадає на період, що перевищує 180 днів до дати прийняття рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку;
• у разі прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості, наступного робочого дня після його прийняття підлягають автоматичній реєстрації податкові накладні/розрахунки коригування, якщо одночасно виконуються такі умови:
• реєстрація таких податкових накладних/розрахунків коригування зупинена на підставі відповідності платника податку критеріям ризиковості та до такого рішення подані інформація та копії документів, в результаті чого прийняте рішення про невідповідність платника критеріям ризиковості;
• дата подання для реєстрації в ЄРПН таких податкових накладних/розрахунків коригування припадає на період, що не перевищує 180 днів до дати подання відповідних інформації та копій документів;
• у день автоматичної реєстрації в ЄРПН операції не відповідають критеріям ризиковості здійснення операцій та стосовно платника податку відсутнє діюче рішення про відповідність критеріям ризиковості;
• щодо таких податкових накладних/розрахунків коригування комісією регіонального рівня не прийнято рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН;
• у день автоматичної реєстрації в ЄРПН наявна сума  ПДВ, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування.

Однак, вказане положення запропоновано застосовувати до платників ПДВ, щодо яких рішення про відповідність критеріям ризиковості буде прийнято з дня, наступного за датою набрання чинності вказаними змінами;

• обов’язок комісії регіонального рівня надсилати платнику податку в електронний кабінет рішення про врахування або неврахування таблиці даних платника податку;
• у разі прийняття комісією регіонального рівня рішення про врахування таблиці даних податкові накладні/розрахунки коригування, реєстрація яких зупинена до дня прийняття рішення про її врахування, підлягають автоматичній реєстрації в ЄРПН на п’ятий робочий день за днем прийняття такого рішення, якщо одночасно виконуються такі умови:
• відсутнє рішення про неврахування такої таблиці даних;
• у податкових накладних/розрахунках коригування зазначені операції з кодами товарів згідно з УКТ ЗЕД/кодами послуг згідно з ДКПП/умовним кодом такого товару, що відображені у врахованих таблицях даних платника податку та операції у день автоматичної реєстрації не відповідають критеріям ризиковості здійснення операцій та стосовно платника податку відсутнє діюче рішення про відповідність критеріям ризиковості;
• податкові накладні/розрахунки коригування складені та подані для реєстрації в ЄРПН не раніше календарного місяця, що передує місяцю, у якому комісією регіонального рівня прийняте рішення про врахування таблиці даних;
• щодо податкових накладних/розрахунків коригування комісією регіонального рівня не прийнято рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації в ЄРПН;
• у день автоматичної реєстрації в ЄРПН наявна сума ПДВ, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування.

Проте, вказане положення запропоновано застосовувати до податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено, з дня, наступного за датою набрання чинності вказаними змінами;

• надати платникам податків можливість оскаржувати до комісії центрального рівня рішення комісій регіонального рівня про неврахування таблиці даних платника ПДВ та про відповідність платника ПДВ критеріям ризиковості платника податку.

Задоволення вказаних скарг матиме наслідком врахування такої таблиці даних платника податку, виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника ПДВ, не пізніше наступного робочого дня після прийняття рішення про задоволення скарги.

Наразі Державна податкова служба України протягом одного місяця приймає зауваження та пропозиції до опублікованого проекту постанови.

ДПС України оновила план-графік проведення документальних планових перевірок платників податків на 2023 рік

27.03.2023 на сайті Державної податкової служби України опубліковано оновлений план-графік проведення документальних планових перевірок платників податків на 2023 рік.

Згідно оновлення, у Розділі I «Документальні планові перевірки платників податків – юридичних осіб» та у Розділі II «Документальні планові перевірки фінансових установ, постійних представництв та представництв нерезидентів» зменшилась кількість платників податків: з 2225 до 2079.

Оновлений Розділ ІІІ «Документальні планові перевірки фізичних осіб» передбачає список 1473 осіб, замість 1461 у попередній редакції.

Актуальним Розділом ІV «Документальні планові перевірки платників податків – юридичних осіб з питань правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати податку на доходи фізичних осіб, військового збору та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» наразі передбачено список з 317 юридичних осіб, замість попереднього списку у 326 осіб.

Нагадаємо, що відповідно до вимог Податкового кодексу України внесення змін до плану-графіка перевірок на відповідний рік допускається не частіше одного разу в першому та одного разу в другому кварталі такого року, крім випадків, коли зміни пов’язані із змінами найменування платника податків, що вже був включений до плану-графіка, та/або виправлення технічних помилок.