TAX ALERT 12.02.2020

Законопроект щодо змін до Податкового кодексу «розблоковано»

Відповідно до інформації на офіційному веб-сайті Верховної Ради, 06 лютого 2020 року був розглянутий проект постанови № 1210-П від 17 січня 2020 року (далі – «Постанова»), яким пропонувалося скасувати прийняття в другому читанні та в цілому як закону законопроекту № 1210 (далі – «Законопроект»). За результатами розгляду Постанову не прийнято.

Відповідно, подальший рух Законопроекту до набрання ним чинності «розблоковано». Документ вже підписано Головою Верховної Ради, а також направлено на підпис Президенту України. У разі, якщо Президент України підпише Законопроект, він набере чинності з дня, наступного за днем його офіційного опублікування.

Законопроект покликаний впровадити низку докорінних змін до Податкового кодексу України з огляду на міжнародні стандарти податкового контролю, положення Плану протидії практикам розмивання оподатковуваної бази й виведення прибутку з-під оподаткування (План дій BEPS). Серед них:

• нові підходи до трансфертного ціноутворення (введення трирівневої структури документації з трансфертного ціноутворення);
• уточнення визначення постійного представництва нерезидента в Україні (у тому числі через унеможливлення уникнення вимоги щодо реєстрації постійного представництва шляхом дроблення діяльності в Україні);
• впровадження концепції оподаткування прибутку контрольованих іноземних компаній на рівні контролюючої фізичної чи юридичної особи.

Також, Законопроектом, передбачається:

• реформування інституту фінансової відповідальності (зокрема, запровадження винної відповідальності платників податків за податкові правопорушення, реформування пені);
• визначення вимог щодо вмотивованості рішення контролюючих органів про накладення штрафів (введення у якості обов’язкових описової та мотивувальної частин податкового повідомлення-рішення);
• закріплення переліку податкових правопорушень контролюючих органів;
• закріплення матеріальної відповідальності органу за неправомірні діяння його посадових осіб та безвинну відповідальність контролюючих органів;
• визначення невиключного переліку збитків, яких можуть зазнавати платники податку;
• реформування процедури адміністративного оскарження рішень контролюючих органів (зокрема, створення Апеляційної ради з питань розгляду скарг платників податків, до повноважень якої належатиме розгляд скарг на рішення ДПС у передбачених Податковим кодексом випадках);
• зміну правил коригування фінансового результату до оподаткування податком на прибуток на різниці;
• зміну правил оподаткування податком на доходи фізичних осіб окремих видів доходів фізичних осіб, зокрема, від продажу рухомого та нерухомого майна;
• підвищення лімітів обсягу доходу для фізичних осіб-підприємців, які перебувають на спрощеній системі оподаткування;
• розширення переліку підакцизних товарів шляхом включення до нього рідин, що використовуються в електронних сигаретах.

Остаточного тексту Закону в редакції, що враховує зміни за результатами другого читання, наразі не оприлюднено.

Зміни до законів щодо створення єдиного рахунку для сплати податків, зборів та єдиного соціального внеску «розблоковано»

Відповідно до інформації на офіційному веб-сайті Верховної Ради, 04 лютого 2020 року було розглянуто проект постанови № 1049-П від 07 жовтня 2019 року (далі – «Постанова»), яким пропонувалося скасування прийняття в другому читанні та в цілому як закону законопроекту щодо внесення змін до деяких законів України з огляду на впровадження єдиного рахунку для сплати податків, зборів та єдиного соціального внеску (далі – «Законопроект»).

Такі зміни спрямовані на відображення положень щодо вказаного єдиного рахунку в Законах України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», «Про виконавче провадження».

За результатами розгляду Постанову не прийнято, що «розблокувало» подальший рух Законопроекту до набрання ним чинності. Законопроект вже підписано Головою Верховної Ради та направлено на підпис Президенту України.

Слід відмітити, що створення згаданого єдиного рахунку передбачено Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо запровадження єдиного рахунку для сплати податків і зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», який було прийнято ще 04 жовтня 2019 року та який набере чинності з 01 січня 2021 року. Такий єдиний рахунок використовуватиметься платниками податків для сплати більшості податків та зборів.

Діють нові порядки щодо блокування реєстрації податкових накладних

01 лютого 2020 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 (надалі – «Постанова»), якою затверджено нові:
1) Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних з додатками, які визначили:

• Критерії ризиковості платника податку на додану вартість;
• Перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку на додану вартість;
• Критерії ризикованості здійснення операцій;
• Форму рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку;
• Форму таблиці даних платника податку на додану вартість;
• Форму рішення про врахування/неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість.

2) Порядок розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних із додатками, що визначили форму скарги, заяви про відкликання скарги та рішення про результати розгляду скарги.

Прийняття нових порядків було зумовлено, зокрема, наявністю численних судових спорів щодо блокування податкових накладних та появою рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 червня 2019 року (надалі – «Рішення»), яким визнано протиправними та нечинними п. 10, п. 20, п. 21 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі – «Порядок»). Цим Рішенням було скасовано положення, що встановлювало порядок визначення ДФС критеріїв ризиковості платника податку, критеріїв ризиковості здійснення операцій, переліку показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (п. 10 Порядку), а також правила та підстави прийняття рішень комісіями контролюючого органу щодо реєстрації / відмови в реєстрації ПН та РК (п. 20 та п. 21 Порядку).

Суд у вказаному рішенні визначив, що листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами, а отже не можуть бути джерелом права відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України.

Відтак, податкові органи прийняли зазначені вище нові порядки, які затверджено Кабінетом Міністрів на виконання вимог чинного законодавства.

ФОПи на загальній системі оподаткування зможуть не сплачувати єдиний соціальний внесок за періоди неотримання доходу

Відповідно до інформації на офіційному веб-сайті Верховної Ради, 04 лютого 2020 року прийнято в першому читанні законопроект № 2166 від 20 вересня 2019 року (далі –«Законопроект») щодо внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі –«Закон»).

Законопроектом передбачається скасування обов’язку сплачувати єдиний соціальний внесок у разі відсутності доходу за звітний період для наступних суб’єктів господарювання:

• фізичні особи-підприємці на загальній системі оподаткування;
• особи, які провадять незалежну професійну діяльність;
• члени фермерського господарства.

Наразі Законопроект готується на друге читання.

Облікову ставку Національного банку України знижено

Відповідно до інформації на офіційному веб-сайті Національного банку України (далі – «НБУ»), облікова ставка була знижена з 13,5 % до 11 %.
Таке зниження обумовлено, головним чином, покращенням макроекономічної ситуації в Україні, чому сприяло, зокрема, сповільненням темпів інфляції.
Очікується, що облікову ставку знижуватимуть і надалі: на кінець 2020 року НБУ може встановити її вже на рівні 7 %.

Позиція податкових органів щодо використання ФОП коштів з підприємницьких рахунків на власні потреби

У підкатегорії 104.11 ЗІР (Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс ДПС) податкові органи оприлюднили позицію щодо використання фізичними особами підприємцями коштів зі своїх підприємницьких рахунків на власні потреби.

Податкові органи вказали, що фізична особа – підприємець має право вільно користуватися коштами з розрахункового рахунку, який відкрито для здійснення підприємницької діяльності, за умови сплати всіх податків, зборів та інших платежів, передбачених чинним законодавством.

Підґрунтям для такого висновку стали положення наступних статей Господарського кодексу України:

• ст. 42, відповідно до якої підприємництво – це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку;
• ст. 44, згідно з якою підприємництво здійснюється на основі вільного розпорядження прибутком, що залишається у підприємця після сплати податків, зборів та інших платежів, передбачених законом.

Відтак, податкові органи визнають право ФОП використовувати зі своїх підприємницьких рахунків кошти, у тому числі, й на власні потреби. Звісно, за дотримання умови щодо попередньої сплати всіх податків, зборів та інших платежів відповідно до чинного законодавства.

Разом із тим, Національний Банк не поділяє такої позиції. Так, у січні 2020 року ним було прийнято постанову, яка встановила пряму заборону ФОП використовувати кошти з їхніх підприємницьких рахунків на власні потреби. В подальшому, Національний Банк скасував її, однак у своїх роз’ясненнях продовжує наполягати на неможливості витрачати кошти з рахунків ФОП на власні потреби таких осіб.

Оприлюднення прикладів рішень, прийнятих на користь платників податків в адміністративному оскарженні

На офіційному веб-сайті Державної податкової служби оприлюднено інформаційний лист щодо рішень, прийнятих нею на користь платників податків в процедурі адміністративного оскарження податкових повідомлень рішень.

Зазначений лист містить короткий опис обставин, за яких було прийняті податкові повідомлення-рішення щодо платників податків, а також рішення Державної податкової служби за результатами їхнього аналізу.

Подальші публікації подібних інформаційних листів дозволять платникам податків краще розуміти позицію Державної податкової служби щодо тих чи інших питань сфери оподаткування та оцінювати перспективи оскарження конкретного податкового повідомлення-рішення в адміністративному порядку.

Новий електронний сервіс для пошуку акцизних марок

Як повідомляється на офіційному веб-сайті Державної податкової служби (далі – «ДПС»), спільно з Міністерством фінансів України нею запущено пілотний проект електронного сервісу «Пошук акцизної марки».

Він дозволить споживачам тютюнової та алкогольної продукції перевіряти легальність її походження, зокрема, переглядати інформацію про дату видачі акцизної марки та суб’єкта господарювання, який її отримав. Це надасть змогу посилити контроль за обігом зазначеної продукції та сприятиме її реалізації представниками бізнесу з дотриманням вимог податкового, митного законодавства України.

Електронний сервіс наразі працює в тестовому режимі та доступний за посиланням: http://bit.ly/38nVx1Y

Програмний реєстратор розрахункових операцій «пРРОсто» вже тестується

Як повідомляється Державною податковою службою, триває тестування першого релізу програмного реєстратора розрахункових операцій – безкоштовного додатку «пРРОсто» (далі – «Додаток»). В подальшому, його доопрацьовуватимуть із урахуванням пропозицій та зауважень тестувальників та подальше затвердження нормативної бази.

Додаток розроблено у якості альтернативи традиційним реєстраторам розрахункових операцій (далі – «РРО») та його можна встановити на будь-який гаджет.
Податкові органи звертають увагу, що програмні РРО як такі мають низку переваг для платників податків. Серед них:

• економія на придбанні традиційних касових апаратів та їх обслуговуванні;
• онлайн реєстрація через електронний кабінет;
• онлайн передача (отримання) даних до фіскального серверу контролюючого органу;
• за запитом користувача автоматичне створення Z-звіту (періодичного звіту) засобами фіскального серверу або засобами програмного РРО;
• дозволяє виключити послуги інформаційних еквайєрів, якими передаються дані РРО;
• дозволяє працювати в режимі offline (до 36 годин разово та не більше 168 годин протягом календарного місяця) та надіслати до Державної податкової служби (далі – «ДПС») дані про здійснені розрахункові операції після завершення режиму offline;
• ДПС надаватиме своє програмне рішення платникам податків безкоштовно та інформаційну підтримку щодо реєстрації та застосування програмних РРО в межах встановленого фінансування.

Індивідуальна податкова консультація щодо оплати товарів через платіжні системи

У своїй індивідуальній податковій консультації № 398/6/99-00-05-04-01-06/ІПК від 31 січня 2020 року Державна податкова служба визначила, що при здійсненні виключно безготівкової форми оплати коштів покупцями за товари (із розрахункового рахунку на розрахунковий рахунок в банку або через касу банку), реєстратор розрахункових операцій не потрібен.

Однак, якщо оплата за товари здійснюється шляхом переказу коштів з платіжних систем Приват 24, Монобанк, Liqpay, Portmone та інших (тобто, із застосуванням електронних платіжних засобів – карток), використання реєстратора розрахункових операцій є обов’язковим.