TAX ALERT 14.03.2019

Верховна Рада України ратифікувала Багатосторонню конвенцію MLI

28.02.2019 р. Верховна Рада України ратифікувала Багатосторонню конвенцію щодо виконання заходів, які стосуються угод про оподаткування, з метою протидії розмиванню бази оподаткування та виведенню прибутку з-під оподаткування (далі – Багатостороння конвенція MLI).

Багатостороння конвенція MLI являє собою інструмент, який дозволяє внести зміни в усі або деякі двосторонні угоди держави, без необхідності переглядати кожну двосторонню угоду окремо.

Відповідно до тексту законопроекту Україна заявила про намір внести зміни до 76 конвенцій про уникнення подвійного оподаткування, серед яких такі популярні для українського бізнесу юрисдикції як Кіпр, Люксембург, Мальта тощо.

Ратифікація Багатосторонньої конвенції дозволить Україні виконати кроки 6 і 14 мінімального стандарту Плану дій BEPS.

Верховна Рада України ратифікувала угоду між Україною і Катаром про уникнення подвійного оподаткування

28.02.2019 р. Верховна Рада України ратифікувала Угоду між Урядом України та Урядом Держави Катар про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи і Протокол до неї.

Положення Угоди і Протоколу передбачають, зокрема:

• оподаткування дивідендів – загальна ставка 10%; 5% – для дивідендів, які отримує компанія, що володіє не менш ніж 10% капіталу компанії, яка такі дивіденди виплачує;
• оподаткування процентів та роялті – загальна ставка 10%; 5% – в інших випадках;
• стаття щодо обміну інформацією, якою передбачається значне розширення можливостей Договірних Держав щодо обміну податковою інформацією без застережень щодо вимог національного податкового інтересу чи банківської таємниці.

Верховний Суд висловив позицію щодо можливості звернення стягнення з державного бюджету

Як відомо починаючи з 2015 року, на той момент діючий Верховний Суд України задав новий вектор в судовій практиці стосовно захисту прав платників податків у справах щодо оскарження протиправної бездіяльності контролюючих органів стосовно забезпечення здійснення бюджетного відшкодування платникам податків.

Наприклад, у рішенні по справі № 826/17403/14 Верховний суд України прийшов до висновку, що вимога позивача про стягнення бюджетної заборгованості з ПДВ не є правильним способом захисту його прав. Суд наголосив, що відшкодування з Державного бюджету України ПДВ є виключними повноваженнями податкових органів та органів державного казначейства, а відтак суд не може підміняти державний орган і вирішувати питання про стягнення такої заборгованості.

12.02.2019 р. при розгляді справи № 826/7380/1 Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку, викладеного в постановах Верховного Суду України та підтвердила належність та ефективність такого способу захисту платника податків як стягнення заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість.

Чергове оновлення плану-графіку перевірок ДФС

25.02.2019 р. ДФС України оприлюднила оновлений розділ IV плану-графіка перевірок «Документальні планові перевірки платників податків – юридичних осіб з питань правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати податку на доходи фізичних осіб, військового збору та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (станом на 21.02.2019 р.).

Скорочена назва платника, найменування товару на іноземній мові, більше двох цифр після коми у вартості в податковій накладній: чи потрібно виправляти?

ГУ ДФС у м. Києві у ІПК № 614/ІПК/26-15-12-01-18 від 19.02.2019 р. прийшло до наступних висновків:

• у разі, якщо обов’язковий реквізит податкової накладної, який стосується повної або скороченої назви продавця/покупця, відповідає назві, зазначеній в статутних документах таких осіб, або обов’язковий реквізит податкової накладної, який стосується податкового номера продавця/покупця, відповідає номерам, зазначеним в Реєстрі платників податку на додану вартість, з додатковим зазначенням числових номерів філії, то податкова накладна виправленню не підлягає;
• якщо обов’язковий реквізит, який стосується опису (номенклатури) товарів/послуг, зазначений на іноземній мові по причині неможливості перекладу з іноземної мови торгової марки або найменування товару на державну мову та з метою збереження ідентифікації такого товару та це не заважає ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов’язань, то така податкова накладна виправленню не підлягає;
• якщо у податкові накладній ціна постачання одиниці товару/послуги, яка містить після коми більше ніж два знаки, за умови відповідності іншим вимогам, що визначені Податковим кодексом України, виправленню не підлягає.

Зазначені висновки ГУ ДФС м. Києва цілком відповідають вимогам законодавства.

Нерезидент протягом року був і пов’язаним і не пов’язаним: як розрахувати вартісний критерій для цілей ТЦО?

У загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі (ЗІР) ДФС було розміщено роз’яснення щодо порядку розрахунку вартісного критерію для цілей трансфертного ціноутворення (мова йде про обсяг операцій між резидентом та нерезидентом) у випадку якщо нерезидент протягом року набував і втрачав статус пов’язаної особи.

Зокрема, ДФС обґрунтовано стверджує, що для розрахунку вартісного критерію контрольованих операцій мають враховуватись періоди податкового (звітного) року, в яких нерезидент перебував у статусі пов’язаної особи, за умови відсутності інших критеріїв, визначених у пп. «б – ґ» пп. 39.2.1.1 ст. 39 ПК України.

Оскарження змін до плану-графіку як спосіб захисту прав платника податків

Майже щомісячні оновлення плану-графіку перевірок податкових органів вже стали звичним явищем. В той же час, досить часто такі зміни призводять до того, що платники податків, які не були початково включені в план-графік з’являються в плані-графіку посеред року, але аж ніяк не до 25 грудня, що передує року, в якому мають проводитися документальні планові перевірки.

Податкові органи пояснюють такі зміни, посилаючись на положення наказу Міністерства фінансів України № 524 від 02.06.2015 р.

Поряд із цим, вже починають з’являтися судові спори, в яких платники податків намагаються оспорити своє включення до плану-графіку податкових перевірок.

Наразі позиції Верховного Суду ще не має, однак вже формується позиція апеляційних судів, зокрема, прикладом є постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.02.2019 р. по справі № 810/2099/18, якою було залишено без змін рішення Київського окружного адміністративного суду від 04.10.2018 р.

Відповідно до обставин справи платник податків був включений до плану-графіку перевірок 2018 року на підставі коригування плану-графіку, здійсненого у квітні 2018 року. В результаті ГУ ДФС м. Києва було прийнято наказ про проведення документальної планової виїзної перевірки платника податків. Саме вказаний наказ і оскаржував платник податків.

Суд задовольнив вимоги платника податків з урахуванням наступних підстав:

• Згідно з абз. 3 п. 77.2 ст. 77 ПК України порядок формування та затвердження плану-графіка, перелік ризиків та їх поділ за ступенями встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
• Згідно з п. 1 Порядку формування та затвердження плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02.06.2015 р. № 524 (далі – Порядок), оновлення річного плану-графіка здійснюється у разі його коригування територіальними органами ДФС. Згідно п. 2 Порядку формування (коригування) планів-графіків територіальних органів ДФС України здійснюється у порядку, встановленому у розділах III-V цього Порядку.
• Разом з тим, у розділах III-V Порядку не передбачено можливість коригування у поточному році вже сформованого і затвердженого річного плану-графіка проведення перевірок шляхом включення до нього нових платників податків.
• Таке «коригування» суперечить положенням про планові заходи зі здійснення державного нагляду (контролю), що врегульовані Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», відповідно до ч. 1 ст. 5 якого внесення змін до річних планів здійснення заходів державного нагляду (контролю) не допускається, крім випадків зміни найменування суб’єкта господарювання та виправлення технічних помилок.

Таким чином, судом підтверджено право платника захищати свої права у разі протиправного включення його до плану-графіку податкових перевірок.