TAX ALERT 10.12.2019

Набрала чинності для України Багатостороння конвенція MLI

Відповідно до листа Міністерства закордонних справ України від 14 серпня 2019 року “Щодо набрання чинності міжнародним договором”, 1 грудня 2019 року в Україні набрала чинності Багатостороння конвенція MLI, яка передбачає виконання ряду заходів щодо протидія розмиванню бази оподаткування та виведенню прибутку з-під оподаткування.

Метою Конвенції є внесення змін одночасно до низки міжнародних двосторонніх договорів України про уникнення подвійного оподаткування. Це дозволить зменшити зловживання низькоподатковими юрисдикціями та, відповідно, збільшити надходження грошових коштів до державного бюджету України.

Таким чином, підписавши та ратифікувавши Багатосторонню конвенцію MLI, Україна одночасно виконує 15-йй та 6-й кроки “Недопущення зловживання пільгами, передбаченими двосторонніми угодами” та крок 14 “Удосконалення процедури взаємного узгодження шляхом вирішення спорів” Плану дій BEPS.

Законопроект про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків прийнято в першому читанні

За інформацією на офіційному веб-сайті Верховної Ради, 3 грудня 2019 року в першому читанні прийнято проект закону № 1210 від 30 серпня 2019 року “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві” (далі – “Закон”).

Закон покликаний впровадити низку докорінних змін до Податкового кодексу України з огляду на міжнародні стандарти податкового контролю, положення Плану дій BEPS. Серед них:

• нові підходи до трансфертного ціноутворення (введення трирівневої структури документації з трансфертного ціноутворення);
• уточнення визначення постійного представництва нерезидента в Україні (у тому числі через унеможливлення уникнення вимоги щодо реєстрації постійного представництва шляхом дроблення діяльності в Україні);
• впровадження концепції оподаткування прибутку контрольованих іноземних компаній на рівні контролюючої фізичної чи юридичної особи.

Законом також передбачається:

• реформування інституту фінансової відповідальності (зокрема, запровадження винної відповідальності платників податків за податкові правопорушення, реформування пені);
• визначення вимог щодо вмотивованості рішення контролюючих органів про накладення штрафів (введення у якості обов’язкових описової та мотивувальної частин податкового повідомлення-рішення);
• закріплення переліку податкових правопорушень контролюючих органів;
• закріплення матеріальної відповідальності органу за неправомірні діяння його посадових осіб та безвинну відповідальність контролюючих органів;
• визначення невиключного переліку збитків, яких можуть зазнавати платники податку;
• реформування процедури адміністративного оскарження рішень контролюючих органів (зокрема, створення Апеляційної ради з питань розгляду скарг платників податків, до повноважень якої належатиме розгляд скарг на рішення ДПС у передбачених Податковим кодексом випадках).

На сьогоднішній день здійснюється фінальне доопрацювання проекту Закону з метою його підготовки до розгляду у другому читанні.

Законопроект щодо вдосконалення адміністрування податків прийнято в першому читанні

За інформацією на офіційному веб-сайті Верховної Ради, 3 грудня 2019 року у першому читанні прийнято проект закону № 1209-1 від 19 вересня 2019 року “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві” (далі – “Закон”).

Закон покликаний усунути неузгодженості деяких законів України із положеннями Податкового кодексу з огляну на проект Закону України “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві”.

Законом, серед іншого, передбачається внесення змін до декількох інших законів України:

• Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування». Зокрема, приведення у відповідність його положень до чинного законодавства у розрізі назв центральних органів виконавчої влади, що здійснюють адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування; уточнення порядку направлення вимоги про сплату недоїмки з єдиного внеску та впровадження можливості її направлення платникам податків не лише в паперовій, а й в електронній формі;
• Закону України “Про державну підтримку сільського господарства України» та «Про державну підтримку сільського господарства України”. Зокрема, уточнення порядку розрахунку питомої ваги вартості реалізованих сільськогосподарських товарів, за досягнення якої у сільськогосподарського товаровиробника виникає право на отримання бюджетної дотації – при його здійсненні враховуватиметься вартість не лише всіх товарів, поставлених сільськогосподарським товаровиробником, але і послуг; вноситься обов’язок особи, яка претендує на отримання дотації, повідомити центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, про всіх пов’язаних з нею осіб, які протягом бюджетного року є отримувачами дотацій, а також про зміни щодо таких пов’язаних осіб;
• Закону України “Про судовий збір”. Зокрема, встановлення максимального порогу ставки судового збору за подання до адміністративного суду апеляційної скарги – не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також за подання касаційної скарги – не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб).

Законопроект щодо внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення адміністрування податків

За інформацією на офіційному веб-сайті Верховної Ради, 3 грудня 2019 року в першому читанні прийнято за основу проект закону № 2317 від 25 жовтня 2019 року “Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування акцизного податку” (далі – “Закон”).

Законом, зокрема, передбачається удосконалення у системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового:

• підприємствам роздрібної торгівлі надано можливість самостійно обирати складати спосіб складання акцизних накладних у разі відпуску через колонки (щоденну чи зведену);
• визначено випадки, у яких складаються зведені акцизні накладні та змінено термін для їх реєстрації до 15 календарних днів;
• встановлено триденний термін для реєстрації акцизної накладної за експортною операцією;
• уточнено кількість та види ознак для акцизних накладних для полегшення обліку та систематизації використаних обсягів пального;
• надано можливість складення розрахунків коригування до акцизних накладних, для виправлення помилкових реквізитів отримувача;
• передбачено розміщення на офіційному веб-сайті ДПС інформації про акцизні склади, зареєстровані в СЕАРПСЕ.

Крім того, Законом переглянуто терміни та порядок застосування штрафних санкцій за порушення правил обліку, виробництва та обігу пального або спирту етилового на акцизних складах.

Прийнято законопроекти про внесення змін до деяких законів України у зв’язку з ратифікацією Угоди між Урядами України США щодо застосування положень FATCA

За інформацією на офіційному веб-сайті Верховної Ради, прийнято проект закону № 2102 від 9 вересня 2019 року “Про внесення змін до деяких законів України у зв’язку з ратифікацією Угоди між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки для поліпшення виконання податкових правил й застосування положень Закону США «Про податкові вимоги до іноземних рахунків” (FATCA) (далі – “Закон № 2102”). Також, повідомляється про прийняття проекту закону № 2103 від 09 вересня 2019 року “Про внесення змін до деяких законів України у зв’язку з ратифікацією Угоди між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки для поліпшення виконання податкових правил й застосування положень Закону США “Про податкові вимоги до іноземних рахунків” (FATCA) (далі – “Закон № 2103”). Обидва закони наразі готуються на підпис.

Вказані закони покликані виконати внутрішні державні процедури, необхідні для внесення змін до законодавства України у зв’язку з ратифікацією міжурядової українсько-американської Угоди щодо застосування положень FATCA.

Закон № 2102 передбачає внесення змін до Закону України “Про банки і банківську діяльність» в частині порядку розкриття банківської таємниці та до Закону України «Про депозитарну систему України” в частині доступу до інформації, що міститься у системі депозитарного обліку.

В свою чергу, Законом № 2103 передбачається внесення змін до Податкового кодексу України. Зокрема – у розрізі збору та отримання податкової інформації контролюючими органами від фінансових агентів; накладення штрафу за неподання, подання з порушеннями або з недостовірними відомостями чи помилками звітів про підзвітні рахунки. Також, Законом передбачається встановлення правила переваги положень міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, над національним законодавством. Перелік таких міжнародних договорів оприлюднюватиметься на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Вступили в силу положення Податкового кодексу щодо штрафів за несвоєчасну реєстрацію/нереєстрацію акцизних накладних та розрахунків коригування до них

Відповідно до інформації на офіційному веб-сайті Головного управління ДПС у м. Києві, 01 грудня 2019 року вступили в силу штрафні санкції, передбачені пунктами 1202.1 – 1202.3 статті 1202 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) за несвоєчасну реєстрацію/нереєстрацію акцизних накладних та розрахунків коригування до акцизних накладних, а також другого примірника акцизної накладної в Єдиному реєстрі акцизних накладних.

Нагадаємо, що спочатку відповідно до п. 25 підрозділу 5 розділу ХХ ПКУ передбачалося, що такі штрафи могли почати застосовуватися до платників акцизного податку вже з 01 жовтня 2019 року.

Проте, Законом України від 20.09.2019 року “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі і послуг” відтерміновано застосування зазначених штрафів: вони не застосовуються до акцизних накладних/розрахунків коригування, які платник зобов’язаний скласти з 01 липня по 30 листопада 2019 року.

Законопроект про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законів України у зв’язку з проведенням адміністративної реформи прийнято в першому читанні

За інформацією на офіційному веб-сайті Верховної Ради, 03 грудня 2019 року у першому читанні прийнято проект закону № 2318-1 від 14 листопада 2019 року “Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законів України у зв’язку з проведенням адміністративної реформи» (далі – “Закон”).

Закон покликаний ввести новий формат діяльності Державної митної служби і Державної податкової служби як єдиних юридичних осіб – їх територіальні органи будуть функціонувати не як окремі юридичні особи, а як відокремлені підрозділи цих таких служб із необхідним обсягом повноважень.

Кабінет Міністрів ухвалив розпорядження щодо початку роботи нової Державної митної служби

04 грудня 2019 року Кабінетом Міністрів України ухвалено розпорядження № 1217-р “Питання Державної митної служби”, яким Уряд погодився з пропозицією Міністерства фінансів щодо можливості забезпечення здійснення з 08 грудня 2019 року Державною митною службою покладених на неї постановою Кабінету Міністрів України від 06 березня 2019 року “Про затвердження положень про Державну податкову службу України та Державну митну службу України” функцій і повноважень Державної фіскальної служби, що припиняється, з реалізації державної митної політики, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування законодавства з питань державної митної справи. Таким чином, Державна митна служба офіційно розпочала свою роботу.

Затверджено Класифікатор Державної митної служби України, її територіальних органів та їх структурних підрозділів

На офіційному веб-сайті Державної фіскальної служби України оприлюднено наказ Міністерства фінансів, яким затверджено Класифікатор Державної митної служби України, її територіальних органів та їх структурних підрозділів.

Такий наказ розроблено на виконання вимог статті 454 Митного кодексу України. Відповідно до ч. 1 якої центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, затверджує нормативно-технічні документи, які використовуються для оформлення митних декларацій та виконання інших митних формальностей, визначених цим Кодексом, – відомчі класифікатори інформації з питань митної справи – та встановлює порядок їх ведення.

Наказ набрав чинності 07 грудня 2019 року, а отже підлягає застосуванню при оформленні митних декларацій.

З першого січня 2020 року зміняться реквізити бюджетних рахунків

За повідомленням на офіційному веб-сайті Державної податкової служби, з 1 січня 2020 року змінюються реквізити бюджетних рахунків для сплати податків і зборів.

Інформація щодо реквізитів бюджетних рахунків, які будуть введені в дію з 01.01.2020 року, після її отримання від Казначейства буде розміщена на веб-порталах органів ДПС у рубриці “Бюджетні рахунки”.

Державна податкова служба оприлюднила новий реєстр

Як повідомляється на офіційному веб-сайті Державної податкової служби, нею оприлюднено новий набір даних у формі відкритих даних “Єдиний державний реєстр суб’єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним”.

Вимоги щодо оприлюднення вищевказаного реєстру передбачено Положенням про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 835 “Про затвердження Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних” (зі змінами).

Посилання, за якими оприлюднено реєстр:

• Портал відкритих даних Єдиного державного веб-порталу відкритих даних;
• розділ «Відкриті дані» головної сторінки офіційного веб-порталу ДПС.

Верховний Суд підтвердив неправомірність нарахування пені за несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобов’язання

Верховний Суд підтвердив неправомірність нарахування податковим органом пені за несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобов’язання. Як слідує з обставин справи, після узгодження визначеного Відповідачем Позивачеві податкового зобов’язання з ПДВ, Позивач невідкладно звернувся до Відповідача із заявою про зарахування переплати з частини чистого прибутку у сплату цього податкового зобов`язання. Однак, Відповідач не здійснив такого зарахування та в подальшому нарахував пеню за несвоєчасну сплату узгодженого зобов’язання з ПДВ. З огляду на це, позивач звернувся до суду з позовними вимогами про визнання протиправними дій та зобов`язання Відповідача зняти з нарахування у картці особового рахунку по ПДВ Позивача пеню у розмірі 1 659 970,96 грн.

Рішенням суду першої інстанції у задоволенні позову було повністю відмовлено. Натомість, суд апеляційної інстанції своєю постановою підтримав позицію платника податків, у зв’язку із чим скасував рішення суду першої інстанції та задовольнив позовні вимоги в повному обсязі, що надалі було підтримано і Верховним Судом.

Так, суд апеляційної інстанції та Верховний Суд вказали, що відповідно до пункту 87.1 статті 87 ПК України, джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Сплата грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.

Позивач, проявляючи добросовісне ставлення до своїх прав й з метою неухильного та своєчасного виконання встановлених законом обов`язків, без зайвих зволікань почало вчиняти можливі та залежні від нього дії, спрямовані на виконання обов`язку по погашенню узгодженого податкового зобов`язання з ПДВ. Затримка ж у його погашенні відбулась саме внаслідок бездіяльності контролюючого органу (щодо зарахування коштів переплати з одного платежу в рахунок погашення заборгованості з іншого), яку в подальшому визнано протиправною в судовому порядку.

Судом підтверджено законність скасування реєстрації міжнародної платіжної системи TYME

Відповідно до інформації на офіційному веб-сайті Національного Банку, 27 листопада 2019 року Шостий апеляційний адміністративний суд відмовив у задоволенні апеляційної скарги ТОВ “Фінансова компанія “ОМП-2013” та залишив без змін рішення суду першої інстанції, яким було підтверджено законність рішення Національного банку України про скасування реєстрації міжнародної платіжної системи “TYME” (справа № 826/17409/18).

Так, 14 червня 2018 року Національний банк України скасував реєстрацію міжнародної платіжної системи “TYME”, оскільки за отриманими від Служби безпеки України даними “TYME” здійснює перекази коштів спільно із забороненою в Україні російською платіжною системою, що становить ризики виникнення загроз національній безпеці України. Платіжна організація цієї системи – ТОВ «Фінансова компанія “ОМП-2013” звернулась до суду з вимогою скасувати рішення Національного банку України. В подальшому, 25 вересня 2019 року Окружний адміністративний суд міста Києва відмовив у задоволенні позову повністю, а 27 листопада 2019 року Шостий апеляційний адміністративний суд погодився із рішенням суду першої інстанції.