TAX ALERT 14.07.2020

Мінфін затвердив накази для застосування програмних РРО

Міністерство фінансів України повідомило, що 09.07.2020 Міністерство юстиції зареєструвало:

• Наказ від 23.06.2020 № 317, яким вносяться зміни до Наказу від 14.06.2016 № 547 «Про затвердження порядків щодо реєстрації реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій» (далі – Наказ № 317), а також
• Наказ від 18.06.2020 № 306, яким вносяться зміни до Наказу від 21.01.2016 № 13 «Про затвердження Положення про форму та зміст розрахункових документів, Порядку подання звітності, пов’язаної із використанням книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок), форми № ЗВР-1 Звіту про використання книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок)» (далі – Наказ № 306).

Наказом № 317 безпосередньо затверджено порядки реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – ПРРО); визначення діапазону, видачі, резервування, використання фіскальних номерів, що присвоюються електронним розрахунковим документам під час роботи ПРРО в режимі офлайн.

В свою чергу, Наказом № 306 вдосконалено форму і зміст розрахункових документів, для РРО та/або ПРРО, затверджено нову форму розрахункового документа для операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, забезпечено можливість зазначення штрих кодів товарів.

Зміни також торкнулись Порядків щодо реєстрації РРО та книг обліку розрахункових операцій, зокрема в частині можливості створення документів у паперовій та/або електронній формі.

Зазначені Накази набудуть чинності з 01.08.2020, але не раніше дня їх офіційного опублікування. Тобто, з 01.08.2020 фіскальний додаток для програмного РРО буде доступний для повноцінного використання для всіх бажаючих на безоплатний основі. Використання РРО, для певних видів діяльності ІІ-IV груп фізичних осіб-підприємців, стане обов’язковим з 01.01.2021.

З метою належного інформування платників податків з питань впровадження ПРРО ДПС створило окремий розділ «Програмні РРО» на офіційному веб-порталі ДПС, на якому розміщується актуальна інформація, пов’язана із такими нововведеннями, а також про посадових осіб ДПС, відповідальних за взаємодію із суб’єктами господарювання під час тестування ПРРО.

Мінфін затвердив зміни до Порядку обліку платників податків і зборів

Міністерство фінансів України наказом від 24.06.2020 № 323 затвердило зміни до Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого Наказом Міністерства фінансів від 09.12.2011 року № 1588 (у редакції Наказу від 22.04.2014 № 462 (зі змінами)).

Основні зміни стосуються, зокрема, наступного:

• уточнено порядок визначення податкового номера платника податків;
• встановлено порядок взяття на облік в контролюючих органах іноземних компаній, організацій, дипломатичних місій;
• встановлено, що відокремлені підрозділи юридичної особи подають інформацію про об’єкти оподаткування, що знаходяться на їх балансі;
• уточнено порядок обліку в контролюючих органах фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність;
• удосконалено порядок подання повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП. Уточнено, що у повідомленні за формою №20-ОПП надається інформація про всі об’єкти оподаткування, що є власними, орендованими або переданими в оренду;
• викладено в новій редакції окремі Додатки до Порядку обліку платників податків і зборів.

ДПС оновила план-графік податкових перевірок на 2020 рік

На сайті ДПС України опубліковано оновлений План-графік проведення податкових перевірок на 2020 рік станом на 22-24.06.2020. 

Зміни торкнулись усіх розділів Плану-графіку. Та варто зазначити, що значна кількість платників податків була виключена із даного плану у порівнянні з його попередніми оновленнями.

Нагадаємо, що відповідно до нових положень Податкового кодексу України, що набули чинності з 23.05.2020, внесення змін до плану-графіка допускається лише один раз в першому кварталі та лише один раз в другому кварталі відповідного року, крім випадків коли зміни пов’язані із змінами найменування платника податків, що вже був включений до плану-графіка, та/або виправлення технічних помилок. Таким чином, з урахуванням цього податковий орган вже не матиме додаткової можливості для внесення змін до плану-графіка у 2020 році. При цьому, документальна перевірка платника податків, який був включений до плану-графіка внаслідок внесення до нього змін у другому кварталі такого року може бути розпочата не раніше 1 жовтня поточного року.

ДПС затвердила оновлені довідники податкових пільг

03.07.2020 року Державна податкова служба України опублікувала оновлені довідники податкових пільг станом на 01.07.2020 року:

• Довідник податкових пільг № 99/1, що є втратами доходів бюджету,
• Довідник інших податкових пільг № 99/2.

У довідниках надано перелік пільг із податку на прибуток, плати за землю, ПДВ, акцизного податку, податку на нерухоме майно, місцевих податків та зборів, державного мита, а також початок та кінець дії пільг.

До прийняття у другому читанні рекомендовано законопроект про внесення додаткових змін до Податкового кодексу

20.12.2019 Верховна Рада прийняла у першому читанні Проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб-підприємців» (далі – Законопроект № 2524). Із загальної назви Законопроекту можна дійти висновку, що зміни до Податкового кодексу, які пропонуються, в першу чергу стосуються функціонування електронного кабінету та роботи фізичних осіб-підприємців. В той же час, Комітетом з питань, фінансів, податкової та митної політики Верховної Ради даний Законопроект № 2524 рекомендовано до прийняття вже у другому читанні з додатковими змінами.

Варто звернути увагу, що редакція до другого читання значно відрізняється від першої редакції та містить значну кількість змін, пов’язану з функціонуванням контрольованих іноземних компаній, постійних представництв, з оподаткуванням прибутку нерезидентів з відчуження інвестиційних активів, з визначенням «ділової мети» та інші.

Відтак, незважаючи на те, що Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» від 16.01.2020 № 466-IX (далі – Закон № 466-ІХ) тільки нещодавно був прийнятий і деякі його положення лише мають набути чинності, законодавці вже мають намір внести додаткові зміни до Податкового кодексу.

Законопроект щодо пониження ставки оподаткування ПДВ операцій з постачання сільськогосподарської продукції

15.06.2020 у Верховній Раді зареєстровано Законопроект про внесення змін до Податкового кодексу України щодо ставки податку на додану вартість з операцій з постачання окремих видів сільськогосподарської продукції.

Так, передбачається зниження ставки ПДВ до 14% по операціях, що стосуються постачання на митній території України та ввезення на митну територію України деяких видів сільськогосподарських товарів. До таких товарів, зокрема, належать: жива велика рогата худоба, живі свині, пшениця, жито, ячмінь, овес, кукурудза, соєві боби, насіння льону, насіння свиріпи, ріпак, соняшник та інші олійні культури, цукрові буряки.

Зважаючи на важливість сектору сільського господарства для економіки України, основна мета законопроекту полягає у зменшенні надмірного податкового навантаження для представників бізнесу даної сфери. Як зауважують законодавці, надмірне податкове навантаження на сьогоднішній день призводить до зменшення рентабельності сільськогосподарської діяльності, а також, до формування підстав для тінізації аграрного бізнесу з метою уникнення від оподаткування.

Законопроект щодо особливостей оподаткування суб’єктів індустрії інжинірингу та інженерної справи

02.07.2020 у Верховній Раді зареєстровано Законопроект про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування суб’єктів індустрії інжинірингу та інженерної справи.

Законопроект передбачає ознаки спеціального «суб’єкта індустрії інжинірингу та інженерної справи», головні з яких:

• не менше 70 відсотків доходів від усіх видів економічної діяльності такого суб’єкта має бути від здійснення видів економічної діяльності, які відносяться до індустрії інжинірингу та інженерної справи;
• наявність співробітників-професіоналів (посади яких відповідають підкласу 2149 згідно класифікатору професій (ДК 003:2010) у галузі інженерної у кількості не менше 100 осіб.

Також дається чіткий перелік видів економічної діяльності, якими має право займатися такий суб’єкт в галузі індустрії інжинірингу та інженерної справи, зокрема, але не виключно, складення технічних завдань, проектних пропозицій, проведення наукових досліджень і техніко-економічних обстежень, виконання інженерно-розвідувальних робіт з будівництва об’єктів, розроблення технічної документації.

Законопроект передбачає, що суб’єкт індустрії інжинірингу та інженерної справи до 01.01.2025 застосовуватиме ставку оподаткування ПДФО у 9 % до заробітної плати та інших доходів, що виплачує найманим працівникам, посади яких відповідають підкласу 2149 згідно класифікатору професій (ДК 003:2010). Однак, сума податку не може бути меншою за розмір податку, обрахованого за ставкою 18 % з 2-го розміру мінімальної заробітної плати. Доходи інших найманих працівників оподатковуються на загальних підставах.

Також, законопроектом передбачається, що на період до 01.01.2025 суб’єкти інжинірингу та інженерної справи сплачуватимуть ЄСВ за найманих працівників – інженерів відповідно у розмірі 5 % від заробітної плати таких працівників. При цьому ЄСВ для таких працівників не може бути меншим за ЄСВ за ставкою 22 % з 2-х мінімальних заробітних плат та не більшим за ЄСВ, що розраховується за ставкою 22 % від 15 мінімальних заробітних плат.

Очікується, що прийняття законопроекту сприятиме, в першу чергу, підвищенню рівня конкурентоспроможності та привабливості для іноземних замовників галузі інженерних та інжинірингових послуг України, збільшенню валютної виручки українських інженерних інжинірингових компаній, стимулюванню їх розширення.

Податкова інформує про можливі причини блокування податкової накладної

Головне управління ДПС Чернівецької області на своєму сайті зазначило, що відсутність повідомлення за формою № 20-ОПП може бути причиною зупинення реєстрації податкової накладної / рахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН).

Так, п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу встановлено обов’язок платників податків повідомляти податкові органи про всі об’єкти оподаткування та об’єкти, пов’язані з оподаткуванням платника податків. У повідомленні за формою № 20-ОПП зазначають усі приміщення, якими підприємство користується, а саме: усі види транспорту, заправки, скважини, котли, сховища, земельні ділянки тощо. Включаючи також об’єкти, які здаються в оренду та орендується у інших осіб.

Отже, повідомлення за формою № 20-ОПП запроваджене з метою отримання від платників податків інформації про всі наявні в них об’єкти оподаткування, їх місцезнаходження, переміщення та стан, у якому вони фактично перебувають: використовуються, не використовуються (у тому числі тимчасово).

Варто зазначити, що Порядок зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений Постановою КМУ від 11.12.2019 № 1165 (далі – Порядок № 1165) не виокремлює «неподання повідомлення за формою № 20-ОПП», як окрему підставу для зупинення реєстрації податкової накладної.

Однак, ігнорування обов’язку подання повідомлення за формою № 20-ОПП може потягти не лише застосування штрафних санкцій, а й стати додатковою підставою для включення платника податків до переліку ризикових. Так, згідно п. 8 Критеріїв ризиковості платника ПДВ, платник податків визнається ризиковим, якщо в контролюючих органах наявна податкова інформація, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка зазначена в поданій податковій накладній / розрахунку коригування.

Щодо зупинення строків розгляду скарг на рішення про відмову в реєстрації податкової накладної

Головне управління ДПС в Івано-Франківській області інформує, що строки розгляду скарг на рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН також зупинено до останнього календарного дня місяця, в якому завершується дія карантину.

У разі якщо скарга на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної подана платником у період з 02 квітня по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину або не розглянута станом на 18 березня 2020 року і строк прийняття рішення по такій скарзі припадає на період з 02 квітня по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, то прийняття рішення по скарзі поза межами строків визначених статті 56 Податкового кодексу не призводить до задоволення скарги.

Нагадаємо, що Податковий кодекс було доповнено відповідними положеннями пункту 52-8 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Законом України від 30.03.2020 № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», який набрав чинності 02.04.2020.

Разом із цим, з першого календарного дня місяця, наступного за місяцем, в якому завершується дія карантину, перебіг строків, які зупинялися відповідно до положень, вказаних вище продовжується з урахуванням часу, що минув до такого зупинення.

Рекомендації щодо подання таблиці даних платника ПДВ

Головне управління ДПС в Запорізькій області зазначило, що подання таблиці даних платника податку (далі – Таблиця) може убезпечити суб’єкта господарювання від факту зупинення реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування за ідентичними операціями, оскільки у разі правильного заповнення Таблиці та її прийняття податковим органом, у подальшому реєстрація податкових накладних із зазначеними кодами згідно з УКТЗЕД / ДКПП не зупинятиметься.

Податкова також надала рекомендації щодо подання таблиці даних платника податку, зокрема:

• звернула увагу, що після подання Таблиці, надалі при складанні податкових накладних / розрахунків коригування, коди товарів згідно з УКТ ЗЕД або коди послуг згідно з ДКПП мають вказуватися на рівні тих знаків (цифр), які зазначені в поданій Таблиці;
• зазначила, що Таблиця подається з поясненням, в якому зазначається вид діяльності, з посиланням на податкову та іншу звітність, щодо сплати податків до бюджетів, при цьому, рекомендовано зазначити економічну складову отримання доходу та інформацію щодо основних постачальників та покупців за основними напрямками роботи;
• навела рекомендований перелік документів, що можуть бути подані разом із Таблицею:
  • штатна чисельність, середня заробітна плата;
  • відомості щодо основних засобів; звіт 20-ОПП;
  • складський облік (інвентаризаційні описи), оборотно-сальдові відомості.
  • додатково для сільськогосподарських підприємств: наявність земельних ділянок, статистична звітність (29 сг, 4сг, 21 сг, 37сг, 10 мех).

ДПС оприлюднила інформаційний лист щодо змін з ПДВ та акцизного збору

Державна податкова служба України оприлюднила Інформаційний лист № 13, в якому аналізуються основні податкові зміни, що стосуються ПДВ та акцизного податку за Законом № 446-ІХ.

Так, мова йде про зміни, що, серед іншого, стосуються процедури реєстрації платником ПДВ, періодичності податкової звітності та термінів реєстрації податкових накладних, оподаткуванні зовнішньоекономічної діяльності, як розширено перелік підакцизних товарів та врегульовано питання оподаткування акцизним податком виробників електричної енергії.

Про наслідки відсутності реєстрації податкової накладної за операцією, що оподатковується за нульовою ставкою ПДВ

Головне управління ДПС у Тернопільській області нагадало, що порушення платниками ПДВ граничного строку реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, складених на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою тягне за собою накладення штрафу в розмірі 2% обсягу постачання (без ПДВ), але не більше 1020 грн.

Відповідні зміни набули чинності з 23.05.2020, тобто з набуттям чинності окремих положень Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» від 16.01.2020 № 466-IX.

Разом із цим вважаємо за необхідне, нагади і про нові перехідні положення Податкового кодексу (п. 73 підрозділу 3 Розділу ХХ), відповідно до яких, штрафи за порушення платниками ПДВ граничного строку для реєстрації податкових накладних, що не надаються отримувачу, зокрема, за операціями, що оподатковуються ПДВ за нульовою ставкою, нараховані платникам податків протягом періоду з 1 січня 2017 року до 31 грудня 2019 року, також застосовуються в розмірі 2 % обсягу постачання (без ПДВ), але не більше 1020 гривень. Зазначене стосується штрафів, грошові зобов’язання за якими неузгоджені (відповідні податкові повідомлення-рішення знаходяться в процедурі адміністративного або судового оскарження та грошові зобов’язання за ними не сплачено) станом на дату набрання чинності Законом № 466-IX (тобто на 23.05.2020).

Контролюючий орган за місцем реєстрації платника податку здійснює перерахунок суми штрафу і надсилає (вручає) такому платнику нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Верховний Суд про підстави виникнення у покупця права на формування відповідних сум податкових вигод

Верховний Суд в постанові по справі № 825/1630/17 вкотре звернув увагу на основні вимоги для визнання операції між суб’єктами господарювання реальною, зокрема, на необхідність наявності ділової мети, розумних економічних причин для здійснення господарської операції.

Так, правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування відповідних сум податкових вигод (витрат та податкового кредиту) виникають за таких обставин та підстав: 

• фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій та їх документального підтвердження сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду;
• наявності у сторін спеціальної податкової правосуб`єктності та належним чином складеної податкової накладної; 
• ділової мети, розумних економічних причин для здійснення операції й подальшого використання придбаного товару (робіт, послуг) у межах господарської діяльності платника.

Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування податкових вигод.

Основна думка суду полягає в тому, що за певних обставин належні первинні документи можуть свідчити про існування господарських операцій, які за формою (зовнішнім вираженням) можуть підпадати під визначення реальних і таких, що зумовлюють зміни в структурі активів, зобов’язань та власного капіталу суб’єкта господарювання. Водночас потрібно, щоб ці документи підтверджували і розкривали суть, внутрішню сторону господарських операцій, їх справжність, економічну вигоду (виправданість, ризик) і ділову мету.

Нагадаємо, що відповідно до нових положень Податкового кодексу (п. 14.1.231 ст. 14) розумна економічна причина (ділова мета) – причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності. Економічний ефект передбачає приріст (збереження) активів платника податків та/або їх вартості, а так само створення умов для такого приросту (збереження) в майбутньому.

Та варто зазначити, що питання економічного ефекту від здійснення операції не слід інтерпретувати вузько та ототожнювати дане поняття виключно із прибутком та приростом капіталу компанії. Як зазначається в усталеній судовій практиці, та неодноразово висловлювалося і самими податковими органами, економічний ефект від здійснення операції може спостерігатися в майбутньому, хоча не виключено, що в результаті об’єктивних причин економічний ефект може не настати взагалі. Зокрема, операція може виявитися збитковою, і це є один із варіантів нормального перебігу подій при здійсненні господарської діяльності.